Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Навчання мов-посередників інших тварин ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Разом із шимпанзе мові жестів успішно навчали також го-рилу і орангутанга. Питания про те, наскільки розвинуті в ін-ших тварин когнітивні функції, які є в основі оволодіння мо-вами-посередниками в антропоїдів, становить безсумнівний інтерес, тому низка вчених спробували його дослідити. Навчання дельфінів. Здатність морських ссавців до оволодін-ня мов-посередників протягом років вивчає американський до-слідник Л. Херман (1986). У його роботах дельфіни-афаліни по-винні були спочатку засвоїти “назви” різних предметів у басейні і здійснювані з ними дії. Для дельфіна Акеакамі “словами” служили жестові сигнали експериментатора, який стояв на краю басейну. 3 іншим дель-фіном Феніксом спілкувалися за допомогою звукових сигналів, генерованих комп’ютером. Тварини мали засвоїти зв’язок між об’єктами в басейні і знаками, які їх позначають, а також між жестами і маніпуляціями, котрі вони мали виконувати. Поступово дельфіни, виконуючи ланцюжки з 2-3 знаків, навчилися точно виконувати інструкції тренера і виконувати деякі комбінації дій із предметами, наприклад: “доторкнися хвостом до ілюмінатора”, “набери води й облий М*”, “надягни кільце на ціпок ліворуч”, “просунь ціпок у кільце” тощо. Далі провадилися тести з використанням нових речень, у яких тва-рин також просили принести чи перемістити який-небудь пред-мет або покласти один предмет усередину іншого, на нього чи під нього тощо. Дельфіни продемонстрували здатність точно розуміти сигнали, які символізують просторове співвідношення предметів. Цей факт добре узгоджується з даними про здатність дельфінів до узагальнення цих ознак у лабораторних експери-ментах. У низці тестів предмет, з яким дельфіну потрібно було мані-пулювати, знаходився поза полем його зору або їм подавали відповідну інструкцію за 30-40 хв. до появи предмета. Дельфі-ни успішно виконували вказівки інструктора і в цих умовах, коли їхня поведінка визначалася не наявним стимулом, а збе-реженим у пам’яті уявленням про нього. Поведінка дельфінів свідчила також про розуміння ролі по-рядку слів у реченні і можливості без спеціального навчання правильно реагувати на нові, логічно впорядковані послідов-ності “слів” мови-посередника. Проте ніяких доказів, що дель-фіни можуть самі складати хоча б найпростіші фрази, поки не отримано.
Навчання папуги. Безсумнівний інтерес становлять дослі-дження на папугах. Відомо, що представники різних видів мо-жуть вивчати і вимовляти сотні слів, варіювати слова в речениях, складати фрази адекватно ситуації і вступати в досить осмис-лені діалоги зі своїми вихователями. Незважаючи на важливість отримання порівняльної характе-ристики когнітивних здібностей цих високоорганізованих птахів з великим і тонко диференційованим мозком, експерименталь-ного вивчення практично не провадиться. Винятками є лише багаторічні фундаментальні роботи американської дослідниці Ірен Пепперберг. Вона розробила оригіналь-ний метод спілкування з папугою Алексом (африканським сірим жако), причому як мова-посередник використовувалася власне людська мова. Алекс потрапив до лабораторії Аризонського університету у віці 11 років, тобто досить дорослим, і відразу ж виявив великі здібності до навчання. У його присутності люди розмовляли між собою, а папуга ревно за цим стежив і намагався втруча-тися в діалог. Розроблений Пепперберг метод відрізняється тим, що в процесі навчання брали участь одночасно дві людини (тре-нери). Один тренер (основний) звертався водночас і до другого тренера, і до папуги. Другий тренер був для папуги, з одного боку, об’ектом для наслідування, а з іншого боку — начебто його суперником. Уроки проходили в такий спосіб. Один екс-периментатор показував іншому яблуко чи олівець, запитуючи: “Що це таке?” Якщо відповідь була правильною (причому л юдина намагалася ретельно вимовляти слова), л Юдину, котра навчала, хвалили і давали названий предмет. За 15 років навчання Алекс опанував близько 100 найменувань предметів (дерево, шкіра, папір, пробка, горіх, банан, кур-тка, морква, вишня, злива, спина тощо). Він був здатний по-значити форму предмета, кількість кутів, рахував до 6, знав назви категорій “форма”, “матеріал”, “колір” і називав 7 кольо-рів. Він активно користувався словом “хочу”, а якщо йому да-вали не той предмет, який він просив, він казав “ні” і відкидав його убік.
Крім того, Алекс засвоїв узагальнення за схожістю і відповідністю і впевнено повідомляв, однакові чи різні йому пока-зували предмети. У відповідь на пред’явления різних множин (від 2 до 6) Алекс правильно вимовляв назви цифр. Таким чином, продемонстровані Алексом здібності задоволь-няють як більшість критеріїв поняття кількості, так і деякі критерії рахунку. Поведінка папуги в дослідах Пепперберг справляв глибоке враження, хоча рівень його здібностей не-зрівнянний з тим, що продемонстрували шимпанзе. Проте саме Пепперберг уперше вдалося поставити експерименти, за резуль-татами яких можна об’ективно судити про характер когнітив-них здібностей папуг. Завдяки цій програмі Алекс навчився не тільки називати тестові предмети, але і визначати їхню форму (трикутна, чотирикутна), колір і навіть вказувати матеріал, з якого вони зроблені. Він може відповідати на запитання на зра-зок: “Скільки тут предметів? Скільки з них круглих? А скільки шкіряних? Скільки чорних?” У цього папуги вдалося встановити зв’язок між неприемною для нього ситуацією і запереченням “ні”. Навчання мов хребетних — неприматів побудоване так, що не стільки виявляє їхні комунікативні здібності, скільки ха-рактеризує рівень когнітивної діяльності — здатність до уза-гальнення і символізації. Незважаючи на нечисленність і роз-різненість методик навчання, вони переконливо свідчать, що здатність до узагальнення й абстрагування, необхідна для забез-печення зародків процесу символізації, виникає у тварин різно-го рівня філогенетичного розвитку. Отже, здібність тварин до узагальнення й абстрагування, яка у найбільш високоорганізованих ссавців і птахів досягає рівня формування довербального поняття, дозволяє опановувати сим-воли для оперування замість реальних предметів, які ними по-значаються, і понять. Ця здатність виявляється як у традиційних лабораторних експериментах (“рахунок” у шимпанзе і ворон), так і в ситуації спілкування людини з антропоїдами, дельфіна-ми, а також з папугою за допомогою мов-посередників. Засто-совувані методики виховання і навчання дозволяють мавпам використовувати знаки дійсно як символи в широкому спектрі ситуацій — не тільки для вираження ставлення до предмета, але й для його найменування, для впливу на інших мавп і людину, для передачі тільки їм відомої інформації під час відсут-ності певного предмета, для складання синтаксично правильних речень. Відкриття цього рівня когнітивних здібностей тварин, яке підтверджує гіпотезу про наявність перехідного етапу між першою і другою сигнальними системами, і дозволяє уточнити межу між психікою людини і тварин, свідчить, що і ця вища когнітивна функція людини мае біологічні передумови. Проте навіть у найбільш високоорганізованих тварин — шимпанзе — рівень оволодіння найпростішим варіантом мови людини не пе-ревищує здібностей 2-2,5-річної дитини. Висновок до третього питання. Процес оволодіння тваринами мовами-поседерниками є дуже проблемним, оскільки є певні обмеження щодо здатності до інтелектуальної діяльності та видотиповими особливостями будови певних частин огранізму. Однак, застосування вже розроблених методів вказує на перспективу цього напрямку. Висновок до лекції.
Комунікція у тварин має досить обмежене, у порівнянні з людиною, функціональне призначення, що повязане з майже повною відсутністю у більшості видів тварин другої сигнальної системию Крім цього, комунікація у тварин здійснюється через аналізотори, які значно відрізняються особлисотями комунікуції у тварин. Це ускладнює дослідження особливостей комунікації у тварин. Однак, існують методи, які успішно застосовуються для вказаного. Наведені приклади демонструють здатність тварин до символізації, однак більшість з них до цього неспроможня, що є наслідком рівня розвитку філогенезу. Процес оволодіння тваринами мовами-поседерниками є дуже проблемним, оскільки є певні обмеження щодо здатності до інтелектуальної діяльності та видотиповими особливостями будови певних частин огранізму. Однак, застосування вже розроблених методів вказує на перспективу цього напрямку. Контрольні питання: 1.Дайте загальну характеристику способам комунікації тварин. 2.Охарактеризуйте функціональні аспекти сигналізації у тварин. 3.Проаналізуйте та встановіть перспективи застосування мов-посередників у науці та народному господарстві. 4.Дайте порівняльну характеристику спілкування людей та тварин. 5.Дайте характеристику відмінностей мови людей та тварин.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.201.71 (0.006 с.) |