Радіо та телевізійна реклама


Радіореклама

Радіореклама - один з найдоступніших засобів реклами, що охоплює значну аудиторію. Радіореклама дозволяє з мінімальними затратами охопити значну кількість слухачів, при цьому не потребує багато часу на підготовку рекламних повідомлень. Важливу роль в оцінці ефективності радіореклами відіграє склад аудиторії в момент передачі, вибір радіопрограм у відповідності з тематикою, інтересами, смаками радіослухачів.

Радіореклама рідко використовується в якості основного рекламного засоб. Зазвичай вона є одним з численних рекламоносіїв при проведенні широкомасштабних рекламних кампаній. Рекламні повідомлення слід складати в манері дружнього і природнього звернення, у формі невимушеної розмови із врахуванням інтересів слухачів до певних подій, фактів, людей, товарів. Рекомендується використовувати прийом повторення для кращого сприйняття.


 

Радіореклама володіє рядом переваг:

Реклама на FМ-радіо - реклама на радіостанціях, які транслюють свої передачі в діапазоні ультракоротких хвиль (частотна модуляція). Виділяється високою якістю сигналу, проте FМ-сигнал поширюється, як правило, на відстань прямої видимості.

В даний час FМ-радіостанції є досить популярними серед слухачів. Вони пропонують в основному модну та популярну музику, новини політики та спорту, різноманітні розважальні передачі та рекламу (що і цікавить рекламодавців). В Україні високі рейтинги мають "Люкс FМ", "Наше радіо", "Довіра" та інші.

Реклама на АМ-радіо - реклама на радіостанціях амплітудної модуляції. Дозволяє охопити величезну аудиторію, так як радіус поширення АМ-сигналу є дуже широким. АМ-радіо звичайно охоплює цілу країну або декілька країн у залежності від потужності, проте якість передач не дуже висока.

Ефективною є також закупка ефірного часу в радіотрансляційних мережах, оскільки вони забезпечують значне охоплення при порівняно високій якості сигналу. Реклама в радіотрансляційній мережі може транслюватися як по цілій країні ("Радіо ЕРА"), так і в межах області або району.

Найпоширенішими засобами радіореклами є:

- радіооголошення - інформація, що зачитується диктором;

- радіоролик - спеціально підготовлений радіо сюжет;

- радіорепортаж - інформація про певні події (виставки, презентації), що містить як пряму, так і опосередковану рекламу (наприклад, відгуки споживачів).

Радіореклама зазвичай використовується для інформування або нагадування. У більшості випадків її підготовка вимагає кваліфікованих спеціалістів, які повинні виконувати роботу від написання сценарію до його втілення в аудіозапис.

Доцільно проводити дослідження популярності радіопрограм у різних категорій слухачів для того, щоб із усієї аудиторії виділити потенційних споживачів рекламованих продуктів і використовувати для доведення інформації конкретні радіопрограми.

3.4.2Телевізійна реклама

Телевізійна реклама - наймасовіший, але й найдорожчий засіб рекламування, використовується для передачі рекламних повідомлень і демонстрації рекламних фільмів. Телебачення ідеально дозволяє зробити широку імідж-рекламу завдяки величезній кількості глядачів, а також стимулюючу рекламу практично будь-яких товарів і послуг шляхом безпосереднього показу товару чи перевагу послуги. Тому й ефективність телереклами є надзвичайно високою.

Найбільш поширеним рекламним матеріалом на телебаченні є рекламний ролик. За часом трансляції і ступенем «подробиць у викладенні» рекламні ролики можна умовно поділити на бліц-ролик та розгорнутий ролик.

Бліц-ролик триває в середньому 15-20 секунд. У ньому, як правило, подаються назва фірми та її товарний знак. Вказуються основні напрямки діяльності фірми, а в стимулюючій рекламі, крім того, можуть використовувати різноманітні прийоми - від комп'ютерної графіки до ігрового кіно. Основне завдання бліц-ролика - постійне нагадування про фірму та її товар.

Розгорнутий ролик триває 30 і більше секунд. У ньому, крім тих відомостей, що наводяться у бліц-ролику, подається опис і характеристика товарів чи послуг, умови поставки чи надання знижок, умови роботи. Більш ретельно проробляються сюжет і сценарій.

В розгорнутих роликах використовуються асоціативні зв'язки з метою зацікавлення глядача та відображення позитивних якостей товару, а також створення позитивного іміджу фірми. Функція розгорнутого ролика - детальне ознайомлення з товаром чи з діяльністю фірми.

Крім рекламних телевізійних роликів деякі фірми для демонстрації відвідувачам офісу та виставок використовують спеціально підготовлені рекламно-демонстраційні ролики. Основним завданням цих роликів є показ складних технологічних операцій, які неможливо продемонструвати в офісі чи на виставковому стенді.

Такі ролики демонструють об'єкти нерухомості, придбані фірмою, історію створення фірми та ін. Час демонстрації таких роликів доволі значний, інколи його розбивають на декілька частин додатковими рекламними вставками, рекламою товарів і послуг.

Рекламний ролик - це маленька історія, в якій головний герой - товар або продукт. У хороших рекламних роликах в упаковці не губиться товар, а декорації не витискають героя. Після його перегляду споживач повинен пам'ятати у крайньому разі хоча б про те, який саме товар йому пропонували, а не про те, якого розміру капелюх був на героїні.

На перший погляд може здатися, що зміст рекламних роликів запам'ятовується тому, що вони часто демонструються на телебаченні. Але дані опитувань свідчать, що споживач стійко пам'ятає зовсім не ті сюжети, які найчастіше демонстрували останнім часом. Це означає, що справа не у недавності та частоті показу, а у якості рекламного ходу.

Часта і агресивна трансляція може викликати зворотний ефект - ефект «надокучливої мухи». Марка, безумовно, буде широковідома і відкладеться у пам'яті надовго. Але при цьому згадка про неї може викликати негативні емоції, незадоволення.

Можна стверджувати, що існує оптимальна кількість показів, більше того, цю кількість можна вирахувати і перевести у реальні витрати на одного потенційного споживача. Це повинні вміти робити рекламні агентства, де замовляють рекламну кампанію.

Важливо домогтися того, щоб споживач чув і бачив те, що йому хочуть сказати і пам'ятав потрібне. Перш ніж витрачати кошти на рекламу, варто провести так-званий "пілотний проект" або "випробування зразків". Це дозволить завчасно внести поправки і зміни у рекламний матеріал. Для цього проводиться обговорення з представниками цільової аудиторії в умовах спеціально організованої дискусії вражень від тут же переглянутої, прочитаної або прослуханої реклами.

Існує ще один варіант економії грошей на розробці непрацюючої реклами. Для цього потрібно заздалегідь, ще до прийняття рішення про те, що буде сказано у рекламному зверненні, дізнатися у самого споживача, що він думає з приводу товару, який йому хочуть запропонувати. Споживач сам підкаже, як краще розповісти про товар.

З цією метою проводяться спеціальні фокусовані інтерв'ю, де протягом 1,5 години товар розглядається, обговорюється, приміряється до себе і свого життя потенційними покупцями. У результаті, починаючи розробку реклами, потрібно більш-менш точно знати, що варто, а що не варто говорити про продукт.


 

Окрім рекламних роликів використовуються й інші засоби телереклами:

Одним з найновіших засобів телереклами є інтерактивне телебачення. Інтерактивність може приймати одну з трьох форм:

1. відео на замовлення, коли глядачі контролюють, що вони дивляться;

2. система, яка зберігає інформацію в телеприймачі і дозволяє глядачам вибирати програми, які вони хочуть переглянути;

3. система "ефірного дубля", суттю якої є передача цифрової інформації програми. Глядачі можуть контролювати програму й заказувати більш чи менш детальну інформацію.

В даний час концепція інтерактивності не дуже поширена, тому ефективність реклами в інтерактивному телебаченні не є дуже високою.

Узагальнивши вищенаведену інформацію, можна судити про певні переваги та недоліки реклами по телебаченню.

 

 


Виставки та ярмарки

Виставкові заходи займають особливе місце в комплексі сучасних маркетингових заходів. Вони надають фірмі широкі можливості по розповсюдженню і отриманню економічної, організаційної, технічної та комерційної інформації при відносно доступній вартості. Участь у роботі виставок і ярмарок є ефективним засобом формування маркетингових комунікацій. Вона об'єднує такі основні елементи комплексу маркетингу, як реклама (розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів, оформлення стендів), пропаганда, особисті продажі, стимулювання збуту (роздача сувенірів, надання знижок).

Виставка — це демонстрація зразків (експонатів), основна мета якої полягає в ознайомленні широкого загалу із засобами, наявними в, розпорядженні суспільства, для задоволення потреб населення, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності. У рамках виставок підприємства-експоненти за допомогою зразків (експонатів) створюють наочну картину пропонування товарів і послуг в одній або кількох галузях і намагаються інформувати кінцевих споживачів (або й проміжних покупців) про свою фірму та її товари з метою продажу цих товарів.

Дієвість виставки заснована на приверненні уваги і візуальному способі інформування та переконання. На виставках, окрім демонстрації товарів, налагоджуються ділові контакти, укладаються угоди, організовуються продажі. Виставки дозволяють проводити аналіз ринків збуту і реакції споживачів, вивчати продукцію конкурентів. В рамках виставок організовуються також семінари, симпозіуми та зустрічі на різні актуальні теми.

Також на ринку представлені ярмарки - самостійні, незалежні організації - гнучкі, оперативні, оснащені новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Вони дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках наявні реальні можливості пропаганди надійності виробника, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виробникам приймати рішення про випуск продукції, відновленні асортименту і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.

Ярмарок — це великий ринок товарів, призначених як для використання у сфері виробництва засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання). Він являє собою періодичний захід, проведений за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу. Він діє у визначені терміни впродовж обмеженого терміну в одному й тому самому місці. На оптовому ярмарку репрезентують зразки товарів для укладання торговельних угод. Існує також такий захід, як виставка-ярмарок, що поєднує риси обох попередніх.

Метою участі підприємства у виставці (ярмарку) є створення довготривалих взаємовідносин з клієнтами, сприяння збільшенню обсягів реалізації товарів, укладання прямих торговельних угод за виставленими зразками (моделями) із подальшою поставкою товару.

Спільними рисами виставок-ярмарків є те, що вони організуються фізичними та юридичними особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в постійних або заздалегідь визначених місцях, призначені для великої кількості експонентів і відвідувачів і є організованими товарними ринками. Крім того, кінцевою метою організації як виставок, так і ярмарків є сприяння збільшенню обсягів реалізації продукції, що виробляється на фірмі, а основними видами контрактів, що укладаються на міжнародних виставках-ярмарках, є угоди за виставленими зразками (моделями, кресленнями, каталогами) з наступною поставкою товару та угоди на виставлені зразки (продаж самих експонентів) з їх поставкою після закінчення виставки-ярмарку.

Відмінності між виставками та ярмарками полягають у такому:

- основним призначенням виставки є демонстрація досягнень, а ярмарку - укладання торговельних угод, хоча в останні десятиріччя в зв'язку з динамізацією конкурентного середовища представлення на ярмарок стандартних, добре відомих товарів стає неефективним, а тому ці два заходи найчастіше поєднуються у виставку-ярмарок;

- головною метою ярмарку є укладання прямих торговельних угод по зразках продукції, а виставки — розповсюдження інформації з кінцевою метою стимулювання продажів за зразками;

- виставкам притаманні великі масштаби пропонування та необмежене коло відвідувачів, чого немає на ярмарках;

- звичайною практикою міжнародних виставок є здійснення продажів кінцевим споживачам, а ярмарків — здійснення продажів лише проміжним ланкам (промисловість, оптова та роздрібна мережа).

Виставки та ярмарки класифікують за такими ознаками: за місцем проведення; за частотою проведення; за радіусом дії; за постійністю місця проведення; за широтою номенклатури експонованих товарів; за економічним призначенням експонованих товарів.

У ярмарковому господарстві визначаються два напрямки в залежності від характеру торгових операцій:

1) ярмарок по реалізації продукції, що надійшла в первинний оборот;

2) ярмарок по реалізації невикористованої і зайвої продукції;

Перед ярмарками першого виду ставиться широке коло задач:

- посилення активного впливу ринкової торгівлі на формування планів виробництва продукції на основі маркетингових досліджень;

- впровадження у виробництво нових виробів, що відповідають вимогам світових стандартів; одночасне визначення продукції з моральним зносом, економічно недоцільної в експлуатації, а отже, що рекомендується до зняття з виробництва;

- робота зв'язана з демонополізацією в сфері виробництва і звертання продукції;

- обов'язки по забезпеченню пріоритету споживачів, посиленню економічного впливу на постачальника у випадку порушення ними договірних зобов'язань; перешкода вольовим прийомам і рішенням центральних органів у відношенні виробництва і реалізації продукції, що суперечать господарським інтересам підприємств, регіонів, галузей.

Ярмарки другого виду вирішують задачі по раціональному використанню трудових, фінансових, матеріальних, виробничих ресурсів.

До продукції, яка традиційно визнається придатною для експонування на виставках і ярмарках, належать інвестиційні товари високих технологій і товари широкого вжитку (сировина та напівфабрикати, як правило, не виставляються).

Для досягнення ефективного виконання виставкою (ярмарком) своїх функцій необхідно дотримуватись таких «десяти заповідей» її учасника:


1. Установити тісний зв'язок цілей участі у виставці (ярмарку) і цілей маркетингу підприємства-експонента.

2. Вибрати найліпшу виставку (ярмарок) з погляду місця і часу її проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда і т. п.

3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії виставок (ярмарків) унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.

4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.

5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що забезпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якістю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.

6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприємницької діяльності експонента. Вирішальну роль щодо цього відіграватимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.

7. Відповідно добрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відвідувачами.

8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.

9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.

10. Докладно продумати порядок післявиставкової (післяярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.


В даний час терміни "виставка" і "ярмарок" набули настільки близького значення, що можуть використовуватись як синоніми. Міжнародне бюро виставок визначає ярмарок як демонстрацію зразків продукції, яка згідно зі звичаями країни, де проводиться ярмарок, представляє собою великий товарний ринок товарів, що діє у визначені строки на протязі обмеженого періоду часу в одному і тому ж місці (наприклад, Сорочинський ярмарок на Полтавщині)

Рекламні сувеніри

Рекламні сувеніри широко застосовують для рекламних цілей, тому що це хороший засіб популяризації організацій, що використовують їх у своїй рекламній роботі

Умовно рекламні сувеніри можна класифікувати таким чином:

1) Фірмові сувенірні вироби - це, як правило, утилітарні предмети, оформлені з широким використанням фірмової символіки підприємства. Такими предметами можуть бути найрізноманітніші фірмові брелоки, значки, запальнички, авторучки, попільнички, шапочки, майки, сумки і т. п. Незмінними атрибутами їх художнього оформлення є: товарний знак або фірмовий блок організації- рекламодавця, іноді його адресу та інші поштові реквізити: девіз або який-небудь короткий рекламний слоган (гасло, клич).

2) Серійні сувенірні вироби з гравіюванням або з фірмовими наклейкамишироко застосовуються у практиці рекламної роботи.

Для зовнішньоторговельної реклами можуть бути ефективно використані різні вироби народних промислів: матрьошки, деревянні різьблені вироби, панно, карбування по металу, кістяні і бурштинові вироби. На них наклеюють самоклеючі фірмові наклейки з товарним знаком організації- дарувальника. Іноді гравірування наноситься з дарчим на написом.

3) Подарункові виробивикористовуються, як правило, під час ділових зустрічей керівників вищоїланки організацій з нагоди різних ювілеїв, у зв'язку з підписанням великих комерційних угод і т. д. Зазвичай це престижні речі: у закордонній практиці аташе-кейси, письмові прилади, настільні, настійні і підлогові годинники і т. п.; в практиці зовнішньоторговельних об'єднань - скриньки з лаковими слайдами, художні альбоми, хустки, порцелянові вази, самовари і т. Д. Перед врученням такі вироби, як правило, забезпечують гравіюванням або спеціальними дарчими табличками з фірмовою символікою.

4) Фірмові пакувальні матеріали - важливий чинник, що визначає оцінку рекламних сувенірів клієнтами і діловими партнерами. Навіть серійні сувенірні вироби, даровані в упаковці, оформлені з елементами фірмової символіки рекламодавця, набувають характеру фірмового сувенірного виробу.

До фірмових пакувальних матеріалів відносяться фірмові поліетиленові сумки, фірмова пакувальний папір та коробки для подарунків і сувенірів, а також різні фірмові папки, кишені для ділових паперів, фірмова клейка стрічка для упаковки посилок і бандеролей.

Пряма поштова реклама

Пряма поштова реклама являє собою розсилку рекламних повідомлень (у тому числі персоналізованих) на адресу певної групи осіб-споживачів або можливих ділових партнерів.

В зв'язку з тим, що пряма поштова реклама є надзвичайно ефективним засобом, що забезпечує цілеспрямоване охоплення більшого числа потенційних споживачів, вона отримали дуже широке поширення в різних країнах. До останнього часу в нашій країні це засіб реклами використовувалося порівняно мало.

Пряма поштова реклама може являти собою розсилку спеціально підготовлених рекламно- інформаційних листів або ж цільову розсилку друкованих рекламних матеріалів (іноді з типовим супровідним листом),

Рекламно-інформаційні листи друкуються і тиражуються, як правило, на фірмових бланках рекламодавця. У тексті таких листів міститься докладна інформація про переваги пропонованої продукції і конкретні комерційні пропозиції щодо продажу або співпраці. Дуже часто такі листа містять відомості про ціни, терміни і умови постачання.

Підготовлені рекламно-нформаційні листи розсилають потенційним споживачам або діловим партнерам за адресами, масив яких спеціально сформований відповідно до цілей і завдань кожної конкретної рекламної акції

Цільове розсилання друкованих рекламних матеріалів може здійснюватися за таким же принципом самостійно рекламодавцем або спеціальними службами рекламних агенств, у функції яких входить не лише організація розсилки матеріалів за адресами, представленим замовником, але І і формування необхідного масиву адрес.

При організації прямої поштової реклами з кожним роком все більшого розвитку набуває практика використання систем зворотних купонів, бланків-замовлень з гарантією оплати і т.п.

Особливо ефективні результати прямої поштової реклами для організації збуту специфічних видів промислової продукції та обладнання, рішення про закупівлю яких приймаються порівняно невеликою групою фахівців різних галузей народного господарства.

Основними відмінними рисами прямої поштової реклами є вибірковість аудиторії, тобто потенційних покупців, і можливість вибрати для реклами товару (послуг) певний територіальний район (регіон і т, п,). Крім того, пряма поштова реклама вважається однією з особистих формреклами і їй можна надати характер конфіденційності.

Колишній президент Асоціації прямої поштової реклами Едвард Н. Мейєр-молодший каже: "Ви звертаєтесь до покупця або потенційного клієнта індивідуально за допомогою найважливішого з усіх відомих йому слів - його власного імені. В основному ви намагаєтесь створити враження, що знаєте, хто він і що він собою представляє. У більшості текстів прямої поштової реклами ви розмовляєте з ним так, як говорили б під час особистої зустрічі. Тому пряма поштова реклама найбільш доречна в ситуації, де такий підхід до потенційного покупця логічний і виправданий Однак притаманний цьому засобу реклами високий ступінь вибірковості та індивідуалізації може бути реалізований як цінний фактор тільки в тому випадку, коли рекламодавець або рекламне агентство впевнені, що вийшли на дійсно потрібних їм людей. Пряма поштова реклама припускає використання методу вибіркового розповсюдження на відміну від масового, яке має місце при рекламі в пресі, аудіовізуальної, радіо- і телерекламі (до речі ці кошти можуть бути об'єднані в таке поняття, як реклама засобами масової інформації).

Термін "пряма поштова реклама" не охоплює всіх аспектів діяльності, які зазвичай зараховують до цього виду реклами. Точніше було б назвати ще діяльність "прямою рекламою", тому що даний термін передбачає і пряму поштову рекламу і не поштову пряму рекламу. Більша частина прямої реклами розсилається поштою, але значний і все зростаючий обсяг її поширюється за принципом в "кожні двері". Рекламні зверненим лунають перехожим., вручаються покупцям у магазинах, або опускаються безпосередньо в поштові скриньки або віддаються в руки мешканцям будинку.

За стильових особливостей тексту пряма реклама нічим не відрізняється від інших засобів реклами.Однак тексти прямої реклами можуть бути подані в незліченній різноманітності фізичних форм. У даному випадку розміри, форма, шрифтове оформлення, колір і ілюстрація не настільки визначені, як в інших засобах реклами, а тому їх поєднання встановлюється в кожному конкретному випадку рекламо дав цем або рекламним агентством. Найбільш часто в прямій поштовій рекламі використовують листи, листівки, проспекти, буклети, каталоги, поштові листівки, запрошення, програми, плакати, календарі, друковані сувеніри, візитні картки, бланк-замовлення, прейскуранта (прайс-листа), торгові довідники.

Ефективність використання прямої поштової реклами залежить від наявності у рекламодавця або рекламного агентства власної бази адрес. Якщо рекламодавець або рекламне агентство розраховують охопити дійсно потенційних, а не уявних покупців, скоротивши при цьому непродуктивну частку розсилки до мінімуму, їм слід починати з ретельно складеного адресного списку.

Мейєр говорить з цього приводу наступне: "Ваш текст може блищати, макет і формат - радувати око головного художника, друк - бути цілком гідною вищої нагороди за поліграфічне мистецтво, а як знак поштової оплати може бути наклеена щойно випущена пам'ятна марка, яку майже неможливо дістати. Але, якщо ваше відправлення виявиться адресованим особам, які не є потенційними клієнтами і не в змозі купити товар, вся ваша затія виявиться дорогої іграшкою. Розсильні списки складаються з адрес потенційних покупців товарів (послуг). Визначивши групу, яку слід охопити, рекламодавець або рекламне агентство складають список адресатів, використовуючи різні джерела. Це можуть бути власні адресні списки або придбані у спеціалізованих фірм, які торгують ними.

Створення власного списку - робота, що вимагає виняткової ретельності Перш за все для цієї мети потрібен добре підготовлений фахівець, який уміє розбиратися в довідниках і відшукувати в них тільки потенційних покупців, які цікавлять рекламодавця.

Підтримка списків у робочому стані - заняття дороге, важке і безперервне. Люди весь час переїжджають, одружуються, розлучаються і т.п. Підприємства терплять крах, зливаються, змінюють назви і місце перебування. Зводити до мінімуму непродуктивну розсилку допомагає лише постійне оновленим списків. Підтримувати списки в робочому стані допомагає звірка найсвіжішої адресної інформації з повернутими поштою відправленнями.

В останні роки завдання оновлення списків у величезній мірі полегшилася за рахунок застосування ЕОМ, яка забезпечує більшу вибірковість при виборі цільових груп і персоналізації торгових звернень.

При використанні прямої поштової реклами, слід мати на увазі, що при складанні кошторисів на розсилку реклами необхідно брати до уваги зростання поштових тарифів, а також викликане інфляцією загальне підвищення цін на робочу силу, матеріали і друк.

3.8 Зовнішня реклама

Зовнішня реклама — реклама, розміщена на вулицях (щити, розтяжки тощо), на фасаді будівлі фірми-рекламодавця (вітрина тощо), а також на транспорті. Один з найефективніших рекламних носіїв. При порівняно низьких витратах рекламний продукт піднімає свій рейтинг до дуже високого рівня, охоплюючи свою аудиторію багато разів за короткий період часу. Зовнішня реклама є найбільш видовищною з усіх засобів реклами. Крім цього, в зовнішній рекламі використовується світло, анімація і будь які-фарби. І нарешті, тоді як інші засоби реклами повинні шукати свій шлях до споживача, зовнішня реклама впливає на людей при відвідуванні магазинів, на роботі і на відпочинку, вдень і вночі, збільшуючи прибуток від продажу рекламованих товарів.

Носії зовнішньої реклами

· Білборди

· Сітілайти

· Лайтбокси

· Конвексборди

· Беклайти

· Призматрони

· Дорожні розтяжки

· Вивіски

Білборд (англ. Billboard) - найпопулярніший вид зовнішньої реклами. Стандартний розмір постера: 3*6 м. Матеріал для постера: папір BlueBack

Завдяки своїм великим розмірам білборди домінують над багатьма іншими рекламними форматами.

Ці рекламні щити викликають підвищений інтерес перехожих та пасажирів наземного транспорту. На фоні інших рекламних носіїв білборд виглядає масштабною конструкцією, і рекламний слоган буквально кидається в очі. Це дозволяє рекламодавцю зробити акцент на своєму продукті чи бренді оскільки імідж, розмішений на великогабаритному щиті можливо добре роздивитися навіть з великої відстані. Білборди встановлюються на вулицях та перехрестях міста, що гарантує приплив додаткової цільової аудиторії.

Сітілайт — рекламна конструкція формату 1,2x1,8 м. Матеріал для постеру: папір BackLite

 

 

Сітілайт — це, як правило, іміджева реклама,

а також реклама, в якій можуть бути використані як зовнішні вказівки для фірм, які розташовані поблизу даного сітілайта. А, наприклад, на зупинках громадського транспорту сітілайти можуть нести ширшу інформацію про компанію, бо час сприйняття рекламного носія збільшується.

 

Лайтбокс (світловий короб) — це яскравий та привабливий елемент зовнішньої реклами, який широко розповсюджений на вулицях міста та в торгових центрах. Матеріал для постеру: папір BackLite

 

 
 

 


Світлові короби є одними із самих популярних видів реклами. У першу чергу внаслідок відносно невисокої вартості та універсальності.

Конвексборд — рекламоносій формату 1,2x1,8 м, розміщений на опорі громадського електротранспорту та вуличного освітлення. Матеріал для постеру: папір ВlueВаск.

 

 
 

 


Але конвексборди не обладнанні підсвіткою рекламної площини, що зменшує якість контактів в нічний час.


 

Беклайт — рекламна конструкція у вигляді короба з внутрішньою підсвіткою. Стандартний розмір: 2,7*3,7 м. Матеріал для постеру: банер Flex

 
 

 

 


Беклайти, як правило, знаходяться над входами чи недалеко від них в торгові центри. Цей вид реклами не має чітких розмірів, ніж сітілайти, але ці рекламні носії дуже схожі.

Призматрон — щит, рекламна площина, яка складається із наборних трьохгранних сегментів. Стандартний розмір: 3x6 м.

Матеріал для постеру: папір BlueBack чи самоклеюча плівка.

Завдяки своїм орігінальним візуальним властивостям такі установки як призматрон багаторазово збільшує віддачу від реклами в місцях найінтенсивнішого дорожнього руху без необхідності збільшення кількості рекламних носіїв. Цим вони вигідно відрізняємося від статичних рекламних площин такого ж розміру.

Дорожні розтяжки — рекламні носії, які розміщуються над проїзною частиною та знаходяться в полі зору пасажирів та автомобілістів.

Основна відмінність розтяжки від інших рекламоносіїв заключається у вдалому розташуванні по відношенню до транспортному потоку, що дозволяє забезпечувати велику частоту контактів потенційних споживачів з рекламною інформацією та, як слідство, ефективність рекламної кампанії. Матеріал: банер Blockout.


Несвітові вивіски є недорогою альтернативою світовим коробам. Існує багато варіантів:

- Пластик та плівка — виготовляється із ПВХ/акрила необхідного розміру та самоклеючої плівки. Зображення може бути надруковано на кольоровому принтері чи вирізано плотером із кольорових плівок. Таку вивіску можливо підсвітити зовнішними світильниками окремо, чи в комплексі з фасадом.

- Композит та плівка - разом з ПВХ використовується композитний матеріал.

Пропаганда

Пропаганда (лат.Propaganda дослівно — «яка підлягає поширенню (віра)», від лат. propago — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. Пропаганда зазвичай повторюється та розповсюджується через різні засоби масової інформації, щоб сформувати обраний результат суспільної думки.

У широкому розумінні - поширення соціально-політичних, природничо-наукових та інших знань з метою їх втілення у суспільну свідомість; у вузькому розумінні - ідеологічно спрямована діяльність будь-якої партії для формування у конкретних верств населення певних поглядів і уявлень (світогляду). Значення партійної пропаганди особливо зростає у період виборчої кампанії.

На відміну від об'єктивної подачі інформації, пропаганда подає інформацію насамперед для впливу на аудиторію. Пропаганда часто подає інформацію вибірково (хоча не до кінця сказана правда — це теж брехня), щоб спонукати до певних узагальнень, або використовує емоційно заряджені повідомлення, щоб спровокувати радше емоційну, ніж раціональну реакцію на подану інформацію. Бажаним результатом є зміна ставлення до суб'єкта в цільовій аудиторії, щоб просувати таємні політичні плани. Пропаганда може використовуватись як форма політичного протистояння.

Хоча термін «пропаганда» справедливо набув яскраво негативного забарвлення через поєднання її з найбільш маніпулятивними та шовіністичними прикладами (як-от: нацистська пропаганда для виправдання Голокосту та комуністична пропаганда для приховування Голодомору та його штучності і, відповідно, злочинності) пропаганда у своєму початковому значенні мала нейтральне забарвлення і могла пов'язуватися із застосуванням, яке було в цілому м'яким і невинним, як, скажімо, публічні рекомендації з охорони здоров'я, заохочення громадян брати участь у виборах, заохочення людей повідомляти в правоохоронні органи про злочини тощо.

Пропаганда часто використовувалась для впливу на думки та переконання в релігійній сфері, і зокрема під час розколу Римо-католицької церкви та протестантських церков. Пропаганда стала звичнішою у політичному контексті, зокрема означає певні намагання, фінансовані урядами, політичними групами, але також із прихованими інтересами. На початку XX сторіччя основним прикладом пропаганди був партійний слоган (гасло). Також на початку XX сторіччя термін «пропаганда» використовувався піонерами новосформованої галузі відносин з громадськістю для опису їхньої діяльності. Таке застосування терміну відмерло в часи Другої світової війни, оскільки ця галузь почала уникати слова, яке набуло негативного забарвлення.

 
 

Буквально перекладається з латинської мови як «те, що має бути розповсюджене». В деяких культурах термін є нейтральним або навіть і позитивним, водночас в інших цей термін набув яскраво негативного забарвлення. Емоційне забарвлення терміну «пропаганда» може змінюватися з часом. Наприклад, в португальській мові та деяких іспаномовних країнах, зокрема південному конусі, слово «пропаганда» стосується найзвичнішого маніпулятивного засобу — «реклами».









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь