Складання і верстання елементів видань


Верстання — це процес формування

(монтажу) книжкових, журнальних та газетних сторінок заданого формату з підготовленого складання різних видів текстів та ілюстративного матеріалу. Це один з основних процесів поліграфічного виробництва, в результаті якого друковане видання набуває завершеного вигляду.

Цей процес при дотриманні обов'язкових технічних пра-вил забезпечує стильову і технічну єдність оформлення та художню цілісність видання, відповідність кожної сторінки, кожного розвороту як їх змісту, так і загальному принципові оформлення видання. Складні завдання верстки виникають майже на кожному розвороті.

У книзі розглядається верстка видань при проходженні за безграночним методом видавання. Всі питання компонування сторінок складання, ілюстрацій, різних текстових виділень в

1/2 3 0-8965



такому випадку вирішує сам верстальник. Для зручності користування складання і верстання видання буде описано за елементами оформлення від авантитула до вихідних даних.

4.5. Авантитул

Авантитул (від французького avant

— перед і латинського titulusнапис, заголовок) — це перша сторінка книжкового блока, один з композиційно-декоративних елементів книги. Авантитул розміщується у виданні при наявності в ньому контртитула чи фронтисписа. На авантитулі поміщають прізвище автора, назву видання або видавничу марку, інколи назву видавництва чи декоративний малюнок або надзаголовкові дані однієї чи декількох організацій, які видають книгу, а також дані про серію.

Верстають елементи оформлення на оптичній середині сторінки, інколи у верхній частині сторінки з виключкою вправо чи посередині.

Тексти на авантитулі, як правило, тієї ж гарнітури, що і титул, але меншого кегля — не більше 12—14 пунктів. Авантитул може ще іменуватися фортитулом або вихідним листком. Колонцифру на авантитулі не ставлять.

4.6. Контртитул

Контртитул (від латинських contra

— проти і titulusнапис, заголовок) —додатковий титул, як
правило, в багатотомних чи перекладних виданнях. Розмі-
щується на лівій стороні титульного розвороту. В багатотом-
них виданнях на контртитулі поміщають дані, які належать
до всього видання, а на титулі — дані, які відносяться лише до окремого тому. В перекладних творах на контртитулі дають ті ж дані, що й на титулі, мовою оригіналу. В розкішних та подарункових виданнях контртитул роблять «дзеркальним», тобто він повторює титульний аркуш. Верстають контртитул згідно з композиційним задумом видання, узгоджуючи з титулом. Колонцифру на контртитулі не ставлять.

4.7. Фронтиспис

Фронтиспис (від французького

frontispice, від латинських frons, frontis — лоб і spicioдивлюся) — як правило, ілюстрація в книзі, розміщена на

 


Рис. 21. Макет розвороту з контртитулом

лівій стороні розвороту титульного аркуша. На фронтисписі розміщують відтворений в різних техніках портрет автора або особи, про яку йде мова в творі. Інколи на фронтисписі поміщають ілюстрацію, яка відображає головну ідею твору або вузловий епізод. В наукових виданнях на фронтисписі можуть бути поміщені фотографії, карти, схеми.

Верстають фронтиспис згідно з вказівками художника чи художньо-технічного редактора. Коли таких вказівок не-має, тоді зображальні елементи розташовують на оптичній середині сторінки, узгоджуючи зображення з титульним аркушем. Колонцифру на фронтисписі не ставлять.

4.8. Титульний аркуш

Титульний аркуш (від латинського titulus— напис, заголовок) — заголовний лист видання, основний титульний елемент книги, на якому даються головні відомості про неї — прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва, марку серії, номер тому і т. п. Як правило, титул розміщують на першій сторінці видання і він займає всю сторінку.

За наявності авантитула, фронтисписа чи контртитула титул верстають на третій сторінці. Титульний аркуш повто-

 



Рис. 22. Макет фронтисписа з титульним аркушем

рює та доповнює відомості, поміщені на обкладинці, дає повніше уявлення про видання.

Сучасний титул за своєю структурою може бути одинар-ним, тобто перша сторінка книжкового блока зі зворотом; розворотним, коли частина відомостей чи зображення по-дається на другій сторінці блока, а частина — на третій без переходу з сторінки на сторінку; двійчастим, коли текст чи зображення починаються на лівій сторінці розвороту, а закінчуються на правій.

При верстці титульного аркуша особливу увагу слід звернути на:

1. Подзаголовкові дані, в які можуть входити назва організації чи декількох організацій, від імені яких видається видання, або заголовок серії, ініціали і прізвище редактора всієї серії, номер випуску серії, заголовок підсерії, порядковий номер випуску підсерії. Частина цих даних може бути перенесена на авантитул чи контртитул.

2. Відомості про авторів, тобто ім'я і прізвище подаються
в тій формі і повноті, які встановлені автором. При верстці
вказують спочатку ініціали чи ім'я, а потім прізвища. Імена
і прізвища авторів можуть бути поміщені на титульному
аркуші незалежно від їх кількості. Якщо авторів чотири


і більше, тоді можливе перенесення їх імен і прізвищ на зворот титульного аркуша. В роботах, виконаних колективом ав-торів, їх імена подають в прийнятій ними послідовності. Відомості про почесні звання, вчені ступені поміщають після імені автора.

3. Підзаголовкові дані— відомості, які пояснюють заголо-
вок, літературний жанр, вказують читацьке призначення
книги, на вікові особливості читача, про перевидання і пе-
реробку. Крім цього, у підзаголовкові дані можуть бути
включені відомості про затвердження видання як навчально-
го посібника, підручника чи офіційного видання, про упоряд-
ників, про мову, з якої перекладене видання, та прізвища
перекладачів, про титульного редактора, про художника-
ілюстратора, художника-оформлювача і фотографа в ілюст-
рованих виданнях.

Підзаголовкові дані можуть бути поділені між титульним аркушем та його зворотом. При верстці на зворот титульного аркуша можна переносити:

—вказівку, для якої категорії читачів призначене видання;

—відомості про перевидання, переробку;

—повідомлення про затвердження видання як підручника,
навчального посібника чи офіційного видання;

—дані про мову, з якої перекладено видання, і прізвища
перекладачів;

—прізвища художника-оформлювача і фотографа в ілю-
строваних та художніх виданнях.

 

4. Прізвище та ім'я упорядника, повнота і форма якого
встановлюється упорядником. Ініціали чи ім'я упорядника
повинні передувати його прізвищу. Можливе перенесення
прізвища упорядника на зворот титульного аркуша. Перед
прізвищем упорядника повинні бути слова чи словосполучен-
ня, які визначають характер виконаної роботи. Наприклад:
упорядник, впорядкував, записав, автор-упорядник
і т, п.; дані про почесні звання упорядників розміщують після
їх прізвищ.

5. Вихідні дані, які включають місце випуску видання,
назву видавництва чи видавничої організації і рік випуску
видання, потрібно розташовувати у вказаній послідовності.
Ці дані частково чи повністю можуть бути перенесені на
авантитул, контртитул чи останню сторінку, особливо у

30-8969



художньо оформлених виданнях, титульні аркуші яких зай-няті малюнками.

В малообсягових чи малоформатних виданнях для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку всі дані, які необхідно подавати на титульному аркуші, крім прізвища автора і назви, можуть бути перенесені на третю чи четверту сторінки обкладинки.

У виданнях без титульного аркуша титульні дані розташо-вують на суміщеному титульному аркуші на першій сторінці оправи чи обкладинці. Вихідні дані можна переносити на останню сторінку видання, на задню сторінку оправи чи на будь-яку сторінку обкладинки.

Зворот титульного аркуша

Зворот титульного аркуша — це

місце розміщення цілого ряду вихідних даних. Верстається він завжди на парній сторінці. На звороті титульного аркуша розміщують:

1.бібліотечний шифр (в лівому верхньому куті);

2. відомості про передрук, якщо такі є;

3. імена авторів передмови, вступної статті, післямови,
приміток і коментарів та інших елементів апарату видання.
Рекомендовано всі прізвища та імена подавати в називному
відмінку;

4. макет анотованої каталожної картки, який при необ-
хідності може бути перенесений на останню сторінку
видання;

5. реферат чи анотацію. Анотацію набирають шрифтом
заниженого кегля на зменшений формат і верстають на
оптичній середині з двосторонньою втяжкою;

6. комплексний книготорговельний індекс — шифр в
лівому нижньому кутку сторінки складання;

7.ISBN (в лівому нижньому кутку сторінки складання під комплексним книготорговим індексом-шифром);

8. копірайт — знак охорони авторського права — в правому нижньому кутку сторінки складання.

Решта даних, які можуть бути поміщені на звороті титульного аркуша, описана вище в рекомендаціях до титуль-ного аркуша.


ДудинОлесь

Д81 Поет і безмір: Поезії. — Львів: Каменяр, 1998. — 400 с. ISBN 5-7745-0741-6

До нової книги сучасного автора, що проживає в м. Ходорові на Львівщині, ввійшли твори, наповнені філософським змістом. Одвічні теми добра і зла, вірності та зради, роздуми над долею рідної держави, її "історією провин і зрад та мудрим клекотом прозрінь" — основний лейтмотив творчості поета.

4702640202-030

Д Без оголошення ББК 84УКР

Рис. 24. Зразок макета анотованої карточки


ББК 84УКР

А72

Янголи тепер "в моді"... Але "Янгол самотнього неба" завітав до поетеси не сьогодні, тож має авторка надію, що він не залишить її беззахисну душу на роздоріжжі сумнівів, болю і тривог.

"Світ жорстокий". То аксіома... "Світ прекрасний". Це теж істина. А в кришталево-самотньому небі живе Поезія, яка прагне втілити обидві істини в єдино сущому Слові. І Слово те гірке і світле, безжальне і милосердне, одягнене в модерні шати і беззахисно-традиційне... А втім, яке воно, химерне свічадо плинного світу, судити читачеві. Авторка лиш сподівається, що кожен, хто наважиться зазирнути у нього, не почуватиметься безпритульно-осіннім.

Художнє оформлення

Ігоря МІКУЛИ









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь