Тема 11. Особливості правового становища окремих видів кооперативних господарських організацій та сільськогосподарських корпоративних підприємств

Тема 11. Особливості правового становища окремих видів кооперативних господарських організацій та сільськогосподарських корпоративних підприємств

 

§11.1. Особливості корпоративного становища виробничого кооперативу

§11.2. Специфіка корпоративного становища кредитної спілки

§11.3. Корпоративні особливості колективного сільськогосподарського підприємства

§11.4. Правові особливості фермерського господарства як корпоративної господарської організації

Особливості корпоративного становища виробничого кооперативу

 

Правила створення виробничого кооперативу

Виробничий кооператив – це така організаційна форма підприємництва, яка:

- розрахована, як правило, на об’єднання фізичних осіб (зокрема, на об’єднання їх трудової участі та майна);

- створюється та діє з метою одержання прибутку;

- при заснуванні та при вступі передбачає здійснення засновниками (новими членами) пайових внесків, а у наступному, як правило, члени кооперативу сплачують членські внески;

- має таку систему управління, участь в якій членів кооперативу є рівною та не залежить від обсягу майнової та трудової участі члена в діяльності кооперативу;

- характерна тим, що майно кооперативу належить йому на праві власності, однак ділиться на паї членів кооперативу;

- супроводжується покладанням на членів кооперативу додаткової (субсидіарної) відповідальності за його зобов’язаннями.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 97 ГК України засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою, ніж три особи.

Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами. При цьому складається список членів та асоційованих членів[1] кооперативу, що затверджується установчими зборами[2]. Рішення цих зборів оформляється протоколом, який підписують голова та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює); для юридичної особи - прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, дані про державну реєстрацію, що підтверджуються випискою або витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

Вимоги до найменування та установчого документу виробничого кооперативу

Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий кооператив» або «кооперативне підприємство».

Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту. Вимоги до змісту статуту виробничого кооперативу викладені у ст. 57 ГК України, ст.ст. 88, 164 ЦК України, а також у ст. 8 Закону України «Про кооперацію». В останній із згаданих статей, зокрема, зазначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Він повинен містити такі відомості:



- найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;

- мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;

- склад його засновників;

- умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;

- права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу;

- порядок внесення змін до статуту кооперативу;

- порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати;

- форми участі членів кооперативу в його діяльності;

- порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;

- порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;

- порядок розподілу його доходу та покриття збитків;

- порядок обліку і звітності у кооперативі;

- порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань;

- порядок скликання загальних зборів;

- умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Набуття та припинення членства у виробничому кооперативі

Відповідно до ст. 98 ГК України членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу.

Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих кооперативів, а також членами кооперативів інших типів (споживчих, житлових тощо).

Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Членство у виробничому кооперативі, відповідно до ч. 4 ст. 98 ГК України припиняється у разі:

- добровільного виходу з кооперативу;

- припинення трудової участі в діяльності кооперативу;

- виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом;

- незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу[3];

- смерті члена кооперативу.

Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з кооперативного підприємства) може бути оскаржено до суду.

Підставами припинення членства у виробничому кооперативі, відповідно до ч. 3 та 5 ст. 166 ЦК України, також є:

- передача паю іншому члену кооперативу чи третій особі (при цьому передання паю (його частини) особі, яка не є членом виробничого кооперативу, допускається лише за згодою кооперативу. У цьому разі інші члени кооперативу користуються переважним правом купівлі такого паю (його частини));

- звернення стягнення на пай члена виробничого кооперативу або за його власними зобов'язаннями (що допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна) у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом, або у випадку звернення заставодержателем стягнення на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу (у такому разі застосовуються положення ч. 3 ст. 166 ЦК України стосовно передачі паю третій особі).

Основні права та обов’язки членів виробничого кооперативу

Основними правами членів виробничого кооперативу, як вказано у ст. 99 ГК України, є:

- участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

- користування послугами кооперативу;

- одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

- одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу;

- одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.

Основними обов'язками членів виробничого кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень органів управління кооперативу.

Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися також інші права та обов'язки членів кооперативу.

Специфіка корпоративного становища кредитної спілки

Корпоративні особливості колективного сільськогосподарського підприємства

Вимоги до статуту КСП

Як зазначено у ст. 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у статуті колективного сільськогосподарського підприємства вказуються:

- найменування підприємства;

- його місцезнаходження;

- предмет і цілі діяльності;

- порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому;

- принципи формування спільної власності та права членів щодо неї;

- порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами;

- загальні права та обов'язки членів підприємства;

- органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція;

- права та обов'язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів;

- питання виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності;

- питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії;

- умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства.

Статут підприємства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству України.

Особливості припинення КСП

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. Підприємство може бути ліквідовано у разі визнання його банкрутом та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

Припинення підприємства проводиться призначеною загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, судом або уповноваженим органом комісією з припинення підприємства (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором. Виконання функцій комісії з припинення підприємства (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління підприємства.

Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об'єднуватися в асоціації.

У разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМ України.

У разі припинення платоспроможного підприємства вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої ЦК України. У разі визнання підприємства банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Після задоволення вимог кредиторів паї членів підприємства видаються їм натурою або грошима чи цінними паперами.

Тема 11. Особливості правового становища окремих видів кооперативних господарських організацій та сільськогосподарських корпоративних підприємств

 

§11.1. Особливості корпоративного становища виробничого кооперативу

§11.2. Специфіка корпоративного становища кредитної спілки

§11.3. Корпоративні особливості колективного сільськогосподарського підприємства

§11.4. Правові особливості фермерського господарства як корпоративної господарської організації









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь