Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Платон друг, однак істина дорожча (Аристотель)
У 366 р. до н.е. молодий Аристотель (386-322 до н.е.) приїхав до Афін у знамениту академію Платона і пробув там разом із ним близько двадцяти років. Аристотель був улюбленим учнем Платона (428-348 до н.е.), який називав його "розумом своєї школи". Проте у власній філософській концепції Аристотель визнав об'єктивне існування матеріалістичного світу та його пізнаваність. Будучи учнем Платона, він порвав із його ідеалістичними поглядами на світ як на відображення ідей, що осягаються душею, і на пізнання, яке має відійти від реального досвіду. Відомі слова Аристотеля Amicus Plato, sed magis amica veritas означали його відхід від поглядів свого вчителя. Нинішні значення сентенції: 1) для визнання правильності твердження не є самодостатнім посилання на авторитет; 2) дружба не повинна перешкоджати прагненню до істини.
Opus igne, autor patibülo dignus Твір гідний вогню, а автор - шибениці Резолюція, яку угорська цензура наклала на "Хроніку румунів та інших стародавніх народів", створену наприкінці XVIII ст. визначним румунським просвітником, співавтором першої друкованої граматики румунської мови (1780), Георге Шінкаєм (1754-1816), що належав до плеяди діячів "Трансільванської школи" кінця ХУЛІ - початку XIX ст. (Самуїл Міку, Іоан Мольнар-Піуаріу, Раду Темпя, Пауль Йоргович, Іоан 28 Будай-Деляну (1760-1820), більша половина життя якого (33 роки з 60, з 1787 до смерті) пов'язані зі Львовом, Константан Дяконович-Лога та ін.). Вони відстоювали старожитність і безперервність румунського етносу в Трансільванії, що входила до складу Австрійської імперії (т.зв. теорія континуітету), походження румунської мови від латшш (щоправда, помилково вказувалася класична латана, хоча румунська мова розвинулася, як відомо, з народної латини при значному впливі мови гето- даків (субстрат) і слов'ян (суперстрат)), вимагали політичних прав для румунського народу, що був їх позбавлений у Трансільванії. У "Хроніці..." Г.Шінкай запально й водночас науково аргументував ці просвітницько- гуманістичні ідеї (нагадують ідейний зміст "Історії Русів" невідомого українського автора кінця ХУЛІ - початку XIX ст.) Внаслідок угорської заборони працю було опубліковано значно пізніше, 1853 р. в Яссах (давня столиця Молдавського князівства; цікаво, що в Яссах провів останні вісім років життя Пилип Орлик, 1672-1742; у Яссах часто перебували російські війська під час російсько-турецьких воєн 1711, 1735-1739, 1768-1774, 1787-1791, 1806-1812, 1828-1829, 1853, 1877-1878, під час Першої світової війни у 1916-1918 pp.), уже після смерті Трансільванського книжника. Зараз сентенцію іноді вживають в іронічному плані у зв'язку з працею, що не заслуговує на детальну увагу.
О tempöra, о mores! (Cicero) О часи, о звичаї! (Цицерон) Вислів уживається для констатації занепаду моралі, підкреслення нечуваності якої-небудь події, осуду ганебних звичаїв цілих поколінь. Першоджерело афоризму - перша промова Цицерона проти Катиліни (63 до н.е.), де він звинувачує римський сенат у відсутності колишньої сили й рішучості щодо покарання державних злочинців, які готують загибель Римській республіці й намагаються встановити військову диктатуру.
Panem et circenses! Хліба й видовищ! Слова, з якими римський плебс часів імперії звертався до нобілів (верхнього класу римського суспільства), вимагаючи безкоштовної їжі та нидовшц (циркових розваг). В імперському Римі багато уваги приділялося дозвіллю, розвагам, пишним багатоденним святам і видовищам. Верхівка суспільства вправлялася в гурманстві, неймовірних туалетах, хитромудрих насолодах, еротичних оргіях. Народні маси також не було забуто и Римській імперії, бо їхнє невдоволення становило небезпеку для можновладців. Будучи позбавленим у період імперії політичних прав, плебс (лат. plebs, plebis, f, "простолюд") був змушений миритися з цим і задовольнятися безкоштовними роздачами хліба (щомісяця в І-П ст. н.е. 29 зерно отримувало до 200 тис. чоловік), грошей та спогляданням циркових розваг, які бували надзвичайно пишними, але водночас примітивними, еротично-вульгарними. До театрів, де видовища були інтелектуальнішими, римська публіка була доволі байдужою, і театр ніколи не мав у Стародавньому Римі того високого суспільного значення "школи життя", яке він мав у Давній Греції. Зростаюча безідейність давньоримського суспільства періоду занепаду (як і в добу еллінізму) призвела до того, що всі ігані види драми стали витісняти міми, міміямби, пантоміми, у яких сипалися ляпаси, демонструвалися грубо-еротичні непристойні сценки, а під кінець вистави здіймався галас й виникала штовханина. "Святкування" підкорення Дакії (територія сучасної Румунії) 106 н.е. тривало 123 дні, на арені билися 10 тис. гладіаторів і було залучено 10 тис. диких звірів, привезених з екзотичних країн. Про це розповів римський поет-сатирик Ювенал (бл. 60 - бл. 127); подію яскраво описано на сторінках історичного роману "Візантійський лукавець" (т. І, 2005; т. II, 2006) відомої сучасної української письменниці Ольги Страшенко. У середині II ст. н.е. святам у Римі відводилося 180 днів у році. На стадіонах і в амфітеатрах постійно відбувалися різні змагання, перегони на колісницях, цькування звірів. Смертну кару здійснювали в амфітеатрі як театралізоване видовище, в якому засуджений виконував роль героя або лиходія, що насправжки гинув під час вистави; видовище завдяки цьому набувало особливої гостроти. У перші століття нашої ери страту християн також часто проводили на арені амфітеатрів (найвідоміший серед них - унікальний за розмірами амфітеатр Флавіїв у Римі - Колізей, відкритий 80 р. і розрахований на 50 000 глядачів), куди їх виганяли на розтерзання диким і голодним звірам. У ІП-ГУ ст. н.е. в Римі спорудили грандіозні лазні. Особливо славнозвісні терми Каракали (211-217) - складний комплекс споруд, що займав територію в 12 га і був розрахований на одночасне перебування в ньому 1500 осіб. Тут були великі зали і різноманітні архітектурні споруди з холодною, теплою і гарячою водою, спеціальні приміщеіпія для відпочинку й розваг, переважно еротично- інтимних, парк з бібліотеками. Зали терм було пишно прикрашено мармуром, коштовними матеріалами, прекрасними мозаїками (доволі фривольного змісту) і скульптурами. У пізніші часи сентенція стала девізом владарів, які вважали, що, задовольняючи ці потреби мас, вони можуть почуватися спокійно. Революційні народні рухи і переможні повстання пригноблених трудящих мас у ХУПІ-ХХІ ст. довели історичну обмеженість цього вислову.
Quod licet Iovi, non licet bovi Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику За давньогрецьким міфом Зевс (римський Юпітер) в образі бика (лат. bos, bovis, m, f "бик, віл; корова") викрав доньку фінікійського царя Агенора Європу (назва континенту залишилася дотепер). Відзначимо, що поети та художники в різних країнах не раз оброблятимуть цей міф; найвідомішою є картина російського живописця Валентина Серова (1865- 1911) "Викрадення Європи" (1910). Скульптурна композиція "Викрадення Європи" прикрашає парк туристично-оздоровчого комплексу "Судак" у Криму. Сентенцію вживають для засудження чиїхось безпідставних претензій унаслідок невідповідності бажань із наявним соціальним станом (на зразок "Що можна пану, того не можна Йвану"). Мовній філігранності вислову сприяє внутрішнє римування. А.П.Чехов у листі до О.М.Плещеева вжив жартівливу парафразу - Quod licet bovi, non licet Iovi "Що дозволено бику, ne дозволено Юпітеру".
Repetitio est mater studiorum Повторення - маги навчання Навчальна настанова стародавніх шкіл, де викладалося латинською мовою. Вираз підкреслює значення повторення для систематизації знань, був особливо актуальним в умовах середньовічних шкіл, а також, до речі, у Давній Індії, де ще у V ст. до н.е. було створено віршовану граматику першого лінгвіста у світі ГИніні, її подано для легшого запам'ятовування у вигляді 3996 коротких віршованих правил (сутр), які охоплювали фонетику, морфологію, словотвір, етимологію і синтаксис класичного санскриту, хоча і без звичного для нас поділу всього мовного матеріалу на відповідні параграфи чи пункти. Для Стародавньої Індії, як і для Середньовіччя, характерними були велика кількість учнів у класі, недостатність книг і звідси переважно усне, а не візуально-книжне навчання. Тому в середні иіки були поширені віршовані граматики латинської мови - "Doctrinale" ("Доктринал") Александра Вілладейського (Alexander de Villa Dei, 1199) і "Graecismus" ("Грецизми в латинській мові", початок ХІП ст.) Еврарда (Кбсрхарда) Бетунського (Bethuniensis). Головне досягнення цих граматик полягало в тому, що текст можна було повторити вслух, для кращого іюзуміння ще й розспівом і назавжди завчити напам'ять. Інколи сентенцію помилково приписують Квінтиліану (бл. 35-96), що очолював одну з найвідоміших шкіл Стародавнього Риму. У гумористичному плані вислів наведено Антоном Чеховим в оповіданні "Дружина": " - Repetitio est mater studiorum, - мовив Соболь, поспішаючи иииити наступну чарку".
Si vis pacem, para bellum
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 197; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.136.97.64 (0.009 с.) |