Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби.

Істотним резервом подальшої інтенсифікації м'ясного скотарства є відгодівля вибракуваних корів до вищої вгодованості. Незапліднених у парувальну кампанію корів доцільно відгодовувати й реалізу­вати, на м'ясо, оскільки витрати на їх утримання не скуповуються. При цьому від кожної додатково можна мати не тільки 50 — 100 кг приросту (в живій масі), а й чудову шкіряну сировину. Поряд із су­хостійними можна відгодовувати і корів, що перебувають на 2- 7-му місяці лактації. При цьому ефективно поєднують два виробничих процеси: відгодівлю корів (600 г приросту за добу) і вирощування підсисного приплоду (понад 1000 г приросту за добу). Годувати до­рослу худобу краще повноцінними напіввологими кормосумішами, що включають солому, силос, концентровані корми і мінеральні до­бавки. Кормосуміші готують у кормозмішувачі з грубих, соковитих та концентрованих кормів.

Нагул дає змогу знизити витрати на утримання тварин і вироб­ляти дешеву яловичину. Рівень рентабельності її виробництва при нагулі вищий на 4 — 6 % порівняно з відгодівлею.

Нагул худоби на пасовищі — найдешевший спосіб виробництва яловичини. За практично однакових приростів (на рівні 590 — 610 г) при малозатратній технології на 70 -- 80 % зменшуються витрати енергоносіїв, в 4 — 6 разів затрати праці на 1 ц приросту живої маси, ніж при безприв'язному утриманні худоби в загоні.

Цілорічне утримання м'ясної відгодівельноїхудоби на пасови­щах найповніше відповідає генетичне зумовленому типу фізіологічного обміну речовин в організмі тварин. Тому нагул дає змогу значно підвищити продуктивність худоби та зменшити витрати корму.

Доросла худоба, яка призначена для нагулу на природних пасо­вищах, може дати приріст 0,5 - 0,75 кг за добу, на культурних пасо­вищах богарного типу — 0,75- 1,1 кг, культурних зрошуваних па­совищах — 1,2 кг і більше. Під час нагулу на суміші бобових трав приріст збільшується на 15 %.

М'ясо вибракуваних корів без нагулу і відгодівлі за енергетич­ною та поживною цінністю, вмістом жиру, якістю білків, ніжністю непридатне для реалізації у свіжому вигляді, а потребує спеціаль­ної теплової та кулінарної обробки. Результати забою корів після застосування технології нагулу свідчать про високу поживність та біологічну цінність м'яса. Воно придатне не тільки для усіх видів промислової переробки, а й для реалізації у свіжому вигляді.

Це м'ясо має досить високі харчові якості: ніжне, легко пережову­ється, соковите, ароматне. За енергетичною і біологічною цінністю воно відповідає вимогам до молодої яловичина.

Сіра українська порода.

Це дуже давня худоба, оскільки вона, як свідчать дослідники, великою мірою зберегла риси свого дикого предка — європейського тура. Створена багатовіковою народною селекцією, в минулому широко розповсюджена на значній частині країни. Процес формування її проходив у складних умовах степової зони. Раніше ця худоба була відома як малоросійська, черкаська, чорноморська, а на початку XX ст. за нею закріпилась назва "сіра українська". Завдяки витривалості, невибагливості, добрим робочим якостям і здатності до нагулу порода повністю задовольняла потреби дрібних селянських господарств..Заміна сірої української худоби продуктивними породами почалася в кінці XIX — на початку XX ст. Вона стала основою для створення вітчизняних порід: симентальської, червоної степової і лебединської. Останніми роками поголів'я сірої української породи скоротилося до мінімуму: загальна чисельність у 1995 р. становила всього близько 1 тис. голівМасть сіра, різних відтінків — від світлої до темно-бурої. Телята народжуються рижої масті. У бугаїв шия, грудина, кінцівки мають темніше забарвлення. Роги довгі різної форми, їх кінці чорні. Шкіра щільна, тварини рослі й крупні з розтягнутим тулубом. Холка висока, мускулатура добре розвинена. Своїм зовнішнім виглядом виражають величність і красу, силу і незалежність від людини. Порода унікальна і відзначається рядом цінних генетично зумовлених якостей.
Корови достатньо рослі (висота в холці 135 см), мають широку і глибоку грудину (глибина грудей — 75 см, ширина — 46 см). Жива маса дорослих корів — 580—600 кг. Окремі тварини досягають ваги 700 і більше кілограмів. Характерною властивістю породи є дрібноплідність, висока плодючість корів. Вихід телят на 100 корів довгі роки утримується на рівні 90—99%. Стадо відзначалося надоями від 2900 до 3145 кг, високою жирністю молока — 4,45—4,52%, задовільним вмістом білка — 3,45%. У 16-місячному віці бугаї досягли ваги 420—480 кг, витрачали на 1 кг приросту 7,8 к. од. Забійний вихід — 60,1%. Відзначені добрі смакові якості м'яса, неперевершена якість бульйонів, чудові властивості шкір завдяки товщині, щільності та еластичності.
Білет №19.

Особливості годівлі і утримання молодняку, вирощуваного на м’ясо.

Бугайців на м'ясо в підсисний період вирощують так само, як і теличок.Після відлучення надремонтних бугайців за масою поділяють на 4 - 5 груп. Кожну групу спрямовано вирощують і відгодовують за певною технологією, яка забезпечує отримання до забою кондиційних тварин. Слід запобігати стресовим ситуаціям при утриманні тварин. Обезрожувати їх варто тільки за потреби. Доцільно купувати бугайців без рогів. Усім тваринам обов'язково роблять ще­плення проти діареї, пастерельозу, різних паразитів. Заповнювати загони треба швидко, упродовж не більш як 5 днів, а краще — за один день.До відгодівлі тварин готують (проводять комплекс процедур і об­робокодразу після розміщення на відгодівельному майданчику) протягом 12 — 24 год після надходження. Доглядають за худобою спокійно, уникаючи зайвих стресів. Застосовують зручні знаряддя для роботи з нею. Ідентифікують кожну тварину і в кож­ної визначають температуру тіла, відразу ж відокремлюючи хворих. За температурою тіла визначають необхідність лікування. Ін'єкції вітамінів А, В, Е не роблять.Загальний рівень годівлі молодняку до 15-місячного віку визна­чають з розрахунку 2 — 2.2 корм, од., старшого віку — 1 7 — і,8 корм, од. на 100 кг живої маси.Забезпечувати протягом перших 12 міс помірну годівлю молод­няку, після чого переводити його на високий рівень годівлі, що за­безпечує високі прирости, недоцільно.Худобі, що надійшла на відгодівлю, у перші 5 діб згодовують якіс­не непосічене злакове сіно, на 8-й день крім сіна дають ще стартерні корми. Згодовують їх 14 — 21 день, поки споживання сухої речовини не стабілізується у межах 2,5 - 2,7 % від маси тварини. Дають також необхідну кількість мінералів і вітамінів А, В, Е в раціоні, оскільки тварини, що надійшли, можуть відчувати дефіцит їх.

Худобу старшого віку утримують на віддалених майданчиках. Намагаються зняти стрес, якого зазвичай зазнають телята відлуче­ні від матері, їм дають злакове сіно (не люцернове!)

Теличкам ін'єктують тестостерон у вушну раковину, щоб вони не приходили в охоту і давали на 10 — 20 % приросту більше. Він діє упродовж 60 діб.

Заключний період відгодівлі перед забоєм починають із живої маси 300 — 350 кг, залежно від розміру скелета бажаної вгодованос­ті. Вирішальне значення при ньому має вміст зерна в раціоні для забезпечення достатньої його енергетичності.

Поліська м’ясна порода.

У процесі створення використано метод складного відтворного схрещування з використанням вихідних вітчизняних симентальської, сірої української та зарубіжних – шаролезької, кіанськрї, і інгуської порід. Затверджено наказом Мінсільгосппроду України від 22 лютого 1999 р. № 91.Автори: М.В.Зубець, Д.Т.Вінничук, С.С.Спека, В.П. Буркат, О.Л.Бєлозерський та ін. У виведенні породи найактивнішу участь брали керівні працівники Мінсільгосппроду України Ю.М.Карасик, О.М.Окопний, Г.Т.Шкурін. Жива маса дорослих бугаїв — 900—1000 кг, корів — 550— 600 кг. Жива маса бугайців у віці 8 місяців становить 260— 303 кг, у 12 місяців — 370—425, у 15 місяців — 490—540, у 18 місяців — 540—604 кг; теличок — відповідно 240—280 кг; 320— 360; 340—390 і 410—450 кг. Середньодобові прирости бугайців на відгодівлі становлять 1000—1100 г. Маса туші бугайців у 18 місяців — 330—370 кг, вихід туші — 63—64%, забійний вихід — до 65%, вміст кісток у туші — 14,8—15%, якість м’яса 4,5 бала.
За екстер'єром тварини поліської породи довгі, широкотілі, з невеликою головою і короткою шиєю, глибокою грудною кліткою, з добре розвиненою задньою третиною тулуба, мають порівняно невисокі кінцівки. Відзначається доброю відтворювальною здатністю. Вихід телят від 100 корів становить 85—93,2%. Щодо плодючості, легкості отелень оцінюється в 4,5—5 балів. Ускладі породи 6 ліній (Іриса 559,Каскадера 530,Лайнера 65.Омара 814, Пакета 93, Пелікана-Селектора 24) і понад 30 родин. Плідників поліської породи рекомендовано використовувати при схрещуванні з коровами чорно-рябої, червоно-рябої, симентальської та червоної степової порід, а також української та волинської мя'сних порід.

Білет №20.