Система проектної документації для будівництва

Система проектної документації для будівництва

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ ТА РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ДСТУ Б А.2.4-4:2009

 

Київ

Мінрегіонбуд України


ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Закрите акціонерне товариство інститут "ГІПРОЦИВІЛЬПРОМБУД"

РОЗРОБНИКИ: Г. Гвоздецька, М. Ільюк, Н. Лахман, О. Ридван (науковий керівник)

ЗА УЧАСТЮ: Українська Академія Архітектури (С. Фадєєв)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.01.2009 р. № 29

3 НА ЗАМІНУ ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97)


ЗМІСТ

с.

1 Сфера застосування. 1

2 Нормативні посилання. 1

3 Терміни та визначення понять. 3

4 Загальні вимоги до складу документації 5

5 Загальні вимоги до комплектування документації 5

6 Загальні правила виконання документації 10

7 Правила виконання специфікацій на кресленнях. 23

8 Правила внесення змін у робочу документацію, видану замовнику. 23

9 Правила прив'язки робочої документації 31

10 Правила оформлення зброшурованої документації 34

Додаток А Марки основних комплектів робочих креслень 37

Додаток Б Форми 1 і 2 - Відомості загальних даних за робочими кресленнями 39

Додаток В Перелік стандартів ЄСКД, вимоги яких підлягають урахуванню при виконанні графічної і текстової документації для будівництва. 41

Додаток Г Перелік дозволених скорочень слів (доповнення до ГОСТ 2.316) 43

Додаток Д Основні написи. 45

Додаток Е Розташування основного напису, додаткових граф до нього та розмірних рамок на аркушах. 49

Додаток Ж Форми 7 і 8 – Специфікації 50

Додаток Й Форма 9 – Дозвіл на внесення змін. 52

Додаток К Форма 10 – Таблиця реєстрації змін. 54

Додаток Л Форма 11 – Штамп анулювання (заміни) оригіналу документа. 55

Додаток М Форми 12 і 13 – Штампи прив'язки (перший та наступні аркуші) 56

Додаток Н Форма 14 – Обкладинка. 57

Додаток П Форма 15 – Титульний аркуш.. 58

Додаток Р Форма 16 – Склад проекту. 59

Додаток С Форма 17 – Відомість про учасників проектування по кожному розділу проекту. 60

Додаток Т Приклад оформлення титульного аркуша, змісту, складу проекту, підтверждення ГАП (ГІП), відомості про учасників проектування по кожному розділу проекту. 61

 

 


 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

Система проектної документації для будівництва

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТНОЇ І РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

 

Система проектной документации для строительства

ОСНОВНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ К ПРОЕКТНОЙ И РАБОЧЕЙ ДОКУМЕНТАЦИИ

 

System of progect documents for building

MAIN REQUIREMENTS FOR DESIGN AND WORKING DOCUMENTS

Чинний від 2010-01-01

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює основні вимоги до проектної та робочої документації на будівництво, реконструкцію, модернізацію та ліквідацію (далі – будівництво) будівель і споруд різного призначення.

1.2 Загальні правила виконання графічної та текстової документації, встановлені у розділі 5, 6 та 10 даного стандарту, поширюються також на звітну технічну документацію з інженерних досліджень для будівництва.



НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН А.2.3-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної доку­ментації для будівництва

ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва

ДСТУ Б А.2.4-7:2009 СПДБ. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень

ДСТУ Б А.2.4-10:2009 СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів

ДСТУ Б А.2.4-11:2009 СПДБ. Правила виконання ескізних креслень загальних видів нетипових виробів

ДСТУ Б А.2.4-20:2008 СПДБ. Правила обліку та зберігання оригіналів проектної документації

ДСТУ Б А.2.4-37:2008 СПДБ. Позначення характеристики точності

ГОСТ 2.004-88 ЕСКД. Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ (ЄСКД. Загальні вимоги до виконання конструкторських і технологічних документів на друкуючих та графічних пристроях ЕОМ)

ГОСТ 2.101-68 ЕСКД. Виды изделий (ЄСКД. Види виробів)

ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов (ЄСКД. Види та комплектність конструкторських документів)

ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам (ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів)

ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам. (ЄСКД. Основні вимоги до креслень)

ГОСТ 2.113-75 ЕСКД. Групповые и базовые конструкторские документы (ЄСКД. Групові та базові конструкторські документи)

ГОСТ 2.114-95 ЕСКД. Технические условия (ЄСКД. Технічні умови)

ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы (ЄСКД. Формати) ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы (ЄСКД. Масштаби)

ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии (ЄСКД. Лінії)

ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные (ЄСКД. Шрифта креслярські)

ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения (ЄСКД. Зображення – види, розрізи, перерізи)

ГОСТ 2.306-68 ЕСКД. Обозначения графические материалов и правила их нанесения на чертежах (ЄСКД. Позначення графічних матеріалів і правила їх нанесення на кресленнях)

ГОСТ 2.307-68 ЕСКД. Нанесение размеров и предельных отклонений (ЄСКД. Нанесення роз­мірів і граничних відхилів)

ГОСТ 2.308-79 ЕСКД. Указание на чертежах допусков форм и расположения поверхностей (ЄСКД. Зазначення на кресленнях допусків форм і розташування поверхонь).

ГОСТ 2.309-73 ЕСКД. Обозначение шероховатости поверхностей (ЄСКД. Позначення шорсткості поверхонь)

ГОСТ 2.310-68 ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений покрытий, термической и других видов обработки (ЄСКД. Нанесення на кресленнях позначень покриттів, термічного та іншого видів обробки)

ГОСТ 2.311-68 ЕСКД. Изображение резьбы (ЄСКД. Зображення нарізки)

ГОСТ 2.312-72 ЕСКД. Условные изображения и обозначения швов сварных соединений (ЄСКД. Умовні зображення і позначення швів зварних з'єднань)

ГОСТ 2.313-82 ЕСКД. Условное изображение и обозначение неразъемных соединений (ЄСКД. Умовне зображення і позначення нерознімних з'єднань)

ГОСТ 2.314-68 ЕСКД. Указания на чертежах о маркировании и клеймении изделий (ЄСКД. Вказівки на кресленнях про маркування і таврування виробів)

ГОСТ 2.316-68 ЕСКД. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц (ЄСКД. Правила нанесення на кресленнях написів, технічних вимог і таблиць)

ГОСТ 2.317-69 ЕСКД. Аксонометрические проекции (ЄСКД. Аксонометричні проекції)

ГОСТ 2.410-68 ЕСКД. Правила выполнения чертежей металлических конструкций (ЄСКД. Правила виконання креслень металевих конструкцій)

ГОСТ 2.501-88 ЕСКД. Правила учета и хранения (ЄСКД. Правила обліку і зберігання)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:


Проектна документація

Розроблені та затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва

Робочі креслення

Креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт

Ескізні креслення

Документ, що визначає вихідну конструкцію нетипового виробу, містить спрощене зображення, основні параметри та технічні вимоги до виробу в обсязі вихідних даних (завдання), які необхідні для розроблення конструкторської документації згідно з ДСТУ Б А.2.4-11

Кошторисна документація

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об'єктами та локальними кошто­рисними розрахунками, виконаними відповідно до вимог ДБНД.1.1-1

Основний комплект креслень

Робочі креслення, об'єднані в комплекти за марками (видами робіт), призначені для прове­дення будівельних та монтажних робіт

Марка основного комплекту

Самостійне позначення кожного основного комплекту креслень за видами будівельних та монтажних робіт, які наведено у додатку А

Провідна марка

Марка основного комплекту робочих креслень, призначена генеральним проектувальником як провідна

Специфікація обладнання

Текстовий проектний документ, що визначає склад обладнання, виробів і матеріалів, і при­значений для комплектування, підготовки та здійснення будівництва


Репрографія

Факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (оригінальному, збільшеному чи зменшеному) оригіналу або примірника текстового чи графічного матеріалу шляхом фотокопіювання або іншими технічними засобами

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОМПЛЕКТУВАННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Проектна документація

5.1.1 Проектну документацію, призначену для затвердження (стадії ескізний проект (ЕП), техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), проект (П), частина робочого проекту (РП), що затверджується), комплектують у томи, як правило, за окремими розділами, передбаченими ДБН А.2.2-3. Кожний том нумерують арабськими цифрами:

Приклад

Том 1 – Загальна пояснювальна записка

Том 2 – Генеральний план і транспорт

За необхідності томи діляться на частини. У цьому випадку томи нумерують за типом: Том 1.1, Том 1.2.

5.1.2 Текстові (у тому числі зброшуровані кошториси) і графічні матеріали, які включають у том, комплектують, як правило, у такому порядку:

- обкладинка;

- титульний аркуш;

- зміст;

- склад проекту;

- підтвердження ГАП (ГІП) про відповідність чинним нормам, правилам та стандартам;

- вихідні дані на проектування;

- пояснювальна записка (далі – ПЗ);

- основні креслення, передбачені будівельними нормами і правилами.

Правила оформлення обкладинки, титульного аркуша, змісту і складу проекту наведені у розділі 10 та у додатку Т.

5.1.3 Кожному текстовому і графічному документу, що включений в том, надають позначення, яке вказують на обкладинці, титульному аркуші та в основних написах. До складу позначення включають базове позначення, яке встановлюють за чинною в організації системою, та через дефіс – марку і/або шифр розділу проекту. Марки розділів проекту приймають за аналогією з марками основних комплектів робочих креслень, наведеними у додатку А.

Приклади

Для текстових документів:

2345-ПЗ Розділ "Загальна пояснювальна записка"

2345-ГТ Розділ "Генеральний план і транспорт"

Для графічних документів:

2345-12-АБ Архітектурно-будівельні рішення,

де 2345 – номер договору (контракту) або шифр об'єкта будівництва;

12 – номер будинку або споруди за генеральним планом*;

2345-12 – базове позначення;

ГТ і АБ – марки розділів проекту;

ПЗ – шифр розділу проекту.

5.1.4 Текстові і графічні матеріали, які включають в том, складають, як правило, за форматом А4 згідно з ГОСТ 2.301.

У кожний том включають, як правило, не більше 250 аркушів формату А4, 150 аркушів формату АЗ, 75 аркушів формату А2 та 50 аркушів формату А1.

5.1.5 Загальні вимоги до виконання графічної документації наведено у розділі 6.

Текстові документи виконують згідно з ГОСТ 2.105 з урахуванням вимог розділу 11 даного стандарту.

Робочі креслення

5.2.1 Робочі креслення, призначені для проведення будівельних та монтажних робіт, об'єднують у комплекти (далі – основні комплекти) за марками відповідно до додатка А.

5.2.2.Основний комплект робочих креслень будь-якої марки може бути розділений на кілька основних комплектів тієї самої марки (з доданням до неї порядкового номера) у відповідності з процесом організації будівельних і монтажних робіт.

Приклад

АБ1; АБ2; КБ1; КБ2.

5.2.3 Кожному основному комплекту робочих креслень надають позначення, до складу якого включають базове позначення, яке встановлюють


за чинною в організації системою, та через дефіс – марку основного комплекту.

Приклад

2345-12-АР,

де 2345 – номер договору (контракту) або шифр об'єкта будівництва;

12 – номер будинку або споруди за генеральним планом**;

2345-12 базове позначення;

АР – марка основного комплекту робочих креслень.

5.2.4 До складу основних комплектів робочих креслень включають загальні дані за робочими кресленнями, а також креслення і схеми, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

Координаційні осі

6.4 На зображенні кожного будинку або споруди вказують координаційні осі і надають їм самостійну систему позначень.

Координаційні осі наносять на зображення будинку, споруди тонкими штрихпунктирними лініями з довгими штрихами, позначають арабськими цифрами та великими літерами українського алфавіту (за винятком літер: З, І, Ї, Й, О, X, Щ, Ь) у кружечках діаметром 6-12 мм.

Пропуски у цифрових та літерних (крім вказаних) позначеннях координаційних осей не допус­каються.

6.5 Цифрами позначають координаційні осі по стороні будинку і споруди з великою кількістю осей. Якщо для позначення координаційних осей не вистачає літер алфавіту, наступні осі позначають двома літерами.

Приклад

АА; ББ; ВВ.

6.6 Послідовність цифрових та літерних позначень координаційних осей приймають за планом зліва направо та знизу вгору (рисунок 1а) або як показано на рисунках 1б, в.

6.7 Позначення координаційних осей, як правило, наносять по лівій та нижній сторонах плану будинку та споруди. При незбіжності координаційних осей протилежних сторін плану або розмірах креслення, що перевищують розміри формату А1, позначення вказаних осей у місцях розходження додатково наносять по верхній та/або правій сторонах.

6.8 Для окремих елементів, які розташовані між координаційними осями основних несучих конструкцій, наносять додаткові осі та позначають їх у вигляді дробу: над рискою вказують поз­начення попередньої координаційної осі, під рискою – додатковий порядковий номер у межах ділянки між суміжними координаційними осями у відповідності з рисунком 1 г.

Рисунок 1

 

Допускається координаційним осям фахверкових колон давати цифрові та літерні позначення у продовження позначень осей основних колон без додаткового номера.

6.9 На зображенні повторюваного елемента, що прив'язаний до кількох координаційних осей, координаційні осі позначають відповідно до рисунка 2а (при числі координаційних осей не більше трьох), до рисунка 2б (більше трьох координаційних осей) та до рисунка 2в (при всіх літерних та цифрових координаційних осях).

За необхідності орієнтацію координаційної осі, до якої прив'язаний елемент, по відношенню до сусідньої осі визначають у відповідності з рисунком 2 г.

Рисунок 2

 

6.10 Координаційні осі блок-секцій (далі – БС) житлових будинків позначають для поперечних стін арабськими цифрами, а поздовжні стіни великими літерами українського алфавіту згідно з 6.4, з застосуванням індексу "с".

Приклад

1с, 2с, Зс, Ас, Бс, Вс.

Крайні координаційні осі блок-секції залишаються пустими. Номери цим осям привласнюють у проекті житлового будинку, скомпонованого з блок-секцій.

На планах житлових будинків, скомпонованих з блок-секцій, позначення крайніх координа­ційних осей блок-секцій вказують без індексу у відповідності з рисунком 3.

Рисунок 3

Рисунок 4

 

"Нульову" познаку, яку приймають, як правило, для поверхні якого-небудь елемента конст­рукцій будинку або споруди, розташованої поблизу планувальної поверхні землі, вказують без знака; відмітки вище нульової – зі знаком "+", нижче нульової – зі знаком "-".

На видах (фасадах), розрізах та перерізах відмітки вказують на виносних лініях або лініях контуру відповідно до рисунка 5, на планах – у прямокутнику відповідно до рисунка 6, за винятком випадків, про які домовлено у відповідних стандартах СПДБ.

 

Рисунок 5

Рисунок 6

 

6.13 На планах напрямок уклону площин вказують стрілкою, над якою, за необхідності, про­ставляють величину уклону у відсотках відповідно до рисунка 7 або у вигляді відношення висоти і довжини (наприклад, 1:7).

Допускається, за необхідності, величину уклону вказувати у проміле, у вигляді десяткового дробу з точністю до третього знака. На кресленнях і схемах перед розмірним числом, яке визначає величину уклону, наносять знак V", гострий кут якого повинен бути направлений у сторону уклону. Позначення уклону наносять безпосередньо над лінією контуру або на полиці лінії-виноски.

 

Рисунок 7

 

6.14 Виносні написи до багатошарових конструкцій слід виконувати у відповідності з рисун­ком 8.

Рисунок 8

Примітка. Цифрами умовно позначена послідовність розташування шарів конструкції та написів на полицях ліній-виносок.

 

6.15 Номери позицій (марки елементів) наносять на полицях ліній-виносок, які проводять від зображення складових частин предмета, поряд із зображенням без лінії-виноски або у межах контурів зображених частин предмета у відповідності з рисунком 9,

Рисунок 9

 

При дрібномасштабному зображенні лінії-виноски закінчують без стрілки і крапки.

6.16 Розмір шрифту для позначення координаційних осей та позицій (марок) повинен бути на один-два номери більший ніж розмір шрифту, прийнятого для розмірних чисел на тому самому кресленні.

Рисунок 10

 

За необхідності посилання на вузол у перерізі виконують відповідно до рисунка 11. Над зоб­раженням вузла вказують у кружку його порядковий номер відповідно до рисунків 12а або 12б.

Вузлу, який є повним дзеркальним відображенням іншого (основного) виконання, присвоюють той самий порядковий номер, що й основному виконанню, з доданням індексу "н".

Рисунок 11

Рисунок 12

 

6.20 Фрагменти планів, розрізів, фасадів, як правило, відмічають фігурною дужкою відповідно до рисунка 13. Якщо фрагмент виконується не на всю висоту фасадів, додатково після номера фрагменту додаються познаки, з якої і до якої виконується фрагмент.

Під фігурною дужкою, а також над відповідним фрагментом наносять найменування і порядковий номер фрагмента. Якщо фрагмент розміщено на іншому аркуші, то дають посилання на цей аркуш.

Допускається посилання на фрагмент розміщувати на полиці лінії-виноски.

Рисунок 13

 

6.21 Зображення до осі симетрії симетричних планів і фасадів будинків і споруд, схем розташування елементів конструкцій, планів розміщення технологічного, енергетичного, санітарно-технічного та іншого обладнання не допускаються.

6.22 Якщо зображення (наприклад, план) не поміщається на аркуші прийнятого формату, то його ділять на кілька ділянок, розміщуючи їх на окремих аркушах.

У цьому випадку на кожному аркуші, де показано ділянку зображення, наводять схему цілого зображення з необхідними координаційними осями та умовним позначенням (штриховкою) ділянки зображення, яка показана на даному аркуші у відповідності з рисунком 14.

Рисунок 14

Примітка. Якщо креслення ділянок розміщені у різних основних комплектах робочих креслень, то над номером аркуша вказують позначення відповідного основного комплекту.


6.23 Якщо плани поверхів багатоповерхового будинку мають невеликі відмінності один від одного, то повністю виконують план одного з поверхів, для інших поверхів виконують тільки ті частини плану, які необхідні для показу відмінності від плану, зображеного повністю.

Під найменуванням частково зображеного плану наводять запис: "Решту див. план (наймену­вання повністю зображеного плану)".

6.24 У назвах планів поверхів будинку або споруди вказують відмітку чистої підлоги або номер поверху або позначення відповідної січної площини.

Приклади

1 План на відм. 0,000

2 План 2-9 поверхів

3 План 3-3.

При виконанні частини плану у назві вказують осі, які обмежують цю частину плану.

Приклад

План на відм. 0,000 між осями 1 – 8 та А – Д.

Допускається у назві плану поверху вказувати призначення приміщень, розташованих на поверсі.

6.25 У назвах розрізів будинку (споруди) вказують позначення відповідної січної площини.

Приклад

Розріз 1-1.

6.26 У назвах фасадів будинку та споруди вказують крайні осі, між якими розташований фасад.

Допускається в назві вказувати орієнтацію фасаду (наприклад: "головний", "дворовий" або: "по вул. Кулібіна"), в тому числі на зведених кресленнях фасадів декількох секцій або будівель комплексу.

Приклад

Фасад 1-12.

Основні написи

6.27 Кожен аркуш графічного та текстового документа повинен мати основний напис та додаткові графи до нього. Форми основних написів та вказівки щодо їх заповнення наведено у додатку Д.

6.28 У проектній та робочій документації основний напис оформлюють:

а) на аркушах основних комплектів робочих креслень та основних кресленнях проектної документації – за формою 3;

б) на першому аркуші креслень будівельних виробів – за формою 4;

в) на перших аркушах текстових документів та ескізних креслень загальних видів нетипових виробів – за формою 5;

г) на наступних аркушах креслень будівельних виробів, текстових документів та ескізних креслень загальних видів – за формою 6.

Допускається на першому аркуші креслення будівельного виробу основний напис виконувати за формою 5.

Допускається на наступних аркушах, крім перших, основних комплектів робочих креслень та основних кресленнях проектної документації основний напис виконувати за формою 5.

6.29 У звітній технічній документації за результатами інженерних вишукувань основний напис оформлюють:

а) на листах графічних документів, які використовують у проектуванні як підоснову, – за формою 3.

б) на перших аркушах інших графічних і текстових документів – за формою 5, на наступних аркушах – за формою 6.

6.30 Розташування основного напису та додаткових граф до нього, а також розмірних рамок на аркушах наведено у додатку Е.

6.31 Основні написи, додаткові графи до них і рамки виконують суцільними товстими основними і суцільними тонкими лініями згідно з ГОСТ 2.303 у відповідності з додатком Д.

6.32Графічні та текстові документи, які брошурують у вигляді тому, альбому, випуску або іншої видавницької форми, оформлюють із титульним аркушем.

Правила виконання титульного аркуша наведено у розділі 10.

6.33 Допускається титульний аркуш не виконувати і не брошурувати текстові робочі документи невеликого обсягу. У цьому випадку перший аркуш документа оформлюють основним написом за формою 3, наступні – за формою 6.

Дозвіл на внесення змін

8.4.1 Зміну документа виконують на основі дозволу на внесення змін (далі – дозвіл), складеного за формою 9 додатка И.

Дозвіл затверджує керівник організації-розробника документа або за його дорученням інша посадова особа.

8.4.2 Підставою для одержання оригіналів документів для внесення в них змін є дозвіл.

8.4.3 Зміни у кожний документ (наприклад, основний комплект робочих креслень, специфікацію обладнання, виробів і матеріалів) оформлюють окремим дозволом.

Допускається складати один загальний дозвіл на зміни, які вносять одночасно у кілька доку­ментів, якщо зміни взаємозв'язані або однакові для всіх документів, які змінюють.

Внесення змін

8.5 1 Внесення змін у оригінали документів здійснюють закресленням або підчищенням (змиванням). При цьому враховується фізичний стан оригіналу.

8.5.2 Після внесення змін зображення літери, цифри, знаки„ повинні бути чіткими, товщина ліній, величина просвіту тощо повинні бути виконані за правилами, передбаченими відповідними стандартами ЄСКД і системою стандартів "Репрографія".

8.5.3 Розміри, які змінюються, слова, знаки, написи тощо закреслюють суцільними тонкими лініями і поруч проставляють нові дані.

8.5.4 При зміні зображення (частини зображення) його обводять суцільною тонкою лінією, яка утворює замкнутий контур, та хрестоподібне закреслюють суцільними тонкими лініями. Нове зображення ділянки, яка змінилась, виконують на вільному полі аркуша або на іншому аркуші без поворотів.

8.5.5 Ділянкам, які змінюються або анулюються, а також додатковим ділянкам зображення присвоюють позначення, яке складається з порядкового номера чергової зміни документа і через крапку порядкового номера ділянки зображення, що змінюється (анулюється, розроблюється додатково) у межах даного аркуша. При цьому новому зображенню зміненої ділянки присвоюють позначення зміни зображення, яке замінено.

Якщо нове зображення зміненої ділянки розміщують на іншому аркуші, то позначення зміни, яке йому присвоєно, зберігають і у таблиці змін цього аркуша не враховують.

8.5.6 Біля кожної зміни, у тому числі біля зміни, виправленої підчищенням (змиванням), за межами зображення наносять у паралелограмі позначення зміни у відповідності рисунком 15.

Рисунок 15

 

Від паралелограма проводять суцільну тонку лінію до зміненої ділянки.

8.5.7 Близько розташовані один від одного змінені розміри, слова, знаки, написи тощо обводять суцільною тонкою лінією, яка утворює замкнутий контур, без перекреслювання у відповідності з рисунком 16.

Рисунок 16

8.5.8 Якщо нове зображення зміненої ділянки розміщують на іншому аркуші, то на заміненому зображенні вказують також номер аркуша, на якому знаходиться нове зображення відповідно до рисунка 17.

Рисунок 17

 

8.5.9 Над новим зображенням зміненої ділянки розміщують у паралелограмі позначення зміни заміненого зображення, а при паралелограмі вказують "Замість перекресленого".

Якщо нове зображення зміненої ділянки розміщують на іншому аркуші, то при паралелограмі вказують "Замість перекресленого на аркуші (номер аркуша, на якому знаходиться замінене зображення)" у відповідності з рисунком 18.

8.5.10 Якщо нове зображення зміненої ділянки розміщують біля заміненої, то їх з'єднують лініями-виносками з позначенням зміни у відповідності з рисунком 19.

Над додатковим зображенням розміщують у паралелограмі позначення зміни, а при пара­лелограмі вказують "Доповнення" у відповідності з рисунком 20.

 

Рисунок 18

 

Рисунок 19

Рисунок 20

 

8.5.11 При анулюванні зображення (частини зображення) при позначенні зміни вказують "Анульовано".

8.5.12 Якщо недостатньо місця для внесення змін або можливе порушення чіткості зображення при виправленні, то виготовляють новий оригінал з урахуванням змін, які внесено, і зберігають його попереднє позначення.

Якщо замінюють або додають один або кілька аркушів оригіналу, то на них зберігають інвен­тарний номер, наданий оригіналу.

При заміні всіх аркушів оригіналу йому надають новий інвентарний номер.

8.5.13 При внесенні змін у аркуші основного комплекту робочих креслень у відомості робочих креслень цього комплекту на аркушах загальних даних у графі "Примітки" вказують:

а) при внесенні першої зміни – "Зм. 1".

При внесенні наступних змін – додатково чергові номери змін, відокремлюючи їх від попередніх крапкою з комою.

Приклад

Зм. 1; 2; 3;

б) на замінених аркушах при номері зміни – "(Зам.)".

Приклад

Зм. 1 (Зам.);

в) на анульованих аркушах при номері зміни – "Анульований"

Приклад

Зм. 1 (Анульований);

г) на додаткових аркушах при номері зміни – "(Нов.)"

Приклад

Зм. 1 (Нов.).

8.5.14 Якщо до основного комплекту робочих креслень включають додаткові аркуші, то їм надають чергові порядкові номери і записують до продовження відомості робочих креслень відповідного основного комплекту.

При нестачі місця у відомості робочих креслень для запису додаткових аркушів продовження відомості переносять на перший із додаткових аркушів. При цьому у кінці відомості робочих креслень, розміщеної у "Загальних даних", роблять запис:

"Продовження відомості див. на аркуші (номер аркуша)", а над відомістю на додатковому аркуші розміщують заголовок: "Відомість робочих креслень основного комплекту (Продовження)".

Номери і найменування анульованих аркушів у відомості робочих креслень закреслюють.

При заміні найменувань аркушів вносять відповідні зміни в графу "Найменування".

8.5.15 При зміні загальної кількості аркушів документа на його першому аркуші в основний напис вносять відповідні зміни в графу "Аркушів".

8.5.16 При виконанні додаткових і анулюванні раніше виконаних документів, які додаються, вносять виправлення у відомість документів, на які посилаються і які додаються, відповідного основного комплекту робочих креслень.

8.5.17 При виконанні додаткових і анулюванні раніше виконаних основних комплектів робочих креслень вносять виправлення у відомість основних комплектів робочих креслень.

8.5.18 Зміни, внесені в оригінал, вказують у таблиці змін, розміщеній у основному написі.

Допускається таблицю змін розміщувати за межами основного напису (над ним або зліва від нього) за тією самою формою.

8.5.19 У таблиці змін вказують:

а) у графі "Зм." – порядковий номер зміни документа;

б) у графі "Кільк. діл." – кількість ділянок зображення, які змінюються, на даному аркуші у межах чергової зміни;

в) у графі "Аркуш" – на аркушах, випущених замість замінених, – "Зам", на аркушах, добавлених знову, – "Нов".

При заміні всіх аркушів оригіналу (при черговому порядковому номері зміни документа) на першому аркуші у графі "Аркуш" вказують "Усі". При цьому таблицю змін на інших аркушах цього оригіналу не заповнюють.

В інших випадках у графі "Аркуш" ставлять прочерк;

г) у графі "№ док." – позначення дозволу;

д) у графі "Підп." – підпис особи, відповідальної за вірність внесення зміни (підпис особи, відповідальної за нормоконтроль, проставляють на полі для підшивання аркуша);

е) у графі "Дата" – дату внесення зміни.

8.5.20 У таблиці змін не враховують виправлення, внесені у відомості аркуша загальних даних у зв'язку з внесенням змін у аркуші основного комплекту і документи, які додаються.

8.5.21 При внесенні змін у текстові документи рекомендується виконувати таблицю реєстрації змін за формою 10 додатка К. Таблицю реєстрації змін розміщують на титульному аркуші текстового документа.

8.5.22 Значні зміни у текстових документах вносять одним із таких способів:

а) заміною всіх або окремих аркушів документа;

б) шляхом випуску нових додаткових аркушів.

При зміні оригіналів текстових документів допускається при доданні нового аркуша надавати йому номер попереднього аркуша з додаванням чергової арабської цифри, відокремлюючи її від попередньої крапкою.

Приклад

3.1.

У цьому випадку на першому аркуші змінюють загальну кількість аркушів.

У текстових документах, які містять, в основному, суцільний текст, допускається при додаванні нового пункту надавати йому номер попереднього пункту з додаванням чергової малої літери українського алфавіту, а при анулюванні пункту – зберігати номери наступних пунктів.

8.5.23 При анулюванні або заміні документа всі анульовані і замінені аркуші оригіналу хрестоподібне перекреслюють суцільними тонкими лініями і проставляють штамп за формою 11 додатка Л.

8.5.24 Допускається заміна креслень при внесенні будь яких змін (електронний варіант), якщо це продиктоване умовами технології внесення змін. У такому випадку ділянки змін повинні бути означені замкнутим контуром або кольором ліній зображення, або кольором фону зображення зміненої ділянки відповідно до вимог 8.5.4; 8.5.5; 8.5.6; 8.5.7; 8.5.9; 8.5.10 (2 абзац); 8.5.13; 8.5.18; 8.5.19.

В основному написі та додаткових графах до них у графі 18 повинні мати підписи осіб, указаних в графах 10-12 основного напису, та в графі 19 дату підписання на день внесення змін.

Рисунок 21

Рисунок 22


9.6 Основні написи на аркушах документації, яку прив'язують, виданої у вигляді альбомів та випусків, залишають без змін.

9.7 Зміни при прив'язці рекомендується вносити в один екземпляр документа, який буде у майбутньому оригіналом, з якого виготовляють копії.

9.8 Анульовані аркуші виключають з прив'язаної документації без зміни загальної нумерації аркушів.

ДОДАТОК А

(рекомендований)

МАРКИ ОСНОВНИХ КОМПЛЕКТІВ РОБОЧИХ КРЕСЛЕНЬ Таблиця А.1

Найменування основного комплекту робочих креслень Марка Примітка
Технологія виробництва ТХ -
Технологічні комунікації ТК При об'єднанні робочих креслень всіх технологічних комунікацій
Генеральний план та споруди транспорту ГТ При об'єднанні робочих креслень гене рального плану та споруд транспорту
Генеральний план ГП -
Архітектурні рішення АР Робочі креслення можуть бути об'єднані з основним комплектом марки АР або АБ
Інтер'єри АІ -
Конструкції бетонні (залізобетонні) КБ -
Конструкції бетонні (залізобетонні), вироби КБ.В -
Конструкції дерев'яні КД -
Архітектурно-будівельні рішення АБ При об'єднанні робочих креслень архітектурних рішень та будівельних конструкцій
Конструкції металеві КМ -
Конструкції металеві деталізовані КМД -
Водопровід та каналізація ВК -
Опалення, вентиляція та кондиціонування -
Оцінка впливу на навколишнє середовище ОВНС -
Тепломеханічні рішення котельних ТМК -
Повітропостачання ПП -
Пилевидалення ПВ -
Холодопостачання ХП -
Газопостачання (внутрішні пристрої) ГПВ -
Силове електрообладнання ЕМ -
Електротехнічні рішення ЕТР При об'єднанні робочих креслень електро обладнання та електроосвітлення
Електричне освітлення (внутрішнє) ЕО -
Системи зв'язку СЗ -
Радіозв'язок, радіомовлення і телебачення РТ -
Пожежогасіння пг -
Пожежна сигналізація пс -

Кінець таблиці А.1









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь