Мета та зміст дослідно-фільтраційних випробувань.

Мета та зміст дослідно-фільтраційних випробувань.

• Головною метою дослідно-фільтраційних досліджень (ДФД) є вивчення гідрогеологічних умов водоносних горизонтів та комплексів.

• ДФД поділяються на дослідно-фільтраційні спостереження (ДФС) та дослідно-фільтраційні випробування (ДФВ).

• ДФС базуються на вивченні природного процесу фільтрації у водоносному горизонті (комплексі).

• ДФВ базуються на вивченні примусового (штучного) процесу фільтрації у водоносному горизонті (комплексі).

Види дослідно-фільтраційних випробувань

Методи визначення водопроникності гірських порід підрозділяються на польові та лабораторні

Відкачування як основний вид дослідно-фільтраційних випробувань.

• Відкачування(відкачка)) – основний вид дослідно-фільтраційних випробувань (ДФВ), що проводиться з метою вивчення гідрогеологічних умов водоносних горизонтів та комплексів.

• Відкачування являє собою спосіб примусового відбору підземних вод з бурових свердловин, колодязів, шахт і т.п., що викликає деформацію природного фільтраційного поля напорів (рівнів, швидкостей).

• Поле напорів (рівнів, швидкостей) - розподіл напорів (рівнів, швидкостей) у просторі, що заповнений рідиною. Чим інтенсивнішою буде деформація поля, тим більш інформативними будуть результати ДФВ.

 

Види відкачувань, мета та задачі, що вирішуються.

 

Режим підземних вод при дослідних відкачка чуваннях.

• Відкачування(відкачка)) – основний вид дослідно-фільтраційних випробувань (ДФВ), що проводиться з метою вивчення гідрогеологічних умов водоносних горизонтів та комплексів.

• Відкачування являє собою спосіб примусового відбору підземних вод з бурових свердловин, колодязів, шахт і т.п., що викликає деформацію природного фільтраційного поля напорів (рівнів, швидкостей).

• Поле напорів (рівнів, швидкостей) - розподіл напорів (рівнів, швидкостей) у просторі, що заповнений рідиною. Чим інтенсивнішою буде деформація поля, тим більш інформативними будуть результати ДФВ.

Основні види водоносних горизонтів та умови проведення відкачувань.

• Необмежені водоносні горизонти, однорідні по проникності й ізольовані в покрівлі я підошві:

напірні водоносні горизонти в пухких відкладах;

безнапірні водоносні горизонти в пухких відкладах;

напірні й безнапірні водоносні горизонти в тріщинуватих породах.

• Водоносні горизонти в шаруватих товщах:

двошарова будова водоносної товщі;

багатошарова будова водоносної товщі.

• Обмежені водоносні горизонти:

водоносні горизонти, пов’язані з поверхневими водотоками й водоймами;

водоносні горизонти, обмежені непроникними контурами;

водоносні горизонти, що складаються з окремих зон з різною водо провідністю та (або) водовіддачею;

• ділянки водоносних горизонтів з локальними живленням та розвантаженням.

Визначення та зміст терміну параметр.

• Параметр ( в техніці) - величина, що характеризує ту чи іншу властивість якого-небудь явища, пристрою, об’єкту.

• Об’єктом дослідження в даному випадку є водовмісні породи, якими складені водоносні горизонти та комплекси.

• Основними властивостями пористого середовища, що визначають умови руху рідини є пористість та проникність.

• Пористість -частка об'єму пор в загальному об'ємі пористого середовища. Є безрозмірною величиною від 0 до 1. Також може бути виражена в %.

• Проникність гірських порід -здатність пропускати рідину або газ під дією перепаду тиску. Майже всі без винятку осадові породи мають проникністю. Однак такі породи, як глини, доломіт, деякі вапняки, незважаючи на порівняно велику пористість мають помітну проникність тільки для газу. Це пояснюється малим розміром пор, переважно субкапіллярного характеру, в яких навіть рух газу при реально існуючих в пластах перепадах тиску утруднено.

Макроскопічні, уявні, дійсні(ефективні) та узагальнені геофільтраційні параметри

• Слід відмітити, що так як структура пор у водовмісних середовищах має хаотичний характер, то рух води розглядається з макроскопічної точки зору, а реальна водовмісна порода замінюється на деяке умовне середовище з неперервними властивостями. При такому підході пористість чи проникність гірської породи та пов’язані з ними геофільтраційні параметри водоносних горизонтів повинні розглядатись, як макроскопічні параметри, що характеризують тільки відносно великі об’єми досліджуваного середовища.

• Якщо розрахунок параметрів ведеться, за залежностями що не відповідають реальним природним умовам, то такі параметри називають уявними.

• Якщо параметри комплексно характеризують апробовану ділянку водоносного пласту з врахуванням його водопровідних та фільтраційних властивостей та впливу зовнішніх меж і при цьому пласт замінюється умовно однорідною товщею, то іх називають узагальненими

Специфічні геофільтраційні параметри.

• Визначають ступінь та характер взаємозв'язку досліджуваного водоносного горизонту з оточуючим природним середовищем.

• До цієї групи параметрів відносяться:

- параметр перетікання (В) в шаруватих товщах;

- параметр, що комплексно характеризує опір ложа водойми(ΔL), закольматованість шару руслових відкладів та недосконалості врізу річкового русла.

Режим підземних вод в необмежених напірних водоносних горизонтах. Типовий графік зміни напору у часі.

Формула Тейса.

Мета та зміст дослідно-фільтраційних випробувань.

• Головною метою дослідно-фільтраційних досліджень (ДФД) є вивчення гідрогеологічних умов водоносних горизонтів та комплексів.

• ДФД поділяються на дослідно-фільтраційні спостереження (ДФС) та дослідно-фільтраційні випробування (ДФВ).

• ДФС базуються на вивченні природного процесу фільтрації у водоносному горизонті (комплексі).

• ДФВ базуються на вивченні примусового (штучного) процесу фільтрації у водоносному горизонті (комплексі).