Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби.



Конституиія — це основа продуктивності та племінної цінностім'ясної худоби, оскільки тварини різних конституційних типів мають неоднакові продуктивні якості, різну стійкість проти хвороб і несприятливих Умов навколишнього середовища.

За класифікацією І.У. Дюрста, тварин відносять до дихального, або лептосомного, і травного, або ейрисомного, типів конституції. Для тварин лепптосомного типу властиві підвищений обмін речо­вин, менша здатність до відкладення в туші жиру, підвищений ріст і дещо зниженийпроцес диференціювання порівняно з тваринами ейрисомного типу. У лептосомів відносно вищі кінцівкита вужчі груди. Для тварин так званого травного пшпу (ейрисомного) харак­терна грудна клітка, пристосованадо обмеження обміну речовин,

Класифікація типів конституції, запропонована П.М. Кулешовим, ґрунтується на розвитку у тварин таких елементів організму, як шкіра, м'язи, сполучна і жирова тканини, скелет і черевна порожнина. За цим поділом розрізняють грубу, ніжну, щільну і рихлу конституцію. Крім перелічених, запропоновано також Є..А. Богдановим, М.Ф. Івановим виділяти ще й міцну конституцію.

Тварини грубої конституції порівняно товсті, грубі, з масивним скелетом, товстою, досить розвиненою, але недостатньо еластичною шкірою, великою важкою головою, короткою товстою шиєю, об'ємною щільною мускулатурою із слабко вираженими жировою і сполучною тканинами, довгим задом (різко виділяються маклаки, дахоподібні крижі), що справляє враження непропорційного розвитку окремих частин тіла. Ці тварини зазвичай малопродуктивні, погано відгодо­вуються.

У тварин ніжної конституції легкий, але міцний кістяк, тонка і щільна шкіра, яка легко відтягується на всіх ділянках; невелика, вузька, витягнута голова; щільна мускулатура. Окремі статі екс­тер'єру (голова, кінцівки, зад) дещо менші порівняно із загальними розмірами тварин. Тварини ніжної конституції мають жвавий тем­перамент та інтенсивний обмін речовин.

Тварини із щільною (сухою) конституцією мають пропорційну будову тіла, добре розвинену щільну й суху мускулатуру із недостат­ньо вираженим шаром підшкірного жиру; міцний скелет, розвинені і чітко окреслені суглоби, компактний і збитий тулуб.

Худоба рихлої конституції протилежна худобі із щільною кон­ституцією. У неї досить добре розвинена підшкірна жирова тканина, а також значні жирові відкладення між мускулами і на внутрішніх органах, легкий міцний скелет, м'яка і товста еластична шкіра, округлі форми добре розвиненого тулуба; прямі, широкі, добре обмускулені спина й поперек; прямі і широкі крижі. Тварини рихлої конституції добре і швидко відгодовуються, дають мармурове м'ясо.

Для тварин міцної конституції характерні міцний (але не гру­бий) скелет, цупка шкіра, помірно розвинена підшкірна сполучна і жирова тканини, щільна мускулатура, пропорційна будова тіла. У них чудово розвинені дихальна, кровоносна й травна системи. Для к ясної худоби міцна конституція є найбільш бажаною.

Серед ба­гатьох тестів інтер'ерноїоцінки практичне значення мають частота пульсу й дихання, показники крові, розвиток і функції окремих ор­ганів і тканин. Важливими інтер'єрними показниками є показники крові. Найчастіше визначають вміст у ній формених елементів - еритроцитів та лейкоцитів, гемоглобіну, лужного резерву, білка й білкових фракцій, ліпідів, цукру, кальцію та ін. В ре­зультаті реакцій еритроцитарних антигенів з антитілами сироватки крові інших тварин було встановлено систему визначення груп кро­ві великої рогатої худоби та інших тварин. Кількість груп крові в системі пов'язана з кількістю антигенних факторів, які утворюють цю систему. Нині виявлено 12 груп крові. Знання про них викорис­товують у практиці для визначення походження тварин, ранньої діагностики плодючості телиць із двійнят різної статі та для виявлення деяких хвороб молодняку.

Репродуктивний цикл і його періоди.

Період між отеленнями складається із сервіс-періоду і періоду тільності. Середня тривалість періоду тільності м'ясної худоби ста­новить 285 діб. Кожна корова має бути запліднена впродовж 80 днів після отелення для дотримання річного інтервалу між двома су­міжними отеленнями.

Залежно від періоду тільності і періоду лактації зручно поділити репродуктивний рік м'ясної худоби на чотири періоди

Період 1. Це найважливіший період циклу для м'ясної корови з огляду на продуктивність і відтворення. Корова має не тільки виго­дувати теля, а й бути заплідненою через 80 - 85 днів, щоб отелитися в наступному році в той самий період.

Період 2. У цей час корова тільна і виробляє молоко, репродук­тивні потреби її порівняно невеликі.

Період 3. Це період після відлучення теля, коли корова його не годує, а потреби для розвитку плоду ще порівняно невеликі.

Період 4. Триває від 50 до 60 днів перед отеленням, другий важ­ливий період відтворення, коли відбувається максимальний ріст плоду. Крім того, корова продовжує накопичувати жирові запаси, потрібні їй у період лактації.

Перехідний період у м'ясних корів триває починаючи за 3 тижні до отелення і закінчуючи через 3 тижні після отелення. Він вважа­ється найбільш критичним у репродуктивному циклі,

Білет №3.

