Туристських гуртків і секцій)

Туристські вузли

Та їх застосування

(на допомогу керівникам

Туристських гуртків і секцій)

Кедись А. І. зав. відділом

“спортивний туризм”,

кандидат в майстри

спорту, методист

першої категорії

Житомир 2006 рік

Вступ

Вузли- азбука любого виду туризму. Це говорить про актуальність теми. Дані методичні рекомендації написани на допомогу керівникам туристських гуртків і секцій, щоб вони правильно вчили своїх вихованців в’язати вузли і правильно їх використовувати.

Ці методичні рекомендації відрізняються від написаних раніше рекомендацій по даній темі тим, що тут автор

-звертає увагу керівників гуртків і секцій на історію вузлів;

-даються рекомендації як потрібно починати проводити заняття з новачками;

-дана класіфікація вузлів за способом використання;

-описуються вузли не тільки з Правил змагань, а пропонується користуватися і іншими вузлами, неменш надійними і ефективними;

-вказує на помилку яка присутня у всіх методичних посібниках по в’язанню туристських вузлів: вузол «подвійний прямий» називають «академічним», а це є два різних вузла;

-звертає увагу керівників гуртків і секцій на «вузли-помилки»;

-показує і описує по декілька способів в’язки вузлів;

-звертає увагу на пам’ятку про те, що вузли знижують стійкість мотузок.

 

 

Найдавніший винахід людини

Вузол, в перекладі з грецької — «сплетіння», тобто сплетіння декількох мотузок технічно і практично направлених на вирішення конкретної задачі.

Первісній людині, яка жила весь час в напруженні, в складних природних умовах доводилося вирішувати різноманітні проблеми за допомогою вузлів. Вузол — один з найдавніших винаходів людини.

Наприклад, прямий вузол, добре відомий в Давньому Єгипті, широко був розповсюджений в побуті давніх греків і римлян. Його зображення часто зустрічається на уламках ваз. Він прикрашав давньоримського бога-покровителя торгівлі і називався Nodus Hercules — Геркулесовим вузлом так як цей давній герой носив шкуру вбитого лева, передні лапи якого зв’язували на грудях цим вузлом. Давні римляни геркулесовим вузлом зв’язували пояси своїх тунік.

Навіть кращий з усіх вузлів, «король вузлів» — бесідочний вузол, відомий ще 5 тис. років тому назад в давньому Єгипті, був придуманий фінікійцями.

Для початківців

Техніка в’язання вузлів — це основа підготовки учнів до оволодіння прийомами і способами забезпечення безпеки при проходженні природних та штучних перешкод, виконанні рятувальних робіт. Кожен керівник гуртка, секції повинен усвідомити сам та переконати в цьому своїх вихованців, що володіння технікою в'язання вузлів і міцні знання їх цільового призначення необхідно так само, як і володіння азбукою для читання. Вузли — це основа любого виду туризму.

Гуртківці повинні добре знати основні характеристики вузлів: швидкість зав'язування, легкість розв'язування, саморозв’язування, величину послаблення міцності шнура при постійному та перемінному навантаженні, здатність стягування.

Керівник гуртка, секції повинен знати:

1. Перші заняття з в'язання вузлів доцільно проводити в приміщенні, сидячи за столом, тому що вчитися зав'язувати вузли сидячи легше, ніж стоячи на дворі. Крім того простіше забезпечити ефективний контроль часу і якості виконання вузлів.

2. До занять керівник повинен підготувати на кожного вихованця мотузки довжиною 1,5-2 м. і діаметром 6-8 мм. Мотузки повинні бути м’якими і бажано різного кольору.

3. Постійно звертати увагу своїх вихованців на малюнок вузла, тобто щоб при в’язанні вузла не виникало перехльостів мотузок.

4. Звертати особливу увагу на ті основні вузли, які потребують контрольних вузлів.

5. Після того як гуртківці освоїли в'язку вузла, його можна в'язати з закритими очима і на швидкість.

Традиційні вузли

(Вузли із Правил змагань, 16)

I. Класифікація традиційних вузлів за способом використання.

1. Вузли для зв’язування двох мотузок однакового діаметру:

1) Прямий

2) Зустрічний

3) Ткацький

4) Грейпвайн.

2. Вузли для зв'язування двох мотузок різного диаметру:

1) Подвійний прямий (академічний)

2) Брамшкотовий.

3. Вузли — петлі:

1) Провідник одним кінцем

2) Провідник «вісімка»

3) Подвійний провідник або «заячі вушка»

4) Серединний провідник або австрійський

5) Стремено (вибленочний)

6) Булінь (бесідочний)

7) Удавка.

4. Допоміжні вузли:

1) Схоплюючий (прусиком)

2) Австрійський схоплюючий

3) Схоплюючий Бахмана.

Примітка:

Вузол, який ми називаємо академічним — називається подвійний прямий, а академічний вузол — це зовсім інший вузол, що також використовується для зв'язування двох мотузок різного диаметру. Він буде описаний в розділі «Нетрадиційні вузли».

II. Техніка в'язання вузлів для зв'язування двох мотузок однакового диаметру.

Прямий вузол.

Є два способи в'язання цього вузла.

Перший спосіб: беруть кінці шнурів 30-40 см. складають навхрест один на другий (спочатку правий на лівий, потім лівий на правий) і затягують. Вузол нагадує дві петлі, які тримають одна одну. Див. мал. 1

Мал. 1. В’язання прямого вузла першим способом

 

Другий спосіб: робимо на кінці шнура петлю, вводимо в неї другий кінець мотузки, робимо ним напівобхват і знову пропускаємо через петлю. Див. мал. 2.

 

Зустрічний вузол.

На кінці однієї мотузки зав'язуємо простий контрольний вузол, потім кінцем другої мотузки проводимо йому на зустріч, повторюючи малюнок петлі на прямій мотузці, після чого розправляємо і затягуємо вузол.

Цей вузол контрольних вузлів не потребує.

 

Ткацький вузол.

Дві мотузки складаються разом на зустріч одна одній кінцями на 20 см. Лівий робочий кінець заводиться на перед тобто від себе і охоплює основну мотузку кільцем, а потім з права на ліво робочий кінець вводиться в кільце і затягується.

Правий робочий кінець заводиться назад тобто до себе і охоплює основну мотузку кільцем, а потім зліва на право — вводиться в кільце і затягується. Вийшло два контрольних вузли, стягнувши які получаємо ткацький вузол.

Використовується для зв'язування шнурів однакового диаметру, на які не передбачається велике зусилля на розтягування.

Контрольні вузли обов'язкові.

 

Грейпвайн.

Це єдиний вузол де перехльост мотузок не рахується за помилку. Кінці двох мотузок довжиною 40-50 см. складаємо паралельно одне одному. Ділимо їх на дві рівні частини. Беремо лівий робочий кінець і заводимо його на перед (тобто від себе) навколо основної мотузки замикаючи кільце робимо перехльост мотузок і справа від кільця яке ми вже зробили робимо друге кільце, а потім робочий кінець просовуємо з права на ліво в два кільця і затягуємо.

Правий робочий кінець заводимо назад, роблячи кільце навколо основної мотузки, зробивши перехльост, робимо ще одне кільце зліва від утвореного і робочий кінець мотузки просуваємо в два кільця зліва направо і затягуємо. А потім взявшись з обох сторін за основну мотузку стягуємо кільця в вузол.

Цей вузол має найменший коефіцієнт ослаблення мотузок, і не потребує контрольних вузлів.

 

Подвійний прямий.

Цей вузол неправильно називають академічним. Про цей вузол будемо говорити і покажемо його в розділі «Нетрадиційні вузли».

Для в’язання подвійного прямого скористаємося другим способом в’язання прямого вузла через петлю (петля робиться мотузкою, яка має більший диаметр), але після введення в петлю другого кінця і напівобхвата зробимо ще й повний додатковий обхват, після чого цей вільний кінець введемо в петлю і затягнемо вузол. На кінцях обов'язкові контрольні вузли.

Він надійний, міцно тримає, легко розв’язується.

Зверніть увагу своїх гуртківців, що вузол рахується правильно зав'язаним якщо кінці його знаходяться з однієї сторони.

 

Брамшкотовий вузол.

Це один з надійніших вузлів для зв'язування мотузок різного диаметру.

