Асиметрія смислових та формальних ознак другорядних членів речення


У характеристиці другорядних членів речення найвагомішим постає змістовий критерій. По суті, визначення кожного з другорядних членів дається на його основі.

Такий підхід до другорядних членів здійснюється в аспекті ідеї про єдність форми та змісту речення. Так, вважається, що тим чи іншим змістовим ознакам другорядних членів відповідають їх формальні ознаки. Див. це у таблиці:

Другорядний член речення Змістові відношення з пояснюваним словом Типові формальні ознаки Приклади
спосіб вираження зв’язок з пояснюваним словом
означення атрибутивні прикметник дієприкметник порядковий числівник займенник прикметникової форми узгодження зелена трава скошене жито перший будинок мій зошит
додаток об’єктні     суб’єктні форми непрямих відмінків іменника керування читати книгу розмовляти з другом написаний батьком
обставина адвербіальні прислівник дієприслівник прилягання читати голосно йти співаючи

Водночас аналіз другорядних членів дозволяє виявити так звану асиметричність форми і змісту речення. Вона простежується тоді, коли смислові та формальні ознаки другорядних членів не відповідають одні одним. Див. це у таблиці:

 

Другорядний член речення Змістові відношення з пояснюваним словом Нетипові формальні ознаки Приклади Члени речення, для яких вказані формальні ознаки є типовими
спосіб вираження зв’язок з пояснюваним словом
означення атрибутивні форми непрямих відмінків іменника прислівники дієприслівники керування     прилягання книга батька людина з книгою дорога ліворуч стрільба лежачи додаток     обставина
додаток об’єктні   суб’єктні неозначена форма дієслова прилягання наказав розійтись попросили заспівати основна частина складеного дієслівного присудка
обставина адвербіальні форми непрямих відмінків іменника керування сидіти біля вікна повертатися з роботи додаток

У результаті подібної невідповідності другорядні члени речення сплутуються між собою.

Для аналізу й порівняння у зв’язку з цим див. речення:

Дід спирався на палицю.

Форма знахідного відмінка іменника (на) палицю визначається в реченні як додаток на основі таких ознак:

1. Морфологічне вираження — іменник.
2. Морфологічна характеристика пояснюваного слова — дієслово (див. спирався на палицю).
3. Синтаксичний зв’язок між другорядним членом та пояснюваним словом   — керування.
4. Змістові відношення між другорядним членом речення та пояснюваним словом   — об’єктні.

Жита хилилися на літо.

Форма знахідного відмінка іменника (на) літо визначається як обставина.

Формальні ознаки аналізованого члена речення дають підстави для його кваліфікації як додатка. Йдеться, зокрема, про такі ознаки:

1. Морфологічне вираження — іменник.
2. Морфологічна характеристика пояснюваного слова — дієслово (див. хилилися на літо).
3. Синтаксичний зв’язок між другорядним членом та пояснюваним словом   — керування.

Однак остаточному визначенню додатка перешкоджає відсутність об’єктних відношень між дієслівним членом речення хилилися та іменним компонентом конструкції, представленим лексемою літо. Остання в аналізованому реченні репрезентує ситуативний зміст (літо — це період часу, протягом якого відбуваються певні події). З огляду на таке лексико-семантичне оформлення синтаксичної позиції у реченні формуються обставинні, зокрема причинові, змістові відношення. Порівняй: Жита хилилися, тому що надійшло літо. У той же час значення лексеми палиця у реченні Дід спирався на палицю повністю відповідає тій позиції, яку займає слово, і сприяє формуванню в реченні об’єктних відношень, характерних для додатка (палиця — об’єкт, на який може бути спрямована дія).



В обох наведених реченнях наявна синтаксична позиція додатка, вираженого формою знахідного відмінка іменника з прийменником. У реченні Дід спирався на палицю ця позиція заміщена характерною для неї лексемою. У реченні Жита хилилися на літо в позиції додатка знаходиться нетипова лексема. У результаті зміст перемагає форму і член речення визначається як обставина.

Таким чином, смислове навантаження другорядних членів речення усвідомлюється не завжди чітко. Буває й так, що те чи інше значення супроводжується додатковими відтінками. У таких випадках йдеться про функціонування в реченні синкретичних членів.

Синкретичний член речення — це другорядний член, що поєднує в собі значення різних типів другорядних членів речення. Наприклад:

Біля вікна сиділа молода дівчина.

Словоформу біля вікна у наведеному реченні можна охарактеризувати як додаток на основі таких ознак:

1. Морфологічне вираження — іменник.
2. Морфологічна характеристика пояснюваного слова — дієслово (див. сиділа біля вікна).
3. Синтаксичний зв’язок між другорядним членом та пояснюваним словом   — керування.
4. Змістові відношення між другорядним членом речення та пояснюваним словом   — об’єктні.

Водночас член речення, виражений формою іменника в непрямому відмінку з прийменником біля вікна, виявляє не тільки об’єктне, а й обставинне значення, зокрема значення місця. Тим самим він постає як синкретичний член речення, що поєднує в собі ознаки додатка та обставини. Графічно його можна позначити у такий спосіб:

сиділа молода дівчина.

У цілому, як засвідчує аналіз, важливим чинником у визначенні семантики другорядного члена речення виступає лексика, що займає певну синтаксичну позицію. Зокрема, типове лексико-семантичне наповнення підтримує такі формальні властивості другорядного члена, як його морфологічна природа, морфологічна характеристика пояснюваного члена речення та синтаксичний зв’язок між ними. Нетипове для тієї чи іншої позиції лексико-семантичне наповнення порушує відповідність між формальними та змістовими ознаками члена речення. У результаті створюються труднощі щодо визначення другорядних членів, виникають умови, в яких сплутуються між собою означення та додатки, означення та обставини, додатки та обставини. Тим самим постає необхідність в окресленні критеріїв розмежування другорядних членів речення у проблемних ситуаціях синтаксичного аналізу.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь