Тест із загальних основ педагогіки

ТЕСТ ІЗ ЗАГАЛЬНИХ ОСНОВ ПЕДАГОГІКИ

1. Виховання (у широкому значенні) - це:

1) розгорнутий в часі процес кількісних і якісних змін в органі­змі та психіці людини, її мисленні, почуттях і поведінці;

2) діяльність, спрямована на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості;

3) біологічний розвиток організму, у ході якого змінюються його анатомо-фізіологічні системи;

4) входження індивіда в соціальні стосунки шляхом засвоєння соціального досвіду і його відтворення в діяльності та спілкуванні;

5) організований процес взаємодії вихователя і вихованців, спрямований на всебічний розвиток особистості.

2. Порівняльна педагогіка досліджує:

1) особливості виховання людей з різними вадами розвитку;

2) принципи, методи, прийоми та форми викладання і вивчен­ня конкретних навчальних дисциплін;

3) проблеми позашкільного виховання дітей і дорослих;

4) особливості виховання людини на різних вікових етапах;

5) педагогічні теорії та освітні системи різних країн.

3. Педагогічний експеримент - це:

1) стандартизований метод, що використовується для вимірю­вання якостей і здібностей особистості;

2) планомірна зміна умов педагогічного процесу та реєстрація відповідних наслідків;

3) цілеспрямоване планомірне сприймання і фіксування педа­гогічних явищ;

4) письмове опитування за допомогою попередньо складено­го переліку запитань;

5) регламентоване усне опитування за допомогою завчасно складеного переліку запитань.

Яке з понять є «чужим» у наступному ряді?

1) спостереження; 2) експеримент; 3) тест; 4) дискусія; 5) анке­тування.

В якому пункті перераховані основні напрямки виховання?

1) розумове, моральне, естетичне, трудове, фізичне;

2) розумове, політехнічне, гуманітарне, формальне, духовне, національне;

3) демократичне, авторитарне, ліберальне;

4) навчання, виховання, розвиток.

6. Перцептивні здібності педагога проявляються в умінні:

1) ясно і чітко виражати свої думки та почуття за допомогою мови, міміки і пантоміміки;

2) знаходити правильний підхід до учнів, встановлювати з ними педагогічно доцільні стосунки, дотримуватися педагогічного такту, формувати у класі сприятливий психологічний мікроклімат;

З) організовувати учнівський колектив, згуртовувати його, спонукати до розв'язання важливих завдань, правильно організовувати власну діяльність;

4) безпосередньо емоційно впливати на учнів, викликати в них повагу і визнання, досягати авторитетного ставлення до себе;

5) розуміти внутрішній світ вихованців, їхні психічні стани.

7. З погляду теорії конвергенції двох факторів В.Штерна розвиток особистості:

1) є результатом взаємодії спадковості і оточуючого середовища;

2) залежить головним чином від умов її виховання;

3) зумовлюється взаємодією спадковості і виховання;

4) визначається спадковістю.

Яка з метафор характеризує сутність технократичної концепції виховання?

1) діяльність садівника;

2) робота скульптора.

Якій із теорій розвитку особистості належить твердження: «люди за своєю природою ні злі, ні добрі: вони є реактивними істотами, вони просто реагують на впливи зовнішнього середовища і стають такими, як вимагає оточення»?

1) культурно-історичній;

2) біогенетичній;

3) фрейдизму;

4) біхевіоризму;

5) персоналістичній.

Яке з тверджень виражає сутність соціогенетичних теорій

Розвитку особистості?

1) людина сама себе творить, прагнучи до самореалізації;

2) розвиток особистості визначається взаємодією спадковості

і середовища;

3) розвиток особистості залежить головним чином від соціального середовища, в якому вона живе;

4) розвиток людини залежить переважно від генів, які вона

отримує по спадковості.

Яке положення найточніше характеризує фактори розвитку особистості?

1) основним фактором розвитку особистості є спадковість;

2) розвиток особистості залежить виключно від умов оточуючого середовища;

3) розвиток особистості визначається взаємодією спадковості і середовища, в якому вона живе;

4) розвиток особистості зумовлюється взаємодією спадковості, середовища і активності самої особистості;

5) визначальним фактором розвитку особистості є виховання.

Яке положення найточніше характеризує роль спадковості у розвитку особистості?

1) розвиток особистості на 80% визначається спадковістю;

2) спадковість не відіграє суттєвої ролі у розвитку особистості, яка формується, головним чином, під впливом виховання;

3) спадковість визначає потенційні можливості розвитку здібностей і якостей індивіда, а також особливості сприйняття ним впливів навколишнього середовища;

4) спадковість цілком визначає процес і результати розвитку особистості.

 

13.Виховання, яке здійснюється в умовах навчально-виховних закладів спеціально підготовленими фахівцями, називають педагогічним процесом. Так чи ні?

14.Учитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи лише з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб'єктивно оцінює досягнуті результати. Для якого стилю спілкування характерна така поведінка вчителя?

 

1) ліберальний,

2) демократичний,

3) авторитарний.

 

ТЕСТ З ДИДАКТИКИ

В якій дидактичній системі основна функція вчителя вбачається в організації та керуванні пізнавальною діяльністю учнів, а не передачі їм готових знань?

1) в традиційній;

2) у педоцентричній.

Якщо учень може сформулювати визначення теореми, але не може її довести, - на якому рівні він її засвоїв?

1) репродуктивний, 2) рівень впізнавання, 3) рівень розуміння, 4) реконструктивний, 5) творчий.

Які компоненти виділяються у змісті освіти?

1) лінійний, концентричний, спіральний;

2) переконання, ідеали, риси характеру, звички, почуття, цін­нісні орієнтації, інтереси, світогляд;

3) знання, уміння, навички, досвід творчої діяльності, досвід ціннісного ставлення до оточення;

4) навчальний план, навчальна програма, підручник, посібник;

5) державний і шкільний.

4. Нормативний документ, в якому визначається зміст навчального матеріалу із виділенням розділів, тем і орієнтовної кількості годин на їхнє вивчення - це:

1) навчальний план; 2) навчальна програма; 3) календарний план; 4) тематичний план; 5) підручник.

При якому способі побудови навчальних програм одні й

ті ж теми повторно вивчаються на різних ступенях навчання, причому їх зміст поступово розширюється та поглиблюється. ( концентричному )

З точки зору якої теорії змісту освіти головне завдання навчання полягає не у повідомленні учням певної суми знань із різноманітних галузей науки, а в сприянні їх розумовому розвитку?

1) теорії матеріальної освіти; 2) теорії формальної освіти; 3) теорії дидактичного екземпляризму; 4) теорії дидактичного утилітаризму; 5) теорії функціонального матеріалізму.

Учитель сформулював проблему і продемонстрував учням шлях її розв'язання. Який метод навчання він використав?

1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) проблемний виклад; 4) частково-пошуковий; 5) дослідницький.

Яка з організаційних систем навчання передбачала комплектування класів не за віком, а за рівнем розвитку дітей?

1) план Трампа, 2) дальтон-план, 3) мангеймська, 4) батавська, 5) бел-ланкастерська.

Яка організаційна система забезпечувала індивідуалізацію

Темпу навчальної діяльності?

1) класно-урочна, 2) дальтон-план, 3) бел-ланкастерська, 4)мангеймська, 5) батавська.

10. У чому полягала суть індивідуально-групової форми навчання:

1) вчитель працював з кожним учнем індивідуально,

2) вчитель працював зі стабільною групою учнів одного віку,

3) вчитель займався з групою учнів різного віку, кожен з яких працював самостійно,

4) вчитель спочатку навчав сильніших учнів, які потім переда­вали засвоєний матеріал іншим учням.

В якому пункті перераховані форми навчальної діяльності учнів?

1) урок, факультатив, семінар, гурток, екскурсія, домашня робота, консультація, олімпіада;

2) бесіда, розповідь, дискусія, лекція, робота з підручником, ілюстрація, демонстрація, практична робота;

3) класно-урочна, бел-ланкастерська, мангеймська, батавська, дальтон-план;

4) індивідуальна, фронтальна, групова.

Для якого виду навчання характерні такі особливості: нові знання спочатку повідомляються учням і лише після цього застосовуються на практиці; вчитель повідомляє знання в готовому

ТЕСТ ІЗ ЗАГАЛЬНИХ ОСНОВ ПЕДАГОГІКИ

1. Виховання (у широкому значенні) - це:

1) розгорнутий в часі процес кількісних і якісних змін в органі­змі та психіці людини, її мисленні, почуттях і поведінці;

2) діяльність, спрямована на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості;

3) біологічний розвиток організму, у ході якого змінюються його анатомо-фізіологічні системи;

4) входження індивіда в соціальні стосунки шляхом засвоєння соціального досвіду і його відтворення в діяльності та спілкуванні;

5) організований процес взаємодії вихователя і вихованців, спрямований на всебічний розвиток особистості.

2. Порівняльна педагогіка досліджує:

1) особливості виховання людей з різними вадами розвитку;

2) принципи, методи, прийоми та форми викладання і вивчен­ня конкретних навчальних дисциплін;

3) проблеми позашкільного виховання дітей і дорослих;

4) особливості виховання людини на різних вікових етапах;

5) педагогічні теорії та освітні системи різних країн.

3. Педагогічний експеримент - це:

1) стандартизований метод, що використовується для вимірю­вання якостей і здібностей особистості;

2) планомірна зміна умов педагогічного процесу та реєстрація відповідних наслідків;

3) цілеспрямоване планомірне сприймання і фіксування педа­гогічних явищ;

4) письмове опитування за допомогою попередньо складено­го переліку запитань;

5) регламентоване усне опитування за допомогою завчасно складеного переліку запитань.