Та її значення у сучасній сім’ї

Ранній вік

34. Велика помилка, яку я спостерігав у справі виховання дітей, полягає в тому, що бать­ки рідко приділяють достатньо уваги тому, щоб зробити душу дитини слухняною дисципліні і розуму.

35. Коли діти зростають, ра­зом з ними зростають також і їхні погані звички.

40. Якщо ви хочете, щоб ваш син, вийшовши з дитячих літ, вас слухався, то встановіть свій батьківський авторитет як можна раніше.

47. Звичайний метод впливу покаранням і різкою, який не потребує ні зусиль, ні багато часу, цей єдиний метод підтри­мання дисципліни, який широ­ко визнаний і доступний ро­зумінню батьків, є найменш придатним.

Дитина підкоряється і при­кидається слухняною, поки над нею висить страх різки; але як тільки цей страх відпав і дитина, при відсутності спосте­режливого ока, може розра­ховувати на безкарність, вона дає ще більший простір власній природній схиль­ності, яка, таким чином, ніскільки не змінюється, а, навпаки, лише стає в ній значно сильнішою і, як пра­вило, проривається ще з більшою силою.

52. Побої і всі інші види принизливих тілесних пока­рань не є вдалими засобами дисципліни при вихованні дітей, яких ми хочемо зроби­ти розумними, добрими і та­лановитими людьми. Рабська дисципліна створює і рабсь­кий характер.

З іншого боку, потрібно старанно уникати заохочення дітей шляхом нагородження їх речами, які їм подобаються... або даруючи їм гроші, привчаючи їх бачити в них своє щастя.

64. Дозвольте звернути увагу на одну річ, яку я вва­жаю помилкою звичайного методу виховання: вона по­лягає в завантаженні дитячої пам'яті різноманітними пра­вилами і приписами, які час­то бувають недоступними їх
розумінню і завжди дітьми забуваються.

65. Я бачив батьків, які на­валювали на своїх дітей таку купу правил, що бідним ма­люкам неможливо було за­пам'ятати й десяту їх части­ну, і ще менше вони могли їх виконати.

66. Природні обдарування кожної дитини мають бути розвинуті до можливих меж, але спроба прищепити дитині що-небудь інше буде лише безплідною працею або завжди буде викликати неприємне враження вимуше­ності й манірності.

81. Довгі промови і філо­софські роздуми в кращому випадку приводять дітей до здивування і збентеження, але ніскільки не навчають їх.

82. Найпростіший і легкийта разом _з тим найефек­тивніший спосіб виховання дітей і формування їх зовнішньої поведінки полягає в тому, щоб показувати їм на наочних прикладах, як їм слід чинити і чого вони повинні уникати.

Цей метод слід застосовувати не лише поки діти малі, але й протягом всього наступного часу. Більше того, і можливо, це найкращий метод, яким батько може корис­туватися так довго, як він вважатиме за потрібне, і в будь-якому випадку, коли він побажає в чомусь виправити сина. Бо ніщо, не проникає так непомітно і так глибоко в душу людини, як приклад.

89. Погані приклади, безу­мовно, діють сильніше за хо­роші правила, тому батьки і вихователі повинні завжди старанно оберігати своїх ви­хованців від впливу поганих прикладів, а особливо най­більш небезпечних.

108. Любов до знань, до­питливість у дітях потрібно так само турботливо заохочу­вати, як інші бажання отри­мувати і приглушувати. На­вчання починати з пробуд­ження інтересу до знань. Знання повинні мати прак­тичний характер. Джон Локк виступав проти схоластики, формалізму, зубріння і вва­жав, що слід вчити розуміти, узагальнювати, доводити, мислити.

110. Навчайте дітей легко і вільно ділитися зі своїми друзями тим, що у них є, і пе­реконайте їх на досвіді, що найщедріша людина завжди виявляється найбагатшою, до того ж користується визнан­ням і схваленням; і тоді вони швидко навчаться бути щед­рими. Робіть це предметом змагання між дітьми, щоб во­ни старались перевершити один одного в щедрості.

Подібних настанов наші діти ні від батьків, ні від ви­хователів та вчителів давно не чули. Навпаки, мати, ви­ряджаючи сина до школи, дає йому сніданок чи яблуко і за­стерігає: "З'їж сам, ні з ким не ділися!"

130. Усі ігри і розваги дітей мають бути спрямовані на розвиток у них хороших і ко­рисних звичок.

147. Читати і писати, на­вчати наук Джон Локк виз­навав необхідною, але не го­ловною справою: "Впевне­ний, що ви вважатимете аб­солютним дурнем того, хто добропорядну чи мудру лю­дину не поставить нескінченно вище великого вченого".

Воля розуму дуже корисна як у ділових, так і в наукових заняттях, і той, хто придбає її, користуватиметься великою перевагою легкості і швид­кості в усіх вибраних ним і корисних заняттях власного розуму.

Думки, по­гляди і поради Джона Локка - видатного філософа і педаго­га - будуть корисними бать­кам, учителям і керівникам навчальних закладів у справі навчання і виховання дітей з наймолодшого віку та в здійсненні педагогічного все­обучу батьків.

 

 

Педагогічні ідеї Жан - Жака Руссо

Педагогічна спадщина Йогана Песталоцці

Основоположних творів української сімейної педагогіки

Олександр Васильович Духнович (1803 - 1865) у вступному слові до “Народної педагогії” писав: “Людину представляють: натура, наука і звичай; природну схильність одержує людина від самої природи, що складає її характер, але науки і звичаї дають вправи і настанови або виховання”.

Спробуємо хоч коротко викласти основні заповіти О.В.Духновича:

Початкове виховання належить батькам - це найприродніший обо­в'язок і повинність... Батьки є перши­ми вихователями своїх дітей.

 

Звертаючись до батька, 0. В. Духнович пише: "Дай сину твоєму здоро­вий розум, дай йому добрий норов, дай йому науку, здібності, працьо­витість, добре серце..., добру волю... - і ти дав йому все".

Рідна мова у народній школі повинна складати предмет головний, централь­ний, що входить до всіх інших предметів і збирає до себе їх результати.

Діти розбещених батьків теж роз­бещеними бувають, а розбещений учитель всіх дітей розбещеними зро­бить і замість доброчемності розплодить злонравність і розбещеність у цілому суспільстві.

Вимоги до вчителя:

Наставник повинен бути обдарова­ним особливими якостями, і між ними такими:

1. Той, хто бажає вчити, пови­нен мати справжнє покликання до цієї служби.

2. Повинен мати добрі і пра­вильні знання і відомості з того пред­мета, який хоче викладати іншим.

3. Повинен мати чистий і непорочний но­ров і процвітати доброчесностями.

4. Повинен бути від природи лагідним, поважним, з повним характером муж.

5. Повинен учнів своїх любити і їхню любов також до себе заслужити.

6. Від природи треба йому володіти легким, зрозумілим способом викладання.

7. Повинен мати потрібні засоби для на­вчання і наставлення.

8. Повинен добрий порядок пова­жати.

Хто цих властивостей від природи дарованих не має, той не принесе у педагогічній сфері ніякої користі, і кра­ще йому відмовитися від цієї служби, ніж коли-небудь жахливо відповідати за недоліки і бути навіки покараним.

Заповіти великого педагога-патріота:

a Багато бесіди - мало розу­му, хто дав тобі виховання, той більше тобі дав, ніж той, хто дав тобі життя, люби свій народ не тому, що він слав­ний, а тому, що він твій.

a Хто стидається за свій народ, той сам себе стидається.

a Цивілізація нашого часу - це втра­та природної свободи. Людина цивілізована, або, як кажуть, освічена, відтягується від свого роду, притя­гується до чужого, вона працює для чужого, вона задоволена своїм, своє сукно їй здається грубим... на сміх чу­жим і своїм.

a Якщо людина змалку не привчиться народ свій любити, залишиться не­схильною, байдужою, ні те, ні се, то це значить, що вона "віддається індифе­рентизму", а індиферентизм є най­більше зло в людстві, бо така людина "ні сюди, ні туди" буває самолюбцем і, крім себе, нічим не займається, і буває небезпечною і злигодною; соромлячись свого народу, соромиться сама себе.

 

 

Погляди К.Ушинського на зміст і методику

Батьківська педагогіка та проблеми сімейного виховання

та її значення у сучасній сім’ї

 

Посібник “Материнська школа” Я. А. Коменський видав у 1633 році. Епіграфом до нього поставив слова римського філософа – письменника і політичного діяча (106 – 43 рр. до н. е.) Марка Тулія Ціцерона: “Основа всієї держави полягає в правильному вихованні юнацтва”.

 

Ще у "Великій дидак­тиці" (1632) основоположник наукової педагогіки писав: "Формування людини найлегше відбувається в ранньому віці. Воно навіть тільки в цьому віці й може відбуватися". Тут же він визначив і 10 основних положень природовідповідності навчання:

1. Дитинство - весна, юність - літо, змужіння - осінь, старість - зима.

2. Освіту потрібно розпочинати навесні людського життя - в дитинстві.

3. Ранкові години найзручніші для навчання. Ранок- весна, полудень - літо, вечір-осінь, ніч-зима.

4. Природа ніколи не вико­ристовує непридатного.

5. Потрібно запалювати бажання у дітей вчитися.

6. Із зерна виростає рослина.

7. Природа закладає корені глибоко.

8. Природа ніколи не робить нічого зайвого.

9. Розпочавши, природа доводить до кінця.

10. Природа уникає всього шкідливого і суперечливого.

Я.А. Коменський також сформулював "Золоте правило дидактики": "Усе, що тільки можливо, давати для сприйняття почуттями: видиме для сприйняття зором; те, що можна чути, — слухом; пахощі - нюхом; що підлягає смаку - смаком; що сприймається дотиком —шляхом дотику. Якщо якісь предмети одразу можна сприймати кількома почуттями, то вчитель зобов'язаний створити всі умови для цього".

Зважаючи на те, що 90 відсотків навчального ма­теріалу дитина сприймає за допомогою зору, Коменський 1658 року видав чудову книгу - "Видимий світ у малюн­ках", - це свого роду ілюстрована дитяча енциклопедія початкових знань, яку перекладено багатьма мовами світу.

Ідея щодо необхідності розпочинати виховання з моменту народження дитини, висунута Коменським, у подальшому була підтримана інши­ми педагогами. Він порівнював людину з деревом і писав: "Без попереднього щеплення живців мудрості, моралі і благочестя, вона не може стати істотою розумною, мудрою, моральною і благочестивою... Все це легше формується в ніжному віці... Справа надзвичайно небезпечна, якщо людина не переймається здо­ровими для життя правилами ще в колисці".

Зміст порад і завдань у "Материнській школі" був розрахований на освічену жінку-матір, яка має сама глибоко розуміти ідею і наукову термінологію та во­лодіти відповідною методи­кою. Що це так, свідчить пе­релік занять і знань, які дитина має засвоїти від народження до 6 років.

1. Метафізика. Початкові знання діти засвоюють, коли мати і батько привертають їхню увагу до того, що все, що вони бачать, чують, смакують, тримають у руках, існує. Пізніше мають засвоїти тер­міни: дещо, щось, є, немає, так, не так, де, коли, схоже, несхоже та ін., що загалом і є основою метафізики.

2. З фізики дитина у 6 років має знати, що таке вода, земля, повітря, вогонь, дощ, сніг, лід, камінь, залізо, дерево, трава, птах, риба, домашні тварини та ін.

3. Початки знання оптики дитина отримує завдяки тому, що починає розрізняти і називати світло і темінь, тінь та відрізняти основні кольори: білий, чорний, червоний та ін.

4. Початки астрономії для дошкільняти полягають у знанні, що називають небом, сонцем, місяцем, зірками, і вмінні помічати, що вони щодня сходять і заходять.

5. Перші відомості з географії закладаються тим, що діти, відповідно з характером місцевості, де вони живуть, навчаються розуміти, що таке гора, долина, поле, річка, село, селище, місто.

6. Основи хронології будуть закладені, якщо дитина розумітиме, що називається часом, годиною, днем, тижнем, місяцем, роком, а також, що таке літо, зима, весна, осінь, вчора, позавчора, завтра, післязавтра та ін.

7. Початки знання історії полягають в тому, щоб дити­на могла пригадати і розповісти, що відбулося недав­но, як та чи інша людина в певній події діяла — хай це буде навіть зовсім по-дитячому.

8. Корені арифметики закладаються, якщо дитина розуміє, що таке мало і багато, вміє рахувати до десяти і ро­зуміти, що три більше, ніж два, а одиниця, додана до трьох, дає чотири і т. ін.

9. Діти отримають знання елементів геометрії, якщо ро­зумітимуть, що ми називаємо великим і малим, довгим і коротким, широким і вузьким, товстим і тонким, а також - що називаємо лінією, хрестом, колом та ін., і бачать, що те чи інше вимірюється лінійкою, метром, сажнем, рулеткою та ін.

10. Початкові основи статики діти опанують у тому випадку, коли зможуть помітити, що продукти зважують на вагах, і навчаться де­що зважувати на власній руці, аби визначити, що важче, а що легше.

11. Початковий досвід у механічній праці з'явиться тільки тоді, коли дітям не лише дозволять щось робити, допомагати, а й навчать, як саме треба ту чи іншу справу виконувати: переносити речі, приводити їх до порядку, щось будувати чи руйнувати, зв'язувати та ін. — все це дітям приємно робити в дошкільному віці. Тому не слід забороняти такі заняття, навпаки - необхідно підтримувати їх і розумно керувати ними.

12. Діалектичне мистецтво виявляється в тому, що увагу дитини слід привертати до розмови, яка ведеться шля­хом запитань і відповідей, привчати ставити запитання і відповідати на них в межах теми, не відхиляючись вбік.

13. Дитяча граматика полягатиме в тому, щоб навчити правильно говорити рід­ною мовою, чітко вимовляти літери, склади, слова.

14. Початки риторики можна вважати засвоєними, як­що діти наслідуватимуть риторичні особливості домашнього мовлення батьків. Але особливу увагу слід звертати на відповідність жестикуляції характеру мови та на вимову: скажімо, при запитаннях робити наголос на останньому складі, а при відповіді понижувати його тощо. Цього навчає сама природа, а коли щось буде неправильно, що це легко виправити розумною порадою чи власним прикладом.

15. З поезією діти мають знайомитися, вивчаючи в ранньому віці якомога більше маленьких віршів рідною мовою, переважно морального змісту.

16. Початки музики полягатимуть у тому, щоб навчити малюка співати дитячі пісні про любов до мами і тата, до природи, до домашніх тварин тощо.

17. Початкові знання сімейного і господарського ха­рактеру полягають в тому, що діти запам'ятовують осіб, з яких складається сім'я, родина: кого називають батьком, матір'ю, дідусем, бабусею, сестрою, братом, тіткою, дядьком тощо, а також назви частин будинку: сіни, кухня, вітальня, спальня - і домашні предмети: рушник, стіл, дзеркало, стілець, тарілки, ложки, виделки, ножиці тощо та їх призначення.

18. Значно менша потреба цього ніжного віку в ознайомленні з політикою. Проте діти можуть помітити, що громадяни виходять на паради і демонстрації, чути про народних депутатів, сільський чи міський орган влади, і батьки зобов'язані дати їм відповідні пояснення.

19. Особлива увага з перших днів життя має приділятися моральному вихованню дитини, якщо ми хочемо, щоб доброчесність зрослась із гарно вихованими дітьми. Зокрема:

1) Помірність, яка полягає в дотриманні міри їжі і в тому, щоб нічого не дозволяла дитина собі зверх необхідного.

2) Охайність при їжі, в одязі, бережливе ставлення до ляльок та інших іграшок.

3) Належне вшанування старших.

4) Завжди швидке і охоче виконання наказів, порад, заборон.

5) Неухильна правдивість у всіх словах; ніколи не брехати, не обманювати - ні, жартома, ні всерйоз (поганий жарт може перейти в негарний вчинок).

6) Справедливості діти мають навчатися, не привласнюючи нічого чужого, не виносячи, не утримуючи, не ховаючи будь-чого супроти волі власника, нікому не роблячи зла, ні в чому не заздрячи та ін.

7) Хай ваші діти як можна швидше навчаться любити людей, щоб бути готовими на пожертву із власного майна кожного разу, коли хтось проситиме в них допомоги; мало того - щоб вони допо­магали за власним потягом. Це і є та справжня християнська доброчинність, яка заповідана нам духом Христа: запалення її в серцях людей, особливо в сучасному, зовсім холодному, старіючому світі.

8) Слід також привчати маленьких дітей до посильної праці і постійних занять: все одно, буде це серйозна справа чи гра, але щоб діти не були неробами.

9) Хай привчаються не базікати постійно і не плескати всього, що потрапить на язик, а розумно мовчати, коли того вимагає справа, коли говорять інші, коли присутній хтось із поважних осіб, коли сама справа потребує мовчання.

10) Особливо потрібно привчати дітей в цьому першому віці до терпіння, яке буде необхідним протягом усього життя, щоб вони навчилися володіти собою, керуватися розумом; краще подавляти гнів, ніж давати йому волю та ін.

11) Послужливість, готовність служити іншим є кращою окрасою юності і навіть всього життя. Тому до неї слід привчати дітей уже в перші шість років, щоб вони не втратили випадку бути там, де є можливість принести користь іншим людям.

12) Сюди ж слід приєднати ввічливість, аби нічого не зробити недоречно чи безглуздо, і в усьому чинити з належною скромністю.

Ось такий дуже стислий виклад змісту посібника "Материнська школа" Яна Амоса Коменського.

Зміст цієї книжки, яка свого часу підкорила світ, буде корисним і сьогодні для матерів, батьків, майбутніх учителів, досвідчених педагогів та керівників навчальних закладів.

Значення Коменського в світовій педагогіці надзвичайно велике. Він є основоположником наукової педагогіки, опрацював "Закони добре організованої школи", запровадив класно-урочну форму навчання, якою людство користується уже близько 400 років. Його книги з педагогіки були кращими і служили понад 150 років взірцем, є ним і сьогодні.

Великий педагог вважав посаду вчителя дуже почесною, "настільки високою, як ніяка інша під сонцем", і вимагав, щоб до вчителя усі ставилися з повагою. Найближча турбота вчителя полягає в тому, щоб захоплювати учнів власним прикладом.

На закінчення варто нагадати сучасним учителям, викладачам, керівникам навчальних закладів і науковцям, що на титульному аркуші "Велика дидактика" в продовження назви, яку пам'ятають всі, іменується Яном Амосом Коменським "Великим мистецтвом навчати всіх всього коротко, приємно, ґрунтовно".

 

 

“Думки про виховання” Джона Локка (1632 - 1704)

Джон Локк – англійський філософ, просвітитель, педагог – мав величезний педагогічний досвід. Набувши його в ролі викладача і домашнього вихователя він заявляв: “На досвіді ґрунтується все наше знання, від нього кінець кінцем воно і походить”.

Новаторство Джона Локка полягало в тому, що він розглядав процес становлення і виховання людини як єдність фізичного, психічного і розумового її розвитку. Його трактат “Думки про виховання “ відкривається розділом про фізичний розвиток та виховання дитини, якому присвячені перші тридцять параграфів. Зосередимо увагу читачів лише на найголовніших із них:

1. Здоровий дух у здоровому тілі - ось короткий, але повний опис щасливого стану в цьому світі.

4. Мої подальші роздуми про здоров'я стосуються не того, що має робити лікар з хворою і слабкою дитиною, а того, що по­винні робити батьки, не зверта­ючись по допомогу до медици­ни, для збереження й зміцнення здорової чи нехворобливої конституції власних дітей.

5. Перше, про що слід турбу­ватися, - це щоб діти ні взим­ку, ні влітку не вдягалися і не прикривалися надто тепло... Лише звичка загартовує тіло і робить його витривалішим до холоду. З цього приводу скіфський філософ дав пере­конливу відповідь афінянину, який дивувався, як той може ходити голим в мороз і сніг: "А як ти можеш витримувати, -
сказав скіф, - щоб твоє облич­чя піддавалось впливу холодного зимового повітря?” – “Але моє обличчя звикло до цього", — відповів афінянин. "Уяви ж собі, що я ввесь обличчя", - заперечив скіф. Наше тіло вит­римає все, до чого воно звикло із самого початку.

6. Висловлюючи викладене, я мав на увазі хлопчика, тому що головна мета моїх роздумів полягає у виявленні належних методів виховання молодого джентльмена, починаючи з ди­тячих років.

7. Я радив би також обмива­ти йому щоденно ноги холод­ною водою, а взуття придбавати настільки тонке, щоб воно промокало й пропускало воду,
коли йому доведеться вступи­ти в неї... Я не маю сумніву, що якби людина звикала з дитинства ходити завжди босою, а руки тримати закутаними в теплі рукавиці з надітими зверху на них шкіряними ру­кавицями, то промокання рук було б для неї таким же небез­печним, як небезпечно тепер для дуже багатьох людей промочити ноги... Тільки розпочи­найте це робити весною, з теплішою водою і переходячи поступово до більш холодної, поки через кілька днів не перейдете до зовсім холодної; а потім уже продовжуйте так і взимку. І влітку.

Усім відомі тепер численні випадки, коли холодні купан­ня роблять чудеса з хворою і слабкою конституцією людей, повертаючи їм здоров'я і силу.

8. Що стосується їжі, то во­на має бути зовсім звичайною і простою; і я б радив дітям двох- чи трьохлітнього віку зовсім не давати м'яса.

9. На сніданок і вечерю ду­же корисно давати дітям моло­ко, молочний суп, кашу на воді, вівсянку... з дуже малою кількістю цукру, а ще краще зовсім без нього.

10. Постіль дитини має бути жорсткою, і ковдра краща за перину; жорстке ложе зміцнює тіло, в той час як вкривання щоночі периною зніжує і роз­слабляє тіло та часто є причи­ною слабкості і ранньої моги­ли. Значною мірою спанням на перині спричиняються, крім кам'яної хвороби, яка часто ви­никає від теплого вкутування поперека, деякі інші захворю­вання, а також та ніжна й слабка конституція, яка є причи­ною всіх хвороб.

Ранній вік

34. Велика помилка, яку я спостерігав у справі виховання дітей, полягає в тому, що бать­ки рідко приділяють достатньо уваги тому, щоб зробити душу дитини слухняною дисципліні і розуму.

35. Коли діти зростають, ра­зом з ними зростають також і їхні погані звички.

40. Якщо ви хочете, щоб ваш син, вийшовши з дитячих літ, вас слухався, то встановіть свій батьківський авторитет як можна раніше.

47. Звичайний метод впливу покаранням і різкою, який не потребує ні зусиль, ні багато часу, цей єдиний метод підтри­мання дисципліни, який широ­ко визнаний і доступний ро­зумінню батьків, є найменш придатним.

Дитина підкоряється і при­кидається слухняною, поки над нею висить страх різки; але як тільки цей страх відпав і дитина, при відсутності спосте­режливого ока, може розра­ховувати на безкарність, вона дає ще більший простір власній природній схиль­ності, яка, таким чином, ніскільки не змінюється, а, навпаки, лише стає в ній значно сильнішою і, як пра­вило, проривається ще з більшою силою.

52. Побої і всі інші види принизливих тілесних пока­рань не є вдалими засобами дисципліни при вихованні дітей, яких ми хочемо зроби­ти розумними, добрими і та­лановитими людьми. Рабська дисципліна створює і рабсь­кий характер.

З іншого боку, потрібно старанно уникати заохочення дітей шляхом нагородження їх речами, які їм подобаються... або даруючи їм гроші, привчаючи їх бачити в них своє щастя.

64. Дозвольте звернути увагу на одну річ, яку я вва­жаю помилкою звичайного методу виховання: вона по­лягає в завантаженні дитячої пам'яті різноманітними пра­вилами і приписами, які час­то бувають недоступними їх
розумінню і завжди дітьми забуваються.

65. Я бачив батьків, які на­валювали на своїх дітей таку купу правил, що бідним ма­люкам неможливо було за­пам'ятати й десяту їх части­ну, і ще менше вони могли їх виконати.

66. Природні обдарування кожної дитини мають бути розвинуті до можливих меж, але спроба прищепити дитині що-небудь інше буде лише безплідною працею або завжди буде викликати неприємне враження вимуше­ності й манірності.

81. Довгі промови і філо­софські роздуми в кращому випадку приводять дітей до здивування і збентеження, але ніскільки не навчають їх.

82. Найпростіший і легкийта разом _з тим найефек­тивніший спосіб виховання дітей і формування їх зовнішньої поведінки полягає в тому, щоб показувати їм на наочних прикладах, як їм слід чинити і чого вони повинні уникати.

Цей метод слід застосовувати не лише поки діти малі, але й протягом всього наступного часу. Більше того, і можливо, це найкращий метод, яким батько може корис­туватися так довго, як він вважатиме за потрібне, і в будь-якому випадку, коли він побажає в чомусь виправити сина. Бо ніщо, не проникає так непомітно і так глибоко в душу людини, як приклад.

89. Погані приклади, безу­мовно, діють сильніше за хо­роші правила, тому батьки і вихователі повинні завжди старанно оберігати своїх ви­хованців від впливу поганих прикладів, а особливо най­більш небезпечних.

108. Любов до знань, до­питливість у дітях потрібно так само турботливо заохочу­вати, як інші бажання отри­мувати і приглушувати. На­вчання починати з пробуд­ження інтересу до знань. Знання повинні мати прак­тичний характер. Джон Локк виступав проти схоластики, формалізму, зубріння і вва­жав, що слід вчити розуміти, узагальнювати, доводити, мислити.

110. Навчайте дітей легко і вільно ділитися зі своїми друзями тим, що у них є, і пе­реконайте їх на досвіді, що найщедріша людина завжди виявляється найбагатшою, до того ж користується визнан­ням і схваленням; і тоді вони швидко навчаться бути щед­рими. Робіть це предметом змагання між дітьми, щоб во­ни старались перевершити один одного в щедрості.

Подібних настанов наші діти ні від батьків, ні від ви­хователів та вчителів давно не чули. Навпаки, мати, ви­ряджаючи сина до школи, дає йому сніданок чи яблуко і за­стерігає: "З'їж сам, ні з ким не ділися!"

130. Усі ігри і розваги дітей мають бути спрямовані на розвиток у них хороших і ко­рисних звичок.

147. Читати і писати, на­вчати наук Джон Локк виз­навав необхідною, але не го­ловною справою: "Впевне­ний, що ви вважатимете аб­солютним дурнем того, хто добропорядну чи мудру лю­дину не поставить нескінченно вище великого вченого".

Воля розуму дуже корисна як у ділових, так і в наукових заняттях, і той, хто придбає її, користуватиметься великою перевагою легкості і швид­кості в усіх вибраних ним і корисних заняттях власного розуму.

Думки, по­гляди і поради Джона Локка - видатного філософа і педаго­га - будуть корисними бать­кам, учителям і керівникам навчальних закладів у справі навчання і виховання дітей з наймолодшого віку та в здійсненні педагогічного все­обучу батьків.