Тема 16.1.Суспільство та особа

(2 год.)

Мета заняття – розкрити сутність процесу взаємодії суспільства як різновиду загального із особою як елементом одиничного у соціумі.

Основна проблема – особа як вияв соціального.

Основні поняття та категорії – суспільство, особа, особистість, соціалізація. Десоціалізація.

План

1. Суспільство та особа, їх взаємозв`язок.

2. Особа в умовах правової держави. Методологічна роль поняття особи для наук, що вивчають людину.

3. Людина та соціальне життя суспільства.

Л і т е р а т у р а

Основна

1. Андрущенко В. П., Антоненко В. Г., Балабанова Г. П., Бичко А. К., Бойченко І. В. Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник / Українська академія політичних наук / В.П. Андрущенко (загал.ред.), М.І. Горлач (загал.ред.). — К.: Рубікон, 1997.

2. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. — 2.вид., випр. й доп. — К.: Генеза, 1996.

3. Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Підручник для студ. вищих навч. закл. / Національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут вищої освіти АПН України. — К.: Тандем, 2000. — 406с.

4. Васянович Г.П. Вступ до філософії: Навч. посіб. / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Львівський держ. фінансово-економічний ін-т. — Л.: Норма, 2001.

5. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Логос, Софія, Розум: Підручник [для студ. вищих навч. закл.]. — К.: Книга, 2007.

6. Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П., Буслинський В. А. Філософія: Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів / Іван Федотович Надольний (ред.) — К.: Вікар, 1999.

7. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів освіти III-IV рівнів акредитації. — Вид. 2., випр. і доп. — К.: Каравела, 2002.

Додаткова

1. Артемюк Б. Т. Суспільство: свобода і розвиток. — К., 2006.

2. Баранівський В.Ф. Філософія особистості: актуальні питання історії та сучасного розвитку: Навч. посіб. / Національна академія оборони України; Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України. — К.: НАОУ, 2004.

3. Барановский В.Ф. Духовность личности в системе современных общественных отношений. — К.: Правник- НАВСУ, 1998.

4. Бех В. П. Социальный организм: Филос.- методологический анализ. — Запорожье: Тандем-У, 1998.

5. Бех В. П. Социальный организм: Филос.- методологический анализ. — Запорожье: Тандем-У, 1998

6. Бєлавіна Т.І. Соціальна дезадаптація молоді: чинники та умови.- К.:ПАНВ,2004.

7. Білецький В. В. Виправлення девіантної особистості: філософський погляд / Донецька держ. академія управління; Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003.

 

Тематика рефератів

1. Місце людини у суспільстві.

2. Проблеми та фактори соціалізації особи.

3. Особистість як важливий ступінь соціалізації людини.

4. Активність особи у суспільстві.

5. Особливості соціальної стратифікації суспільства.

6. Історичні спільності людей як прояв соціальної стратифікації.

 

Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення поняття особи.

2. У чому полягає суть процесу соціалізації особи?

3. Назвіть фактори десоціалізації особи. Як вони впливають на процес функціонування людини та суспільства?

4. У чому проявляється активність особи в умовах соціалізації?

5. Назвіть основні типи соціальних груп.

6. Вкажіть та охарактеризуйте основні історичні типи соціальних спільностей.

Семінарське заняття №16

Тема 16.2. Майбутнє людства

(2 год.)

Мета заняття – виявити основні характерні ознаки соціального прогнозування, проаналізувати фактори майбутнього розвитку суспільства.

Основна проблема – людство у контексті його розвитку.

Основні поняття та категорії – суспільний прогрес, соціальне передбачення, глобалізація, глобальні проблеми сучасності.

 

План

1.Особливості трактування історичних процесів у соціальній філософії.

2.Суть, типи та основні критерії суспільного прогресу.

3.Роль глобалізації у становленні сучасного суспільства.

Л і т е р а т у р а:

Основна:

1. Андрущенко В. П., Антоненко В. Г., Балабанова Г. П., Бичко А. К., Бойченко І. В. Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник / Українська академія політичних наук / В.П. Андрущенко (загал.ред.), М.І. Горлач (загал.ред.). — К.: Рубікон, 1997.

2. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. — 2.вид., випр. й доп. — К.: Генеза, 1996.

3. Бойченко Іван Васильович. Філософія історії: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. — К.: Знання, 2000.

4. Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В. П., Бойченко І. В. Філософія: Навч. посіб. / І.Ф.Надольний (ред.). — 6.вид., виправ. і доп. — К.: Вікар, 2006.

5. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Логос, Софія, Розум: Підручник [для студ. вищих навч. закл.]. — К.: Книга, 2007.

Додаткова

1. Ананьин В.А. Социальный прогресс. Безопасность. Этнонациональный фактор. (Социально- философский анализ) / Киевский военный ин-т управления и связи / Н.Н Мокляк (ред.). — К., 1997.

2. Арон Реймон. Вступ до філософії історії: Есе про межі історичної об'єктивності / післямова та прим.: Оксана Йосипенко (пер.з фр.,післямова та прим.), Сергій Йосипенко (пер.з фр.,післямова та прим.). — Нове вид., переглянуте та анотоване Сільвією Мезюр — К.: Український Центр духовної культури, 2005.

3. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова - М.: Прогресс-Традиция, 2001

4. Бойченко І.В., Романенко О.В., Бойченко М. І., Куценко В. І., Багінський В. В. Цивілізація: структура і динаміка / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України; Київський ін-т бізнесу та технологій; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Іван Васильович Бойченко (заг.ред.). — К.: Видавець КУПРІЯНОВА О.О., 2003. Вебер Макс. Избранное. Образ общества. — М.: Юрист, 1994.

5. Габермас Юрген. Залучення іншого: Студії з політичної теорії / Андрій Дахній (пер.з нім.). — Л.: Астролябія, 2006.

6. Хабермас Юрген. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике? / М.Л. Хорьков (пер.с нем.). — М.: Весь Мир, 2002.

7. Цивілізація: структура і динаміка: Монографія / За заг. ред. І.В. Бойченка; Ін - т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. - К.: КУПРІЯНОВА О. О., 2003.

Тематика рефератів

1. Сутність концепцій історичного процесу.

2. Суспільний прогрес та його критерії.

3. Особливості та характер прояву соціальних суперечностей.

4. Типи соціального прогресу.

5. Форми соціального передбачення.

6. Детермінізм та індетермінізм у тлумаченні історичних процесів.

7. Фактори глобальних процесів розвитку суспільства.

8. Сутнісні характеристики та класифікація основних глобальних проблем сучасності.

Питання для перевірки знань

1. Що становить сутність суспільного прогресу?

2. Назвіть основні відмінності між історичними типами соціального прогресу.

3. Яку роль відіграє наукове передбачення у прогнозуванні майбутнього суспільства?

4. Які проблеми суспільного розвитку можна назвати глобальними?

5. Порівняйте основні типи глобальних проблем сучасності. Вирішення яких глобальних проблем є актуальними для розвитку людської цивілізації на початку ХХІ ст.?

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (СРС)

8.1. Графік виконання самостійної роботи студентів

Організація самостійної роботи студентів передбачає вирішення наступних важливих завдань:

§ формування навиків продуктивного спілкування в умовах навчального процесу, що у тій чи іншій мірі являються наближеними до реальних умов;

§ розвиток вміння аргументувати свою точку зору, чітко формулювати та ясно викладати свої думки;

§ становлення здібностей до аналізу складних ситуацій, здатності виділення основних та другорядних причин їх виникнення, вміння знаходити засоби та способи їх вирішення;

§ удосконалення процесів уваги, пам`яті, а також мислення.

 

Основними видами організації самостійної роботи є:

· вивчення лекційного матеріалу, основою якого є конспект лекцій викладача;

· вирішення завдань, які даються в ході проведення семінару викладачем (див. зміст питань у планах семінарських занять);

· виконання домашніх завдань та настанов, котрі подаються викладачем наприкінці лекції;

· написання глосарія – словника, в якому відображується коротке роз`яснення термінів та понять по заданій темі;

· написання «філософських портретів» та філософських ессе, що пов`язано з формулюванням певного поняття;

· огляди по темі – письмовий короткий літературний огляд на 1-2 сторінки з рекомендованої теми з використанням додаткового матеріалу з різноманітних видань, а також з інформаційних ресурсів Інтернету.

· підготовка до семінарських занять;

· підготовка рефератів з окремих проблем філософії..

 

Оскільки з матеріалу, котрий подає викладач на лекції, студент запам`ятовує, як правило, не більше 60-65 %, що зумовлено певними людськими фізіологічними можливостями, остільки важливим засобом переведення інформації з короткочасного виду запам`ятовування у довгочасний виступає потреба закріплення лекційного матеріалу (читання конспекту лекцій, написання окремих розділів лекції на чернетці, повторення фрагментів лекції вголос, за умов чого задіюється зорова пам`ять). Рекомендується проводити дану процедуру дій або в день прослуховування лекції, або не пізніше 48 годин після лекції.

При вивченні лекційного матеріалу не варто обмежуватись лише записами у конспекті, а слід використати матеріал із рекомендованої викладачем літератури – посібників, монографічної та науково-популярної літератури. Це пов`язано і з тим, що на лекції викладач не в стані висвітлити всі питання та проблеми обраної теми, в силу чого певна частину матеріалу виноситься на самостійне опрацювання у поза навчальний час. Саме тому курсантам, студентам та слухачам напередодні проведення семінарських занять і рекомендується ознайомитись із змістом навчальної та наукової літератури. В даному випадку важливе значення відіграє вміння студента володіти методикою конспектування.

Конспектувати слід тексти тієї літератури, котра подається у планах семінарських занять та у завдання по самостійному вивченню дисципліни. Конспект повинен відображати структуру твору, логіку та аргументацію автора, виявляти основні центральні ідеї твору та відношення курсанта, студента чи слухача до нього. Велике значення надається зовнішньому оформленню конспекту – необхідними являються широкі його поля, знаходження конспектованих матеріалів у єдиному блоці (з цією метою заводяться для конспектів окремі зошити), графічне виділення основних елементів конспектованих робіт. Вихідні дані конспектованих працю слід приводити повністю (автор, назва, рік видання, сторінки). Цитовані фрагменти повинні співпадати зі сторінками конспектованого видання. У конспекті слід чітко виділяти цитати, вільний переказ тексту, власні зауваження чи коментарі інших авторів.

Важливим елементом організації самостійного вивчення навчальної дисципліни виступає підготовка рефератів. Тематика рефератів вказується як у планах проведення семінарських занять, так і в методичних посібниках для самостійного вивчення дисципліни. Термін «реферат» походить з латинського refero, що перекладається як «відтворювати, доповідати, повідомляти». Саме тому під рефератом розуміється короткий виклад матеріалу по певній проблемі, скорочений зміст книги. Рефератом прийнято також називати доповідь з оглядом готових матеріалів.

Реферати розрізняються по формі та змісту, але спільним для всіх із них є те, що вони містять короткий, узагальнений виклад інформації по визначеній темі. Реферат, як правило, пишеться в процесі вивчення важливих проблем навчальної дисципліни. Мета такого реферату полягає у ствердженні того, як курсантом, студентом чи слухачем осмислена навчальна проблема. Метою написання реферату може бути і вироблення навиків самостійної навчально-дослідної роботи, засвоєння методики аналізу, узагальнення, осмислення інформації та перевірка знань курсанта, студента чи слухача. Реалізація даних завдань здійснюється шляхом послідовного вирішення курсантом, студентом чи слухачем таких завдань:

· вивчення літератури по визначеній темі;

· вивчення інформації, наявної у літературі та ресурсах Інтернету;

· збору та узагальненню матеріалу;

· складання плану реферату;

· написання реферату;

· оформлення реферату.

Реферування передбачає виклад чужих точок зору, зроблених вченими висновків. але не забороняє висловлювати власну точку зору, оскільки само по собі ставить мету вироблення відношення курсанта, студента чи слухача до проблеми, котра вивчається. Реферат відрізняється від таких видів письмових робіт, як курсові та дипломні роботи менший обсяг власної творчості. У ньому дається лиш е первісне осмислення та узагальнення певного обсягу інформації, що накопичена вченими та викладено в опублікованій літературі.

При визначення оцінки реферату увага звертається на те:

· чи достатнім є список літератури, що була необхідною для написання реферату та досягнення результату, поставленого викладачем;

· чи складено логічно обґрунтований план, який відповідає сформульованій меті та поставленим завданням;

· чи вдалось зібрати необхідний матеріал та переосмислити його правильно;

· чи автор реферату вміє аналізувати зібраний матеріал;

· чи відповідає реферат вимогам об`єктивності, коректності, грамотності, логічності, аргументованості, доказовості, ясності стилю та чіткості викладу;

· чи оволодів автор реферати навиками осмислення філософських феноменів;

· чи достатньо обґрунтовані висновки, і як вони відповідають поставленим завданням;

· які методи вивчення проблеми та наскільки широко вони застосовані у рефераті;

· наскільки самостійна роботу виконана курсантом, студентом та слухачем в ході підготовки реферату;

· чи правильно оформлений реферат у цілому, посилання на використані джерела, список літератури.

Підготовка письмових домашніх робіт передбачає особливий вид творчого завдання – «філософського портрету». Дане завдання планується виконувати у рамках вивчення тих тем загального курсу, які розкривають особливості становлення філософської думки, ознайомлення з основними історичними школами, напрямками філософської науки як специфічного комплексу конкретно філософського знання.

Для організації самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачено проведення групових та індивідуальних консультацій викладачем у поза навчальний час.

№ розділу, теми	Назва розділу, теми	Кількість годин СРС	Термін виконання (тиж.)	Форма контролю
Тема 1	Специфіка філософського освоєння дійсності		(І с.) 1-2	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 2	Розвиток класичної філософської думки в античну епоху		3-4	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 3	Теоцентризм середньовічної філософії		5-6	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 4	Розвиток класичної філософії у нову історичну епоху		8-7	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 5	Німецька класична філософія. Марксизм.		9-10	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 6	Історико-філософський процес у Європі ХІХ-ХХ ст.		11-12	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 7	Філософія в Україні як явище світової культури		13-14	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 8	Буття як реальність та його форми			С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 9	Свідомість, її ознаки та структура		(ІІ с.) 1-2	С, Р, ІНДЗ, ЗМ1, Е
Тема 10	Діалектика як теорія розвитку.		3-4	С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
Тема 11	Науковий етап пізнання та його форми. Проблема істини		5-6	С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
Тема 12	Буття людини як важлива проблема філософської антропології		7-8	С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
Тема 13	Суспільство та особа		9-10	С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
Тема 14	Аксіологічна проблематика філософії ХХ століття		11-12	С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
Тема 15	Проблема співіснування людини та природи.			С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
Тема 16	Глобальні проблеми людства		14-15	С, Р, ІНДЗ, ЗМ2, Е
	Всього

8.2.Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації до їх виконання

Завдання для СРС

Самостійна робота №1