Особливості вживання числівників.

У писемному діловому мовленні цифрова інформація може бути відтворена і за допомогою числівників, і за допомогою цифр. Вибір способу її запису залежить від виду цифрової інформації та від типу документа. Якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, то воно записується цифрами: 50 тонн зерна, 10 центне­рів масла. У таких документах, як акт, розписка, дору­чення тощо, спочатку пишуть цифру, а потім (у дужках) записують її за допомогою числівників: на ремонт виді­лено 205 (двісті п'ять) тисяч гривень; доручаю одержати 100 (сто) гривень.

В усному діловому мовленні цифрову інформацію пе­редають за допомогою числівників.

У сучасній українській літературній мові числівники за спільністю відмінкових закінчень становлять такі типи відмінювання.

Числівники один, одне (одно), одна та всі порядкові числівники відмінюються подібно до прикметників:

Н.	ОДИН	одне	одна	одні
Р.	одного	однієї/одної	одних
Д.	одному	одній	одним
З.	один/одного	одне (одно)	одну	одні/одних
О.	одним	однією/одною	одними
М.	... одному (-ім)	... одній	... одних

Зверніть увагу, що числівник одна має паралельні за­кінчення в

родовому та орудному відмінках: однієї (од­ної), однією (одною). У знахідному відмінку форма всіх числівників чоловічого роду однини та жіночого множини залежить від значення іменника, з яким вона поєдну­ється: з іменниками — назвами неістот вживається фор­ма називного відмінка, з іменниками — назвами істот — форма родового відмінка, пор.: виписати один комп'ю­тер, але запросити одного спеціаліста; перевірити тре­ тій підрозділ, але зупинити третього курсанта; оцінити перші спроби співпраці, але привітати перших учасниць конкурсу.

Закінчення числівників два, дві, три, чотири, кілька, багато в непрямих відмінках, крім знахідного й орудно­го, збігаються. В орудному відмінку числівники два, три мають закінчення -ома, числівники чотири, багато — за­кінчення -ма. Форма знахідного відмінка цих числівни­ків теж залежить від значення іменників, з якими вони вживаються: при назвах неістот форма знахідного відмін­ка однакова з формою називного відмінка; при назвах іс­тот вона збігається з формою родового, пор.: запропону­вати дві поправки, але звільнити двох прибиральниць; одер­жати три підручники, але інструктувати трьох стажис­тів.

Н.	ДВА\ДВІ	три	чотири	багато
Р.	двох	трьох	чотирьох	багатьох
Д.	двом	трьом	чотирьом	багатьом
З.	два \ дві \ двох	три \ трьох	чотири\ чотирьох	багато\ багатьох
О.	двома	трьома	чотирма	багатьма
М.	...двох	...трьох	...чотирьох	...багатьох

Окремий тип відмінювання становлять числівники від п'яти до десяти, усі числівники на - дцять, -десят. У родовому, давальному та місцевому відмінках паралельно із закінченням -й в них вживається закінчення -ох та -ом. В орудному відмінку ці числівники мають паралельні за­кінчення -ма й - ома.

Н.	П’ЯТЬ	чотирнадцять	Шістдесят
Р.	п’яти\ п’ятьох	чотирнадцяти\ чотирнадцятьох	Шістдесяти\ шістдесятьох
Д.	п’яти\ п’ятьом	чотирнадцяти\ чотирнадцятьом	Шістдесяти\ шістдесятьом
З.	п’ять \ п’ятьох	чотирнадцять\ чотирнадцятьох	Шістдесят\ шістдесятьох
О.	п’ятьма\ п’ятьома	чотирнадцятьма\ чотирнадцятьома	Шістдесятьма\ шістдесятьома
М.	…п’яти\ п’ятьох	... чотирнадцяти\ чоирнадцятьох	… шістдесяти\ шістдесятьох

Запам'ятайте, що в числівників п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюється тільки друга частина: п'ятдесят и (-тьох), шістдесят и (-тьох), сімдесят и (-тьох), вісімдесят и (-тьох) — на противагу російській мові, в якій вони відмінюються в обох своїх складових частинах: п'ят и десят и, шест и десят и, сем и десят и, восьм и десят и.

В усному діловому мовленні потрібно стежити за пра­вильною вимовою числівників. Для сучасної української літературної мови нормативним є наголошування компо­нента -надцять, пор.: одинадцять, чотирнадцять тощо, а не одинадцять, чотирнадцять. У складних числівниках — назвах десятків наголос падає на другу частину, а не на першу, пор.: сімдесят, сімдесяти а не сімдесят, семидеся­ти, вісімдесят, вісімдесяти, а не вісімдесят, восьмидесяти.

Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.

 

Н.	СОРОК	дев'яносто	сто
Р.	сорока	дев'яноста	ста
Д.	сорока	дев'яноста	ста
З.	сорок	дев'яносто	сто
О.	сорока	дев'яноста	ста
М.	... сорока	... дев'яноста	... ста

Числівники, що називають сотні (двісті, триста, чо­тириста, п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот) відмінюються в обох частинах:

Н.	ТРИСТА	шістсот
Р.	трьохсот	шестисот
Д.	трьомстам	шестистам
З.	триста	шістсот
О.	трьомастами	шістьмастами/шістьомастами
М.	... трьохстах	... шестистах

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, більйон, три­льйон і под. відмінюються як відповідні іменники.

У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник — як порядковий.

Н.	ТРИ	ЧЕТВЕРТІ
Р.	трьох	четвертих
Д.	трьом	четвертим
3.	три	четверті
О.	трьома	четвертими
М.	... трьох	... четвертих

Запам'ятайте, що в називному відмінку числівники два, три, чотири поєднуються з порядковими у формі на­зивного множини, а числівник п'ять та всі наступні — з порядковими у формі родового множини, тому дробові числівники потрібно читати так: дві треті, три четверті, чотири п'яті, але п'ять шостих, сім восьмих, дев'ять де­сятих.

У складених кількісних числівниках відмінюються всі частини як числівники відповідних типів:

Н.	сімсот п’ятдесят чотири
Р.	семисот п’ятдесяти/п’ятдесятьох чотирьох
Д.	семистам п’ятдесяти/п’ятдесятьом чотирьом
З.	сімсот п’ятдесят/п’ятдесятьох чотири/чотирьох
О.	сьомастами/сімомастами п’ятдесятьма/п’ятдесятьома чотирма
М.	... семистах п’ятдесяти/п’ятдесятьох чотирьох

У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово, напр.: У дві тисячі першому році...; З тися­ча дев'ятсот вісімдесят шостого до тисяча дев'ятсот дев'яносто четвертого року...

5. Дієслівні форми у професійному мовленні

З-поміж дієслівних форм, які вживаються в ділових документах, найпоширенішими є форми першої особи множини та третьої особи однини теперішнього часу: Ви­магаємо негайно повернути борг; Дирекція звертається до всіх працівників... Іноді ці форми вживаються у значенні форм майбутнього часу: Роботу розпочинаємо о 10 годині; Нарада розпочинається о 10 годині.

В усному діловому мовленні широко використову­ються форми наказового способу, здебільшого другої особи однини та множини: підготуй, підготуйте; перевір, перевірте; відішли, відішліть. Значно рідше послуговують­ся формами третьої особи однини та множини наказово­го способу, які утворюються за допомогою часток хай (нехай) і дієслів у формі третьої особи однини та множи­ни теперішнього чи майбутнього часу: хам (нехай) підго­тує (підготують), хай (нехай) перевірить (перевірять), хай (нехай) відішле (відішлють).

Для вираження категоричного спонукання до вико­нання певної дії (в усних і письмових розпорядженнях, наказах тощо) вживається переважно інфінітив: Негайно підготувати; Перевірити документи; Розшукати курсан­та; Відіслати листи; Вивісити списки.

Вживання аналітичних форм наказового способу, до складу яких входить дієслово давай або давайте, в сучас­ній українській літературній мові не нормативне, пор.: давай напишемо, давай визначимо, давай попередимо. За­мість них слід використовувати форму першої особи множини наказового способу, пор.: напишімо, визначмо, попередьмо.

В інструкціях, статутах, приписах тощо вживаються менш категоричні спонукальні безособові форми типу забороняється, не дозволяється, заборонено і под.

У ділових документах інфінітив належить вживати тільки із суфіксом -ти: відмовити, вивчити, доручити, за­рахувати.

Для ділового мовлення характерне широке викорис­тання пасивних дієприкметників минулого часу й діє­прислівників доконаного виду (форми на -ши/-вши): Об­говорений на зборах проект закону передано до комісії; За­значені недоліки слід усунути; Заслухавши та обговоривши питання про..., збори ухвалюють. Це зумовлено тим, що вони сприяють компактності викладу.

Замість дієприкметників активного стану теперіш­нього часу (форми на -уч-(-ий)/-юч-(-ий) відповідно до нових рекомендацій слід уживати прикметники із суфік­сами -льн- (напр.: стимулювальні заходи замість стиму­люючі заходи; коригувальні методи замість коригуючі ме­тоди, копіювальні прилади замість копіюючі прилади; регу­лювальний апарат замість регулюючий апарат), -н-( напр.: організаційний центр замість організуючий центр; домінантне становище замість домінуюче становище; інтерферентний вплив замість інтерферуючий вплив; провід­ний спеціаліст замість ведучий спеціаліст), -лив- (обнадій­ливий захід замість обнадіюючий захід; приголомшливий ре­зультат замість приголомшуючий результат) та ін. Субстантивовані дієприкметники на -уч-(-ий), -юч-(-ий), які визначають посади, обов'язки людей, слід замінити іменниками із суфіксами - ач, -ник та іншими іменнико­вими утвореннями (завідувач замість завідуючий, коман­дувач замість командуючий, керівник замість керуючий; го­лова замість головуючий; промовець, доповідач замість ви­ступаючий; виконувач обов'язків замість виконуючий обов’язки). Іменниками можна замінити й інші дієприкметники активного стану, напр.: юрист-практик замість практикуючий юрист; поет-початківець замість початкуючий поет; органи контролю замість контролюючі органи та ін.