Матеріали для доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).

№ п/п	Дисципліни	Знати	Вміти
I.	Попередні дисципліни: 1. Фізика   2. Фізіологія	Спектральний склад видимого світла Фізіологія зорових функцій	Визначити спектральний склад видимого світла Пояснити основні механізми зору
II.	Наступні дисципліни Неврологія	Патологічні зміни гостроти зору і кольоросприйняття	Назвати види дефектів гостроти зору і кольоросприйняття
III.	Внутріпредметна інтеграція: 1. Захворювання сітківки і зорового нерва	Анатомо-фізіологічні аспекти центрального зору, кольоросприйняття	Визначити гостроту центрального зору, кольоросприйняття

Зміст заняття

Гострота зору – це здатність ока розрізнити роздільна дві точки предмету. Нормальна гострота зору – здатність ока розрізнити дві точки предмету з певної відстані, під кутом зору в 1 хвилину.

Точка зору – це кут, що утворюється двома променями, відбитими від крайніх точок предмету, які прямують через вузлову точку оптичної системи ока до рецепторів сітчастої оболонки (вузлова точка – у заднього полюса кришталика). Зрозуміло, що між точкою зору і гостротою зору існує зворотна залежність: при зниженні гостроти зору порогова точка зору збільшується.

На цьому принципі побудовані таблиці для визначення гостроти зору, у тому числі і таблиця Головіна і Сивцева. Таблиця складається з 12 лав букв або знаків. Величина букв кожного ряду розрахована так, щоб з різної відстані (від 2,5 до 50 м), деталі кожної букви, кожного ряду були помітні під кутом в 1 хвилину, а вся буква – під кутом в 5 хвилин.

Гострота зору визначається по формулі Снеллена: V=d/D, де V – гострота зору, d – відстань, з якої хворий бачить, D – відстань, з якої хворий повинен бачити даний ряд.

При гостроті зору менше 0,1 використовуються палички на чорному фоні, прирівняні до букв першого ряду. За відсутності форменого зору досліджується світловідчуття.

Кольоросприйняття визначають по таблиці Рабкіна. Таблиця складається з чисел, фігур, складених з кружків 3 основних кольорів спектру, які зрівняні по насиченості і яскравості, але відрізняються колірним тоном.

Поле зору – простір, який сприймає око при нерухомому погляді. Здійснюється фоторецепторами паличкового апарату сітківки, провідниковим відділом зорового аналізатора (зоровий нерв, хіазма, зоровий тракт) і кірковим відділом. Досліджується контрольним способом (порівняння поля зору хворого з полем зору лікаря), периметром (Ферстера, Гольдмана, проекційним), що дозволяє визначити периферичні межі, випадання; кампіметром, що дозволяє досліджувати дефекти поля зору в центральній його частині.

У нормі межі поля зору на білий колір визначаються з скроневого боку 90, з носовою - 50 - 55, зверху 50, знизу 70°. Сліпа пляма (фізіологічна скотома) знаходиться в 15° від точки фіксації.

При ураженнях сітківки і зорового нерва одного ока спостерігаються скотоми, концентричне звуження, звуження переважне з одного боку (зверху тощо) на ураженому оці.

Половинчасте випадання поля зору на обох очах називається геміанопсією. Можуть бути гетеронімні – різнойменні: бітемпоральні (випадання скроневих половин при ураженнях в області центральної частини хіазми); біназальні (випадіння носових половин) – спостерігаються при ураженнях зовнішніх відділів хіазми.

Гомонімні (однойменні) геміанопсії можуть бути правосторонніми – ураження провідних шляхів далі за хіазму зліва і лівобічними – при поразці провідних шляхів далі за хіазму справа.

 

Матеріали методичного забезпечення заняття.

Завдання для самоперевірки початкового рівня знань і умінь

Питання для самоконтролю:

1. Як вимірюється гострота центрального зору? Відповідь: у відносних одиницях.

2. Колірний спектр складається з 7 основних кольорів, які можуть бути зведені до 3 основних кольорів. Яких? Відповідь: червоного, зеленого і синього.

3. Якими ознаками характеризується колір? Відповідь: тоном, насиченістю і яскравістю.

4. Що таке тон? Відповідь: основна ознака кольору, обумовлена довжиною світлової хвилі.

5. Що таке яскравість кольору? Відповідь: яскравість світла обумовлена місцем знаходження його в спектрі.

6. Що таке насиченість кольору? Відповідь: насиченість кольору указує на ступінь розведення його білим кольором.

 

Тестові завдання:

1. Назвіть анатомічну область, в якій сконцентровані колбочки?

А. Периферія сітківки.

Б. Диск зорового нерва.

В. Зубчата лінія.

Г. Центральна ямка.

Д. Скловидне тіло.

Правильна відповідь: Г.

2. Які фоторецептори відповідають за сприйняття кольору?

А. Палички.

Б. Колбочки.

В. Пігментні епітеліоцити.

Г. Кришталикові волокна.

Д. Біполярні нейрони.

Правильна відповідь: Б.

3. Яким способом досліджується гострота зору?

А. Периметрія.

Б. Кампіметрія.

В. По таблицях, на ністагм-апараті.

Р. Офтальмометрія.

Д. Біомікроскопія.

Правильна відповідь: В.

4. Яким способом визначається гострота зору нижче 0,1?

А. Зі свічкою.

Б. За допомогою оптотипів Поляка.

В. Не визначається.

Г. На синоптофорі.

Д. За допомогою поліхроматичних таблиць.

Правильна відповідь: Б.

5. Як визначається кольоросприйняття?

А. Зі свічкою.

Б. За допомогою оптотипів Поляка.

В. Не визначається.

Г. На синоптофорі.

Д. За допомогою поліхроматичних таблиць.

1. Правильна відповідь: Д.

6. Перерахуєте методи дослідження поля зору:

Периметрія.

Кампіметрія.

Контрольний метод.

Аутокампіметрія.

 

7. Назвіть патологічні зміни в полі зору:

A. Геміанопсії.

B. Скотоми.

C. Звуження.

 

8. Які бувають геміанопсії?

A. Бітемпоральна.

B. Лівобічна.

C. Правостороння

D. Гомонімна

E. Гетеронімна

F. Квадрантна.

 

9. Які бувають скотоми?

A. Парацентральна.

B. Периферична.

C. Відносна.

D. Абсолютна.

E. Позитивна.

F. Негативна.

 

10. Охарактеризуйте фізіологічну скотому:

A. Абсолютна.

B. Парацентральна.

 

Ситуаційні завдання:

1.Хворий М., 28 років, внаслідок атрофії зорового нерва обох очей правим оком бачить палички на відстані 2 м, лівим – 1 м. Запишіть результат дослідження гостроти зору.

Еталон відповіді: користаючись формулою Снеллена – Vis OD = 0,04 і Vis OS = 0,02.

2. Хворий А., 30 років, пред'являє скарги на зниження зору правого ока. При перевірці на правому оці формений зір відсутній. При визначенні світловідчуття правильно локалізує джерело світла. Яка гострота зору?

Еталон відповіді: Гострота зору правого ока 1 / ∞ pr. сerta.

5.2. Інформацію, необхідну для формування знань можна знайти в підручниках:

Основна література:

1.Жабоєдов Г.Д., Сергієнко М.М. Очні хворобі. - К.: Здоров'я, 1999. – 310 с. (С. 60 – 62, 64).

2.Ерошевский Т.И., Бочкарева А.А. Глазные болезни. - М.: Медицина, 1989. 413 с. (С. 77 - 92).

Додаткова література:

1. Ковалевский Е.И. Глазные болезни.- М.: Медицина, 1995. – 480 с. (С. 45 - 55).

2. Рухлова С.А. Основы офтальмологии. – М: Медицинская книга, 2001. – 252 с. (С. 35 - 42).

3. Глазные болезни в вопросах и ответах / под ред. Должич Г.И. – Ростов: Феникс, 2000. – 416 с. (С. 82 - 87).

5.3. Орієнтована карта самостійної роботи з літературою по темі заняття.

№ п/п	Основні завдання	Підказки	Відповіді
1.	Вивчити практично метод дослідження гостроти зору вдалеч	Нагадати принцип визначення гостроти зору	1. С. 60-61 * 2. С. 80 - 84 **
2.	Вивчити практично метод дослідження гостроти зору зблизька	Нагадати принцип визначення гостроти зору	1. С. 61 2. С. 86 – 87
3.	Вивчити практично метод дослідження світловідчуття	Нагадати принцип визначення світловідчуття	1. С. 61 2. С. 85 – 86
4.	Вивчити практично метод дослідження кольоросприйняття по таблицям Рабкіна.	Нагадати принцип побудови таблиць Рабкіна	1. С.64 2. С. 88 – 92
5.	Вивчити основні види розладів кольоросприйняття	Описати основні симптоми розладів кольоросприйняття	1. С. 64 2. С.88 - 92
6.	Виробити вміння давати професійні рекомендації, проводити лікарсько-трудову і військову експертизу при зниженій гостроті зору і порушенні кольоросприйняття	Ознайомити студентів з основними положеннями нормативних документів, які визначають професійну придатність.	1. С. 60 – 62 2. С. 87 - 88

Примітки:

1.*-Жабоєдов Г.Д., Сергієнко М.М. Очні хворобі. - К.: Здоров'я, 1999. – 310 с.

2.** - Ерошевский Т.И., Бочкарева А.А. Глазные болезни. - М.: Медицина, 1989. – 413 с.

Анатомія:

1. “Human Anatomy” M. Prives, N. Lysenkov, V. Bushkovich. M. 1985, II. р. 399-417.

 

Фізіологія:

1. Підручник “фізіологія людини” під ред. Косицкого Т. І. М. 1985, с. 457-458.