Щоб зв'язати мотузки цим вузлом, потрібно зробити петлю з основного шнура, потім шнуром меншого диаметру ввести в петлю, робимо напівобхват основного шнура і вводимо кінець шнура меншого диаметру не паралельно основному, а під нього. Тобто утворився перехльост шнура, а його кінці вийшли по різні боки петлі. Вузол вважається завершеним, якщо вільні кінці двох мотузок зафіксовані навколо своїх основних кінців контрольними вузлами.

Вузол «провідника»

Цей вузол в’яжеться на кінцях мотузок для закріплення на рельєфі або на страхуючій системі учасника, на кінцях перильних мотузок, що використовуються для самостраховки.

Слід пам'ятати, що він розрахований на навантаження у напрямку «петля—шнур», тому його не можна використовувати як прямий вузол для виключення з під навантаження дефектного відрізку мотузки. Перевага — в простоті в'язання. Недолік — він сильно затягується під навантаженням.

Є два способи в'язки цього вузла.

Перший спосіб: складаємо вдвоє частину мотузки, тобто петлею, в'яжемо простий контрольний вузол на подвійній мотузці. При цьому слідкуємо за паралельністю розміщення мотузок у вузлі. Контрольний вузол обов'язковий.

Одним кінцем

Вузол «удавка».

Цей вузол використовується для швидкого і надійного кріплення мотузки за опору. Вузол «удавка» можна використовувати на стаціонарних етапах змагань з техніки туризму: «Спуск і підйом по схилу», «дюльфер», «навісна переправа», «переправа по паралельним мотузкам» для закріплення одного з кінців переправи. Контрольний вузол обов’язковий.

 

Допоміжні вузли.

Ця група вузлів використовується для страховки, самостраховки і для ведення переправ.

Схоплюючий вузол.

В’яжеться обов’язково мотузкою меншого діаметру на мотузці більшого діаметру. Є два способи в’язання цього вузла.

Перший спосіб: схоплюючий прусиком.

Прусик кладемо петлею на мотузку більшого діаметру і робимо прусиком два повних оберти навколо мотузки більшого діаметру, пропускаючи прусик при кожному оберті через петлю. Потім вузол розправляємо і затягуємо.

Вузол має добре запам’ятовуючий малюнок, в розпущеному стані вільно рухається по мотузці, а при різкому навантаженні затягується і не рухається по мотузці. Його краще не використовувати при роботі з обмерзлими мотузками.

Вузол «Схоплюючий Бахмана»

Цей вузол застосовується для підйому на стремені в випадку недостачі затискачів або для натягування поліспаста.

Увага! Може надійно працювати на покритій льодом або забрудненій мотузці.

 

Нетрадиційні вузли

I. Класифікація нетрадиційних вузлів за способом використання.

1. Вузли для зв’язування двох мотузок однакового диаметру:

1) Вузли-помилки:

а) бабій;

б) тещин;

в) злодійський.

2) Зустрічна вісімка або фламандський вузол

3) Водяний

4) Хірургічний

5) Трав’яний.

2. Вузли для зв’язування двох мотузок різного диаметру:

1) Академічний

2) Плоский

3) Шкотовий

4) Вінбрамшкотовий.

3. Незатягуючі вузли:

1) Простий напівштик

2) Простий штик

3) Ліжковий штик

4) Простий штик зі шлагом

5) Штик з обносом

6) Рибацький або якірний штик.

4. Затягуючі вузли:

1) Самозатягуючий вузол

2) Констрикатор

3) Шахтарський

4) Гафельний

5) Лісельний

6) Фаловий.

5. Незатягуючі петлі:

1) Жилкова петля

2) Бурлацька петля

3) Подвійний бесідочний (булінь)

4) Боцманський вузол або іспанський бесідочний.

6. Затягуючі петлі:

1) Бігаючий простий

2) Ковзаюча вісімка

3) Бігаючий булінь

4) Силковий вузол.

7. Швидкорозв'язуючі вузли:

1) Простий

2) Вісімка

3) Рифовий

4) Мокрий напівштик

5) Кур'єрський.

8. Допоміжні вузли:

1) Карабінний

2) Вузол UIAA

3) Вузол Гарда

4) «Котяча лапа»

5) Маркірувальний вузол.

Водяний вузол.

Не менш надійним являється з’єднання двох мотузок водяним вузлом. Щоб зав’язати його, потрібно покласти мотузки кінцями назустріч один одному так щоб їх кінці йшли паралельно один другому. Тримаючи в одній руці ходовий і корінний кінці двох мотузок, починайте в’язати ними простий (контрольний вузол), зав’язавши його, не затягуйте, а зробіть ще один перехльост мотузок, і слідкуючи за паралельністю мотузок у вузлі, затягуйте його.

Увага! До того як затягувати вузол, перевірте, щоб одна пара кінців виходила з петлі зверху, а друга — знизу, цей вузол простий і надійний, але при сильному натяжінні мотузки затягуються так, що розв’язати його дуже важко, тому потрібен вкладиш.

Хірургічний вузол.

Цим вузлом і в наші дні користуються хірурги для зв’язування ниток — лігатур щоб зупинити кровотечу і для зшивання тканин і шкіри. Щоб зав’язти цей вузол потрібно взяти кінці двох мотузок, покласти їх навхрест і зробити два перехльоста мотузок знизу а потім один перехльост мотузок зверху, слідкуючи при цьому, щоб дві мотузки з петлі виходили знизу і дві — зверху і кінці мотузок були з однієї сторони. Потім взявши зв’язані мотузки, потрібно сильно потягнути їх в різні сторони, вийде хірургічний вузол. Він надійний і контрольних вузлів не потребує.

 

Трав’яний» вузол.

Не дивлячись на свою назву, цей елементарний вузол дуже надійний і може переносити сильне навантаження. Крім того він легко розв’язується при відсутності тяги.

Принцип вузла — напівштики «чужими» кінцями. При затягуванні «трав’яного» вузла за корінні кінці вузол перекручується і приймає другу форму. Коли він затягнутий до кінця — два ходових кінця дивляться в одну сторону

Академічний вузол.

Цією назвою невірно називають вузол «Подвійний прямий». Звідкіля пішла ця традиція установити неможливо. В багатьох туристських методичних посібниках «академічний вузол» показаний в такому вигляді.

 

Плоский вузол.

Назва «плоский вузол» попала в нашу морську мову із французької. Її ввів вперше в свій «Словник морських термінів» відомий французький кораблебудівник Даніель Ласкалє в 1783 році. Але вузол цей був взагалі відомий морякам різних країн задовго до цього. Як називався він раніше невідомо. Він з давніх-давен рахується самим надійним вузлом для зв’язування мотузок різного диаметру. Їм зв’язувалися навіть якірні пенькові канати і швартові.

Маючи вісім переплетінь, плоский вузол ніколи сильно не затягується, не повзе і не псує мотузку, оскільки не має крутих перегинів, і навантаження, яке приходиться на мотузку, по вузлу розподіляється рівномірно. Після зняття навантаження на мотузку цей вузол легко розв’язується.

Принцип плоского вузла полягає в його формі: він дійсно плоский, і це дає можливість вибирати зв’язані їм мотузки, троси на барабани і в бухти.

В морській практиці є два варіанти в’язки цього вузла.

 

Шкотовий вузол.

Цей вузол дістав свою назву від слова «шкот» — снасть, якою керують парусом, розтягуючи її за один чи два кути в залежності від форми паруса.

Шкотовий вузол простий і дуже легко розв’язується і оправдовує своє призначення. Сильно затягуючись, він не псує мотузку.

Принцип в’язки цього вузла полягає в тому, що тонкий ходовий кінець проходить під корінним і при натягуванні прижимається їм у петлі утвореної більш товстою мотузкою. Використовуючи цей вузол потрібно пам’ятати про те, що він надійно тримає тільки тоді, коли на мотузку прикладена тяга. Цей вузол в’яжеться майже так як і прямий, але його ходовий кінець пропускають не рядом з корінним, а під нього.

Шкотовий вузол потребує контрольних вузлів.

 

Вінбрамшкотовий вузол.

Цей вузол — зрідні шкотового і брамшкотового, але він більш надійний ніж перші два, тому що не зразу розв’язуються, коли закінчується тяга на мотузку. Від шкотового і брамшкотового вузлів він відрізняється тим, що петлю обносять ходовим кінцем не один як у шкотового і не два як у брамшкотового, а три рази і під корінний кінець пропускають відповідно три рази. Після зав’язування цього вузла його потрібно розправити і затягнути. Вінбрамшкотовий вузол потребує контрольні вузли.

 

Незатягуючі вузли.

Це група вузлів, які в’яжуться навколо опори. Вони надійні, міцні, швидко розв’язуються. Їх можна використовувати при наведенні стаціонарних навісних переправ.

Простий напівштик.

Це один з самих простих незатягуючих вузлів.

Ходовий кінець мотузки обнесіть навколо опори, до якої хочете її прив’язати, потім — навколо корінного кінця мотузки і пропустіть в петлю, яка утворилася.

Цей вузол потребує в’язки контрольного вузла.

Зав’язаний таким чином вузол надійно витримує сильну тягу. Він може переміститися до предмета, але ніколи не затягнеться.

 

Простий штик.

Два однакових напівштика складають вузол, який називається простим штиком. Щоб відрізнити правильно зав’язаний штик від неправильного, дві петлі потрібно зблизити. Якщо при цьому вийде вузол «стремено», то значить простий штик зв’язано вірно. Максимальне число напівштиків в цьому вузлі не повинно перевищувати трьох, так як міцність вузла при збільшенні числа напівштиків не збільшиться. Про надійність цього вузла красномовно говорять стародавні англійські морські прислів’я: «Два напівштика врятували корабль королеви, а три напівштика — це більш ніж потрібно для королівської яхти».

Цей вузол потребує контрольного вузла.

 

Ліжковий штик.

В’язання вузла для підвішування матроських гамаків — діло серйозне. Тут потрібно використати такий вузол, який би не затягувався, легко розв’язувався і надійно тримав. Саме основне, щоб він не розв’язувався сам під дією безперервної качки корабля. Найбільш надійним для цієї мети виявився ліжковий штик.

Контрольний вузол необхідний.

 

Простий штик зі шлагом.

Від простого штика цей вузол відрізняється одним додатковим шлагом навколо опори, до якої прив’язують мотузку. Він більш надійний, ніж простий штик. Потребує контрольного вузла.

 

Штик з обносом.

Якщо у простого штика з двома шлагами останні проходять збоку від місця кріплення корінного кінця, то в цього вузла вони зміщені по одному з кожної сторони. Це придає вузлу більшу симетрію і у випадку змінення напрямку тяги менше переміщується вздовж предмета, за який він прив’язаний. Потребує контрольного вузла.

 

Рибацький або якірний штик.

Один із найбільш відповідальних випадків використання вузла в морській практиці — це прив’язування якірного каната до якоря. За п’ять тисяч років існування судноплавства люди для цієї мети не змогли придумати більш надійного вузла чим цей. Перевірений багатовіковою практикою, цей вузол признаний моряками всіх країн світу як самий надійний для закріплення каната до скоби якоря.

Якірний штик в якійсь мірі подібний до простого штика зі шлагом. Відрізняється від нього тим, що перший з двох напівштиків проходить додатково всередині шлага, охоплюючи предмет. Вузол надійний при сильному натяжінні і легко розв’язується.

Потребує контрольного вузла.

 

Затягуючі вузли.

Самозатягуючий вузол.

Це самий примітивний і самий оригінальний вузол, який можна назвати «простіше не придумаєш».

До корінної частини мотузки цього вузла можна прикласти тягу, відповідну міцності мотузки і він буде надійно тримати. Чим більша тяга, тим сильніше шлагом прижимається вільний кінець, вузол сам себе затягує. Цей вузол іменує собою найпростішу форму удавки.

Використовуючи цей вузол, слід пам’ятати, він надійний тільки з контрольним вузлом, а також коли до корінного кінця прикладено постійне зусилля.

 

Констрикатор.

«Боа констрикатор» — це зоологічна назва удава по-латині. Такі змії, як удав, пітон, анаконда, як відомо, вбивають свою жертву, стискуючи її петлями свого тіла. Вузол відомий у всьому світі під цією назвою, являється одним із самих сильнозатягуючих вузлів. Водночас він відомий і як один із найбільш важко розв’язуючих вузлів. Як правило його не розв’язують, він служить один раз, контрольних вузлів не потребує.

Констрикатор добре затягує, якщо його в’язати на круглих опорах. Це дуже корисний і важливий для туристського побуту вузол.

 

Шахтарський вузол.

Цей вузол простий, оригінальний і надійний. При постійному навантаженні він добре тримає. Свою назву дістав тому, що ним користувалися в шахтах.

