Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Еллінізм – примусове об’єднання давньогрецької та давньосхідної цивілізацій в єдину систему держав.
Екклесія – народні збори в Афінах. Ера – у перекладі з латинської мови – початковий момент літочислення. Ефори – від грецького “наглядачі”. П’ять вищих урядових осіб у Спарті, які контролювали виконання законів Лікурга. Єгиптологія – галузь історичної науки про стародавній світ, яка займа-ється вивченням стародавньоєгипетської цивілізації. Єпископ – вища посада в християнській церкві часів Пізньої Римсь-кої імперії. Єресь – охарактеризовані церквою погляди та вчення, що відступають від прийнятої доктрини у сфері догматики і культу. Жрецтво – група людей, яка в політеїстичних релігіях вважається посередником між віруючими і надприродними силами, здійснює релігійні обряди. Жреці вели літописи, займались астрономічними спостереженнями, інколи поєднували релігійну і державну владу. Землекористування – користування землею на визначених правових засадах, які включають відповідні права та обов’язки тих, хто володіє землею. Ієрогліфи – малюнкові писемні знаки (писали на папірусі, стінах храмів, саркофагах тощо). Ілоти – державні раби в Спарті, які були прикріплені до земель-них наділів і своєю працею забезпечували всім необхідним спартіатів. Імперія – велика монархічна держава (на чолі – імператор), що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв'язків. Імперії виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддержави. Індульгенція – (від лат. Indulgentia – милість, прощення). У римському праві – помилування з нагоди будь-якого торжества. Іригація – система рільництва, заснована на використанні природ-ної вологи для поливу рослин. Історичне джерело – це пам’ятки минулого, все те, що несе на собі залишки життя і діяльності людей, дає можливість відтворити історичні події (пам’ятки матеріальної культури, мови, писемності, звичаїв, обрядів тощо). Календар – спочатку так називались боргові книжки у Стародавньо-му Римі, за якими боржники повинні були розраховуватися з кредиторами. Оскільки борги треба було повертати на початку місяця (в так звані календи), такі книжки і називались календарями.
Каста – замкнена ендогамна група людей, пов’язаних виконанням певної соціальної функції, походження чи традиційною успадкованою професією.
Квестор – урядова посада в Стародавньому Римі. Вели слідство та виконували обов’язки державних скарбників. Клерухія – військове поселення афінських громадян на території союзників. Клієнти – іноземці або бідні люди у Римській державі, які йшли під захист і покровительство патриціїв. Колегії – у Стародавньому Римі – колективи або союзи осіб, що об’єднувалися за спільною професією, обов’язками чи культом. Колони – орендарі землі, які обробляли землю багатих землевлас-ників за натуральну плату. Колонія – поселення, утворене внаслідок масового переселення громадян з одного місця на нові землі. Комедія – весела театральна вистава, походить від стародавніх обрядових ігор під час релігійних свят. Консул – найвища урядова посада в Римі, що виникла в період встановлення республіканської форми правління. Конфуціанство – етико-політичне вчення давньокитайського мислителя Кун Фу-цзи (Конфуція, 551 – 479рр. до н.е.). З 3 ст. стала державною релігією Китаю і панувала там до революції 1911р. Культ – слово “культ” походить від латинського слова cultus – “шанування”. Означає шанування Бога чи людини. Курія – союз чоловіків-воїнів, підрозділ народного ополчення у Стародавньому Римі. Кшатрії – варна воїнів у Стародавній Індії. Латифундія – велике землеробське господарство у Стародавньому Римі. Оброблялось колонами і носило переважно натуральний характер. Ліберти – особлива категорія населення римського суспільства, яке складалось з вільновідпущених. Це раби, які отримали свободу і обмежені громадянські права. Їх діти називались лібертіни. Лімму – назва члена ради старійшин в Ассирії; його ім’ям називали рік. Літургія – державна повинність багатих громадян у давній Греції. Вони були зобов’язані надавати фінансову допомогу державі під час війни, нести витрати на утримання храмів і організацію свят. Пізніше, з утвердженням християнства, так стали називати обряд богослужіння.
Магістратури – урядові посади в Римі часів Республіки. Оскільки посади магістратів (диктатора, консулів, квесторів та ін.) вважалися почесними, то жодної винагороди урядовці не отримували. Магія – сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, здатну чудодійно впливати на хід подій у житті людей. Магнати – власники латифундій, вищі чиновники та військові, чиї маєтки були звільнені від сплати податків. Месіанізм – учення іудео-християнського походження про містичного спасителя людства, пришестя посланця Бога – месії; у політиці – вчення ідеологічного характеру про особливу роль певних спільнот, організацій, лідерів у історії тієї чи іншої країни або всього людства. Матріархат – соціальна організація первісного суспільства в період від верхнього палеоліту (40 – 35 тис. років тому) до розвиненого неоліту (12 – 6 тис. років тому), початковий етап розвитку організації. Метрополія – місто, переселенці з якого засновували нові поселення-колонії. Монархія – форма державного управління, за якої влада зосеред-жується в руках однієї людини (царя, короля, фараона і т.п.) і є спадковою. Монотеїзм – віра в одного Бога. Муніципій – міська община у римській державі з органами самоуправління. Народний трибун – державна посада у Римі часів республіки. В обов’язки трибуна входив захист прав плебеїв. Неолітична революція – процес переходу від традиційного привласнюючого господарства (мисливство, збиральництво, рибна ловля) до господарства виробничого (землеробство, скотарство). Хронологічні рамки неолітичної революції на терені України – VІ - ІІІ тис. до н.е. Нобілітет – вища верства суспільства у Римській державі. Нобілі повинні були мати майно на один мільйон сестерціїв і входити до складу сенату. Номарх – правитель нома, пізніше з виникненням держави – чиновник, що управляв частиною території Єгипту. Обол – грецька мідна або срібна монета вартістю 1/6 драхми. Афінський срібний обол важив 0,73 г. Олігархія – в перекладі з грецької мови “влада небагатьох”. Система державної влади, за якої найбільші повноваження мають найбагатші або найзнатніші громадяни. Оратор -людина, яка володіє мистецтвом красномовства або заробляє гроші виголошенням промов в суді. Орфізм – релігійно-філософське вчення в Римській імперії, яке проголошувало безсмертя душі. Остракізм – голосування, шляхом підрахунку голосів за уламками глиняного посуду (остраконів) у Стародавній Греції. Охлократія – домінування в політичному житті суспільства впливу натовпу, юрби, один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими. Патріції – представники стародавніх римських родів, які брали участь у заснуванні міста Рим. Патрони – члени патріціанських родів, які брали під свій захист окремих бідних людей (клієнтів). Періеки – прошарок населення у Спарті, який мав особисту свободу, але був позбавлений політичних прав. Піфія – жриця-ясновидиця у храмі Аполлона в Дельфах. Плебс – нижча верства населення римського народу. Плем’я – форма об’єднання людей у великий колектив для вирішення виробничих та військових проблем на основі спільності мови та території проживання. Плутократія – політичний лад, за якого влада належить найбагатшим представникам панівного класу; купка найбагатіших представників панівного класу. Поліс – тип держави у Стародавній Греції. Община громадян – незалежних земельних власників.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 765; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.163.25 (0.007 с.) |