Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Трамвайне депо та перша львівська електростанція
Споруджені 1894 року за проектом Альфреда Каменобродського, разом із впровадженням у Львові електричного трамваю. У 1905–1906 роках комплекс розбудовано ймовірно за проектом Міхала Лужецького, зробленим у міському будівельному департаменті. Пізніше, у 1926–1927 роках, син Альфреда Каменобродського – Адольф, виконав ще одну перебудову. Було споруджено нову ремізу, адміністративний будинок і огорожу Перше львівське трамвайне депо на початку вул. Сахарова. Зараз цього будиночка перед трамвайним депо (див. фото) вже немає. Що з ним сталося поки вияснити не вдалося, але по його розташуванню можна припустити, що він заважав спорудженню колій швидкісного трамваю напрямку Сахарова-Наукова, яке почалось в 1978 році. Тоді його могли і знести.
Вулиця Котляревського На непарній стороні вулиці Котляревського привертають увагу кам’яниці 15 та близнюки 17-19. Наріжний багатоквартирний будинок за адресою Котляревського, 15 було збудована у 1912-13 рр. за проектом архітекторів І. Кєндзєрського та А. Опольського. Кам’яниця має шоломовидний дах, трапецієвидний фронтон з боку вул. Богуна, та цікавий портал з вул. Котляревського. Стиль – модернізована версія неокласицизму, яка виявляє вплив німецької архітектури початку ХХ ст. Сецесійні близнюки №17-19 збудовано у 1910-11 рр. за проектом Юзефа Горнунґа. Цікаві портали під трикутним балконом-дашком. На фасаді містять цікаве майолікове панно що зображає дивовижного птаха. На жаль влітку за гілками розгледіти важко
Вілла Францівка, вулиця Мельника З-поміж розкручених, розпіарених львівських будинків трохи далі від центру міста скромною, але вишуканою Попелюшкою стоїть невеличкий палац – вілла спадкоємниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. «Палац гіпсових королів», збудований у стилі необароко, розташований на розі вулиць Мельника та Коновальця, має адресу Мельника, 13 та Коновальця, 47. Вона була збудована у 1893 р. за проектом відомого на той час архітектора Яна Пєрося. Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Проект експонувався у Львові на будівельній виставці 1892 року. Вілла Юзефи Франц являє собою показовий приклад палацової архітектури кін. ХІХ ст. Сам будинок – цегляний, тинькований, багато оздоблений скульптурним декором, у плані наближений до чотирикутника. Композиція об’ємів асиметрична. Дахи мансардні. Вікна прямокутні та арочні, в обрамленнях. З південного заходу розміщений портик парадного входу. Акцентом композиції є вежа, що завершується куполом. Будівлю із флігелем, що неподалік, оточує сад. В інтер’єрах збережене ліпне оздоблення стін та плафонів. Родині Франців належали гіпсові кар’єри та фабрика в кінці нинішньої вулиці Коновальця. А вся околиця довго ще називалась Францівкою. Згодом на місці кар’єрів постали Піщані (Алтайські) озера та спортивний парк названий у 1920-х роках Ґданським. У 1960–1970 частину парку забудували 9-поверховими будинками, гуртожитками, готельним комплексом «Турист». Після І Світової війни Францам належала «Францувка» та будинок на розі Коновальця – Мельника, № 9. Палац в цей час став власністю інженера Карла Ріхтманна. Більше того, він купив також і № 9, і ділянку на протилежному розі, там, де зараз магазин «Темп», не інакше, як мав намір будувати щось грандіозне. Ну, зрозуміло, що плани, якщо вони й були – не здійснилися. У 1930–их роках власником палацу На Листопаду, 47 був граф Мечислав Ходкевич і його дружина Феліція. Відомо, що з 1939 року вілла була націоналізована. Після війни (в 50-их роках) тут розміщувалося дитяче відділення обласного туберкульозного диспансеру. Зараз – Львівський обласний лікарсько–фізкультурний диспансер.
Будинок «Під павою» Будинок «Під павою», вулиця Котляревського Будинок по праву сторону під номером 22. Ідентичний декором з наступною кам’яницею № 24 він носив назву «Під павою» – завдяки флюгеру над 22-кою, та скульптурою на фронтоні 24-ки. Будинки споруджені за проектом Карела Боубліка у 1897-98 рр. в стилі історичної еклектики. Силует 22-ки акцентовано кутовою вежею з бароковим куполом складної форми. Палац на вулиці Коперніка Палац Бєльських – пам'ятка архітектури початку XX ст., розташована у на вул. Коперника, 42. Палац було перебудовано у 1921–1923 роках архітектором професором І. О. Багенським для графів Бєльських. В 1939–1941 та 1944 роках графській родині «залишили» половину будинку, в другій половині розташувалася Спілка письменників УРСР. Тут же були редакції органу Спілки щомісячника «Література і Мистецтво» та польського щомісячника «Нове віднокренгі», у 50-х роках – гуртожиток кредитно-фінансового технікуму. Від повоєнних часів тут був Обласний міжсоюзний будинок самодіяльної творчості та Будинок вчителя, від 1958 р. у цьому приміщенні влаштовує вистави Польський народний театр, а в 1985 р. облаштували Педагогічний музей. Будівля зведена у дусі неокласицизму, сполучає у собі гармонію пропорцій та строгість і благородство архітектурного образу. Будинок із цегли, в плані прямокутний, трьох-поверховий. Ризаліт оформлено колонним портиком з аттиком зверху. Вікна та ніші над ними декоровано. В інтер'єрі є парадна зала. Палац відгороджений від вулиці металевими ґратами та воротами. Щодо стилю будинку є різні думки. Ю. Бірюльов і Г. Островський вважають, що це неокласицизм. В. Вуйцик та Р. Липка – що це академічний модерн. Бували тут О. Толстой, О. Десняк, П. Панч, В. Василевська.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 415; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.210.239.12 (0.007 с.) |