Обґрунтування і організація сезонних отелень.

За матеріалами багатьох досліджень і даними практики, най­кращими вважаються зимові та ранньовесняні отелення корів. Мо­лодняк, народжений у цей час, здоровий і влітку вже може добре використовувати пасовища, давати високі прирости живої маси. Відлучають його восени, що дає змогу краще підготувати корів до зими. Телята встигають звикнути до рослинних кормів і при пере­веденні на стійлове утримання не втрачають маси, а взимку краще використовують грубі корми. Бичків, яких вирощують для реалі­зації на м'ясо, утримують у господарствах протягом двох літніх се­зонів і одного — взимку. Вирощування тварин влітку обходиться господарствам набагато дешевше. У зв'язку із дим собівартість яло­вичини, одержаної від такого молодняку, значно дешевша.

Сезонні отелення у м'ясному скотарстві дають змогу одночасно відлучати всіх телят, краще готувати корів до наступного паруван­ня, полегшуючи організацію їх повноцінної годівлі, особливо за 2-3міс до отелення і під час парувальної кампанії. При сезонних отеленнях легше контролювати вихід приплоду, здійснювати сані­тарно-гігієнічні заходи у перші дні життя телят. Є також можли­вість формувати вирівняні групи тварин. За весняних отелень корів треба організовувати додаткову підгодівлю корів лише в зимові мі­сяці, на які припадає середній і завершальний період тільності.

Організовуючи сезонні отелення, потрібно враховувати сезон­ність (тенденція до весняних) процесів відтворення, властиву вели­кій рогатій худобі. За ранньовесняних отелень відразу після родів корову забезпечують повноцінними кормами, що сприяє швидкому відновленню їхнього організму і підвищенню молочності. Навесні продуктивність пасовища максимальна і потреби корови в пожив­них речовинах забезпечуються найбільше. Це сприятливо познача­ється на рості та розвитку молодняку.

Від весняних отелень отримують телят на 22,6 % більше. Ефек­тивність осіменіння корів і телиць починає підвищуватися з березня. чому сприяють подовження світлового дня і забезпечення тва­рин повноцінними кормами. Корови, що отелилися в зимовий і «раньовесняний періоди, більш плодючі порівняно з ровесницями, що отелилися влітку і восени, Інтервал між отеленням і першим осіменінням (сервіс-період) у корів, що телилися взимку, ста­новить у середньому 105,9 дня і менший, ніж у тварин, що отелили­ся в літні й осінні місяці, відповідно на 29,2 і 23,8 корів, які те­лилися навесні, сервіс-період коротший відповідно на 20,3 і 15.3 %. ніж у тих, що отелилися влітку й восени.

Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення.

Головне завдання у товарному м’ясному скотарстві отримати від корови одного теляти за рік у визначений сезон, а в племінному - якомога більшої кількості телят за весь період використання корів з інтервалом між отеленнями не більш як 12 міс. У племінному м’ясному скотарстві краще проводити зимово-весняні отелення, оскільки у корів, народжених у цей період, краща відтворна здатність, вища молочність, більший період використання. У стадах племінного призначення тривалість парувального періоду має становити 45 днів для телиць і 65 днів для корів основного стада. Ідеальним вважається парувальний період, у який 65 % корів спаровано до кінця першого тритижневого циклу; 70 % телят народилися протягом перших трьох тижнів, 20 % — других трьох, 10 % — третіх.

У товарному м'ясному скотарстві можна проводити отелення і в два тури — зимово-весняні й осінні з оглядуна те, що це сприяє усуненню небажаної сезонності у виробництві яловичини та збіль­шенню навантаження на бугаїв. Осінній період особливо зручний для отелення нетелей, оскільки народжені телята при цьому ва­жать на 2 - 4 кг менше. Крім того, в цей період трапляється менше випадків тяжких отелень, ніж у зимово-весняний період, що мож­на пояснити різною тривалістю тільності. Так, тривалість плодо­ношення у літній період на 8 діб, а в осінньо-зимовий — на 11,4 доби менша, ніж у зимово-весняний.Влітку активний моціон нетелей на пасовищі й повноцінна годівля їх сприяють зменшен­ню випадків тяжких родів. Осіяні отелення також доцільні, якщо телят планують реалізувати у віці 7-8міснавесні. За осінніх оте­лень зменшуються випадки захворювання самок на «родовий» па­рез, телят — на кетоз і пронос, що пов'язано з випасанням тварин. Проте осінні отелення здебільшого є небажаними, оскільки для підтримання молочності корів взимку потреба їх у поживних речо­винах, порівняно з потребою сухостійних корів, зростає майже вдвічі. Незалежно від умов годівлі та утримання у корів м'ясних порід восени знижується молочність і накопичується внутрішній жир. За осінніх отелень телятам потрібні корми з підвищеною кі­лькістю енергії та протеїну.

Весняно-літні отелення (11.05-30.06) бажано проводити на па­совищах, де для телят створюються ідеальні умови з моменту наро­дження і до 3-місячного віку, які забезпечують високі темпи росту тварин, стійкість проти захворювань і здешевлюють ветеринарне обслуговування. У корів, яких спаровують на пасовищі, підвищуєть­ся заплідненість, що сприяє скороченню періоду між отеленнями і дає змогу коригувати реалізацію телят. Крім того, проведення оте­лень на пасовищах сприяє економії витрат на спорудження родиль­них відділень і приміщень для телят.

Білет №4.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 290; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.225.35.224 (0.009 с.)