Завдання 2. Визначте, до якого стилю належать наступні речення. Поясність, за якими ознаками виокремлюються речення наукового стилю.

1. Концептуальна взаємодія метафори та метонімії дозволяє отримати доступ до концептів різної природи та рівня абстракції, утворюючи метафоричні та метонімічні мости.

2. Література для народу – це його багатство і краса. Література для дітей – це ніжна мамина колискова, мудра батьківська приказка, бабусина казочка, дідусева байка, стежина, з якої починається шлях у життя.

3. Отже, є вагомі підстави констатувати, що суб’єкт, у якого психічна організація породжена жорстким сенсорно-образним квантуванням, тяжіє до вчинків і поведінки в цілому, мотивами якої виявляються Его-пристрасті.

4. Ми хвалимось, що ми, українці, музичний народ. Але не тільки свою народну пісню, але й своїх композиторів знаємо ми – ну, м’яко кажучи, поверхово… Цей рік ми називаємо лисенківським… Хто з наших піаністів, приміром… включає твори Лисенка в свої індивідуальні програми?

5. Ясна річ, телебачення не повинне заміняти спілкування батьків із дітьми, проте якщо татові необхідно на 10 хвилин до ванної кімнати, або мамі треба зварити кашу – то краще, щоб у цей час дитина дивилася якісний телевізійний продукт, а не займалася тим, що може нафантазувати її маленька голівка.

6. Вихідним моментом розробки концепції управління містом як регіональною системою при його переході до економічної самостійності є визначення сукупності соціально-економічних функцій, здійснюваних на різних рівнях територіальної системи.

 

Жанрологія наукових текстів

 

Жанровий склад наукових текстів різний. Це монографії, статті, наукові звіти, описи промислових об’єктів, патентні описи, реферати (у тому числі, автореферати), анотації, рецензії тощо. Головне, що їх об’єднує, – науковий характер змісту. Усі відмінності, які створюють специфіку наукового викладу конкретних типів публікацій, не руйнують тих основних стильових ознак, які властиві науковому стилю загалом.

Наукова стаття – один з основних видів наукової роботи. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою дисертації, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Оптимальний обсяг наукової статті – 6 – 12 сторінок (0,5 – 0,7 друк. арк.).

Рукопис статті, як правило, має містити повну назву роботи, прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури. Стаття має просту структуру, її текст, як правило, не поділяється на розділи і підрозділи.

Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:

- у правому верхньому кутку розміщуються прізвище та ініціали автора; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора;

- назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще – до п’яти);

- ініціали ставлять перед прізвищем;

- слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

- недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;

- не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. при переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

- у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі;

- цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;

- усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

- стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.

Особливо цінними є статті, опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України. Обов’язковою вимогою до наукових публікацій здобувача є відображення в них основних наукових результатів дисертації, а також наявність в одному випуску журналу не більше однієї статті здобувача за темою дисертації.

Наукові статті публікуються у періодичних виданнях, серед яких досить розповсюдженим є збірка праць. Збірка наукових праць – наукове книжкове видання, складене з творів, що містять дослідницькі матеріали.

Предметом змісту творів збірки наукових праць є результати дослідження зазвичай окремих приватних питань. У творах можуть бути викладені завершальні результати досліджень, попередні або проміжні результати, а також дискусійні та інші матеріали, об’єднані, як правило, за тематичним ознакою.

Коло читачів збірки більш широке, ніж читачів монографії, і може охоплювати всі основні читацькі категорії наукового видання.

Збірки наукових праць можуть бути разовими або триваючими, авторськими (одного автора), колективними, ювілейними. Найбільш поширені триваючі збірники, які виходять під різними назвами – «праці», «відомості», «записки», «вчені записки», «вісник», «матеріали» тощо.

Тези доповідей наукової конференції – науковий текст невеликого обсягу (1 – 3 сторінки), який містить у стислому вигляді основні думки наукової доповіді. Як правило, тези не містять посилань і не супроводжуються списком використаних джерел. Це власні думки автора.

Змістом тез є основні положення, думки, ідеї, висунуті в доповіді. Призначення тез – попереднє ознайомлення учасників конференції з тематикою та основним змістом доповідей.

Зазвичай тези завчасно розсилаються складеному списку учасників конференції або лунають при її проведенні.

За результатами конференції тези друкуються у вигляді збірки. Матеріали конференції – разова збірка, що випускається за підсумками конференції (наукової, науково-практичної, науково-методичної і под.) і складена з доповідей, виступів, рішень конференції, її рекомендацій, звернень та інших матеріалів.

Змістом матеріалів є інформація, характер якої обумовлюється видом і тематичним профілем конференції і відображає наукові рішення, ідеї, концепції, погляди, сформовані в результаті досліджень на етапі підготовки до конференції і пройшли на ній колективне обговорення й апробацію. Цінність такої інформації в тому, що вона відображає не лише узгоджені точки зору і підходи, а й суперечливі, наслідком чого може бути проблемна ситуація, що вимагає нових досліджень, пошуку нових рішень.

Призначення матеріалів конференції – закріплення і поширення інформації, підсумовує наукові (науково-практичні, науково-методичні) досягнення на певний час і оповіщення наукової громадськості про перспективні напрями подальших досліджень, практичної та методичної діяльності в даній сфері.

Автореферат дисертації включає реферат, складений автором дисертації – здобувачем наукового ступеня; містить короткий виклад роботи.

Автореферат призначається для попереднього ознайомлення наукової громадськості і виноситься на захист результатів досліджень, отриманих під час виконання дисертації.

Автореферат видається досить обмеженим накладом і розсилається окремим ученим і організаціям за списком, затвердженим спеціалізованою радою, яка прийняла дисертацію до захисту.

Монографія – це найбільш повне і всебічне вивчення деякого об’єкта, бачення його в проблемному полі сучасної науки. Вона систематизує наявне знання і забезпечує пояснення тих питань, що не одержали вирішення. За своїм змістом монографія є фундаментальною науковою працею, в якій на основі всебічного аналізу і широких узагальнень попередніх наукових праць викладаються досягнення в розробці наукової проблеми.

Наукова монографія є одним з основних різновидів наукових видань. Вона спрямована на висвітлення результатів наукового дослідження. Монографія є науковим дослідженням, яке присвячене викладу певної проблеми або окремого питання проблеми.

За визначенням монографія – це наукове книжкове видання, що складається з одного твору, містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми, виконане одним або кількома авторами.

Монографія – це наукова праця, у якій ґрунтовно розглядаються результати досліджень одного питання або декількох пов'язаних між собою питань. Не менш ґрунтовно в монографії має узагальнюватися й аналізуватися література з досліджуваного питання.

З точки зору авторства монографія здебільшого створюється здобувачем наукового ступеня. Монографія – це виклад результатів, ідей, які належать як здобувачеві, так і іншим авторам. У ній можуть викладатися як нові результати, так і методичні, технологічні рішення, факти, які вже відомі.

Монографія звичайно претендує на оригінальну концепцію розуміння наукового об’єкта, узагальнює великий обсяг теоретичних і прикладних досліджень.

Рецензія як жанр наукової літератури є досить популярною. Рецензії пишуться на навчальні видання, монографії, наукові статті. Рецензія складається докторами або кандидатами наук у встановленому порядку. Форма рецензії є достатньо стандартизованою. Вимоги до рецензії:

- рецензент може обрати свій план побудови рецензії, але вона повинна обов'язково містити кваліфікований, глибокий та різнобічний аналіз праці й відображати такі аспекти: загальний аналіз праці щодо її наукового рівня; місце рецензованого дослідження серед опублікованих раніше на ту саму тему: що нового в ньому, чим відрізняється від інших.

- допущені автором неточності, помилки та шляхи їх усунення. Рецензент має право дати рекомендації щодо поліпшення рукопису;

- інші вимоги, які рецензент уважає за необхідні.

У разі негативної оцінки праці в цілому, рецензенту слід переконливо обґрунтовувати свої висновки.

У заключній частині рецензії повинна бути чітка оцінка можливості і доцільності видання рукопису.

Підпис рецензента має бути завірений печаткою установи, у якій він працює. Обов'язково вказуються науковий ступінь та посада рецензента.

 

Мовні кліше для написання рецензії

 

Об’єкт аналізу	Рукопис книги, стаття в журналі, кандидатська дисертація, автореферат, дипломний проект і т. ін. (праця автора, рецензована робота...)
Актуальність теми	Актуальність теми обумовлена... Дослідження присвячене актуальній темі... Автор розглядає важливі питання сучасності...
Короткий зміст	Дослідження складається зі вступу,... розділів, висновків,... додатків тощо (вказується загальна кількість сторінок, позицій у списку використаних джерел, наявність ілюстрацій, таблиць, графіків) На початку дослідження (статті, монографії, дисертації) автор указує на... Автор аналізує наявні джерела з цієї проблеми... Дослідник розглядає питання... Автор (учений, науковець) доводить, що... Аргументовано стверджується думка, що...
Формулювання основної тези	Основна проблема дослідження полягає у... У статті на перше місце висувається питання про...
Загальна оцінка: позитивна	Робота вирізняється... значним фактичним матеріалом,... оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань,... високою інформативністю Автор доводить (підтверджує) свою думку значним ілюстративним (статистичним, експериментальним) матеріалом... Автор справедливо (слушно) зазначає,.. аргументовано обґрунтовує,.. чітко визначає, детально аналізує, ретельно розглядає, уважно простежує, доказово критикує... Як переконливо свідчить автор, не всі попередні ідеї витримали випробування часом... Автор уважно аналізує погляди опонентів... Ідея автора... досить продуктивна (плідна, оригінальна, новаторська)... Праця важлива нестандартними підходами до вирішення... Думка автора... (про що?) видається перспективною Важко не погодитися з... Думки (положення) автора про... сформульовані чітко (доказово, переконливо) Висновки автора достовірні й результативні. Вони ґрунтуються на аналізі значного фактичного матеріалу... Безперечною заслугою автора варто вважати новий підхід до вирішення... запропоновану класифікацію... способи узагальнення... певні уточнення існуючих понять...
Неоднозначна	Варто відзначити певні дискусійні моменти... Така постановка питання не є однозначною Одначе, цікаві думки не підкріплені фактами... роздуми автора здаються декларативними... все ж робота заслуговує позитивної оцінки Автор досить цікаво проаналізував сучасний стан проблеми. Водночас, на нашу думку, аналіз міг бути глибшим і змістовнішим Справедливо вказуючи на... автор помилково вважає, що... Деякі положення автора залишаються бездоказовими, зокрема й такі... У роботі (статті, дослідженні, монографії і т.д.) відчутно не вистачає ілюстративного та фактичного матеріалу. Тому висновки автора здаються дещо некоректними На підтвердження цієї тези автор наводить кілька аргументів (прикладів, даних), які не завжди переконливі Незважаючи на дискусійність (неоднозначність) основної концепції (положень, висновків, рекомендацій) цієї праці, варто відзначити її значення та актуальність для...
Недоліки, прорахунки	Сумнів викликає доцільність (коректність, продуктивність) такого підходу... Серед недоліків дослідження – надмірна (невиправдана) категоричність висновків автора Суттєвий (серйозний) недолік роботи полягає у... (непереконливості доказів, спрощеному підході до... відсутності чіткої характеристики... відсутності критичної оцінки... До прорахунків роботи належать... Методично робота побудована нераціонально, варто б скоротити... Поза розглядом дослідження залишилися питання... Автор не розглянув питання, що безпосередньо стосуються теми дослідження Зазначені недоліки мають суто локальний (рекомендаційний) характер і не впливають на остаточні результати дослідження Вказані зауваження не впливають суттєво на загальну позитивну оцінку роботи
Висновки	Загалом це цікава й корисна робота Таким чином, розглянуте дослідження заслуговує позитивної (високої) оцінки Робота відповідає вимогам, може бути оцінена позитивно

 

 

Запитання і завдання

1. Назвіть основні жанри наукової літератури.

2. Чим тези доповіді відрізняються від наукової статті?

3. Які основні ознаки монографії?

4. Що входить до автореферату?

5. У яких випадках пишуться рецензії?

Завдання 1. Проаналізуйте тексти різних наукових жанрів: тез, статті, автореферату, монографії за наступною схемою:

- обсяг;

- структура;

- наявність посилань;

- наявність списку використаних джерел;

- мовно-стильові особливості.