Список спеціальної літератури

1. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Практикум по креативной терапии. СПб.: Речь, 2001. С. 153 – 154, 163 – 166, 259 – 267.

2. Кэдьюсон Х., Шеффер Ч. Практикум по игровой психотерапии. СПб.: Питерв, 2002. С. 87 – 89.

3. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. СПб.: Питер, 2000. С. 425 – 427.

4. Речицкая Е. Г., Сошина Е. А. Развитие творческого воображения младших школьников в условиях нормального и нарушенного слуха. М.: ВЛАДОС, 2000. С. 62 – 67, 70 – 73, 116.

5. Шоттенлоэр Г. Рисунок и образ в гештальттерапии. СПб.: Изд-во Пирожкова, 2001. С. 139 – 140 (Глава “Другие материалы”).

 

 

Тема 8. Арт-техніки у парній роботі.

Мета. Організація спільної зображувальної роботи в парах, що дозволяє розвивати комунікативні навички, досліджувати і коректувати соціальні ролі і звичні форми поведінки.

1. Вправа “Загальний малюнок” [1, с. 435].

2. Вправа “Каракулі” [1, с. 436].

3. Вправа “Портрети” [1, с. 436].

4. Вправа “Спільний проект” [1, с. 436].

5. Вправа “Почергове малювання” [1, с. 437].

 

СПИСОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. СПб.: Питер, 2000. С. 435 – 437.

2. Шоттенлоэр Г. Рисунок и образ в гештальттерапии. СПб.: Изд-во Пирожкова, 2001. С. 153 – 158 (Глава “Групповая обратная связь и проекция”), 163 – 175 (Глава “Парные упражнения”), 190 – 201 (Глава “Дерево: от части к целому”).

3. Шумакова Л. П. Групове проективне малювання – це імпровізований танок // Практична психологія та соціальна робота. 1999. №1. С. 15 – 18.

4. Яблонська Т. М. Тренінг педагогічної рефлексії для студентів та вчителів // Практична психологія та соціальна робота. 1999. №3. С. 12 – 13.

 

 

Тема 9. Використання арт-технік у психокорекційній роботі з сім’ями.

Мета. Дослідження і корекція відносин в сім’ї, їх динаміки, структури. Формування позитивного образу сім’ї та сімейних відносин.

1. Вправа “Сімейний портрет” [1, с. 437].

2. Вправа “Емоційні портрети” [1, с. 437].

3. Вправа “Поточний момент” [1, с. 437].

4. Вправа “Найважливіші речі” [1, с. 437].

5. Вправа “Спільний сімейний малюнок” [1, с. 438].

 

СПИСОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. СПб.: Питер, 2000, с. 437 – 438, 440.

2. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Практикум по креативной терапии. СПб.: Речь, 2001. С. 149 –150.

3. Тренинг развития жизненных целей / Под ред. Е. Г. Трощихиной. СПб.: Речь, 2001. С. 148 –149.

4. Ширн Ч., Расселл К. “Рисунок семьи” как методика изучения детско-родительских взаимоотношений // Альманах психологических тестов. Рисуночные тесты. М.: КСП, 1997. С. 272 – 285.

5. Шоттенлоэр Г. Рисунок и образ в гештальттерапии. СПб.: Изд-во Пирожкова, 2001. С. 219 – 228 (Глава “Семейные рисунки”).

 

 

Тема 10. Використання арт-технік в практиці казкотерапії.

Мета. Ознайомити із принципами казкотерапії та способами використання у ній арт-технік.

Казка як двері до колективного несвідомого, як спосіб контакту з дитячими ресурсами; як вказівка до дії; як засіб “обходу” опору. Архетип і символіка казки. Відомі казкові персонажі, архетипічне значення образів. Казка як архетипічна метафора: діагностичні можливості. Діагностичні критерії в казці.

Індивідуальна казкотерапія. Варіанти створення клієнтами казок, їх діагностичне значення, шляхи інтерпретації. Складання казки метафори на замовлення клієнта.

Групова казкотерапія. Конструювання казкових сюжетів у групі. Корекція та діагностика за допомогою казок при роботі в групі.

1. Арт-техніки в психодіагностиці казкою:

1.1. Особистісна серія. Вправа “У що б мене зачарували” [1, с. 147].

1.2. Сімейна серія. Вправа “Казкова сім’я” [1, с. 149].

2. Арт-техніки в психокорекції казкою. Техніка “мертвої” і “живої” води [1, с. 155 – див. додатки].

 

СПИСОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Практикум по креативной терапии. СПб.: Речь, 2001. С. 147 – 155.

2. Кэдьюсон Х., Шеффер Ч. Практикум по игровой психотерапии. СПб.: Питер, 2002. С. 41 – 76 (Раздел ІІ “Техники сочинения историй”).

3. Шоттенлоэр Г. Рисунок и образ в гештальттерапии. СПб.: Изд-во Пирожкова, 2001. С. 199 – 201 (Глава “Рисование и сочинение историй”).

 

 

контрольні питання

 

Модуль І

1. Поняття арт-терапії в психологічній науці.

2. Історія розвитку арт-технік.

3. Переваги арт-технік в порівнянні з вербальними формами психокорекційної роботи.

4. Основні фактори психотерапевтичного впливу в арт-терапії.

5. Особливості етапу формування психокорекційних відносин і початку творчої діяльності.

6. Особливості етапу зміцнення і розвитку психокорекційних відносин і продуктивної творчої діяльності.

7. Завершальний етап (термінація) в роботі з арт-техніками.

8. Обговорення з клієнтами цілей, характеру і умов роботи із застосуванням арт-технік.

9. Види індивідуальної психокорекційної роботи.

10. Особливості групових арт-технік.

11. Внутрішньогрупові комунікативні процеси і відносини в групі, яка працює з арт-техніками.

12. Етапи групової роботи із застосуванням арт-технік.

13. Форми групової роботи із застосуванням арт-технік.

14. Використання формалізованого бланку в арт-корекційній роботі.

15. Використання розгорнутого опису за схемою в груповій арт-корекційній роботі.

16. Хронограма групової роботи з арт-техніками.

17. Методи оцінки психокорекційного впливу арт-технік.

18. Арт-техніки в роботі з дітьми, що мають когнітивні, поведінкові та емоційні розлади.

19. Арт-техніки в роботі з дітьми, що мають фізичні вади.

20. Психоаналітичний підхід в арт-техніках.

21. Аналіз символіки в арт-техніках.

22. Принципи використання психомалюнків в арт-терапії.

23. Специфіка використання психомалюнків в роботі з дітьми.

 

Модуль ІІ

24. Особливості проведення вправ з кольорами.

25. Техніка каракуль і плям.

26. Техніка “мертвої” і “живої” води.

27. Принципи роботи з папером. Види роботи з папером.

28. Принципи пісочної терапії.

29. Проективна психодіагностика в пісочниці (індивідуальна та групова форми).

30. Психокорекція в пісочниці (індивідуальна та групова форми).

31. Психопрофілактика, розвиток і навчання в пісочниці.

32. Принципи роботи з глиною.

33. Арт-техніки роботи з природними та синтетичними матеріалами.

34. Арт-терапевтична робота з тканиною.

35. Створення колажів у арт-терапевтичній роботі.

36. Арт-техніки у формуванні практичних навичок у пізнанні оточуючого світу.

37. Арт-техніки у розкритті “Я-образу”.

38. Арт-техніки у пізнанні життєвої перспективи особистості.

39. Арт-техніки у психокорекційній роботі з конфліктами.

40. Арт-техніки у психокорекційній роботі з емоційною сферою особистості.

41. Арт-техніки у парній роботі.

42. Арт-терапевтичні вправи для групової роботи.

43. Використання арт-технік у психокорекційній роботі з сім’ями.

44. Робота з арт-техніками в поєднанні з музикою і звуками.

45. Використання театральних елементів в арт-техніках.

46. Використання арт-технік в практиці казкотерапії.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Спецкурс передбачає самостійну підготовку студентами теоретичних питань з арт-терапії. Контроль виконання цього завдання здійснюється впродовж семестру на І і ІІ модулі.

Контрольні завдання містять п’ять контрольних запитань, за кожне з яких нараховуватиметься по 5 балів. Розподіл балів за виконання контрольних завдань є наступним:

Розподіл балів за контрольні завдання
Модулі	Бали (максимальна кількість)
І МОДУЛЬ	25 (5 питань по 5 балів)
ІІ МОДУЛЬ	25 (5 питань по 5 балів)
Разом	50 балів

Контрольні питання:

Модуль І

1. Поняття арт-терапії в психологічній науці.

2. Історія розвитку арт-технік.

3. Переваги арт-технік в порівнянні з вербальними формами психокорекційної роботи.

4. Основні фактори психотерапевтичного впливу в арт-терапії.

5. Особливості етапу формування психокорекційних відносин і початку творчої діяльності.

6. Особливості етапу зміцнення і розвитку психокорекційних відносин і продуктивної творчої діяльності.

7. Завершальний етап (термінація) в роботі з арт-техніками.

8. Обговорення з клієнтами цілей, характеру і умов роботи із застосуванням арт-технік.

9. Види індивідуальної психокорекційної роботи.

10. Особливості групових арт-технік.

11. Внутрішньогрупові комунікативні процеси і відносини в групі, яка працює з арт-техніками.

12. Етапи групової роботи із застосуванням арт-технік.

13. Форми групової роботи із застосуванням арт-технік.

14. Використання формалізованого бланку в арт-корекційній роботі.

15. Використання розгорнутого опису за схемою в груповій арт-корекційній роботі.

16. Хронограма групової роботи з арт-техніками.

17. Методи оцінки психокорекційного впливу арт-технік.

18. Арт-техніки в роботі з дітьми, що мають когнітивні, поведінкові та емоційні розлади.

19. Арт-техніки в роботі з дітьми, що мають фізичні вади.

20. Психоаналітичний підхід в арт-техніках.

Модуль ІІ

21. Аналіз символіки в арт-техніках.

22. Принципи використання психомалюнків в арт-терапії.

23. Специфіка використання психомалюнків в роботі з дітьми.

24. Особливості проведення вправ з кольорами.

25. Техніка каракуль і плям.

26. Техніка „мертвої” і „живої” води.

27. Принципи роботи з папером. Види роботи з папером.

28. Принципи пісочної терапії.

29. Проективна психодіагностика в пісочниці (індивідуальна та групова форми).

30. Психокорекція в пісочниці (індивідуальна та групова форми).

31. Психопрофілактика, розвиток і навчання в пісочниці.

32. Принципи роботи з глиною.

33. Арт-техніки роботи з природними та синтетичними матеріалами.

34. Арт-терапевтична робота з тканиною.

35. Створення колажів у арт-терапевтичній роботі.

36. Арт-техніки у формуванні практичних навичок у пізнанні оточуючого світу.

37. Арт-техніки у розкритті „Я-образу”.

38. Арт-техніки у пізнанні життєвої перспективи особистості.

39. Арт-техніки у психокорекційній роботі з конфліктами.

40. Арт-техніки у психокорекційній роботі з емоційною сферою особистості.

41. Арт-техніки у парній роботі.

42. Арт-терапевтичні вправи для групової роботи.

43. Робота з арт-техніками в поєднанні з музикою і звуками.

44. Використання театральних елементів в арт-техніках.

45. Використання арт-технік в практиці казкотерапії.

 

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

I. Предмет „Загальна психологія”.

Теми: 1. Методи психології.

2. Формування особистості.

3. Діяльність особистості.

4. Психологія сприймання.

5. Психологія уяви.

II. Предмет „Соціальна психологія”.

Теми: 1. Психологія спілкування.

2. Соціалізація.

3. Соціальні процеси у групах.

III. Предмет „Психологія творчості”.

Теми: 1. Творчий процес.

2. Теорії творчості.

3. Творча особистість.

IV. Предмет „Психологія мистецтва”.

Теми: 1. Психологічні особливості видів мистецтва.

2. Психологічні аспекти впливу мистецтва на аудиторію.

3. Мистецтво як терапія.

4. Психологічний аналіз змісту творів мистецтва.

V. Предмет „Соціологія”.

Теми: 1. Соціологія груп.

2. Соціологія особистості.

3. Соціальна свідомість.

4. Соціальні цінності.

5. Соціологія культури.

VI. Предмет „Культурологія”.

Теми: 1. Творчість як елемент культури.

2. Формування культури.

3. Культурні цінності.

 

Додатки

Вправа “Малювання за допомогою клубка”

Мета. Розвиток творчих здібностей, підвищення самооцінки; можливе використання з діагностичною метою. Покази: для гіперактивних, тих, що легко відволікаються, імпульсивних, агресивних, замкнутих дітей.

Це техніка, яка є альтернативною малюванню. Може застосовуватися з тими дітьми, які уникають гратися чи малювати (діти зі зниженою самооцінкою через страх осуду бояться малювати).

Арт-терапевт повинен мати клубок ниток або шнурівки будь-якого кольору і товщини. Розмотуючи нитку, він показує дітям, яким чином, створюючи на підлозі чи столі певні фігури, можна за її допомогою „малювати”. Потім він передає клубок одному з дітей і прохає його продовжити „малювання” дитина, створивши свою частину зображення, передає клубок наступному. Після того, як всі діти „помалювали”, проводиться обговорення (наприклад, хто що бачить у лініях, створених ниткою).

Запитання:

• Чи можеш ти побачити тут якісь букви?
• Які фігури ти тут бачиш?
• Чи можеш ти тут розгледіти якісь букви?
• Яка їжа тут „намальована”?
• Що нагадують тобі ці лінії: людей, пейзажі, якісь події і т.д.?

Сором’язливим і повільним дітям арт-терапевт може порадити походити навколо „малюнка” або відійти від нього подалі – це іноді допомагає активізувати їх уяву.

вправи з сірниками “Сірниковий візерунок”

Візьміть 3 сірники. Закрийте їх у долонях. Потрясіть і киньте на стіл (або килим). Разом з дитиною розглянете комбінацію, що утворилася.

«Подивися, як красиво лягли сірники. Куди «дивляться» голівки сірників? Нагору, униз, ліворуч, праворуч. Запам’ятай цей візерунок. Зможеш його повторити? Я тобі допоможу. Давай візьмемо три сірники з коробки. Дивися на наш візерунок і постарайся його повторити. Молодець!

А тепер давай пограємо так. Візерунок від нас сховався під листком папера. Він хоче знайти свого брата (або сестру). Давай йому допоможемо. Запам’ятав той візерунок? Зроби такий же. Молодець!»

Якщо дитині складно виконувати завдання самостійно, допомагайте їй, проговорюючи кожну свою дію. Гра допоможе розвинути довільну увагу і пам’ять, дрібну моторику, просторові уявлення і багато чого іншого.

вправи з сірниками “Фігури, які ожили”

Висипте сірники з коробки на стіл. Скажіть дитині: «Давай намалюємо із сірників будинок (складаємо разом з дитиною із сірників будинок). А поруч з будинком що?.. Дерево. А потім?.. Доріжку... Куди? До річки. Дивися, яка цікава картина в нас з тобою вийшла!

А тепер спробуй сам намалювати що-небудь із сірників. Молодець!

«Давай з тобою подумаємо, хто живе в цьому будинку? Так, бабуся! Ми зробимо її із сірників. Ще хто?..»

У цій грі вам допоможе ваша уява та винахідливість. Далі можна створювати й об’ємні фігури і будинки.

Відкриємо маленький секрет: на цих іграх вчаться актори, удосконалюючи спостережливість, уяву, увагу, пам’ять і чутливість. Саме це допомагає нам орієнтуватися в навколишньому світі і пристосовуватися до умов, що змінюються.

Однак граючись із сірниками, варто забирати коробку, щоб не викликати спокуси запалити сірник. Напевно, не варто вчити наших дітей користуватися сірниками, адже щоб розпалити газову плиту існують пьезозапальнички...

техніка “глиняні каракулі”

Мета. Застосовується для осіб, які мають страх перед малюванням та ліпленням готових форм, а також з тими, над свідомістю яких тяжіють нав’язані культурою шаблони про “красиве” і “потворне”, які заважають їм творити. Особливо ефективна ця техніка на початкових етапах групового процесу, коли сприяє згуртуванню групи і встановленню довірливих відносин.

 

 

Техніка використовується як в індивідуальній, так і в груповій роботі, вона базується на методиці каракуль.

Пара осіб (при роботі в групі) чи клієнт і арт-терапевт (при індивідуальній роботі) беруть по куску м’якої глини, яка вже підсохла. Їм пропонують виліпити чотири-п’ять будь-яких фігур різної форми. Далі парі пропонують помінятися фігурками і об’єднати фігурки іншого будь-яким чином (при бажанні можна взяти ще глини).

Після завершення роботи проводиться розгляд і обговорення того, що вийшло. Обговорення будується таким чином, щоб, акцентуючи увагу на отриманих виробах як продуктах спільної творчості, спробувати оцінити їх в контексті взаємовідносин клієнта і арт-терапевта (при індивідуальній роботі). Через декілька днів після того, як вироби висохнуть, можна запропонувати розфарбувати їх. Ця додаткова стадія дозволяє точніше з’ясувати те, які були творчі наміри клієнта.

Групова модифікація: фігура передається по колу і кожен додає до неї, що забажає, змінюючи її, але не до невпізнанності. Обмін триває до того часу, доки автор не отримає назад свою фігуру. Вкінці заняття доцільно провести обговорення, акцентуючи увагу на почуття членів групи в момент, коли вони отримали свою роботу назад. Тоді кожному, можливо, потрібно було щось у собі подолати і прийти до усвідомлення колективного авторства своєї роботи, як і робіт всіх учасників групи.

Вправа “Малюнок музики”

Мета. Самопізнання своїх особистісних властивостей і свого ставлення до людей та світу в цілому. Вправа допомагає з незвичного боку подивитися на себе та інших.

Інструкція: “Сядьте зручно і послухайте музику. За моїм сигналом починайте малювати ті почуття, які у вас викликає ця музика, або ті образи, символи, які у вас асоціюються з цією музичною темою. Ви повинні прагнути до того, щоб виявити себе якомога повніше”.

Час звучання музики – орієнтовно три хвилини, але він може змінюватися за бажанням арт-терапевта у зв’язку з тими психодіагностичними, психокорекційними і психотерапевтичними завданнь, які він ставить перед собою та перед учасниками групи. Потім малюнки збираються, і влаштовується імпровізована виставка, під час якої група повинна впізнати авторів малюнків.

Після виставки проводиться обговорення: “Поділіться своїми враженнями, звертаючи увагу на те, наскільки кожному з вас вдалося розкрити себе у цьому малюнку мізики. Що допомогло впізнати автора? Кого зовсім не впізнали? Чому? Настільки незвичайним був малюнок? Чи автор не зміг виразити свої почуття? Чи вас ще погано знають?”

Під час перегляду виставки учасники можуть фіксувати свої “відкриття авторів” на окремому аркуші паперу. Тому малюнки варто пронумерувати, але зробити це таким чином, щоб члени групи не змогли дізнатися, кому який малюнок належить.