Проблеми інформаційного забезпечення інновацій

Інновативно-інноваційний розвиток держави пов’язується з активними процесами глобального реформування і конкуренції за умов модернізації наукової, освітньої, технологічної, організаційної та виробничої сфер суспільства. Це відповідає вимогам цивілізації, нагальним потребам створення інноваційно-комунікаційного середовища, актуалізує питання поширення соціальної інформації, що ґрунтується на якісних знаннях, здатності відповідних структур – органів НТІ, центрів, інтелект-центрів, медіатек, бібліотек, інформаційно-мережевих служб тощо – генерувати, обробляти та ефективно використовувати її в науково-інформаційних системах.

Інформаційне забезпечення (ІЗ) нововведень як сучасний напрям інформаційної діяльності соціально-комунікаційних структур (СКС), особливо в науково-технічній сфері, залежно від інформаційних потреб суспільства, має своє теоретичне обґрунтування в багатьох працях учених. Розуміючи під інновацією кінцевий результат інноваційної діяльності, який виступає втіленням нового або вдосконаленого продукту чи підходу в практичній сфері, можна говорити про актуалізацію ІЗ інноваційного процесу та важливість участі в ньому СКС, які повинні працювати на випередження [4]. І це, власне, доведено їх еволюційною інформаційно-комунікаційною діяльністю в період фронтальної інформатизації і трансформації наукової сфери України, соціально-економічного, правового секторів держави, освітньої, документально-бібліографічної, інформаційної галузей тощо. Науково-теоретичне освоєння інновацій в ІЗ суспільства за участі СКС пов’язане з інтеграцією їх до інфосфери суспільства і є загальнотеоретичним положенням та емпіричним фактом, що прискорює появу нових форм організації інформаційних процесів забезпечення інноваційної політики в державі. При цьому формування середовища знань стає основою сучасного модернізаційного проекту розвитку сфер суспільної діяльності, яке спирається на такі принципи інтелектуалізації, як свобода творчості, недоторканність інтелектуальної власності тощо.

Створення й функціонування відповідного середовища інформації та знань як фактора інноваційного виробництва сприяє активному включенню СКС у процеси виготовлення, переробки та передання інформації на основі домінування нових засобів обчислювальної техніки та телекомунікаційних засобів.

Очевидним є те, що на тлі активного розвитку технологій та експонентного зростання обсягів інфопотоків СКС інтегрують у виробничу підсистему інформаційної індустрії різних сфер суспільства, стають реальними постачальниками новітніх інформаційних продуктів та послуг, що містять у собі невичерпний інтелектуальний потенціал для інноваційної діяльності, зокрема:

– формують нові інформаційні ресурси, як традиційні, так і електронні;

– забезпечують переробку, передання, зберігання і конвертацію друкованих носіїв інформації в електронні архівації;

– створюють тематичні бази даних (БД), зведені електронні каталоги, банки нормативно-правових документів та ін.;

– опрацьовують корпоративні інфопортали та банки наукових і технологічних інновацій, ідей, практик, законопроектів.

У державно-організаційній сфері нашого суспільства передбачені такі напрями інформаційної політики:

– створення умов для вчасного, якісного й ефективного ІЗ науковців, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян на основі національних ІР;

– адміністративний, технічний, судовий, міжнародно-правовий захист вітчизняного інформаційного продукту та технологій в Україні, її інформаційних ресурсів, особливо тих, що є національним надбанням;

– подальше впорядкування інформаційних відносин у національному інформаційному просторі України, зміна співвідношення розповсюдження в країні вітчизняної і зарубіжної інформаційної продукції та інформаційних технологій на користь вітчизняних; державна підтримка суб’єктів національного інформаційного простору України;

– посилення позицій України в європейському й світовому інформаційному просторі, забезпечення інформаційної та духовної, культурної ідентифікації України в міжнародних інформаційних відносинах, піднесення міжнародного авторитету вітчизняного інформаційного продукту й технологій, його виробників.

У техніко-технологічному аспекті сучасні дослідники акцентують увагу на декількох засобах опрацювання неструктурованої інформації з метою її консолідованого упорядкування [5; 6; 8].

1. Системне управління документами (document management), що дозволяє забезпечувати контроль процесів створення, редагування, публікації й архівування документів.

2. Системне управління веб-контентом (Web-content management), що сприяє виявленню спеціалізованих знань, дозволяє персоналізувати контент для окремого споживача інформації.

3. Системне управління архівами (record management), що дає змогу опрацьовувати наукові архіви форумів, наукових дискусій, обговорень інноваційних ідей тощо.

4. Управління цифровими правами (digital rights management) створює умови для безпечного поширення інформації та знань, їх захисту; правового доступу, розповсюдження інформаційних даних, копіювання тощо.

5. Співробітництво, яке має на меті вдосконалення комунікацій користувачів у межах єдиного наукового простору.

Отже, враховуючи диверсифікацію інноваційних процесів у середовищі, розширення і реалізації спеціалізованих знань, назріла необхідність в обговоренні і вирішенні питання консолідованої діяльності СКС. Передусім це має стосуватися зведення надвеликих масивів структурованої та неструктурованої інформації, кооперації академічних, вузівських бібліографічних і технологічних служб у сфері аналізу, обліку інформації та ініціатив. Зокрема, фахівці-правники розуміють консолідацію як один із способів систематизації, цілі якої полягають в усуненні множинності нормативно-правових приписів; зведенні воєдино всіх чинних нормативних положень, що регулюють окреме конкретне питання, їх уніфікації, а також створенні в системі джерел права об’ємних нормативно-правових масивів за предметом правового регулювання. З точки зору інноватики «консолідована інформація» належить до інформаційно-аналітичної діяльності СКС і розглядається як результат інформаційного аналізу з метою опрацювання й ефективного використання в процесах підтримки, прийняття інноваційних рішень. Зміст поняття наближається до значень «зміцнення», «об’єднання», а особливість його полягає в здатності «означати і процес, і його результат, тобто стан». У цілому консолідація як комплексна процедура упорядкування та систематизації об’єктів різної природи, ефективний інструмент аналізу в інформатиці має забезпечувати синергетичну інваріантність, універсальність, взаємопов’язаність, єдність, адаптованість, різноманітність інноваційної діяльності [5; 6; 9; 12]. У стратегічному аспекті формування, зберігання, конвертації друкованих носіїв в електронні архівації, створення тематичних і ведення електронних баз даних, зведених бібліографічних ресурсів і корпоративних медіаоб’єднань діяльність СКС є невід’ємним елементом інноваційного задоволення інформаційних потреб науки та практики на міжнародному, національному, регіональному, галузевому й місцевому рівнях, що впливає на:

– прискорення обміну науковими знаннями;

– посилення процесів диференціації і спеціалізації науки в цілому та її галузей, їх інтеграцію;

– політичні, економічні та інші фактори інноваційного розвитку;

– інтернаціоналізацію характеру науки;

– знівелювання розбіжностей між дослідницькими дисциплінами і актуальними темами інноватики;

– синергетичну інваріантність, універсальність, взаємопов’язаність, єдність, адаптованість, різноманітність інфосередовища.

Таким чином, у сучасних умовах дослідження системи ІЗ інновацій має враховувати особливості наукових комунікацій, стан інформаційного простору, характер нової реальності, що, у свою чергу, визначає рівень та напрями процесів, які відбуваються в науковій діяльності і у сфері права. По-перше, розвиваються сучасні телекомунікаційні системи і технології, що впливають на природу, обсяги і зміст інформації. По-друге, зростають роль і значення інформації та знань, відбувається перетворення знань на безпосередню творчу силу.

Можна говорити про основні концепти системної організації інформаційного забезпечення інновацій СКС, які полягають у: єдності цілей (доступу до ІР); функціональній єдності (формування, обробка, розповсюдження ІР); системному управлінні інфопотоками та інноваційними ресурсами (кооперація, координація). Поглиблення й урізноманітнення комплексу ІР і запровадження їх у практику має забезпечити задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб або держави. Це, у свою чергу, стимулюватиме розвиток різних форм інновацій інституціональних елементів інноваційного середовища й інфраструктури через трансфер технологій та нововведень, зокрема:

– діяльність технопарків (структурно-функціональне поєднання наукових досліджень, нововведень у науково-технологічній сфері);

– розвиток інноваційних структур (об’єднань, асоціацій, маркетингових, інформаційно-комунікаційних, юридичних, освітніх тощо);

– взаємозбагачення та вплив регіональних наук, технополісів, міст високих технологій та інших;

– патентно-ліцензійна діяльність.

Отже, СКС мають орієнтуватися на участь у колективних та індивідуальних грантах, національних наукових програмах, інтеграційних проектах міжнародного інформаційного обміну науковими ідеями для стимулювання соціально-економічних, науково-технологічних та інших змін та інновацій.

Інформаційне забезпечення інновацій також може розглядатися як сукупність законних, своєчасних, ефективних, цілеспрямованих і захищених процесів збирання, сприйняття, зберігання, переробки, передання, надання, отримання і використання релевантної інформації для розв’язання завдань правового регулювання інноваційної діяльності. Нині всі інноваційні перспективи пов’язуються із застосуванням інформаційних технологій (ІТ), комп’ютеризацією, автоматизацією, інформатизацією та впровадженням високотехнологічних інформаційних систем і мереж. Прогрес у сфері ІТ стає чинником формування інфосередовища нового рівня, що забезпечує інтегрованість, інтерактивність, гнучкість та інтелектуалізацію новітньої технології, самого середовища та інноваційної діяльності людей.

Таким чином, інноваційні процеси активно впливають на розроблення наукової доктрини, яка визначає трансформацію української правової науки, її зближення з правовим полем провідних країн, ураховуючи національні наукові традиції.

Тема 6