Іммобілізація при переломах та вивихах.

Виконання навички: іммобілізація ключиці

Показання: перелом ключиці.

Підготувати все необхідне: бинти, валик, косинка.

Для фіксації відломків ключиці використовують пов’язку Дезо, косинкову пов’язку з обов’язково підкладеним валиком в пахвову ділянку пошкодженої сторони (дивись - десмургія, пов’язки косинкові на верхню кінцівку), або кільця Дельбе (мал. 93), вони виготовляються із марлі і вати. Спочатку беруть шматок марлі, довжина якої вимірюється за обхватом надпліччя і пахвової ділянки. Цей вимір повинен бути вільним, не стискаючим. На марлю виміряної довжини шириною 15-16 см. кладуть шар вати. Краї марлі та кінці зшивають, створивши кільце. Два кільця проводять через руки на надпліччя і позаду між лопатками їх зводять так, щоб максимально розправити плечі, а кільця стягнути і зав’язати бинтом. В такому стані транспортувати до лікарні сидячи, або пішки (якщо багато потерпілих).

Виконання навички: іммобілізація плеча

Показання: перелом плечової кістки, ушкодження плечового суглобу.

Підготувати все необхідне: драбинчаста шина Крамера, валик, вата, бинти, стрічка, косинка.

Провести підготовку шини: для цього покласти шар вати на всю довжину шини і зафіксувати її бинтом. Попередньо шину моделюють по здоровій кінцівці потерпілого, або ж на собі (той хто надає допомогу). У першому випадку виміряти довжину кисті (від зігнутих пальців) та передпліччя до ліктьового суглобу і зігнути під прямим кутом. Від зігнутої шини в ліктьовому суглобі виміряти довжину плеча до надпліччя, де її зігнути таким чином, щоб вона набула форми тіла і своїм кінцем дійшла до внутрішнього кута лопатки або надпліччя.

У другому випадку, коли потерпілий приблизно за зростом та конституцією відповідає тому, хто надає допомогу. Моделювання шини Крамера проводять таким чином (мал.): фіксують пальцями кінець шини зігнутої в ліктьовому суглобі під прямим кутом однієї руки (мал.а), а другою рукою, захвативши за протилежний кінець накладають шину на плече, надпліччя другого плеча (мал.б), вигинаючи та моделюють по своєму тілу. Змодельовану шину обережно підкладають під ушкоджену кінцівку, попередньо підклавши в пахвову ділянку валик (мал.в). Верхні та нижні кінці шини зв’язують стрічкою, а другий через пахвову ділянку здорової кінцівки. Шина фіксує 3 суглоби: променево-зап’ястковий, ліктьовий та плечовий.

При відсутності стандартних шин транспортну іммобілізацію при переломі плеча у верхній третині проводять за допомогою косинкової пов’язки. В пахвову ділянку кладуть валик, який прибинтовують до грудної клітки через здорове плече. Руку зігнуту в ліктьовому суглобі під кутом 60%, підвішують на косинці, плече прибинтовують до тулуба. Можна використати пов’язку Дезо. Транспортують обов’язково до лікувального закладу.

Виконання навички: іммобілізація передпліччя та кисті

Показання: перелом кісток передпліччя.

Підготувати все необхідне: драбинчаста шина Крамера, бинти, вата, косинка.



Попередньо підготувати шину: закрити ватою і зафіксувати бинтом. На здоровій кінцівці моделюють шину, згинаючи її під прямим кутом в ліктьовому суглобі. Змодельовану шину підкладають під ушкоджену кінцівку, яку згинають в лікті таким чином, щоб долоня з напівзігнутими пальцями була повернута до живота. Шину проводять по задній зовнішній поверхні ушкодженої кінцівки від кисті (трохи відступивши за пальці, щоб захистити передпліччя від випадкових доторкань) до верхньої третини плеча. Фіксують шину до кінцівки спіральними турами, починаючи від кисті і закінчуючи плечем. При цьому знерухомлюються променево-зап’ястковий та ліктьовий суглоби. Руку підвішують на косинці або стрічці. Транспортують сидячи до лікувального закладу.

Виконання навички: іммобілізація стегна шиною Дітеріхса(мал.).

Показання: перелом стегна, ушкодження кульшового суглоба, ушкодження колінного суглобу.

Підготувати все необхідне: шина Дітеріхса, вата, бинти, шина Крамера.

До взутої ушкодженої кінцівки фіксують підошвову частину шини за допомогою ременів, які закріплені на ній. Спочатку фіксують ременем задню частину взуття з підбором (каблуком), яка кріпиться на передній поверхні (проекції) гомілково-ступневого суглобу. Другий ремінь кріпиться на передній поверхні (проекції) зап’ясно-п’ясткових суглобів. Якщо ці кріплення відсутні, фіксація проводиться за допомогою 8-подібної пов’язки (а) (дивись - Десмургія, пов’язки на нижню кінцівку). Через провушини, які закріплені на підошвовій частині шини Дітеріхса, проводять зовнішню і внутрішню милиці (костиль, планка). Внутрішня милиця відрізняється від зовнішньої тим, що на її кінці є рухома дощечка на вісі (хомут) з отворами для мотузки та виходу стопора зовнішньої милиці. Милиці підганяються під зріст потерпілого шляхом переміщення планок милиці в скобах і фіксуються планки стопорами (штифтами). Зовнішня милиця повинна щільно увійти в пахвову ямку, внутрішня – в пахову ділянку, нижні кінці обох милиць повинні пройти через провушини підошвової частини і виступати на 10-12 см. від них. Закріплюють дощечкою на вісі (хомутом).

Через отвір в дощечці (хомуті) проводять мотузку і на ній фіксують закруткою. На внутрішню і зовнішню поверхні гомілково-ступеневого та колінного суглобів вкладають ватно-марлеві прокладки, щоб попередити біль від милиць при їх витягуванні. Милиці фіксують до кінцівки і тулуба ременями в ділянці гомілок, колінного суглоба, стегна, живота та через здорове надпліччя. За допомогою фіксованої закрутки проводять її оберти за годинниковою стрілкою до тих пір, поки не відчується витягування кінцівки в закріплених милицях. Закрутку фіксують бинтом до шини. Під задню поверхню ушкодженої кінцівки підкладають і прибинтовують шину Крамера, щоб уникнути зміщення назад кінцівки в шині. Шина фіксує кульшовий, колінний та гомілково-ступневий суглоби. Транспортна евакуація здійснюється лежачи до лікувального закладу.

Виконання навички: іммобілізація стегна шиною Крамера(мал.).

Показання: перелом стегна, ушкодження кульшового чи колінного суглобів.

Підготувати все необхідне: якщо немає шини Дітеріхса, іммобілізацію кінцівки можна провести за допомогою шини Крамера.

Для цього з’єднують 2 драбинчасті шини по довжині після вимірювання довжини кінцівки і тулуба зі сторони ушкодженої кінцівки потерпілого від пахвової ділянки до підошви взуття, відступивши від неї на 7-10см. Її згинають всередину (зовнішня шина. Другу шину (внутрішню) також вимірюють від пахової області, за кінець взуття, відступивши також на 7-10см. Цей кінець згинають під прямим кутом, щоб зайшов за зігнутий кінець зовнішньої шини. Третю шину моделюють по задній поверхні здорової кінцівки, дещо зігнувши під підколінною ямкою та під прямим кутом до підошви (в). Шини обгортають ватою, яку фіксують бинтом. Спочатку під кінцівку підводять задню шину, після внутрішню і зовнішню шини. Кладуть ватно-марлеві підкладки в ділянці колінного і гомілково-ступеневого суглобів. Бинтом фіксують шини до кінцівки, а також до тулуба в ділянці живота, грудної клітки та здорового надпліччя (г). Шина фіксує кульшовий, колінний, гомілково-ступеневий суглоби. Транспортна іммобілізація здійснюється лежачи до лікувального закладу.

 

г

Мал.. Іммобілізація стегна за допомогою шини Крамера:

а- шина Крамера із зігнутими кінцями (внутрішня);

б- подовжена шина Крамера (зовнішня) із зігнутими кінцями;

в- змодельована (задня) шина Крамера, зігнута у місці підколінної ямки та підошви;









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь