Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби.
Конституиія — це основа продуктивності та племінної цінностім'ясної худоби, оскільки тварини різних конституційних типів мають неоднакові продуктивні якості, різну стійкість проти хвороб і несприятливих Умов навколишнього середовища. За класифікацією І.У. Дюрста, тварин відносять до дихального, або лептосомного, і травного, або ейрисомного, типів конституції. Для тварин лепптосомного типу властиві підвищений обмін речовин, менша здатність до відкладення в туші жиру, підвищений ріст і дещо зниженийпроцес диференціювання порівняно з тваринами ейрисомного типу. У лептосомів відносно вищі кінцівкита вужчі груди. Для тварин так званого травного пшпу (ейрисомного) характерна грудна клітка, пристосованадо обмеження обміну речовин, Класифікація типів конституції, запропонована П.М. Кулешовим, ґрунтується на розвитку у тварин таких елементів організму, як шкіра, м'язи, сполучна і жирова тканини, скелет і черевна порожнина. За цим поділом розрізняють грубу, ніжну, щільну і рихлу конституцію. Крім перелічених, запропоновано також Є..А. Богдановим, М.Ф. Івановим виділяти ще й міцну конституцію. Тварини грубої конституції порівняно товсті, грубі, з масивним скелетом, товстою, досить розвиненою, але недостатньо еластичною шкірою, великою важкою головою, короткою товстою шиєю, об'ємною щільною мускулатурою із слабко вираженими жировою і сполучною тканинами, довгим задом (різко виділяються маклаки, дахоподібні крижі), що справляє враження непропорційного розвитку окремих частин тіла. Ці тварини зазвичай малопродуктивні, погано відгодовуються. У тварин ніжної конституції легкий, але міцний кістяк, тонка і щільна шкіра, яка легко відтягується на всіх ділянках; невелика, вузька, витягнута голова; щільна мускулатура. Окремі статі екстер'єру (голова, кінцівки, зад) дещо менші порівняно із загальними розмірами тварин. Тварини ніжної конституції мають жвавий темперамент та інтенсивний обмін речовин. Тварини із щільною (сухою) конституцією мають пропорційну будову тіла, добре розвинену щільну й суху мускулатуру із недостатньо вираженим шаром підшкірного жиру; міцний скелет, розвинені і чітко окреслені суглоби, компактний і збитий тулуб. Худоба рихлої конституції протилежна худобі із щільною конституцією. У неї досить добре розвинена підшкірна жирова тканина, а також значні жирові відкладення між мускулами і на внутрішніх органах, легкий міцний скелет, м'яка і товста еластична шкіра, округлі форми добре розвиненого тулуба; прямі, широкі, добре обмускулені спина й поперек; прямі і широкі крижі. Тварини рихлої конституції добре і швидко відгодовуються, дають мармурове м'ясо.
Для тварин міцної конституції характерні міцний (але не грубий) скелет, цупка шкіра, помірно розвинена підшкірна сполучна і жирова тканини, щільна мускулатура, пропорційна будова тіла. У них чудово розвинені дихальна, кровоносна й травна системи. Для к ясної худоби міцна конституція є найбільш бажаною. Серед багатьох тестів інтер'ерноїоцінки практичне значення мають частота пульсу й дихання, показники крові, розвиток і функції окремих органів і тканин. Важливими інтер'єрними показниками є показники крові. Найчастіше визначають вміст у ній формених елементів - еритроцитів та лейкоцитів, гемоглобіну, лужного резерву, білка й білкових фракцій, ліпідів, цукру, кальцію та ін. В результаті реакцій еритроцитарних антигенів з антитілами сироватки крові інших тварин було встановлено систему визначення груп крові великої рогатої худоби та інших тварин. Кількість груп крові в системі пов'язана з кількістю антигенних факторів, які утворюють цю систему. Нині виявлено 12 груп крові. Знання про них використовують у практиці для визначення походження тварин, ранньої діагностики плодючості телиць із двійнят різної статі та для виявлення деяких хвороб молодняку. Репродуктивний цикл і його періоди. Період між отеленнями складається із сервіс-періоду і періоду тільності. Середня тривалість періоду тільності м'ясної худоби становить 285 діб. Кожна корова має бути запліднена впродовж 80 днів після отелення для дотримання річного інтервалу між двома суміжними отеленнями. Залежно від періоду тільності і періоду лактації зручно поділити репродуктивний рік м'ясної худоби на чотири періоди Період 1. Це найважливіший період циклу для м'ясної корови з огляду на продуктивність і відтворення. Корова має не тільки вигодувати теля, а й бути заплідненою через 80 - 85 днів, щоб отелитися в наступному році в той самий період.
