Вимоги до «обґрунтування практичної роботи». 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вимоги до «обґрунтування практичної роботи».



Практична частина науково-дослідної роботи потребує супроводжувального документу ― паспорту, в якому зазначаються усі найголовніші її параметри: актуальність, мета і завдання, стислий опис процесів підготовки того чи іншого продукту, використані технічні засоби, список літератури. Такий документ називається «Обґрунтуванням практичної роботи» і обов’язково додається до виготовленого друкованого чи електронного продукту.

«Обґрунтування» досить просте за своєю композицією, але у ньому передбачені усі необхідні елементи, що описують виконану роботу:

титульний аркуш;

Зміст;

Вступ;

Опис процесів підготовки і використаних технічних засобів;

Список використаних джерел та літератури;

Додатки.

Оформлення титульного аркуша майже не відрізняється від традиційного ― додається тільки вказівка на практичний характер роботи і її жанр (див. додатки).

Сторінка Змісту виглядає значно лаконічніше, що зумовлюється специфікою роботи (див. додатки). Наголосимо: у ЗМІСТІ відображають структуру не практичної роботи (!), а лише її обґрунтування.

У Вступі зазначають актуальність, мету і завдання роботи. Вимоги до цих формулювань аналогічні тим, що були вище наведені до традиційних курсових та бакалаврських робіт.

Далі подають Опис процесів підготовки і використаних технічних засобів, в якому викладають хід і суть практичної діяльності, спрямованої на підготовку певного друкованого чи електронного продукту. Так, наприклад, якщо студент, виконуючи завдання, розробляв рубрикацію, то він повинен аргументувати доцільність представленого її варіанту; якщо верстав газетні шпальти,― пояснити свої макетні рішення та ідеї оформлення; якщо редагував матеріал,― описати специфіку редагування саме цього тексту; якщо розробляв власні радіо- чи телесюжети, – описати специфіку написання обраного жанру тощо.

При цьому обов’язково слід зазначати, які ж, власне, були використані технічні засоби: програмне забезпечення, фото- чи телекамери, диктофони тощо, на яких етапах роботи і з якою метою.

Завершує «Обґрунтування практичної роботи» список використаних джерел та літератури літератури. Зрозуміло, що виконання будь-якої практичної роботи передбачає володіння певним багажем знань, що почерпнутий із фахової літератури. Певні джерела при виконанні конкретного завдання виявляться особливо інформативними і важливими ― їх і варто занести у Список літератури.

І насамкінець, до теоретичної частини науково-дослідної роботи (крім власне самого продукту!) можна додавати Додатки: покреслена редакторськими і коректорськими виправленнями коректура, сценарний план відеоролика, макет буклету, за яким він зверстаний тощо. Такий додаток чи додатки проілюструють і хід роботи, і рівень практичних навичок і умінь студента.


РОЗДІЛ 3. ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Захист курсової роботи.

Захист курсової роботи.Після написання курсової роботи студент повинен подати її науковому керівникові для ознайомлення, перевірки та остаточного доопрацювання, зокрема, приведення змісту викладених матеріалів у відповідність з існуючими вимогами. Помилки, на які вказав науковий керівник, зауваження усуваються студентом в обумовлений термін.

Остаточний варіант курсової роботи подається науковому керівнику у м’якому переплетенні швидкозшивачем. Оцінюється робота на засадах диференційованого залку («відмінно», «добре», «задовільно», «не зараховано»). Виставляючи оцінку, ви­кладач зобов'язаний написати рецензію на студентську роботу, де вказати ступiнь розкриття теми, piвень знань, виявлених студен­том, зазначити його помилки в розумiннi й розкритті теми та iншi аспекти, на яких він вважатиме за потрiбне зупинитися. Рецен­зiя не повинна бути довгою, але має бути змiстовною, її завдання - аргументувати оцiнку. Особливо доказовою вона має бути тодi, коли йдеться про незадовiльну оцiнку. У такому випадку необхiд­но вказати, чому вона виставлена i що в роботi слiд переробити, аби усунути недолiки.