В’яжеться він дуже просто. Ходовим кінцем мотузки робимо два обноси навколо опори, ведемо ходовий кінець зверху перпендикулярно корінному кінцю, пропускаючи його в ліву петлю ведемо по опорі і виводимо ходовий кінець під петлю. Контрольний вузол необхідний.

 

Гафельний вузол.

Сама назва говорить про те, що це морський вузол. В наш час необхідність в ньому відпала. Але ним завжди можна скористатися, коли виникає необхідність швидко і надійно прикріпити мотузку до опори.

Ходовим кінцем робимо два обноси навколо опори, огинаючи основну мотузку петлею, пропускаємо ходовий кінець під обноси навколо опори. Контрольний вузол необхідний. Вузол можна використовувати при наведенні стаціонарних навісних переправ.

 

Лісельний вузол.

На парусних судах ліселями називалися вітрила, які ставилися з кожної сторони від прямих вітрил, а вузол яким вони кріпилися називали лісельним.

Цей вузол можна використовувати при закріпленні мотузки за опору. Він надійний, міцний і не потребує контрольного вузла.

Він в’яжеться спочатку як гафельний, але після того як ми пропустили ходовий кінець в петлі двох обносів, ходовий кінець повертаємо на 180 проводимо поверху правої петлі, пропускаючи його під ліву петлю обносу.

Фаловий вузол.

На парусному флоті прямі вітрила, які ставилися між марса-реєм і нижнім реєм називалися марселями.

Дивлячись, до якої щогли відносився парус, він приймав назву «грот-марсель» на грот-щоглі або «фок-марсель» на фок-щоглі. Оснастка, яка підіймала реї цих парусів, називалася: грот-марса-фал і фок-марса-фал. До реї ця оснастка кріпилася фаловим вузлом. Цей вузол як і лісельний дуже надійний. Контрольного вузла він не потребує.

В’язка фалового вузла подібна на в’язку лісельного. Різниця між ними полягає лиш в тому, що при в’язці фалового вузла потрібно зробити три обноси навколо опори, потім під обноси просуваємо ходовий кінець мотузки, повертаємо його на 180, проводимо, починаючи справа над двома обносами і просуваємо ходовий кінець під третій обнос.

 

Незатягуючі петлі.

Жилкова петля.

Цей вузол як і простий провідник можна в’язати на кінцях мотузок для закріплення на рельєфі, на страхаючій системі учасника, на кінцях перильних мотузок, що використовуються для самостраховки. Цей вузол більш надійний ніж простий провідник, легше розв’язується і не потребує контрольного вузла. Є два способи в’язки цього вузла.

Перший спосіб: він нагадує перший спосіб в’язки простого провідника, різниця лише в тому, що в’яжучи вузол «жилкова петля», складеним вдвоє ходовим кінцем робимо додатковий шлаг навколо основної мотузки. Перед тим як затягнути вузол потрібно розрівняти мотузки.

 

Бурлацька петля.

Надійний вузол, швидко в’яжеться і розв’язується. Англійські моряки називали цей вузол упряжковою петлею, пушкарським вузлом. Можливо моряки запозичили її в артилеристів, які використовували її в тих випадках, коли на гірських дорогах або на бездоріжжі їм доводилося впрягати додаткових коней, або солдатів. Цю петлю можна зробити як на кінці мотузки так і посередині. Бурлацька петля розрахована на прикладання тяги в любу сторону. Вона легко розв’язується, надійно тримає. Правда, перед тим як до петлі буде прикладене навантаження, її потрібно міцно затягнути руками так як при раптовій зміні тяги, вона має тенденцію перекручуватися і деякий час ковзати вздовж мотузки. Декілька зав’язаних таким способом петель дозволяють піднятися на висоту або спуститися зі скали.

 

Або боцманський»

Затягуючи петлі.

Бігаючий простий вузол.

Це самий простий вузол, утворюючий затягуючу петлю. При на тяжінні за корінний кінець петля затягується, але її можна збільшити в розмірі, потягнувши за ходовий кінець в сторону від петлі. Вузол можна зав’язувати в будь-якій частині мотузки. Вузол швидко в’яжеться і швидко розв’язується. Потребує контрольного вузла. Є два способи в’язки цього вузла.

 

Для грудної обв’язки

Одним кінцем навколо опори

Відступаємо від кінця мотузки в залежності від товщини опори, наприклад, на 60 см, в’яжемо простий вузол, обводимо кінцем в 60 см навколо опори і ходовий кінець вводимо в петлю, затягуємо вузол і в’яжемо контрольний.

Ковзаюча вісімка.

Цей вузол в’яжеться по принципу вісімки і відноситься до розряду надійних сильно затягуючих петель. Його основна властивість — плавно і рівномірно затягуватися при натяжінні за корінний кінець.

Бігаючий булінь.

Це той же бесідочний вузол тільки з маленькою петлею, в яку пропущено корінний кінець. Він оснований на принципі ласо. Діє бігаючий булінь безвідкладно.

 

Силковий вузол.

Цей вузол рахується одним із найбільше плавно і легко затягуючи вузлів.

 

Швидкорозв’язуючі вузли.

Розв’язуючий простий вузол.

Цей вузол не погано слугує найпростішим стопором, який можна швидко віддати навіть при сильному на тяжінні мотузки. При ривкові за ходовий кінець він моментально розв’язується. Його можна використовувати в усіх випадках, коли потрібно що-небудь тимчасово закріпити з таким розрахунком, щоб в будь-яку хвилину можна було звільнити мотузку.

 

Швидкорозв’язуюча вісімка.

Якщо звичайну вісімку зробити з петлею в останню її петлю пропустивши вдвоє складений ходовий кінець, то ми отримаємо прекрасний швидко розв’язуючий вузол.

 

Рифовий вузол.

Свою назву він дістав від слова «риф-штерт» — невеликий, вв’язаний в полотнище вітрила кінець мотузки, яким «брали рифи» тобто зв’язували підібрані до нижнього краю вітрила, щоб зменшити його площу при сильному вітрі. Вони зв’язувалися з таким розрахунком, щоб в,будь-яку хвилину, у випадку необхідності можна було їх швидко розв’язати. Для цієї мети використовувався рифовий вузол.

Він схожий з прямим і в’яжеться двома способами як прямий, за винятком того що при в’язці другого напіввузла його ходовий кінець пропускають в петлю складеним вдвоє. При ривкові за ходовий кінець вузол моментально розв’язується.

 

Мокрий напівштик».

Багато вузлів, коли намокають, неможливо розв’язати. Для цієї мети моряки придумали вузол з назвою «мокрий напівштик». Його використовують для кріплення мотузок за опору. Вузол розрахований на сильну тягу, швидку віддачу. Для підвищення безпеки в петлю позначену хрестиком слід вставити льодоруб.

 

Кур’єрський вузол.

Він слугує для тієї ж мети, що і «мокрий напівштик».

 

Допоміжні вузли.

Ця група вузлів використовується в основному для самостраховки і страховки.

Карабінний вузол.

Цей вузол як і вузол «Бахмана» застосовується для підіймання на стремені у випадку недостачі затискачів або для натягування поліспаста.

 

Вузол UIAA.

Абревіатура вузла UIAA — Міжнародний союз альпійських асоціацій, який об’єднує організації, клуби, що розвивають на національному рівні різні види гірського спорту.

Цей вузол використовують для самостраховки і страховки на динамічній мотузці. Головне — правильно вставити мотузку в карабін.

 

Вузол Гарда.

Вузол Гарда використовується з тією ж метою, що і вузол UIAA, а також для транспортування потерпілого.

Головне — правильно вставити мотузку в карабін.

 

Вузол «Котяча лапа».

Назва цього вузла потрапила в російську мову із англійської. На цій мові він називається «The Cats Paw», що переводиться як «Котяча лапа».

Щоб зав’язати цей вузол, петлю мотузки кладуть зверху на два його кінці — виходить дві невеликі петлі, кожну із яких одночасно перекручують назовні декілька разів в залежності від того, наскільки потрібно зменшити мотузку. Потім петлі зближають і протягують в карабін або одягають на крючок. Котяча лапа не затягується намертво, наприклад, як провідник «вісімка» і при знятті з карабіна моментально розв’язується.

 

Маркірувальний вузол.

Після роботи мотузку потрібно просушити і збухтувати кільцями в бухту, а потім наложити на бухту марку.

Марка на бухту накладається таким чином. Кінець збухтованої мотузки складається вдвоє, а потім ходовим кінцем обводимо кільця збухтованої мотузки і петлю стільки разів скільки десятків метрів мотузки знаходиться в бухті. Кільця накладаються по принципу: на кожні 10 м мотузки — одне кільце, а потім ходовий кінець вставляють в петлю і затягують.

 

Пам’ятка

1. Говорячи про вузли і мотузки необхідно пам’ятати, що любий вузол знижує стійкість мотузки в місці розташування вузла.

2. За рахунок цього втрачається до 40% середньої міцності у вузлі «Стремено», 25% у вузлі «булінь» і у вузлі «вісімка».

3. Міцність мотузки на згині під гострим кутом (наприклад, на карабіні) — на 30 нижче статистичної міцності.

4. Мотузка різко змінює свою міцність при намоканні, промерзанні.

5. Небезпечні для мотузки механічні пошкодження: удари об каміння, потертості, опльотки на згинах.

6. З мотузкою слід поводитися акуратно, після занять і походів просушувати і продивлятися.

7. Мотузка витримавши зусилля хоч одного ривка при зриві повинна бути знята з роботи.

8. Правильно вибраний і правильно зав’язаний вузол — це безпека ваших походів і успішних виступів на змаганнях.

 

Список літератури

1. Березин Евгений «Морская практика». Спб. 1875.

2. Васильев М. В. «Морская судовая практика», «Водный транспорт».

1938.

3. Гельмерсен «Морская практика». Спб. 1909.

4. Григорьев В. В., Грязнов В. М. «Судовые такелажные работы». М.

Транспорт, 1975.

5. «Карманный справочник туриста». М. Трофиздат 1982.

6. Кодыш Э. Н. «Соревнование туристов». М. Физкультура и спорт

1990.

7. «Спутник туриста». М. Физкультура и спорт 1969.

8. «Туристичні вузли». Творча спілка вчителів України.

Крижопільське районне відділення. Крижопільський районний

фонд «Талант».

Примітки

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Туристські вузли

Та їх застосування

(на допомогу керівникам

туристських гуртків і секцій)

Кедись А. І. зав. відділом

“спортивний туризм”,

кандидат в майстри

спорту, методист

першої категорії

Житомир 2006 рік

Вступ

Вузли- азбука любого виду туризму. Це говорить про актуальність теми. Дані методичні рекомендації написани на допомогу керівникам туристських гуртків і секцій, щоб вони правильно вчили своїх вихованців в’язати вузли і правильно їх використовувати.

Ці методичні рекомендації відрізняються від написаних раніше рекомендацій по даній темі тим, що тут автор

-звертає увагу керівників гуртків і секцій на історію вузлів;

-даються рекомендації як потрібно починати проводити заняття з новачками;

-дана класіфікація вузлів за способом використання;

-описуються вузли не тільки з Правил змагань, а пропонується користуватися і іншими вузлами, неменш надійними і ефективними;

-вказує на помилку яка присутня у всіх методичних посібниках по в’язанню туристських вузлів: вузол «подвійний прямий» називають «академічним», а це є два різних вузла;

-звертає увагу керівників гуртків і секцій на «вузли-помилки»;

-показує і описує по декілька способів в’язки вузлів;

-звертає увагу на пам’ятку про те, що вузли знижують стійкість мотузок.

 

 

Найдавніший винахід людини

Вузол, в перекладі з грецької — «сплетіння», тобто сплетіння декількох мотузок технічно і практично направлених на вирішення конкретної задачі.

Первісній людині, яка жила весь час в напруженні, в складних природних умовах доводилося вирішувати різноманітні проблеми за допомогою вузлів. Вузол — один з найдавніших винаходів людини.

Наприклад, прямий вузол, добре відомий в Давньому Єгипті, широко був розповсюджений в побуті давніх греків і римлян. Його зображення часто зустрічається на уламках ваз. Він прикрашав давньоримського бога-покровителя торгівлі і називався Nodus Hercules — Геркулесовим вузлом так як цей давній герой носив шкуру вбитого лева, передні лапи якого зв’язували на грудях цим вузлом. Давні римляни геркулесовим вузлом зв’язували пояси своїх тунік.

Навіть кращий з усіх вузлів, «король вузлів» — бесідочний вузол, відомий ще 5 тис. років тому назад в давньому Єгипті, був придуманий фінікійцями.

Для початківців