ТЕМА: Дослідження характеристик плавких вставок для запобіжників


ТЕМА: Дослідження характеристик плавких вставок для запобіжників

Мета І ЗАВДАННЯ роботи

Визначення діаметра провідника для запобіжників електричних апаратів з перевіркою на спеціальній установці. Визначення залежності струму перегорання та часу перегорання від діаметра провідника.

 

Приклад розрахунку

Задача

Трифазна лінія напругою Uф=220 В живить 16 житлових квартир, в кожній з яких потужність лампочок і побутових приладів 1200 Вт. Визначити розрахунковий струм.

Розрахунок.

Номінальна встановлена потужність:

Р=1200×16=19200 Вт.

Номінальний струм:

.

Прийнявши коефіцієнт попиту Кс = 0,7, отримаємо

.

Це означає, що номінальний струм плавкої вставки або 50A>35А.

При проходженні струму через провідник виділяється тепло Q та збільшується температура самого провідника і середовища біля нього:

, [Дж],

де І – дійсне значення струму, який проходить через провідник, А;

Rпр – активний опір провідника змінного струму, Ом;

t– час роботи вставки, с.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Підібрати чотири провідники по два взірці кожного, довжиною 130¸135 мм з різними поперечними січенями. Діаметри провідників заміряти мікрометром та записати їх величини (мм) в таблицю 3.

3.2 Очистити кінці провідника від лакової ізоляції шліфувальним папером та під’єднати підготовлений провідник до клем 14 (рис. 4.1). Клеми та провідник закрити захисним екраном 15.

3.3 Враховуючи діаметр провідника з таблиці 2 знайти наближену величину струму плавлення провідника та записати їх значення в таблицю 3.

3.4 Для цієї величини струму, на трансформаторах струму 1 (рис. 4.1) виставити однакові коефіцієнти трансформації Кт (див. розділ 5), та включити електровилку 17 в розетку.

3.5 Встановити вимикач 16 в положення „Вкл”, при цьому загориться електрична лампочка 5 зеленого кольору, а вольтметр 3 покаже напругу на вході установки 220 В.

3.6 Вимикач секундоміра 11 встановити в положення “ВИКЛ”. Ручку ЛАТРа 10 встановити в положення „0”, повернувши її проти годинникової стрілки до упору.

3.7 Підготовлену схему лабораторної роботи показати викладачу і з його дозволу включити автоматичний вимикач 9.

3.8 Повертаючи плавно та повільно ручку ЛАТРа 10 за годинниковою стрілкою визначити силу струму з амперметра, (стрілочка впаде на „0”), при якому перегоряє провідник, та записати дані в таблицю 3.

3.9 Вимкнути автоматичний вимикач 9.

3.10 Залишити ручку ЛАТРа в тім же положенні, при якому перегорів провідник, зняти покази амперметра, помножити їх на коефіцієнт трансформації струму Кт та результат записати в таблицю 3.

3.11 Замінити провідник, який перегорів на такий самий новий, такого ж діаметра та довжини і виконати вказівки пункту 3.2.

3.12 Ввімкнути секундомір 7 вимикачем 11, попередньо встановити його стрілку на нуль поворотом ручки секундоміра вверх.

3.13 Ввімкнути автоматичний вимикач 9, при цьому спрацьовує секундомір 7. Після перегоряння провідника секундомір зупиняється.

3.14 Вимкнути автоматичний вимикач 9.

3.15 Зняти покази з секундоміра 7, записати їх в таблицю 3.

3.16 Досліди виконати з іншими провідниками різних діаметрів, виконуючи вказівки пунктів 3.2¸3.7 та 3.8¸3.15. Максимальна сила струму, яку можна отримати на установці – 50 А.

3.17 Після закінчення досліджень відключити лабораторну установку від електромережі електровилкою 17.

3.18 Привести робоче місце в початкове положення та стан (зібрати та забрати провідники, які перегоріли зі столу).

3.19 Скласти звіт до лабораторної роботи (див. розділ „Зміст звіту”).

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Дослід проводиться на лабораторній установці, представленій на рис. 4.1, а її схема – на рис. 6.1.

 

Таблиця 2. Приблизні величини струмів перегорання, коефіцієнти трансформації для різних поперечних діаметрів дроту

№ з/п Діаметр дроту, мм (мідь) Приблизні величини струмів перегорання вставки, А Максимальний струм на приладі в кінці шкали, А Коефіцієнт трансформації струму, Кт Положення штекерів в гніздах трансформатора струму ТТ1 і ТТ2
0.05 ¡¡¡Ä¡¡¡
0.10 ¡¡¡Ä¡¡¡
0.15 ¡¡¡¡Ä¡¡
0.20 ¡¡¡¡Ä¡¡
0.25 ¡¡¡¡¡Ä¡
0.30 ¡¡¡¡¡Ä¡
0.35 ¡¡¡¡¡Ä¡
0.40 ¡¡¡¡¡¡Ä
0.45 ¡¡¡¡¡¡Ä
0.50 ¡¡¡¡¡¡Ä

 

Для проведення дослідів потрібно взяти із столу лабораторної установки чотири провідники різних діаметрів по два взірці кожного. Замірявши їх діаметри мікрометром, записати ці значення в табл. 3.

 

Таблиця 3. Результати експерименту.

№ експерименту Даметр провідника в мм Покази амперметра в А Коефіцієнт трансформації струму, Кт Дійсна величина струму плавлення провідника в А Час перегорання провідника , с
         
         
         
         

 

Проводити експериментальні досліди необхідно обов’язково згідно з порядком пунктів розділу 3.

Примітка: а) обов’язково вимкнути вимикач 9 перед заміною провідника, який перегорів, на новий;

б) повертати плавно та повільно ручку ЛАТРа за годинниковою стрілкою, дивитись на амперметр та визначити при якому струмі перегорить провідник.

Дійсну величину струму перегорання визначити множенням показів амперметра на коефіцієнт трансформації струму (амперметр розрахований на 5 А).

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

8.1 Тема, мета і завдання роботи.

8.2 Короткий опис розділу „ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ”.

8.3 Схема установки для дослідження плавких вставок запобіжників, рисунок 6.1.

8.4 Порядок виконання лабораторної роботи.

8.5 Результат експерименту дати в таблиці 3.

8.6 Побудувати графіки залежності струму та часу перегорання провідників від діаметрів провідників І=f(d) та t=f(d).

8.7 Висновок з виконаної роботи.

8.8 Контрольні запитання.

8.9 Перелік посилань.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

9.1 Для чого призначені запобіжники в електричних мережах напругою до 1000 В?

9.2 Як залежить час перегорання плавкої вставки запобіжника від величини електричного струму та від діаметра провідника?

9.3 Як підбирається плавка вставка для одного електричного двигуна, який працює?

9.4 Як підбирається плавка вставка для захисту споживачів, які не мають електричних двигунів?

9.5 Як підбирається плавка вставка для захисту декількох електродвигунів?

9.6 Що таке коефіцієнт попиту і від чого залежить його величина для силового навантаження цеху, яке складається з асинхроних електродвигунів?

9.7 Як визначити величину тепла, яке виділяються при перегоранні плавкої вставки?

9.8 Як поділяються за конструктивним виконанням плавкі запобіжники?

9.9 Класифікація запобіжників за призначенням.

9.10 З якого матеріалу може бути виготовлена плавка вставка запобіжника?

9.11 Позитивні якості та недоліки запобіжників.

9.12 Яка небезпечна величина струму для організму людини? Від чого вона залежить?

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці.-

Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

2. Геврик Є.О. Охорона праці. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

3. Охорона праці. / За ред. В.П.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

4. Охрана труда./Под ред. Б.А.Князевского. – М.: Высшая школа, 1982. – 310 с.

5. Намикотов К.К., Хмельницкий Р.С. Аникеева К.Н. Плавкие предохранители. – М.: „Энергия”, 1979. – 176 с.

6. Фёдоров А.А.; Ристехейн Э.М. Электроснабжение промышленых предприятий. – М.: „ Энергия”, 1981. – 360 с.

7. Шаповалов Н.Ф. Справочник по расчету электрических сетей. – К.: „Будівельник”, 1979. – 280 с.

Мета та ЗАВДАННЯ роботи

Ознайомлення з методикою вивчення метеорологічних умов у виробничих приміщеннях, визначення швидкості руху повітря і параметрів повітряного середовища на робочому місці та порівняння цих значень з санітарними нормами.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

5.1 Вивчити прилади та принцип їх роботи для замірювання метеорологічних умов.

5.2 Визначити відносну вологість повітря в лабораторії за наявними приладами.

5.3 Визначити атмосферний тиск і температуру повітря в лабораторії.

5.4 Визначити швидкість руху повітря від вентилятора.

5.5 Порівняти метеорологічні умови в лабораторії з нормами згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1 Визначити температуру повітря термометром на початку та в кінці заняття в робочій зоні лабораторії на рівні 1,3 – 1,5 м від підлоги. Вимірювання температури повітря можна проводити за сухим термометром психрометра. Дані вимірювань записати в таблицю 2.

Таблиця 2. Результати вимірювань відносної вологості повітря та барометричного тиску

  Назва приладу Покази термометрів, оС Відносна вологість, % Температура повітря, оС   Барометричний тиск, мм рт.ст.
,,сухого” ,,вологого” з таблиці з психрометричного графіка на початку у кінці роботи
Психрометр Августа       ¾     ¾
Аспіраційний психрометр Ассмана     ¾       ¾
Гігрометр ¾ ¾   ¾ ¾ ¾
Барометр ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ ¾  

 

ВИПИСКА З ДСН 3.3.6.042-99

,,Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”

Таблиця 5. Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року   Категорія робіт Температура, оС Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період року   Легка – І а Легка – I б Середньої важкості – ІІа Середньої важкості – ІІб Важка - ІІІ 22-24 21-23 19-21 17-19 16-18 60-40 60-40 60-40 60-40 60-40 0,1 0,1 0,2 0,2 0,3
Теплий період року Легка – І а Легка – I б Середньої важкості – ІІа Середньої важкості – ІІб Важка - ІІІ 23-25 22-24 21-23 20-22 18-20 60-40 60-40 60-40 60-40 60-40 0,1 0,2 0,3 0,3 0,4

 

 

 

Таблиця 6. Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року Категорія робіт Температура, 0С Відносна вологість (%) на робочих місцях – постійних і непостійних Швидкість руху (м/с) на робочих місцях – постійних і непостійних
Верхня межа Нижня межа
На постійних робочих місцях На непостійних робочих місцях На постійних робочих місцях На непостійних робочих місцях
Холодний період року Легка Іа не більше 0,1
Легка Іб не більше 0,2
Середньої важкості ІІа не більше 0,3
Середньої важкості ІІб не більше0,4
Важка ІІІ не більше 0,5
Теплий період року Легка Іа 55 – при 280С 0,2 – 0,1
Легка Іб 60 – при 270С 0,3 – 0,1
Середньої важкості ІІа 65 – при 260С 0,4 – 0,2
Середньої важкості ІІб 70 – при 250С 0,5 – 0,2
Важка ІІІ 75 – при 240С і нижче 0,6 – 0,5

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

9.1 Тема, мета й завдання лабораторної роботи.

9.2 Короткі теоретичні відомості.

9.3 Перелік та короткий опис використаних вимірювальних приладів.

9.4 Порядок виконання лабораторної роботи.

9.5 Результати вимірювань представити таблицями 2, 3, 4 та графіком (рисунок 16).

9.6 Зробити висновки щодо метеорологічних умов у лабораторії.

9.7 Контрольні запитання.

9.8 Перелік посилань.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

10.1 Які прилади використовують для визначення швидкості руху повітря? Їх границя вимірювання.

10.2 Як визначити швидкість руху повітря?

10.3 Принцип дії кататермометра.

10.4 Принцип дії анемометра. Типи анемометрів. У яких випадках використовують той чи інший тип?

10.5 Якими приладами визначають відносну вологість повітря?

10.6 Що таке відносна вологість повітря? Як вона впливає на теплообмін людини з зовнішнім середовищем?

10.7 В яких умовах неможливо користуватися психрометрами?

10.8 Коли застосовують парний термометр? Як ним користуватися?

10.9 Що таке зона комфорту? Її параметри та визначення.

10.10 Норми метеорологічних параметрів у робочій зоні для різних категорій робіт.

10.11 Що таке терморегуляція організму людини? Її суть.

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

2. Зеркалов Д.В. Основи охорони праці. – К.: Науковий світ, 2000. – 278 с.

3. Геврик Є.О. Охорона праці. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280с.

4. Основи охорони праці. / За ред. Купчика М.П. – К.: Основа, 2000. – 416 с.

5. Основи охорони праці. / За ред. К.Н.Ткачука. – К.: Основа, 2006. – 448 с.

6. Охорона праці. / За ред. В.П.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

7. Москальова В.М. Основи охорони праці. – К: ВД ,,Професіонал”, 2005. – 672 с.

8. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.

9. ДСН 3.3.6.042 - 99 ,,Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.

Мета і завдання роботи

Виміряти опір розтікання струму заземлюючих пристроїв. Визначити опір ізоляції електроустановок і електропровідників. Визначити й розрахувати питомий опір ґрунту.

ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИЛАДУ М416

3.1. Прилад М416 призначений для вимірювання опору заземлюючих пристроїв, активних опорів, а також для визначення питомого опору грунту. Межі вимірювання приладу М416 від 0.1 до 1000 Ом, він розрахований для роботи при температурі навколишнього повітря від -25°С до +60°С та відносній вологості до 95%. Принцип дії приладу базується на компенсаційному методі вимірювання з використанням допоміжного заземлення й потенційного електрода (зонда). Реохорд має цифрову шкалу, що дає змогу безпосередньо визначити вимірювальний опір.

Для під’єднання опору, який вимірюється, допоміжного заземлення та зонда на приладі є чотири затискачі, позначені цифрами 1, 2, 3, 4. Для грубих вимірювань опору заземлення затискачі 1 і 2 з'єднують перемичкою і прилад під’єднують до вимірюваного об'єкта за схемою, що на рис. 3.1.

3.2. Підготовка приладу М416 до роботи:

- встановити прилад на рівній поверхні, відкрити кришку, увімкнути живлення;

- встановити перемикач 1 у положення 2 ,,Контроль 5 Ом”. Натиснути і тримати кнопку 4 та, обертаючи ручку 3 ,,Реохорд”, домогтися встановлення стрілки індикатора 5 на нульову позначку. На шкалі реохорда при цьому має бути показ 5 ± 0.35 Ом;

- при вимірюваннях прилад треба розмістити близько від обладнання, оскільки при цьому на результат вимірювань менше впливає опір провідника 6, з'єднаного з затискачами. Допоміжний заземлювач 7 і потенційний електрод-зонд 8 встановити на відстанях, вказаних на рис. 3.1. Глибина їх забивання в ґрунт повинна бути не менше 0,5 м.

 
 


Рисунок 3.1. Схема під’єднання приладу М416

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4.1. Вимірювання опору розтікання струму заземлюючих пристроїв:

- підготувати прилад М416 до роботи;

- заміряти значення опорів розтікання струму штучного й природного заземлення;

- зробити висновки щодо вимірювання й порівняти виміряні значення з нормами згідно з ПУЕ.

4.2. Визначення питомого опору ґрунту:

- заміряні значення штучного і природного заземлення Rх, підставити у формулу (6.1) й вирахувати значення ρ;

- з таблиці 3 визначити рід ґрунту й записати в таблицю 4.

4.3. Визначення опору ізоляції електроустаткування та провідників:

- мегомметром М1101 відповідності з рис. 7.1 заміряти опір ізоляції провідників (марка провідників на стенді);

- заміряти на стенді опір ізоляції проводів обмотки електродвигуна;

- зробити висновки щодо вимірювань і порівняти виміряні значення з нормами згідно з ПУЕ.

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

9.1. Тема, мета й завдання роботи.

9.2. Опис коротких теоретичних відомостей і опис про вимірювання опору заземлення, опору ізоляції та визначення роду грунту.

9.3. Порядок виконання лабораторної роботи.

9.4. Нарисувати рис. 5.1 та 7.1.

9.5. Результати вимірювань записати в таблиці 1, 4, 5.

9.6. Отримані результати порівняти з вимогами ПУЕ і зробити висновок.

9.7. Контрольні запитання.

9.8. Перелік посилань.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

10.1. Методи вимірювання опору заземлюючих пристроїв.

10.2. Терміни проведення замірювання опору заземлюючих пристроїв.

10.3. Яка норма допустимого значення опору заземлюючого пристрою в різних схемах електромереж до 1000 В?

10.4. В яких випадках проводять заземлення обладнання згідно з ПУЕ?

10.5. Схема під’єднання приладу М416 при вимірюванні опору заземлюючого пристрою обладнання, яке знаходиться в цеху.

10.6. Причини несправності заземлюючих пристроїв.

10.7. Що можна використовувати за природне заземлення у відповідності з ПУЕ?

10.8. Що використовують в якості штучних заземлювачів? Їх параметри.

10.9. Терміни перевірки опору ізоляції в різних приміщеннях.

10.10. Яка різниця між заземленням і зануленням? Схеми заземлення й занулення.

10.11. Вимоги, які ставляться до штучного заземлюючого пристрою (порядок під’єднання, глибина закладання і монтажу; матеріал, схема).

10.12. Що називають захисним заземленням? Наведіть його схему.

10.13. Що називають захисним зануленням? Наведіть його схему.

10.14. Що називають захисним вимкненням? Його типи.

10.15. Що таке крокова напруга?

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Правила устройства электроустановок (ПУЕ). – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 693 с.

2. Долин П.А. Основи техники безопасности в электроустановках. – М.: Энергия, 1977. – 407 с.

3. Охрана труда в електроустановках. / Под ред. Б.А. Князевского. – М.: Энергия, 1977. – 319 с.

4. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

5. Геврик Є.О. Охорона праці. – Київ: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

6. Основи охорони праці. / За ред. М.П. Купчика. – К.: Основа, 2000. – 418 с.

7. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.

8. Охорона праці. / За ред. В.П.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

 

Додаток А

Таблиця натуральних логарифмів (Ln)

Х Ln
3,40
3,91
4,61
4,70
4,79
4,87
4,94
5,01
5,08
5,14
5,19
5,25
5,30
5,35
5,39
5,44
5,48
5,52
5,56
5,60
5,63
5,67
5,70
5,74
5,77
5,80
5,83
5,86
5,89
5,91
5,94
5,97
5,99
6,11
6,21
6,31
6,40
6,48
6,55

Мета І ЗАВДАННЯ роботи

Вивчити засоби захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Вивчити, як правильно надавати необхідну допомогу потерпілому від дії електричного струму.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Ознайомитися з характеристиками та будовою індивідуальних засобів захисту з розділу 2 та на стенді в лабораторії.

3.2. Підібрати з таблиці 2 у відповідності з останніми двома цифрами свого учбового шифру залікової книжки варіант завдання та записати це в таблиці 5 і 6.

 

Таблиця 2. Дані для виконання лабораторної роботи

Шифр залікової книжки На постійних робочих місцях виробничих приміщень Запиленість виробничих приміщень Засоби захисту від
Дві останні цифри Дві останні цифри Шум (дБ) Частота (Гц) Кількість мг/м3 Назва пилу Вібрації Електричного струму в електричних мережах до 1000 В
0,4 Алюміній Загальна Основні
—"— Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
Алмазний Місцева Основні
—"— Загальна Додаткові
0,8 —"— Місцева Основні
Вапняк Загальна Основні
—"— Місцева Додаткові
1,2 —"— Загальна Основні
0,6 Чавун Місцева Основні
—"— Загальна Додаткові
—"— Місцева Основні
0,4 Ванадій Загальна Основні
—"— Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
0,6 Абразивний Місцева Основні
—"— Загальна Додаткові
—"— Місцева Основні
Дерев'яний Загальна Основні
—"— Загальна Додаткові
—"— Місцева Основні
Вугільний Загальна Основні
—"— Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
               
Мідь Місцева Основні
—"— Загальна Додаткові
—"— Загальна Основні
Глина Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
—"— Місцева Основні
0,01 Свинець Загальна Додаткові
0,1 —"— Місцева Основні
—"— Загальна Основні
Бавовняна Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
—"— Місцева Основні
Нікель Загальна Додаткові
—"— Місцева Основні
—"— Загальна Основні
Тальк Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
—"— Місцева Основні
Цемент Загальна Додаткові
—"— Місцева Основні
—"— Загальна Основні
Азбест Місцева Додаткові
—"— Загальна Основні
—"— Місцева Основні
Марганець Загальна Додаткові
Цинк Місцева Основні

 

3.3. Підібрати засоби індивідуального захисту:

а) від шуму - протишуми (з табл.1 в методичних вказівках, попередньо звіривши норму шуму з ГОСТ 12.1.003-83, с.305, п.5 – враховуючи частоту шуму);

б) від запиленості - респіратор ,,Лепесток” (з літ.[3], табл.1, попередньо звіривши норму пилу (ГДК) з СН 245-71, табл.4 і табл.4а);

в) від вібрації - (див. стенд; плакати на лабораторній роботі; літ. [1], [2]);

г) від електричного струму - (див. стенд; плакати на лабораторній роботі; літ. [1]);

Відповіді дати в таблиці 5 і 6.

3.4. Знайти у себе на руці, на сонній артерії, на виску пульс і підрахувати кількість ударів в хвилину. Дані записати в таблицю 7.

3.5 Підібрати для себе:

а) розмір шлем-маски протигазу.

Для цього необхідно зробити два заміри голови (рис.1) матерчатим метром, визначивши довжину кругової лінії, яка проходить:

- через підборідок, щоки, через найвищу точку голови;

- довжину півкола, яке проходить від точки отвору одного вуха до отвору другого через чоло та через надбровні дуги.

Обидва значення вимірювань сумувати та визначити необхідний розмір шлем-маски, керуючись при цьому даними таблиці 3.

Таблиця 3. Дані для визначення розміру шлем-маски

Сума вимірів, см   Розмір шлем-маски
До 92  
Від 92,5 до 94,5  
Від 95 до 99  
Від 99,5 до 102,5  
Від 103 і вище  

 

б) маску протигазу. Метод підбирання згідно рисунку 2 і таблиці 4.

Таблиця 4. Визначення розміру протигазу ГП-4у

Висота обличчя в мм Розмір маски протигазу
99-109 Перший
109-119 Другий
119 і вище Третій

 

Розміри шлем-маски та маски протигазу записати у таблицю 7.

3.6 На тренажері (рис.3) повести непрямий масаж серця, для цього:

а) розстелити килимок на підлозі біля стола лабораторної роботи;

б) зняти тренажер зі столу та поставити на килимок;

в) студенту стати на коліна збоку тренажера, як показано на рис.4;

г) поштовхами провести трійне надавлювання на грудину 1 (рис.3). При цьому стрілка на манометрі 2 повинна працювати в межах червоного сектора. (Перед надавлюванням на грудину, грушею 3 підкачуючи повітря, підвести стрілку до краю червоного сектора манометра 2). Положення рук на грудях макету потерпілого – див.рис.5 і рис. 13;

д) штучне дихання способом ,,з рота в рот”. Вдихаючи повітря через дихальну трубку 4 (прикривши її марлею) в макет легень 5, стрілка на манометрі 6 повинна працювати в границях синього сектора. Вдувати повітря потрібно різко з проміжком в 5 секунд.

(п.3.6 Студенти виконують за вказівкою керівника лабораторної роботи.)

 

Таблиця 5. Результати визначення ЗІЗ

№ варіанту Задана величина шуму Норма шуму згідно ГОСТ 12.1.003-83 Вибрана назва і тип ЗІЗ від шуму Задана величина пилу Вибрана назва і тип ЗІЗ від пилу
    дБ Гц         мг/м3 Назва пилу ГДК згідно СН 245-71    
                 

 

Таблиця 6. Результати визначення ЗІЗ

 

№ варіанту Назва вибраних засобів індивідуального захисту згідно завдання
Від вібрації Від електричного струму (до 1000В)
     
     

 

Таблиця 7. Результати визначення ЗІЗ

 

 

Пульс (кількість ударів в хвилину) Сума вимірів (см) Розмір шлем-маски Висота лиця (мм) Розмір маски
На руці На сонній артерії На виску
             

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

5.1 Тема, мета та завдання лабораторної роботи.

5.2 Короткий опис розділу „Короткі теоретичні відомості”.

5.3 Опис порядку виконання роботи із розділу 3.

5.4 Результати досліджень дати в таблиці 5; 6 і 7.

5.5 Висновки щодо використанню ЗІЗ та наданню допомоги потерпілому.

5.6 Контрольні запитання.

5.7 Перелік посилань.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

7.1 Порядок перевірки придатності діелектричних рукавиць.

7.2 Які бувають типи захисних засобів органів дихання? Їх характеристики.

7.3 Які бувають типи захисних засобів органів слуху? Їх характеристики.

7.4 Порядок проведення непрямого масажу серця.

7.5 Коли потрібно проводити штучне дихання? Методи проведення.

7.6 Порядок звільнення потерпілого від дії електричного струму.

7.7 Як користуватися респіратором ,,Лепесток”, як його підібрати?

7.8 Принцип вибирання світлофільтру для електро - та газозварників.

7.9 Із якого матеріалу виготовляють внутрішні протишуми? Їх недоліки.

7.10 Що таке фібриляція серця? Яка величина струму (А) вважається смертельно небезпечною?

7.11 Термін проведення перевірки захисних засобів від електричного струму (до 1000 В).

7.12 Як поділяються ЗІЗ в залежності від призначення?

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.

2. Москальова В.М. Основи охорони праці. – К: ВД „Професіонал”, 2005. –

672 с.

3. Охорона праці. / За ред. В.П.Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

4. Противопылевые респираторы. Методические рекомендации по выбору и применению. – Ленинград, 1973. – 28 с.

5. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий. СН 245-71. – М.: Стройиздат, 1972. – 96 с.

6. ДСН 3.3.6.042 – 99 ,,Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”

7. ГОСТ 12.1.003-83 ,,Шум. Общие требования безопасности”.

8. ГОСТ 12.4.011-89 ,,Средства защиты работающих. Общие требования и класификация”.

9. ГОСТ 12.4.051-78 ,,Средства индивидуальной защиты органов слуха”.

10. Борьба с шумом на производстве. Справочник. / Под ред. Е.Я. Юдина. – М: Машиностроение, 1985. – 399 с.

11. Охрана труда в машиностроении. / Под ред. Е.Я. Юдина. – М.: Машиностроение, 1983. – 431с.

Мета і ЗАВДАННЯ роботи

Ознайомити студентів з вимогами, які ставляться до освітлення виробничих приміщень. Навчити вимірювати освітленість на робочих місцях. Дослідити вплив різних світлотехнічних факторів на характер освітлення робочого місця.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

5.1 Підключити фотоелемент люксметра до вимірювача, дотримуючись полярності.

5.2 Заміряти освітленість робочої поверхні стола в залежності від:

а) висоти підвісу світильника;

б) кольору поверхні (задається);

в) кута падіння світла;

г) ламп різної потужності ;

д) величини напруги мережі 220 - 100 В, від заданої лампи.

5.3 Побудувати графіки цих залежностей.

5.4 Оформити звіт.

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

7.1 Тема, мета та завдання роботи.

7.2 Короткий опис загальних теоретичних відомостей.

7.3 Перелік приладів, які використовуються.

7.4 Результати вимірювань в таблицях 2, 3, 4, 5, 6.

7.5 Графіки для приведених таблиць.

7.6 Порядок виконання лабораторної роботи.

7.7 Висновки з виконаної роботи.

7.8 Контрольні запитання.

7.9 Перелік посилань.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

8.1 Перерахувати типи електричних джерел світла, їх характеристики.

8.2 Які існують методи розрахунку штучного освітлення на робочому місці? Їх суть.

8.3 В яких випадках можна користуватись цими методами? (п.8.2)

8.4 В залежності від яких факторів приймається коефіцієнт запасу освітленості?

8.5 Фактори від яких залежить природна та штучна освітленість?

8.6 Фактори, за якими нормується природна та штучна освітленість?

8.7 Яким приладом вимірюють освітленість? Принцип роботи цього приладу.

8.8 Що таке фон? Чим оцінюється його характер?

8.9 Види та системи штучного освітлення, їх характеристики.

8.10 Системи виробничого природного освітлення, їх схеми.

8.11 Від чого залежить норма освітленості на робочому місці?

8.12 Яким документом нормується освітленість виробничих приміщень? Суть нормування.

8.13 Що таке стробоскопічний ефект?

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь