Сутність і роль державних цільових фондів на сучасному етапі. Об’єктивна необхідність їх створення

 

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів. Державні цільові фонди – форма перерозподілу й використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб та комплексного їх використання на основі самостійності. Державні фонди цільового призначення створюються на основі відповідних законодавчих актів вищих органів влади, якими регламентується їх діяльність, вказуються джерела формування, визначаються порядок та напрямки використання коштів, що ними залучені.

 

^ Формування коштів державних фондів цільового призначення відбувається за рахунок обов’язкових платежів юридичних чи фізичних осіб.

 

Залежні від цільового призначення державні цільові фонди поділяються на екологічні й соціальні.

 

За допомогою цільових державних фондів можна:

 

впливати на процеси виробництва шляхом фінансування і субсидування суб’єктів господарської діяльності;

 

забезпечити природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;

 

здійснювати соціальні послуги населенню шляхом виплати субсидій, допомоги, пенсій та фінансування соціальної сфери;

 

надавати позики, в тому числі зарубіжним партнерам чи державам.

 

Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на економічні і соціальні, а відповідно до рівня управління - на державні і регіональні.

 

Правом створення цільових фондів наділені як органи центральної, так і місцевої влади. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел. Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур.

 

Цільові державні фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Управлінські структури мають відповідні права й обов'язки щодо використання фондів, визначені законом.

 

Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати так:

 

• відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

 

• відрахування до фондів є обов'язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

 

• витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби, передбачені законом. У західних країнах число таких фондів становить від 30 до 80. В Україні створюються такі основні державні цільові фонди:

 

- Пенсійний фонд;

 

- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

 

- Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

 

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків;



 

- Фонд захисту інвалідів.

 

Функції між цільовими фондами державного соціального страхування чітко розмежовані.

 

Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Бюджет цього фонду формується передусім за рахунок коштів, що вносять роботодавці. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, особи, які наймають для роботи громадян за угодами, а також ті, що ведуть підприємницьку діяльність, засновану на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, релігійні громади сплачують страхові внески до Пенсійного фонду у розмірах, установлених чинним законодавством. Відрахування до Пенсійного фонду відносять на собівартість продукції, а в бюджетних установах це передбачено окремою статтею кошторису - на утримання установи. Крім того, до надходжень фонду належать обов'язкові страхові внески громадян, які працюють, у розмірі 1-5% від нарахованої заробітної плати, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомоги, добровільні внески та пожертвування підприємств, організацій, населення, інші надходження.

 

Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості з виплат пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів. Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади і підвідомчим Кабінету Міністрів України.

 

Пенсійний фонд України забезпечує, насамперед, збір та акумуляцію зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та фінансування витрат на виплату пенсій.

 

Доходи бюджету Пенсійного фонду України формуються за рахунок:

 

- зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

 

- коштів державного і місцевих бюджетів;

 

- коштів, що надходять за регресивними вимогами;

 

- добровільних внесків підприємств, установ і організацій та громадян;

 

- сум фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

 

- інших надходжень.

 

При визначенні суми збору, де об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці, платники включають до їх складу витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі.

 

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

 

- виплата пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та Інших пенсій, установлених законодавством України;

 

- виплата допомоги з догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством;

 

- підвищення пенсій у зв'язку зі зміною Індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

 

- реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших катего­рій населення;

 

- забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду;

 

- відтворення коштів фонду, зміцнення його матеріально-технічної бази, проведення масово-роз'яснювальної роботи.

 

Реформування пенсійного забезпечення в Україні проводиться у двох напрямках:

 

• удосконалення державного пенсійного забезпечення через наближення середньої пенсії до рівня середньої заробітної плати та її прямої залежності від рівня заробітної плати;

 

• розвиток недержавного добровільного пенсійного забезпечення.

 

Створюється трирівнева пенсійна система, на першому рівні якої за принципом солідарності поколінь та загальнообов'язкового соціального страхування встановлюється пряма залежність майбутнього розміру пенсій від страхового стажу та розміру сплачених внесків, на другому - накопичення пенсійних внесків на особистих рахунках громадян, на третьому - добровільне недержавне пенсійне страхування. Отже, система пенсійного забезпечення має стати системою соціального страхування, самодостатньою і фінансово-стабільною.

 

 

З метою забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на соціальні потреби, здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення соціальних витрат та контролю за цільовим використанням коштів створено Фонд соціального страхування України. Це єдиний орган, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.

 

Джерелами доходів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є:

 

• страхові внески роботодавців;

 

• страхові платежі найманих працівників;

 

• страхові платежі осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одер­жанням доходу безпосередньо від цієї діяльності);

 

• страхові платежі громадян України, які працюють за межами України;

 

• донараховані страхові внески, пеня і штрафи;

 

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

 

• асигнування з Державного бюджету України;

 

• інші надходження.

 

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасового втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на:

 

1) виплату застрахованим особам допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, у разі народження дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;

 

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;

 

3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

 

4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

 

Управління Фондом здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

 

Для сприяння і оперативного вирішення фінансових та управлінських проблем зайнятості населення створено Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Він є самостійною ланкою фінансової системи і функціонує на державному та місцевому рівнях за рахунок:

 

• страхові внески страхувальників - роботодавців;

 

• страхові внески застрахованих осіб;

 

• асигнування з Державного бюджету;

 

• суми фінансових санкцій і адміністративних штрафів;

 

• благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб;

 

• інші надходження.

 

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України.

 

Кошти Фонду використовуються на:

 

• виплату допомоги у зв'язку з безробіттям;

 

• фінансування витрат на перекваліфікацію робітників і службовців;

 

• фінансування витрат на працевлаштування;

 

• фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази;

 

• створення резерву коштів Фонду.

 

Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди. Страхування від нещасного випадку може бути обов'язковим і добровільним. Обов'язковому страхуванню підлягають:

 

• особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

 

• учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;

 

• особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.

 

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

 

- внесків роботодавців у розмірі 0,84 - 13,8% фактичних витрат на оплату праці найманих працівників залежно від класу професійного ризику виробництва;

 

- прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

 

- штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;

 

- добровільних внесків;

 

- інших надходжень.

 

Використовуються кошти Фонду страхування від нещасних випадків на:

 

• виплату пенсії з інвалідності;

 

- виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

 

- виплати втраченого заробітку;

 

- виплати одноразової допомоги потерпілому і членам його сім'ї;

 

• фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим.

 

Законом України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» передбачено встановлення для всіх підприємств, установ та організацій нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

 

У разі нестворення робочих місць відповідно до доведеного нормативу або якщо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, СПД зобов'язані щороку відраховувати до відділень Фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та професійної реабілітації інвалідів.

 

Фонд захисту інвалідів створено з метою фінансування робіт і державних програм, що стосуються соціального захисту інвалідів. Бюджет Фонду формується за рахунок таких джерел: .

 

• грошових коштів, які передаються з державного бюджету для здійснення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів;

 

• надходжень від підприємств і організацій, що не забезпечують дотримання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування Інвалідів;

 

• благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;

 

• інших надходжень.

 

Використання коштів Фонду захисту інвалідів спрямовано на фінансування заходів, що створюють інвалідам умови й можливості для участі в економічній, політичній та соціальній сферах життя суспільства, забезпечують їх соціальний захист.

 

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь