Робота № 1 Виміряти температуру повітря.

Для визначення температура повітря використовують звичайні, ртутні чи спиртові термометри. Температуру повітря вимірюють в кількох точках робочої зони, як правило на рівні1,3-1,5 м від підлоги в різний час. Якщо температура повітря біля підлоги відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення вона вимipяєтьcя на рівні нiг 0,2-0,З м від підлоги.

Робота № 2. Виміряти вологість повітря.

Вологість повітря характеризується вмістом водяної пари в повітpi при даній температурі. Залежно від умов температури, тиску тощо, в одиниці об’ємуповітря може перебувати piзнa маса водяної пари. Кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1 куб м повітря при даній температурі, називають абсолютною вологістю повітря.

Вологість визначають за допомогою психрометра. Стаціонарний психрометр Августа складається з двох однакових ртутних термометрів:: сухого і вологого. Резервуар вологого термометра загорнутий Батистом або марлею, кінець якого в вигляді джгута опущено в наповнений стакан з дистильованою водою. По цьому джгуту до резервуара термометра поступає волога на обмін випарованій.

Сухий термометр показує температуру навколишнього середовища, вологий більш низьку температуру внаслідок випаровування води з поверхні його резервуара. По значенням температур і їх різниці по спеціальним психрометричним таблицям визначають вологість.

Зміст та послідовність виконання завдання:

1. Підготувати психрометр до роботи.

2. Провести вимірювання температур.

3. Визначити вологість за допомогою психрометричних таблиць.

4. Порівняти виміряну відносну вологість з необхідною по діючим нормам і визначити до якої категорії відноситься дане приміщення.

5. Результати вимірювань і обчислень записати в таблицю.

Таблиця 1

 

№ п/п	Тс	Т в	В.В.	Вологість
фактична	по нормі

Робота №3. Виміряти швидкість руху повітря.

Швидкість руху повітря в приміщеннях визначають за допомогою різних анемометрів; крильчатих (в межах 0,3...5 м/с); чашкових в межах 1...20 м/с, малі швидкості - термоанемометрами, дуже малі - кататермометрами.

В анемометрах прийомною частиною служить хрестовина з чотирма чашками на осі, яка зв'язана черв'ячною передачею з механізмом обороту стрілок. Швидкість руху повітря визначаємо по графіку в залежності від відношення показів по анемометру і по включеному одночасно з ним секундоміру.

1. Обчислити різницю між початковими і кінцевими показниками анемометра, число поділок в секунду.

2. Згідно графіку визначити швидкість руху повітря.

Таблиця 2.

№ п/п	Час роботи	Показники приладу	Швидкість руху повітря м/с
		початкові	кінцеві	різниця

Відповідно з ГОСТом 12Л.005-76 визначити оптимальні і допустимі параметри мікроклімату і зрівняти з фактичними результатами роботи.

Студенти повинні: вміти визначати параметри мікроклімату;

знати вплив параметрів мікроклімату на організм людини.

Завдання додому: Жидецький В.Ц. «Основи охорони праці», ст. 95 - 118.

Інструктивна картка

Для проведення лабораторного заняття №2

З навчальної дисципліни

"Охорона праці"

Тема: Дослідження виробничого освітлення робочих місць.

Робоче місце: кабінет охорони праці.

Тривалість заняття: 90 хвилин.

Мета: Навчитись вимірювати і визначати освітленість, потрібну для виконання різних видів зорової роботи.

Матеріальне забезпечення: люксметри Ю-116.

Правила охорони праці:

- працювати в спецодязі;

- працювати на закріпленому робочому місці;

- робочі місця утримувати в чистоті;

- при роботі з приладами дотримуватись інструкції по їх експлуатації.
Зміст і послідовність виконання:

 

1. Виміряти природну освітленість.

2. Розрахувати коефіцієнт природної освітленості.

3. Виміряти штучну освітленість.

4. Виміряти тип світильників і ламп.

5. Визначити до якого розряду відноситься дане приміщення.

Теоретичні положення:

Освітлення виробничих приміщень може бути природнім, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами.

Раціональне освітлення створює сприятливі умови для життя і діяльності людини, попереджує зорову і загальну втому, забезпечує безпеку праці, пересування, сприяє підвищенню продуктивності праці і якості роботи.

Робота № 1. Вимірювання природного освітлення.

Для вимірювання освітленості використовують переносні фотоелектричні люксметри Ю-116. Принцип дії заснований на явищі фотоелектричного ефекту.

Люксметр Ю-116 складається з вимірника та селенового фотоелемента з насад­ками. Вимірник має дві шкали: 0-100 і 0-30. На кожній з них точками відмічено початок діапазону вимірювань: на шкалі 0...100 точка міститься над позначкою 17, на шкалі 0...30 - над позначкою 5. Прилад оснащений кнопками для перемикання шкал та табличкою із схемою, яка зв'язує застосування насадок з діапазонами вимірювань згідно з таблицею 1.

Селеновий фотоелемент міститься в пластмасовому корпусі і має світлочутливу поверхню. Має напівсферичну насадку К разом з однією із трьох інших насадок М, Р,Т.

Правила роботи з люксметром:

- оберігати від ударів і струсів;

- поводитись з фотоелементом, як з оптичним приладом;

- у випадку забруднення насадки протерти ватним тампоном змоченим спиртом. фотоелемент сухим ватним тампоном;

- кришку футляра відкривати можна через 2-3 години після того як він був внесений з холодного повітря.

Технічна характеристика люксметра Ю-416.

Таблиця 1.

Умовне позначення комбінації	Коефіцієнти поглинання	Діапазон
насадок на фотоелементі	світлофільтра	вимірювань, лк
Без насадок з відкритим		5-30
фотоелементом.		17-100
Напівсферична насадка із		50 - 300
світлофільтрами КМ.		170-1000
Напівсферична насадка із		500 - 3000
світлофільтрами КР.		1700-10000
Напівсферична насадка із		5000 - 30000
світлофільтрами КТ.		17000-100000

Порядок проведення вимірювань.

- Встановити фотоелемент з потрібною комбінацією насадок на робочу поверхню.

- Встановити вимірник люксметра з футляром у горизонтальне положення на максимальній відстані від фотоелемента.

- Приєднати фотоелемент до вимірника і розпочати вимірювання. Показання приладу в поділках шкали помножити на коефіцієнт поглинання світлофільтра.

- Пошуки чутливості приладу починати з установлення на фотоелемент насадок у послідовності КТ - КР - КМ та перемикання по черзі двох шкал 0-100 і 0-30 на кожній комбінації насадок.

Після закінчення вимірювань від'єднати фотоелемент від вимірника, надіти на нього насадку Т, покласти в футляр.

Порядок виконання роботи:

- Люксметром Ю-116 виміряти освітленість виділених робочих місць.

-

КПО= Евн./Ез.х 100% де Е вн. - освітленість в даній точці всередині приміщення; Е зовн. - освітленість горизонтальної поверхні. Результати вимірювань і обчислень записати в таблицю 2.

Розрахувати коефіцієнт природної освітленості на робочих місцях за формулою:

Таблиця 2.

№ п/п	Робочі параметри люксметра	Освітленість всередині приміщення, лк	Освітленість зовні приміщення, лк	КПО
коефіцієнт поглинання світлофільтра	ціна поділок	число поділок

 

Робота №. 2. Вимірювання штучного освітлення.

Порядок виконання роботи.

- Визначити за допомогою люксметра освітленість на робочих місцях. Провести вимірів і знайти середньоарифметичну величину.

- Визначити тип світильників і ламп в дослідженому приміщенні.

- Порівняти виміряну освітленість з необхідною по діючим нормам і визначити до якого розряду відноситься дане приміщення.

- Результати вимірювань записати в таблицю 3.

Таблиця 3.

№	Освітленість, лк	Характер	Тип	Розряд
п/п	фактична	По нормі	виробничих приміщень	світильників	роботи

Студенти повинні: знати види освітленості і її норми;

вміти визначати освітленість за допомогою люксметра. Завдання додому: повторити тему "Освітлення виробничих приміщень", Жидецький В.Ц. "Основи охорони праці", ст. 129-146

 

Інструктивна картка

Для проведення лабораторного заняття №3

З навчальної дисципліни

"Охорона праці"

 

Тема: Вивчення індивідуальних засобів захисту.

Робоче місце: кабінет охорони праці.

Тривалість заняття: 90 хвилин.

Мета: Вивчити індивідуальні засоби захисту та їх застосування.

Матеріальне забезпечення: респіратори, гумові рукавички, халати, захисні

окуляри, гумові чоботи, діафільм “Засоби захисту” Леті.

Правила охорони праці:

- працювати в спецодязі;

- працювати на закріпленому робочому місці;

- робоче місце утримувати в чистоті;

- після роботи прибрати робоче місце.

Теоретичні положення:

Засобом захисту на виробництві називають засіб, застосування якого попереджує або зменшує дію на одного або більше працівників працюючих в небезпечних і шкідливих виробничих умовах. Засоби захисту по характеру їх застосування поділяють на колективні та індивідуальні.

Зміст і послідовність виконання:

1. Ознайомитись з спецодягом.

2. Ознайомитись з спецвзуттям.

3. Ознайомитись з засобами захисту рук.

4. Ознайомитись з засобами захисту органів дихання.

5. Ознайомитись з засобами захисту органів зору.

6. Ознайомитись з засобами захисту органів слуху.

7. Ознайомитись з засобами захисту від падіння.

8. Ознайомитись з засобами захисту голови.