Дайте характеристику впливу інфляції на прийняття фінансових рішень.

Інфляція — це знецінення грошей через порушення їх кількості в обігу, перенасичення обігу грошима і, як наслідок, зростання цін на товари та послуги, розбалансування економіки, створення для підприємств якісно нових специфічних умов функціонування.

Коли рівень зростання цін порівняно невеликий (у межах 4—12 % на рік), підприємства починають відчувати потребу в певному коригуванні своїх дій у сфері управління фінансовими ресурсами.

Підприємства швидко вкладають вільні гроші в матеріальні активи і цим, між іншим, стимулюють розвиток інфляційного процесу. Зростає попит і зростають ціни на засоби виробництва, предмети споживання, в результаті підприємства підвищують договірні ціни на свою продукцію для збереження рівня дохідності.

За гіперінфляції (темпи зростання цін перевищують 100 відсотків на рік) успішна діяльність підприємств починає залежати не лише від їхніх власних зусиль, а й від зовнішнього середовища, діяльності інших суб’єктів господарювання, діяльності держави.

Аналіз роботи підприємства за умов інфляції натрапляє на певні труднощі тому, головно, що зміни цін, зміни вартості активів і пасивів не знаходять належного відображення у бухгалтерській звітності.

Але існує можливість вимірювання впливу інфляції за використання таких показників:

· рівень інфляції;

· індекс інфляції.

Рівень цін відображає зростання цін за певний період у відсотках. Індекс інфляції відображає, у скільки разів зросли ціни за певний період. Якщо середні ціни на продукцію для розрахунку рівня інфляції в кінці періоду позначити як Ц1, а на початку періоду — Ц0,то рівень інфляції визначатиметься формулою:

Ір=(Ц1/Ц0)*100%

а індекс інфляції:

Ір=Ц1/Ц0

 

 

Охарактеризуйте, яким чином здійснюється організація фінансової роботи на підприємстві.

Фінансова робота - це діяльність з управління фінансами фірми. Вона включає:

• планування і організацію фінансів;

• облік фінансових ресурсів;

• контроль і аналіз ефективності їх використання;

• регулювання доходів і видатків;

• стимулювання кінцевих результатів виробництва.

Виробнича і комерційна діяльність підприємств може забезпечуватися грошовими коштами у формі самофінансування, банківського і комерційного кредитування, залучення акціонерного капіталу, бюджетного фінансування.

Фінансову роботу на підприємствах організовують і проводять спеціальні фінансові служби. Самостійні фінансові служби створюють, як правило, на великих підприємствах.

До їхнього складу можуть входити відділи:

- планові;

- реєстраторські;

- розрахункові.

На малих підприємствах відповідальність за фінансову роботу несе головний бухгалтер.

Фінансовий відділ фірми має право:

• контролювати інші відділи в питаннях, що пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків;

• вимагати від інших відділів матеріали, потрібні для виконання обов'язків;

• вибирати в бухгалтерії, плановому відділі, відділі маркетингу, технічному, капітального будівництва потрібні для роботи документи і матеріали.



Крім того, працівники фінансових відділів мають право вимагати:

- звіти і баланси;

- плани випуску і реалізації продукції;

- плани руху товарно-матеріальних цінностей;

- розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень;

- кошториси.

Начальник фінансового відділу або фінансовий директор, або фінансовий менеджер підпорядковуються керівникові фірми або заступникові з економічних питань і несуть відповідальність ось за що:

• збереження власних оборотних засобів підприємства;

• виконання планів реалізації і прибутку;

• забезпечення ресурсами витрат, передбачених фінансовим планом;

• використання коштів за цільовим призначенням;

• дотримання фінансової і кредитної дисципліни.

Завданнями фінансової служби підприємства є:

- фінансування витрат на виробництво, капітальних вкладень та інших витрат;

- виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками, засновниками;

- пошуки шляхів збільшення грошових надходжень;

- забезпечення збереження та оборотності оборотних засобів;

- контроль за ефективністю використання основних фондів (ОФ);

- організація і вдосконалення форм грошових розрахунків. Функції фінансової служби підприємства:

• фінансово-кредитне планування;

• розрахунки з робітниками і службовцями, бюджетом, банками, постачальниками і підрядними організаціями.

Фінансове управління діяльністю господарства має дві взаємопов'язані сфери:

1) поточна діяльність, що пов'язана з використанням поточних активів;

2) інвестиції.

Управління короткостроковим фінансуванням включає:

• визначення оптимальної величини капіталу;

• управління готівковим оборотом і ринковими цінними паперами;

• визначення розмірів і джерел короткострокових кредитів.

 

Визначте складові ефекту фінансового важеля.

Ефект фінансового важеля складається з таких двох складових:

1)так званий диференціал — різниця між економічною рентабельністю активів та середньою розрахунковою ставкою відсотку по позикових коштах. Через оподаткування від диференціалу залишаються лише дві третини (1 — ставка оподаткування прибутку), тобто 2/3 (ЕР — СРСВ).

Де ЕР - економічна рентабельність; СРСВ - середня розрахункова ставка відсотку; 2) плеча фінансового важеля (співвідношення позикового капіталу до

власного)

Це плече, що розраховується як відношення позичкового капіталу до власного. Збільшуючи або зменшуючи плече важеля залежно від наявних умов, можна впливати на прибуток і прибутковість власного капіталу.

 

Дайте характеристику управлінню портфелем фінансових інвестицій.

Інвестиційний портфель - це цiлеспрямовано сформована сукупність об´єктів фінансового та реального інвестування, що призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії вiдповідно до інвестиційних цілей, визначених у цій стратегії.

Принципами формування iнвестиційного портфеля є наступнi:

• Відповідність складу портфеля iнвестиційній стратегiї компанії.

• Обов’язкова оцінка всіх можливих альтернатив для кожного проекту.

• Забезпечення прийнятних для компанiї співвідношень між основними цілями: прибутковістю, зростанням капiталу, мінімізацією ризику та ліквідністю.

• Колегіальність у прийнятті рішень щодо складу портфеля.

• Забезпечення відповідальності та керiвництва портфелем відповідно до статуту корпорації.

З середньострокових і довгострокових iнвестицій, формується портфель реальних проектiв. Інколи до портфеля можуть включатися і короткострокові проекти — придбання підприємств і виробництв, обладнання, що не потребує монтажу, незавершених об’єктiв, іншої нерухомості.

Принцип обов’язкової оцiнки можливих альтернатив говорить про необхідність розрахунку економічної ефективності інвестицій за всіма можливими варіантами реалізації проекту: нове будівництво, реконструкція та розширення, технічне переозброєння дiючого підприємства або незакінченого об’єкта.

Формування портфеля активiв може здійснюватися за рахунок широкого спектра фондових iнструментів, основними з яких є:

• акції відкритих акціонерних товариств;

• деривативи;

• державні та мунiципальні облігації;

• сертифікати та опцiони акцій;

• облігації підприємств;

• комерційні папери;

• приватизаційні ціннi папери;

• депозитні сертифікати банків, ощадні сертифікати та інше.

Провівши аналіз усіх чинників інвестор взмозі зупинити свій вибір на одній або декількох цілях, відповідно до яких формується інвестицiйний портфель. Сформований портфель може бути віднесено до того чи іншого типу, що вимагає відповiдних методів управління та нагляду.

Інвестиційний портфель формується згiдно з принципами, які випливають з iнвестиційної стратегії.

Основним принципом вважається: – принцип вiдповідності складу портфеля iнвестиційній стратегії компанії передбачає залучення до портфеля таких проектів, якi повинні забезпечити інвестору реалізацію його стратегічних цiлей.

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь