Приклад оформлення відомості житлових та громадських будівель та споруд

Склад робочої документації

До складу робочої документації гене­рального плану включають:

- робочі креслення генерального плану (основний комплект робочих креслень марки ГП. При об'єднанні в одному основному комплекті робочих креслень генерального плану та споруд транспор­ту основному комплекту робочих крес­лень присвоюють марку ГТ);

- ескізні креслення загальних видів нети­пових виробів, конструкцій, пристроїв та малих архітектурних форм (далі - ескізні креслення загальних видів нети­пових виробів);

- відомість потреби у матеріалах за ГОСТ 21.109;*

- відомість обсягів будівельних та мон­тажних робіт за ГОСТ 21.111;*

 

До складу основного комплекту робо­чих креслень генерального плану включають:

- загальні дані по робочих кресленнях;

- креслення розпланування;

- план організації рельєфу;

- план земляних мас;

- зведений план інженерних мереж;

- план благоустрою території;

- виносні елементи (фрагменти, вузли) за ГОСТ 21.101**.

 

Робочі креслення основного комплек­ту виконують на інженерно-топографічному плані

Контури проектованих будівель та споруд наносять на план за архітектурно-будівельними робочими кресленнями, прий­маючи координаційні осі будівель та споруд суміщеними з внутрішніми гранями стін.

 

Плани робочих креслень розташову­ють довгою стороною умовної межі території вздовж довгої сторони аркуша, при цьому пів­нічна частина території повинна знаходитися зверху. Допускається відхилення орієнтації на північ у межах 90° вліво чи вправо. Плани, що розташовані на різних аркушах, виконують з однаковою орієнтацією.

При малій насиченості зображень до­пускається поєднувати декілька різних планів в один з присвоєнням йому відповідного на­йменування. При великій насиченості зображень плану благоустрою території допускається ви­конувати декілька планів по видах робіт з при­своєнням кожному плану відповідного найме­нування.

Зображення на кресленнях генераль­ного плану виконують лініями за ГОСТ 2.303:

- суцільними товстими основними - кон­тури проектованих будівель та споруд (крім будівель та споруд на плані зем­ляних мас), «червону» лінію, проектні горизонталі з відмітками, кратними 0,50 та 1,00м;

- штриховою тонкою - лінії «нульових» робіт та перелому проектного рельєфу;

- штрихпунктирною дуже товстою з двома крапками - умовну межу території проектованого підприємства, будівлі, споруди;

- суцільною тонкою - проектовані буді­влі, споруди на плані земляних мас та всі інші елементи генерального плану.

 

Плани робочих креслень виконують в масштабі 1:500 або 1:1000, фрагменти планів -в масштабі 1:200, вузли - в масштабі 1:20.

Допускається плани виконувати в масш­табі 1:2000, вузли - в масштабі 1:10.

Масштаб зображення вказують в основ­ному написі після найменування зображення.

 

Розміри, координати та висотні від­мітки вказують у метрах з точністю до двох знаків після коми.

 

Малі архітектурні форми (наприклад, аль­танки, навіси, фонтани, скульптури, перголи і т. ін.) та інші конструкції, вироби, пристрої (наприклад, лавки, урни і т. ін.) виконують спрощено у масштабі креслення або умовними графічними позначками.

 

На планах (крім плану земляних мас) наводять експлікацію будівель та споруд за формою 3 (для генеральних планів підпри­ємств виробничого призначення) або відо­мість житлових та громадських будівель і спо­руд за формою 4 (для генеральних планів жит­лово-цивільних об'єктів). Допускається екс­плікацію або відомість будівель та споруд на­водити на аркуші загальних даних по робочих кресленнях.

 

У графах експлікації будівель та спо­руд вказують:

- у графі «Номер на плані» - номер будів­лі, споруди;

- у графі «Найменування» - найменування будівлі, споруди;

- у графі «Координати квадрата сітки» - координати нижнього лівого квадрата будівельної геодезичної сітки, у межах якого на зображенні будівлі та спору­ди нанесений його номер (при необ­хідності).

 

У графах відомості житлових та гро­мадських будівель і споруд вказують:

- у графі «Номер на плані» - номер будів­лі. споруди;

- у графі «Найменування та позначка» - найменування будівлі, споруди з зазна­ченням позначки індивідуального або типового проекту, проекту за катало­гом;

 

ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПО РОБОЧИХ КРЕСЛЕННЯХ

 

1. КРЕСЛЕННЯ РОЗПЛАНУВАННЯ

На кресленні розплануванні (плані роз­ташування будівель та споруд) наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, який її замінює, а для жит­лово-цивільних об'єктів, крім того, міську ге­одезичну сітку, яка повинна перекривати весь план;

 

б) «червону» лінію, яка відокремлює те­риторію магістралі, вулиці, проїзду та площі від території, що призначена під забудову;

в) огорожі з воротами та хвіртками або умовну межу території. Якщо огорожа спів­падає з «червоною» лінією чи з умовною ме­жею території, тоді наносять тільки огорожу з відповідним поясненням на кресленні;

г) свердловини та шурфи інженерно-геологічних вишукувань, що не вказані на інженерно-топографічному плані;

д) будівлі та споруди, в тому числі кому­нікаційні (естакади, тунелі);

е) майданчики виробничі та складські;

ж) автомобільні шляхи та майданчики з шляховим покриттям;

й) залізничні колії;

к) елементи благоустрою (тротуари, май­данчики спортивні та для відпочинку);

л) елементи та споруди планувального ре­льєфу (укоси, підпірні стінки, пандуси);

м) водовідвідні споруди;

н) покажчик напрямку на північ стрілкою з літерою «П» біля вістря (у лівому верхньому куті аркуша).

 

Креслення розпланування виконують з координатною чи розмірною прив'язкою.

 

Будівельну геодезичну сітку наносять на все креслення розпланування у вигляді квадратів зі сторонами 10 см.

 

Початок координат приймають у нижньо­му лівому куті аркуша. Вісі будівельної геодезичної сітки позна­чають арабськими цифрами, що відповідають числу сотень метрів від початку координат, та великими літерами російського алфавіту.

Приклади

1 ОА (початок координат); 1А; 2А; 3А - горизонтальні осі;

2 ОБ (початок координат); 1Б; 2Б; 3Б - вертикальні осі;

 

Будівлі та споруди на плані наносять у масштабі креслення з вказівкою прорізів воріт та дверей, крайніх осей та, при необхідності, координат осей воріт або прив'язки воріт до координаційних осей будівлі.

 

Усередині контуру будівлі (споруди) вказують:

а) номер будівлі, споруди у нижньому пра­вому куті;

б) абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці, прийнятій у буді­вельних робочих кресленнях будівлі, спору­ди, яку розміщують на полиці лінії-виноски та позначають знаком Ф (для житлово-цивіль­них об'єктів - при необхідності).

 

На контурі будівлі, споруди вказу­ють:

а) координати точок перетину координа­ційних осей будівлі, споруди у двох її проти­лежних кутах, а при складній конфігурації бу­дівлі, споруди чи розташування її не паралель­но осям будівельної геодезичної сітки - в усіх кутах. Для центричних споруд - координати центра та однієї характерної точки, а також діаметр, для лінійних споруд - координату осі або координати початку та кінця окремих ділянок;

б) розмірну прив'язку координаційних осей будівлі, споруди до базису розплануван­ня та розміри будівлі, споруди між осями при відсутності будівельної геодезичної сітки;

в) позначку координаційних осей будівлі, споруди у координованих точках.

5.8 Навколо контуру будівлі, споруди по­казують вимощення та в'їзні пандуси, зовнішні сходи та майданчики біля входів.

5.9 На кресленні розпланування, що сто­сується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) переїзди через залізничні колії;

б) транспортні розв'язки;

в) координати або прив'язки осей авто­мобільних шляхів та, при необхідності, їх но­мери;

г) ширину автомобільних шляхів;

д) радіуси кривих по краю проїжджої час­тини автомобільних шляхів у місцях їх вза­ємного перетину та примикання;

е) укоси насипів та виїмок (при необхід­ності).

 

На кресленні розпланування наво­дять відомість водовідвідних споруд за фор­мою 5.

 

 

1. ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛЬЄФУ

План організації рельєфу виконують на основі креслення розпланування без зазна­чення і нанесення: координаційних осей бу­дівель та споруд, координат, розмірів та роз­мірних прив'язок.

 

На плані організації рельєфу наносять та вказують:

а) абсолютні відмітки усередині контуру будівель та споруд - відповідно до п.5.6 (перелік б);

б) проектні відмітки та ухилопокажчики по «червоних» лініях;

в) проектні горизонталі або проектні від­мітки опорних точок планування з зазначен­ням напрямку ухилу проектного рельєфу;

г) відмітки низу та верху укосів, сходів, підпірних стінок, пандусів;

д) радиусы кривых по кромке проезжей части автомобильных дорог в местах их вза­имного пересечения и примыкания;

е) откосы насыпей и выемок (при необ­ходимости).

 

д) відмітки дна у місцях переломів поздов­жнього профілю, напрямок та величину ухилів водовідвідних споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точ­ках проектного рельєфу з відмітками верху ґрат;

ж) проектні відмітки планування та фак­тичні відмітки рельєфу місцевості по зовніш­ньому контуру вимощення у кутах будівель та споруд або при відсутності вимощення відміт­ки у місцях перетину зовнішніх граней стін з рельєфом у кутах будівель та споруд - у ви­гляді дробу з проектною відміткою у чисель­нику та фактичною - у знаменнику;

й) проектні відмітки планування та фак­тичні відмітки рельєфу місцевості (при необ­хідності) по верху майданчиків різного при­значення у місцях перетину їх країв з рельєфом по кутах та у характерних точках;

к) лінії перелому проектного рельєфу - при виконанні плану у проектних відмітках опорних точок планування;

л) напрямок ухилу проектного рельєфу бергштрихами - при виконанні плану у про­ектних горизонталях та стрілками при вико­нанні плану у проектних відмітках.

6.3 На плані організації рельєфу, що сто­сується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) проектні горизонталі - при виконанні плану у проектних горизонталях;

б) контури поперечного профілю автомо­більних шляхів - при виконанні плану у про­ектних відмітках;

в) точки перелому поздовжнього профілю з проектними відмітками;

г) ухилопокажчики по осі проїжджої частини автомобільних шляхів;

д) водовідвідні споруди - кювети, потоки з відмітками дна у місцях переломів поздов­жнього профілю та величиною ухилів дна спо­руд;

е) дощоприймальні грати у знижених точ­ках поздовжнього профілю з відмітками верха ґрат.

 

При виконанні плану організації ре­льєфу у проектних горизонталях їх проводять з перерізом рельєфу через 0,10 або 0,20 м по всій території, що підлягає плануванню (зем­ляній поверхні, автомобільних шляхах, май­данчиках). Допускається на ділянках з одно­манітним ухилом рельєфу наносити проектні горизонталі з перерізом рельєфу через 0,50 м.

 

Відмітки проектних горизонталей над­писують зі сторони підвищення рельєфу. Відмітки проектних горизонталей, що кратні 1,00 м, вказують повністю, проміжні - у вигляді цілого числа, що відповідає двом знакам після коми.

 

3.ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС

Підрахунок об'ємів земляних мас вико­нують, як правило, методом квадратів.

 

На плані земляних мас наносять та вка­зують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, що її замінює;

б) сітку квадратів для підрахунку об'ємів земляних мас з проектними, фактичними та робочими відмітками у кутах квадратів, лінію «нульових» робіт з виділенням площі виїмок штриховкою під кутом 45° до основи сітки та зазначенням об'єму земляних мас у межах кожного квадрата чи іншої фігури, що ство­рена контуром планування;

в) будівлі та споруди;

г) огорожу або умовну межу території;

д) укоси, підпірні стінки.

 

Сітку квадратів, як правило, вписують у будівельну геодезичну сітку, приймаючи сторону квадрата рівною 20 м. Допускається прив'язка сітки квадратів до «червоної» лі­нії або до базису розпланування, а також за­стосування сітки квадратів зі сторонами, що дорівнюють 10, 25, 40 або 50м, в залежності від характеру рельєфу та забезпечення пот­рібної точності підрахунку об'єму земляних мас.

 

Під кожною колонкою квадратів плану земляних мас наводять таблицю за формою 6, у відповідних графах якої вказують сумарні об'єми насипу та виїмки по колонці квад­ратів, а у рядках сумарних об'ємів справа - загальні об'єми насипу та виїмки по всій пла­нованій території.

1. ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

Зведений план інженерних мереж вико­нують на основі креслення розпланування, але без абсолютних відміток будівель, споруд, прив'язки воріт та позначки координаційних осей будівель, споруд.

 

При необхідності на плані наносять зо­внішні контури підошви фундаментів про­ектованих та існуючих будівель, споруд.

 

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій вказують тільки коор­динати або прив'язки їх осей.

Інженерні мережі виконують умовними графічними позначками за ГОСТ 21.204.

 

На зведеному плані інженерних мереж наносять та вказують:

а) комунікаційні споруди для прокладан­ня мереж;

б) підземні, наземні та надземні мережі;

в) дощоприймальні грати, опори та стояки комунікаційних споруд.

 

1. ПЛАН БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ

\

План благоустрою території викону­ють на підставі креслення розпланування без зазначення координаційних осей, координат та розмірних прив'язок, абсолютних відміток будівель, споруд.

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій, при необхідності, вказують тільки координати або прив'язки їх осей.

 

На плані благоустрою території нано­сять та вказують:

а) тротуари, доріжки та їх ширину;

б) майданчики різного призначення та їх розміри;

в) малі архітектурні форми та переносні вироби майданчиків для відпочинку;

г) дерева, чагарники, квітники, газони.

 

Елементи благоустрою прив'язують до зовнішніх граней стін будівель, споруд, «червоних» ліній, автомобільних шляхів або залізничних колій.

 

Для рядової посадки дерев та чагарників наводять розмірну прив'язку ряду.

 

При складній конфігурації доріжок, при розташуванні дерев та чагарників віль­ними групами допускається замість розмірної прив'язки наносити на ділянках їх розташу­вання допоміжну сітку квадратів зі сторонами, що дорівнюють 5-10 м, з прив'язкою її до будівельної геодезичної сітки, базису розпла­нування, будівель, споруд, автомобільних шляхів та залізничних колій.

 

Елементам благоустрою присвоюють позиційні позначки. Позиційні позначки малих архітектурних форм та переносних виробів вказують на лінії-виносці у колах діаметром 6 мм. Позначку елементів озеленен­ня вказують на лінії-виносці у колах діаметром 8-12 мм у вигляді дробу: у чисельнику - позиційна позначка породи або виду насад­ження, у знаменнику - їх кількість або площа (для квітників).

 

На плані благоустрою території наво­дять:

а) відомість малих архітектурних форм та переносних виробів за формою 8, приклад оформлення якої наведений у додатку Н;

б) відомість елементів озеленення за фор­мою 9, приклад оформлення якої наведений у додатку П;

в) відомість тротуарів, доріжок та май­данчиків за формою 10, приклад оформлення якої наведений у додатку Р (рисунок P.I);

г) розрізи, перерізи та вузли тротуарів, доріжок та майданчиків.

Приклад оформлення перерізів тротуарів, доріжок та майданчиків наведений у до­датку С;

д) відомість автомобільних шляхів, під'їздів та проїздів за ГОСТ 21.511 (форма 1) для житлово-цивільних об'єктів, приклад оформлення якої наведений у додатку Р (рисунок Р.2);

е) відповідні текстові вказівки, наприклад, щодо умов посадки дерев та чагарників, улаш­туванню квітників та газонів і т. ін.

Додаток Г

У проектних горизонталях

 

Приклад оформлення плану організації рельєфу

У проектних відмітках

 

Приклад оформлення плану земляних мас

Приклад оформлення зведеного плану інженерних мереж

 

Приклад оформлення перерізів тротуарів, доріжок та майданчиків

Тротуар (тип 2)

Доріжка, майданчик

Приклад оформлення плану озеленення

 

 

Приклад оформлення плану-розташування малих архітектурних форм

Та переносних виробів

Приклад оформлення плану проїздів, тротуарів, доріжок, майданчиків

 

 

Склад робочої документації

До складу робочої документації гене­рального плану включають:

- робочі креслення генерального плану (основний комплект робочих креслень марки ГП. При об'єднанні в одному основному комплекті робочих креслень генерального плану та споруд транспор­ту основному комплекту робочих крес­лень присвоюють марку ГТ);

- ескізні креслення загальних видів нети­пових виробів, конструкцій, пристроїв та малих архітектурних форм (далі - ескізні креслення загальних видів нети­пових виробів);

- відомість потреби у матеріалах за ГОСТ 21.109;*

- відомість обсягів будівельних та мон­тажних робіт за ГОСТ 21.111;*

 

До складу основного комплекту робо­чих креслень генерального плану включають:

- загальні дані по робочих кресленнях;

- креслення розпланування;

- план організації рельєфу;

- план земляних мас;

- зведений план інженерних мереж;

- план благоустрою території;

- виносні елементи (фрагменти, вузли) за ГОСТ 21.101**.

 

Робочі креслення основного комплек­ту виконують на інженерно-топографічному плані

Контури проектованих будівель та споруд наносять на план за архітектурно-будівельними робочими кресленнями, прий­маючи координаційні осі будівель та споруд суміщеними з внутрішніми гранями стін.

 

Плани робочих креслень розташову­ють довгою стороною умовної межі території вздовж довгої сторони аркуша, при цьому пів­нічна частина території повинна знаходитися зверху. Допускається відхилення орієнтації на північ у межах 90° вліво чи вправо. Плани, що розташовані на різних аркушах, виконують з однаковою орієнтацією.

При малій насиченості зображень до­пускається поєднувати декілька різних планів в один з присвоєнням йому відповідного на­йменування. При великій насиченості зображень плану благоустрою території допускається ви­конувати декілька планів по видах робіт з при­своєнням кожному плану відповідного найме­нування.

Зображення на кресленнях генераль­ного плану виконують лініями за ГОСТ 2.303:

- суцільними товстими основними - кон­тури проектованих будівель та споруд (крім будівель та споруд на плані зем­ляних мас), «червону» лінію, проектні горизонталі з відмітками, кратними 0,50 та 1,00м;

- штриховою тонкою - лінії «нульових» робіт та перелому проектного рельєфу;

- штрихпунктирною дуже товстою з двома крапками - умовну межу території проектованого підприємства, будівлі, споруди;

- суцільною тонкою - проектовані буді­влі, споруди на плані земляних мас та всі інші елементи генерального плану.

 

Плани робочих креслень виконують в масштабі 1:500 або 1:1000, фрагменти планів -в масштабі 1:200, вузли - в масштабі 1:20.

Допускається плани виконувати в масш­табі 1:2000, вузли - в масштабі 1:10.

Масштаб зображення вказують в основ­ному написі після найменування зображення.

 

Розміри, координати та висотні від­мітки вказують у метрах з точністю до двох знаків після коми.

 

Малі архітектурні форми (наприклад, аль­танки, навіси, фонтани, скульптури, перголи і т. ін.) та інші конструкції, вироби, пристрої (наприклад, лавки, урни і т. ін.) виконують спрощено у масштабі креслення або умовними графічними позначками.

 

На планах (крім плану земляних мас) наводять експлікацію будівель та споруд за формою 3 (для генеральних планів підпри­ємств виробничого призначення) або відо­мість житлових та громадських будівель і спо­руд за формою 4 (для генеральних планів жит­лово-цивільних об'єктів). Допускається екс­плікацію або відомість будівель та споруд на­водити на аркуші загальних даних по робочих кресленнях.

 

У графах експлікації будівель та спо­руд вказують:

- у графі «Номер на плані» - номер будів­лі, споруди;

- у графі «Найменування» - найменування будівлі, споруди;

- у графі «Координати квадрата сітки» - координати нижнього лівого квадрата будівельної геодезичної сітки, у межах якого на зображенні будівлі та спору­ди нанесений його номер (при необ­хідності).

 

У графах відомості житлових та гро­мадських будівель і споруд вказують:

- у графі «Номер на плані» - номер будів­лі. споруди;

- у графі «Найменування та позначка» - найменування будівлі, споруди з зазна­ченням позначки індивідуального або типового проекту, проекту за катало­гом;

 

ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПО РОБОЧИХ КРЕСЛЕННЯХ

 

1. КРЕСЛЕННЯ РОЗПЛАНУВАННЯ

На кресленні розплануванні (плані роз­ташування будівель та споруд) наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, який її замінює, а для жит­лово-цивільних об'єктів, крім того, міську ге­одезичну сітку, яка повинна перекривати весь план;

 

б) «червону» лінію, яка відокремлює те­риторію магістралі, вулиці, проїзду та площі від території, що призначена під забудову;

в) огорожі з воротами та хвіртками або умовну межу території. Якщо огорожа спів­падає з «червоною» лінією чи з умовною ме­жею території, тоді наносять тільки огорожу з відповідним поясненням на кресленні;

г) свердловини та шурфи інженерно-геологічних вишукувань, що не вказані на інженерно-топографічному плані;

д) будівлі та споруди, в тому числі кому­нікаційні (естакади, тунелі);

е) майданчики виробничі та складські;

ж) автомобільні шляхи та майданчики з шляховим покриттям;

й) залізничні колії;

к) елементи благоустрою (тротуари, май­данчики спортивні та для відпочинку);

л) елементи та споруди планувального ре­льєфу (укоси, підпірні стінки, пандуси);

м) водовідвідні споруди;

н) покажчик напрямку на північ стрілкою з літерою «П» біля вістря (у лівому верхньому куті аркуша).

 

Креслення розпланування виконують з координатною чи розмірною прив'язкою.

 

Будівельну геодезичну сітку наносять на все креслення розпланування у вигляді квадратів зі сторонами 10 см.

 

Початок координат приймають у нижньо­му лівому куті аркуша. Вісі будівельної геодезичної сітки позна­чають арабськими цифрами, що відповідають числу сотень метрів від початку координат, та великими літерами російського алфавіту.

Приклади

1 ОА (початок координат); 1А; 2А; 3А - горизонтальні осі;

2 ОБ (початок координат); 1Б; 2Б; 3Б - вертикальні осі;

 

Будівлі та споруди на плані наносять у масштабі креслення з вказівкою прорізів воріт та дверей, крайніх осей та, при необхідності, координат осей воріт або прив'язки воріт до координаційних осей будівлі.

 

Усередині контуру будівлі (споруди) вказують:

а) номер будівлі, споруди у нижньому пра­вому куті;

б) абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці, прийнятій у буді­вельних робочих кресленнях будівлі, спору­ди, яку розміщують на полиці лінії-виноски та позначають знаком Ф (для житлово-цивіль­них об'єктів - при необхідності).

 

На контурі будівлі, споруди вказу­ють:

а) координати точок перетину координа­ційних осей будівлі, споруди у двох її проти­лежних кутах, а при складній конфігурації бу­дівлі, споруди чи розташування її не паралель­но осям будівельної геодезичної сітки - в усіх кутах. Для центричних споруд - координати центра та однієї характерної точки, а також діаметр, для лінійних споруд - координату осі або координати початку та кінця окремих ділянок;

б) розмірну прив'язку координаційних осей будівлі, споруди до базису розплануван­ня та розміри будівлі, споруди між осями при відсутності будівельної геодезичної сітки;

в) позначку координаційних осей будівлі, споруди у координованих точках.

5.8 Навколо контуру будівлі, споруди по­казують вимощення та в'їзні пандуси, зовнішні сходи та майданчики біля входів.

5.9 На кресленні розпланування, що сто­сується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) переїзди через залізничні колії;

б) транспортні розв'язки;

в) координати або прив'язки осей авто­мобільних шляхів та, при необхідності, їх но­мери;

г) ширину автомобільних шляхів;

д) радіуси кривих по краю проїжджої час­тини автомобільних шляхів у місцях їх вза­ємного перетину та примикання;

е) укоси насипів та виїмок (при необхід­ності).

 

На кресленні розпланування наво­дять відомість водовідвідних споруд за фор­мою 5.

 

 

1. ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛЬЄФУ

План організації рельєфу виконують на основі креслення розпланування без зазна­чення і нанесення: координаційних осей бу­дівель та споруд, координат, розмірів та роз­мірних прив'язок.

 

На плані організації рельєфу наносять та вказують:

а) абсолютні відмітки усередині контуру будівель та споруд - відповідно до п.5.6 (перелік б);

б) проектні відмітки та ухилопокажчики по «червоних» лініях;

в) проектні горизонталі або проектні від­мітки опорних точок планування з зазначен­ням напрямку ухилу проектного рельєфу;

г) відмітки низу та верху укосів, сходів, підпірних стінок, пандусів;

д) радиусы кривых по кромке проезжей части автомобильных дорог в местах их вза­имного пересечения и примыкания;

е) откосы насыпей и выемок (при необ­ходимости).

 

д) відмітки дна у місцях переломів поздов­жнього профілю, напрямок та величину ухилів водовідвідних споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точ­ках проектного рельєфу з відмітками верху ґрат;

ж) проектні відмітки планування та фак­тичні відмітки рельєфу місцевості по зовніш­ньому контуру вимощення у кутах будівель та споруд або при відсутності вимощення відміт­ки у місцях перетину зовнішніх граней стін з рельєфом у кутах будівель та споруд - у ви­гляді дробу з проектною відміткою у чисель­нику та фактичною - у знаменнику;

й) проектні відмітки планування та фак­тичні відмітки рельєфу місцевості (при необ­хідності) по верху майданчиків різного при­значення у місцях перетину їх країв з рельєфом по кутах та у характерних точках;

к) лінії перелому проектного рельєфу - при виконанні плану у проектних відмітках опорних точок планування;

л) напрямок ухилу проектного рельєфу бергштрихами - при виконанні плану у про­ектних горизонталях та стрілками при вико­нанні плану у проектних відмітках.

6.3 На плані організації рельєфу, що сто­сується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) проектні горизонталі - при виконанні плану у проектних горизонталях;

б) контури поперечного профілю автомо­більних шляхів - при виконанні плану у про­ектних відмітках;

в) точки перелому поздовжнього профілю з проектними відмітками;

г) ухилопокажчики по осі проїжджої частини автомобільних шляхів;

д) водовідвідні споруди - кювети, потоки з відмітками дна у місцях переломів поздов­жнього профілю та величиною ухилів дна спо­руд;

е) дощоприймальні грати у знижених точ­ках поздовжнього профілю з відмітками верха ґрат.

 

При виконанні плану організації ре­льєфу у проектних горизонталях їх проводять з перерізом рельєфу через 0,10 або 0,20 м по всій території, що підлягає плануванню (зем­ляній поверхні, автомобільних шляхах, май­данчиках). Допускається на ділянках з одно­манітним ухилом рельєфу наносити проектні горизонталі з перерізом рельєфу через 0,50 м.

 

Відмітки проектних горизонталей над­писують зі сторони підвищення рельєфу. Відмітки проектних горизонталей, що кратні 1,00 м, вказують повністю, проміжні - у вигляді цілого числа, що відповідає двом знакам після коми.

 

3.ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС

Підрахунок об'ємів земляних мас вико­нують, як правило, методом квадратів.

 

На плані земляних мас наносять та вка­зують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, що її замінює;

б) сітку квадратів для підрахунку об'ємів земляних мас з проектними, фактичними та робочими відмітками у кутах квадратів, лінію «нульових» робіт з виділенням площі виїмок штриховкою під кутом 45° до основи сітки та зазначенням об'єму земляних мас у межах кожного квадрата чи іншої фігури, що ство­рена контуром планування;

в) будівлі та споруди;

г) огорожу або умовну межу території;

д) укоси, підпірні стінки.

 

Сітку квадратів, як правило, вписують у будівельну геодезичну сітку, приймаючи сторону квадрата рівною 20 м. Допускається прив'язка сітки квадратів до «червоної» лі­нії або до базису розпланування, а також за­стосування сітки квадратів зі сторонами, що дорівнюють 10, 25, 40 або 50м, в залежності від характеру рельєфу та забезпечення пот­рібної точності підрахунку об'єму земляних мас.

 

Під кожною колонкою квадратів плану земляних мас наводять таблицю за формою 6, у відповідних графах якої вказують сумарні об'єми насипу та виїмки по колонці квад­ратів, а у рядках сумарних об'ємів справа - загальні об'єми насипу та виїмки по всій пла­нованій території.

1. ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

Зведений план інженерних мереж вико­нують на основі креслення розпланування, але без абсолютних відміток будівель, споруд, прив'язки воріт та позначки координаційних осей будівель, споруд.

 

При необхідності на плані наносять зо­внішні контури підошви фундаментів про­ектованих та існуючих будівель, споруд.

 

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій вказують тільки коор­динати або прив'язки їх осей.

Інженерні мережі виконують умовними графічними позначками за ГОСТ 21.204.

 

На зведеному плані інженерних мереж наносять та вказують:

а) комунікаційні споруди для прокладан­ня мереж;

б) підземні, наземні та надземні мережі;

в) дощоприймальні грати, опори та стояки комунікаційних споруд.

 

1. ПЛАН БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ

\

План благоустрою території викону­ють на підставі креслення розпланування без зазначення координаційних осей, координат та розмірних прив'язок, абсолютних відміток будівель, споруд.

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій, при необхідності, вказують тільки координати або прив'язки їх осей.

 

На плані благоустрою території нано­сять та вказують:

а) тротуари, доріжки та їх ширину;

б) майданчики різного призначення та їх розміри;

в) малі архітектурні форми та переносні вироби майданчиків для відпочинку;

г) дерева, чагарники, квітники, газони.

 

Елементи благоустрою прив'язують до зовнішніх граней стін будівель, споруд, «червоних» ліній, автомобільних шляхів або залізничних колій.

 

Для рядової посадки дерев та чагарників наводять розмірну прив'язку ряду.

 

При складній конфігурації доріжок, при розташуванні дерев та чагарників віль­ними групами допускається замість розмірної прив'язки наносити на ділянках їх розташу­вання допоміжну сітку квадратів зі сторонами, що дорівнюють 5-10 м, з прив'язкою її до будівельної геодезичної сітки, базису розпла­нування, будівель, споруд, автомобільних шляхів та залізничних колій.

 

Елементам благоустрою присвоюють позиційні позначки. Позиційні позначки малих архітектурних форм та переносних виробів вказують на лінії-виносці у колах діаметром 6 мм. Позначку елементів озеленен­ня вказують на лінії-виносці у колах діаметром 8-12 мм у вигляді дробу: у чисельнику - позиційна позначка породи або виду насад­ження, у знаменнику - їх кількість або площа (для квітників).

 

На плані благоустрою території наво­дять:

а) відомість малих архітектурних форм та переносних виробів за формою 8, приклад оформлення якої наведений у додатку Н;

б) відомість елементів озеленення за фор­мою 9, приклад оформлення якої наведений у додатку П;

в) відомість тротуарів, доріжок та май­данчиків за формою 10, приклад оформлення якої наведений у додатку Р (рисунок P.I);

г) розрізи, перерізи та вузли тротуарів, доріжок та майданчиків.

Приклад оформлення перерізів тротуарів, доріжок та майданчиків наведений у до­датку С;

д) відомість автомобільних шляхів, під'їздів та проїздів за ГОСТ 21.511 (форма 1) для житлово-цивільних об'єктів, приклад оформлення якої наведений у додатку Р (рисунок Р.2);

е) відповідні текстові вказівки, наприклад, щодо умов посадки дерев та чагарників, улаш­туванню квітників та газонів і т. ін.

Додаток Г

Приклад оформлення відомості житлових та громадських будівель та споруд

Номер на плані   Номер на плане	Найменування та позначка   Наименование и обозначение	Поверхо­- вість   Этажность	Кількість Количество	Площа Пдлощадь, м2	Будівельний об’єм Строительный объем, м3
Будівель Зданий	Квартир	Забудови Застройки	Загальна, що нормується Общая нормированная	Будівлі Здания	Всього Всего
Будівлі Здания	Всього Всего	Будівлі Здания	Всього Всего	Будівлі Здания	Всього Всего
Житлові будинки Жилые здания
	Великопанельний 3-секц. житловий будинок Крупнопанельный 3-секц. жилой дом (5КБС-7-2С; 5КБС-5А-1С)					957,36	957,36	3593,35	3593,35	15546,7	15546,7
2,3	Великопанельний 4-секц. житловий будинок з проїздом Крупнопанельный 4-секц. жилой дом с проездом (КБС-7-4С)					1242,68	2485,36	8270,8	16541,6	36220,7	72441,4
	Великопанельний 5-секц. житловий будинок Крупнопанельный 5-секц. жилой дом (5КБС-7-2С; 5КБС-5А-2С; КБС-5А-1С)	5-9				1268,0	1268,0	7085,5	7085,5	30906,1	30906,1
	Разом Итого						8755,6		53351,2		235246,8