Курсова робота захищається у порядку, встановленому науковим керівником. Рекомендується колективна форма захисту роботи за участю кількох студентів з метою їхнього ознайомлення зі здобутками та прорахунками колег, кращого розуміння вимог і порядку роботи над власним дослідженням на прикладі робіт один одного, попередження у майбутньому можливих помилок. Якщо в одній академічній групі керівниками курсових проектів є кілька викладачів кафедри, захист відбувається спільно за участю всіх студентів допущених до захисту та їх наукових керівників.

Студент готує доповідь до п’яти хвилин, знайомить присутніх з темою своєї роботи, метою, завданнями та висновками. Присутні студенти та викладачі можуть ставити запитання, на які автор курсової роботи має надати ґрунтовну відповідь. Заключне слово має науковий керівник, який оголошує сильні та слабкі сторони роботи та оприлюднює оцінку.

 


3.2. Захист бакалаврського та дипломного проекту.

Після того, як випускна робота написана і допрацьована згідно з зауваженнями наукового керівника, студент передруковує її текст начисто, переплітає в жорсткому палітуру, ставить на останній сторінці свій підпис і дату та передає на кафедру науковому керівникові. В свою чергу, науковий керівник, якщо у нього немає суттєвих зауважень, які не дозволили б оцінити роботу на задовільну оцінку, пише відгук, де рекомендує виконану роботи до передзахисту. Відгук наукового керівника, обсягом 1-2 сторінки, характеризує на­прям роботи, труднощi, якi довелося подолати при її написаннi, спiввiдносить задум i виконання, вiдзначає здобутки й недолiки. Керiвник пiдтверджує, що, з його погляду, робота завершена, за­значає, що вона допущена до захисту i може навіть висловитися щодо її остаточної оцiнки. Своє схвалення роботи викладач ви­словлює пiдписом у кiнцi її тексту, який він ставить пiсля пiдпи­су виконавця.

Першим етапом захисту роботи є процедура попереднього захисту, який проходить під головуванням завідуючого та за участю науково-викладацького складу кафедри журналістики. Час проведення попереднього захисту оголошується додатково. За результатами попереднього захисту кафедра приймає рішення про рекомендацію роботи до захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Однією з умов рекомендації роботи до захисту є її завчасне подання на кафедру журналістики. Таке подання підтверджується підписом завідувача кафедри. Студенти-дипломники мусять пам'ятати, що несвоєчасне подання роботи без поважних причин може мати негативні наслідки, аж до відмови рекомендувати роботу до захисту. 3авiдувач кафедри зазначає це на титульному листi словами: «До захисту допускається», ставить свiй пiдпис i дату. Тут же призначається рецен­зент.

Бакалаврська/дипломна робота рецензування проходить на інших кафедрах факультету або фахових кафедрах інших вузів, в наукових установах відповідного профілю. Рецензент, ознайомившись з роботою, пише рецензію, де відзначає усі її позитивні сторони, а також недоліки. Обов'язок рецензента - дати розгорнуту оцiнку роботи, де вка­зати актуальнiсть обраної теми, стан її вивчення в науцi; здобут­ки студента як дослiдника теми; його самостiйнiсть у її висвiт­леннi, знання спецiальної наукової лiтератури, кiлькiсть її оди­ниць, наведену в бiблiографiї, та вмiння користуватися нею, що видно з системи пiдрядкових виносок i посилань; рецензент оцi­нює вмiння студента аналiзувати масово-iнформацiйну проблема­тику, обстоювати й аргументовано доводити свою думку; вказує на недолiки роботи, неповноту у використаннi матерiалiв, повер­xовість аналiзу першоджерел; завершується рецензiя пропозицi­ею до комісії про ту чи iншу конкретну оцiнку даної роботи. Рецензiя подається на кафедру не пiзнiше нiж за три днi до захисту.

За декілька днів до захисту студентові-випускнику дається можливість ознайомитися з рецензією, і він готується до захисту. У випадку, якщо критичні зауваження рецензента мають принциповий характер, студент має можливість виправити недоліки роботи. Студенти-випускники повинні пам'ятати, що роботи, які не мають письмового відгуку наукового керівника та письмової зовнішньої рецензії, до захисту не допускаються.

Студент допускається до захисту роботи за умови виконання ним вимог навчального плану і програм. Списки студентів, допущених до захисту бакалаврських, дипломних робіт, подаються до Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Коли всі документи (відгук керівника, рецензента) підготовлені, а робота спалітурована та скопійована на диск, її передають у ДЕК. Студент повинен зробити це за півтора-два тижні до захисту! Якщо студент надає роботу у день захисту, ДЕК має право відхити його роботу як таку, що надійшла із запізненням.

Бакалаврська та дипломна роботи передбачають захист їх перед Державною екзаменацiйною комiсiєю. Процеду­ри захисту цих робiт подiбнi.

Готуючись до захис­ту, студент повинен ознайомитися з рецензією заздалегiдь, продумати свої вiдповiдi ре­цензентовi й у разi потреби порадитися про це з науковим керівником.

Розклад засiдань Державної екзаменацiйної комісії складає деканат. Biн же складає списки студентiв, якi мають за­хищати роботи в той чи iнший день. 3ахист роботи вiдбувається на вiдкритому засiданнi, куди може прийти кожен, хто забажає.

Готуючись до захисту роботи, студент повинен підготувати чотири документи. Перший ― Виступ, в якому слід викласти найголовніші положення виконаного дослідження, висновки.

Другим документом є Анотація ― коротка характеристика роботи (не більше 500 друкованих знаків). У ній подають такі тези:

основна тема, проблема;

мета роботи;

її новизна;

отримані результати;

ключові слова роботи.

Комiсiя у складi найбiльш досвiдчених викладачiв (професо­piв i доцентiв) розпочинає свою роботу. Секретар зачитує відгук наукового керівника, рецензента роботи. Голова комісії надає слово для захисту кожному студентовi. Автор роботи впродовж 7-10 хвилин доповiдає змiст свого наукового дослiдження. Biн має на­голосити на актуальностi теми дослiдження, вказати на ту джерельну базу, якою він користувався, розкрити свiй особистий вне­сок у розроблення теми, практичне значення проведеного дослiдження i пiдтвердити це посиланням на наявнi в роботi до­датки. Доповiдь має бути виголошена артистично, виразною мо­вою, демонструвати майстернiсть усного мовлення випускника.

Пiд час виступу члени комісії мають змогу переглянути робо­ту. Пiсля завершення студентської доповiдi вони ставлять запи­тання доповiдачевi. Звучать розгорнутi, apгументовані вiдповiдi. Це демонструє вмiння студента вести полемiку, реагувати на за­уваження, швидко орiєнтуватися в прочитанiй лiтературi й зна­ходити в нiй аргументи на свою користь. Пiсля вiдповiдей на запитання слово для оголошення рецензiї надається рецензентовi. Пiсля оголошення рецензiї слово для вiд­повiдi надається студентовi. Biн дякує рецензентовi за детальний i аргументований аналiз своєї роботи i дає заздалегiдь пiдготов­ленi, продуманi й погодженi з науковим керiвником вiдповiдi на зауваження або обгрунтовує свою позицiю в науковiй полемiцi. У заключних словах студент дякує науковому керiвниковi за плідну спiвпрацю на терені науки i за навчання, яке стане пiдгрунтям успiшної професiйної дiяльностi.

Слово для захисту роботи надається наступному студентовi.

Пiсля заслуховування вcix захистiв комiсiя на закритому засiданнi обговорює i виставляе оцiнки. Результати захисту оголошуються головою ДЕК в той же день після оформлення протоколів. Захищені роботи здаються на зберігання в архів КСУ.

При виставленнi оцiнки члени ДЕК ураховують такі компо­ненти захисту:

- доповiдь студента. Вона повинна вичерпно викласти змiст ро­боти, що захищається; передати структуру роботи i проведе­ний у кожному роздiлi аналiз; вона має засвiдчити вiльне во­лодiння студентом лiтературною мовою; не мiстити просторiч­них i сленгових виразiв, прозвучати виразно й голосно.

- вiдповiдi студента на запитання, поставленi членами ДЕК за матерiалами його доповiдi. Вiдповiдi повиннi бути аргуме­нтованими, мiстити в собi посилання на першоджерела, роз'­яснювати й уточнювати позицiю доповiдача; у цьому елементi захисту перевiряється здатнiсть студента винахiдливо реагу­вати на швидку змiну ситуацiї, глибина його знань i можли­вість вiльно, вiдразу користуватися ними, власне захищати й обстоювати свою позицiю.

- рецензiя опонента. У нiй звучить об'єктивна оцiнка тексту до­слiдження, пiдкреслюються його позитивнi сторони, виявля­ються недолiки роботи. Як уже зазначалося, рецензiя закiн­чується пропозицiю конкретної оцiнки, якою викладач реко­мендує оцiнити подану до захисту роботу. Уci члени ДЕК не мають змоги текстуально ознайомитися з кожною роботою, але вони довiряють компетентностi викладачiв-рецензентiв.

- вiдповiдi студента на рецензiю. Вони повиннi з'ясувати по­зицiю студента з дискусiйних питань, засвiдчити перед ДЕК його розумiння своєї теми, бути влучними й коректними.

ДЕК керується такими критерiями оцiнок.

Оцiнка «вiдмiнно» виставляється студентовi, який вичерпно й точно розкрив тему своєї дипломної: роботи, виконавши її в цiл­ковитiй вiдповiдностi до даних методичних рекомендацiй; адек­ватно вiдобразив змiст дослiдження в артистичнiй доповiдi; точ­но й глибоко вiдповiв на поставленi членами ДЕК питання; отри­мав «вiдмiнну» оцiнку рецензента; дав остаточнi роз'яснення з приводу дискусiйних проблем, порушених у рецензiї.

Оцiнка «добре» виставляється студентовi, який розкрив тему роботи, але допустив при цьому oкремі неточностi; прорахунки, не врахував новітні досягнення журналiстикознавства; у доповiдi допустився помилок i порушив пропорцiї у викладi змiсту робо­ти; збивався, вiдповiдаючи на запитання або вiдповiдав неточно, вiдволiкаючись вiд суті проблеми; вiд рецензента отримав оцiнку «вiдмiнно» або «добре»; не змiг дати глибокi прикiнцевi роз'яс­нення.

Оцiнка «задовiльно» виставляється студентовi, який поверхо­во, реферативно розкрив тему роботи, плутано доповiдав перед ДЕК, збиваючись i перескакуючи з одного аспекта дослiдження до iншого; невпевнено вiдповiдав на поставленi питання; вiд ре­цензента отримав оцiнку «добре» або «задовiльно»; не міг дати роз'яснення з приводу наведених у рецензiї зауважень.

Оцiнка «незадовiльно» виставляється автоматично за недопу­щену до захисту роботу. Причини недопущення до захисту можуть бути такими: по-перше, студент не впорався iз завданням i не по­дав роботу науковому керiвниковi у встановлений термін; по-дру­ге, подана робота виявилася виконаною на такому низькому piвні, що кафедра пiд час процедури попереднього захисту прийняла рiшення не допускати її до захисту. Пiд час захисту оцiнка «неза­довiльно» виставляється за роботу тодi, коли ДЕК дiйшла висно­вку, що студент не розкрив у нiй своєї теми, доповiдь його мiсти­ла грубi помилки i виявила недостатне володiння науковим мате­рiалом та здатнiстю репрезентувати наслiдки дослiдження в словi; студент не змiг вiдповicти на поставленi членами ДЕК запитання; рецензент оцiнив його роботу на «задовiльно» або «незадовiльно»; студент не змiг дати роз'яснень з приводу роботи й вiдповiсти на зауваження рецензента.

3ауважимо, що вирiшальну роль у виставленнi оцiнки вiдiграє публiчний захист роботи, а не сама по собi оцiнка рецензента. Пiд час публiчного захисту з'ясовується остаточний piвень володiння студентом темою дослiдження, здатнiсть вiльно й невимушено захищати свої положення, використовувати матерiали дослiджен­ня у вiдповiдях членам комісії та рецензентовi. Пiд час захисту оцiнка рецензента може бути пiдтверджена, але вона може бути виставлена вищим або нижчим балом залежно вiд того, як реально вiдбуватиметься захист.

3важивши на захист (доповiдь i вiдповiдi на запитання), рецен­зiю i запропонований рецензентом бал, вiдповiдi на зауваження, висловленi в рецензiї, позицiї членiв комісії, ДЕК приходить до висновку про ту чи iншу оцiнку роботи студента. Присутнi запро­шуються в аудиторiю, їм оголошується рiшення комісії про оцiн­ку їx наукової працi й присвоєння вiдповiдної квалiфiкацiї. Голо­ва комісії вітає студентiв iз закiнченням унiверситету.

Хiд захисту робiт фiксується в спецiальному протоколi Дер­жавної екзаменацiйної комісії.

 

Багатьох студентів хвилює питання: чи можна одержати на захисті роботи негативну оцінку. Що ж, якщо робота написана вкрай на низькому рівні або студент абсолютно не орієнтується у її змісті, то така ймовірність не виключена. Однак подібні випадки надзвичайно рідкісні. До речі, причиною невдачі може стати привласнення чужої готової роботи або написання її на замовлення. Якщо ж навіть усе обійдеться ― студент отримає позитивну оцінку ― підсвідоме моральне незадоволення самим собою залишиться з ним назавжди.

В тих випадках, коли захист бакалаврської/дипломної роботи визнається незадовільним, Державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент-випускник подати на повторний захист ту ж роботу з доробками, чи необхідно розробляти нову тему. До повторного захисту робота може бути допущена не раніше ніж через рік.

 

 


ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

 

Друковані джерела:

1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідницької роботи. Навчальний посібник для студентів і викладачів вищих навчальних закладів. – Київ, 2000.

2. Довідник здобувача наукового ступеня. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації / Упорядник Ю.І. Цеков; переднє слово Р.В. Бойка. - К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. – 64 с.

3. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методика наукових досліджень: Навчальний посібник. – Київ, 2004.

4. Кузнецов И. Н. Научные работы: Методика подготовки и оформления. – М., 1998.

5. Краснобокий Ю. М., Левківський К. М. Словник-довідник науковця-початківця.― 2-е вид, випр. і доп.― К.: НМЦВО, 2001.― 72 с.

6. Михайлин І.Л. Науково-дослідна робота студента з журналістики: Методичні матеріали для студентів із спеціальності «журналістика». ― Харків: ХНУ, 2001.― 90 с.

7. Фаренік С.А. Логіка і методологія наукового дослідження. Науково-методичний посібник. – Київ, 2000.

8. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. – Харків, 1998.

9. ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення елів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

10. Gianfranco Gambarelli, Zbignew Lucki Iak przygotowac prace dyplomowa lub doktorska. ― Krakow, 2001. ― 156 s.

 

Ресурси Інтернет:

http://www.rada.gov.ua/ - інформаційно–пошукова система законодавчих і нормативних документів України.

http://www.liga.kiev.ua/ - інформаційно-пошукова система законодавства України

 

Документи:

11. Закон України Про вищу освіту від 17.01.2002 № 2984-III.

12. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)».

 

 


 

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок оформлення Заяви на зікріплення теми та наукового керівника

 

В.о. завідуючого кафедри

журналістики

к. філол. н., Котович К.О.

студента (ки) 2, 3, 4, 5 курсу

спеціальності «Журналістика»

Іванової Ірини Василівни

 

 

Заява

 

Прошу дозволити мені виконувати курсову / бакалаврську / дипломну роботу за темою «…..» під керівництвом … (наукове звання, посада, прізвище, ім.»я, по-батькові викладача).

 

число, місяць, рік підпис

 

Додаток Б

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи студентів 2 та 3 року навчання

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 324; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.28.48 (0.046 с.)