Період 2. У цей час корова тільна і виробляє молоко, репродуктивні потреби її порівняно невеликі. Період 3. Це період після відлучення теля, коли корова його не годує, а потреби для розвитку плоду ще порівняно невеликі. Період 4. Триває від 50 до 60 днів перед отеленням, другий важливий період відтворення, коли відбувається максимальний ріст плоду. Крім того, корова продовжує накопичувати жирові запаси, потрібні їй у період лактації. Перехідний період у м'ясних корів триває починаючи за 3 тижні до отелення і закінчуючи через 3 тижні після отелення. Він вважається найбільш критичним у репродуктивному циклі, Білет №3. Обґрунтування і організація сезонних отелень. За матеріалами багатьох досліджень і даними практики, найкращими вважаються зимові та ранньовесняні отелення корів. Молодняк, народжений у цей час, здоровий і влітку вже може добре використовувати пасовища, давати високі прирости живої маси. Відлучають його восени, що дає змогу краще підготувати корів до зими. Телята встигають звикнути до рослинних кормів і при переведенні на стійлове утримання не втрачають маси, а взимку краще використовують грубі корми. Бичків, яких вирощують для реалізації на м'ясо, утримують у господарствах протягом двох літніх сезонів і одного — взимку. Вирощування тварин влітку обходиться господарствам набагато дешевше. У зв'язку із дим собівартість яловичини, одержаної від такого молодняку, значно дешевша. Сезонні отелення у м'ясному скотарстві дають змогу одночасно відлучати всіх телят, краще готувати корів до наступного парування, полегшуючи організацію їх повноцінної годівлі, особливо за 2-3міс до отелення і під час парувальної кампанії. При сезонних отеленнях легше контролювати вихід приплоду, здійснювати санітарно-гігієнічні заходи у перші дні життя телят. Є також можливість формувати вирівняні групи тварин. За весняних отелень корів треба організовувати додаткову підгодівлю корів лише в зимові місяці, на які припадає середній і завершальний період тільності. Організовуючи сезонні отелення, потрібно враховувати сезонність (тенденція до весняних) процесів відтворення, властиву великій рогатій худобі. За ранньовесняних отелень відразу після родів корову забезпечують повноцінними кормами, що сприяє швидкому відновленню їхнього організму і підвищенню молочності. Навесні продуктивність пасовища максимальна і потреби корови в поживних речовинах забезпечуються найбільше. Це сприятливо позначається на рості та розвитку молодняку. Від весняних отелень отримують телят на 22,6 % більше. Ефективність осіменіння корів і телиць починає підвищуватися з березня. чому сприяють подовження світлового дня і забезпечення тварин повноцінними кормами. Корови, що отелилися в зимовий і «раньовесняний періоди, більш плодючі порівняно з ровесницями, що отелилися влітку і восени, Інтервал між отеленням і першим осіменінням (сервіс-період) у корів, що телилися взимку, становить у середньому 105,9 дня і менший, ніж у тварин, що отелилися в літні й осінні місяці, відповідно на 29,2 і 23,8 %У корів, які телилися навесні, сервіс-період коротший відповідно на 20,3 і 15.3 %. ніж у тих, що отелилися влітку й восени.
Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення. Головне завдання у товарному м’ясному скотарстві отримати від корови одного теляти за рік у визначений сезон, а в племінному - якомога більшої кількості телят за весь період використання корів з інтервалом між отеленнями не більш як 12 міс. У племінному м’ясному скотарстві краще проводити зимово-весняні отелення, оскільки у корів, народжених у цей період, краща відтворна здатність, вища молочність, більший період використання. У стадах племінного призначення тривалість парувального періоду має становити 45 днів для телиць і 65 днів для корів основного стада. Ідеальним вважається парувальний період, у який 65 % корів спаровано до кінця першого тритижневого циклу; 70 % телят народилися протягом перших трьох тижнів, 20 % — других трьох, 10 % — третіх. У товарному м'ясному скотарстві можна проводити отелення і в два тури — зимово-весняні й осінні з оглядуна те, що це сприяє усуненню небажаної сезонності у виробництві яловичини та збільшенню навантаження на бугаїв. Осінній період особливо зручний для отелення нетелей, оскільки народжені телята при цьому важать на 2 - 4 кг менше. Крім того, в цей період трапляється менше випадків тяжких отелень, ніж у зимово-весняний період, що можна пояснити різною тривалістю тільності. Так, тривалість плодоношення у літній період на 8 діб, а в осінньо-зимовий — на 11,4 доби менша, ніж у зимово-весняний.Влітку активний моціон нетелей на пасовищі й повноцінна годівля їх сприяють зменшенню випадків тяжких родів. Осіяні отелення також доцільні, якщо телят планують реалізувати у віці 7-8міснавесні. За осінніх отелень зменшуються випадки захворювання самок на «родовий» парез, телят — на кетоз і пронос, що пов'язано з випасанням тварин. Проте осінні отелення здебільшого є небажаними, оскільки для підтримання молочності корів взимку потреба їх у поживних речовинах, порівняно з потребою сухостійних корів, зростає майже вдвічі. Незалежно від умов годівлі та утримання у корів м'ясних порід восени знижується молочність і накопичується внутрішній жир. За осінніх отелень телятам потрібні корми з підвищеною кількістю енергії та протеїну. Весняно-літні отелення (11.05-30.06) бажано проводити на пасовищах, де для телят створюються ідеальні умови з моменту народження і до 3-місячного віку, які забезпечують високі темпи росту тварин, стійкість проти захворювань і здешевлюють ветеринарне обслуговування. У корів, яких спаровують на пасовищі, підвищується заплідненість, що сприяє скороченню періоду між отеленнями і дає змогу коригувати реалізацію телят. Крім того, проведення отелень на пасовищах сприяє економії витрат на спорудження родильних відділень і приміщень для телят. Білет №4.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 290; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.225.35.224 (0.009 с.) |