Тема 3. Народне харчування і національна кухня

(2 години)

Мета заняття: охарактеризувати особливості народного харчування та національної кухні українців,; висвітлити основні способи заготівлі, зберігання продуктів, приготування їжі; класифікувати традиційні та обрядові страви і напої українців; проаналізувати сутність продуктивно-харчових форм виявлення гостинності, благодійності і милосердя в Україні; визначити специфіку правил етикету, поводження за столом.

План заняття:

1. Способи заготівлі та зберігання продуктів. Основні способи приготування їжі.

2. Традиційні страви та напої українців.

3. Обрядові страви та напої українців.

4. Режим харчування. Харчові заборони та обмеження.

5. Етичні норми поводження членів родини та гостей за столом.

 

У ході вивчення даної теми потрібно чітко визначити причинно-наслідкові зв’язки господарської діяльності українського народу та харчового раціону українців. Важливим є розмежування традиційних повсякденних та обрядових страв (в контексті календарної та сімейної обрядовості). При розгляді третього питання обов’язковим є з’ясування ролі напоїв у житті українців, їх обрядове значення. Слід вказати на важливість постів у житті української православної родини, інших харчових заборон та обмежень. Доцільно також запропонувати режим харчування, його залежність від сезонних польових робіт, матеріального стану родини. До того ж окремо потрібно проілюструвати забобонність українського народу у ході випічки хліба, приготування їжі, зберігання харчових продуктів тощо. З’ясування головних норм поводження за столом слід здійснювати на основі аналізу звичаєвого права, що було основним регулятором етикету за столом.

Пропоновані теми для написання рефератів:

1. Продуктивно-харчові форми виявлення традиційної гостинності, благодійності, милосердя українців.

2. 2.Хліб у життя українців та пов’язані з ним народні обряди і забобони..

3. 3.Піст у житті українського народу.

Рекомендована література:

а) основна

1. Артюх Л. Українська народна кулінарія: історико-етнографічне дослідження.— К.: Наукова думка, 1997. – 154с.

2. Артюх Л. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України. — К.: Либідь, 1982.

3. Артюх Л. Пости в народному побуті українців // Людина і світ. – 1992. – №2. –

4. С. 15 - 18.

5. Артюх Л. Рецепти українських страв і напоїв // Народна творчість і етнографія. – 1990. – № 5. – С.14-21.

6. Гонтар Г. Народне харчування українців Карпат. – К.: Наукова думка, 1979.

7. Дунцов Г., Станкевич Г. Етика за столом. – М.: Наука, 1991.

8. Козацькі страви / Зібр.,записи Я.Мельничук, Б.Карабін. – Львів, 1990. – 102с.

9. Лозко, Г. С. Українське народознавство / Г. С. Лозко. – 2- е вид., допов. та перероб. – К.: АртЕк, 2004. – 472 с. – Бібліогр.: с.454- 465

10. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. – К.: Либидь, 1992

11. Посиденько Г. Страви і напої на Україні // Україна. – 1991. – №24.

12. Страви української кухні. – К.: Либідь, 1991.

13. Українське народознавство / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608с.

б) додаткова

1. Качалка Н. І хліб духмяний на столі // Берегиня. – 1993. – № 2, 3.

2. Культура і побут населення України: навчальний посібник (В.Наулко, В.Горленко та ін.). – К.: Либідь, 1991. – 232с.

3. Мицик В. Каша – мати наша: Етнологічні нариси. – К.: Україна, 2002. – 192с.

4. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян [Текст] / сост. М. А. Маркевич. – репринт. изд. – К.: Час, 1992. – 192 с.

5. Скоряк А. Особливості традицій харчування та народної кулінарії Полтавщини; від минулого до сучасного / Анна Скоряк // Берегиня. – 2009. – №3. – С.74–87

6..Супруненко В. Ми – українці: енциклопедія українознавства. – Дніпропетровськ,: ВАТ «Дніпрокнига», 1999. – Кн.1 – 412с.

7. Хліб наш насущний: Використання хліба в українських обрядах і звичаях / М.Ткач, Н. Данилевська (упоряд.) – К.: Український центр духовної культури, 2003. – 220с.

8.. Українське народознавство: Навч. посіб. / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994; 1997. – 608 с.

9. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник / А.П.Пономарьов, Л.Ф. Артюх,Т.В. Космін. – К.: Либідь, 1993. – 256с.

10. Щербань, О. Різдвяні опішненські ласощі / Олена Щербань // Чумацький шлях. – 2008. – №6. – С.4–5.

Тема 4. Народна та національна символіка (2 години)

Мета заняття: простежити історію формування української (національної) і народної символіки; розмежувати поняття «національна символіка», «народна символіка»; підкреслити своєрідність та специфічність обрядів і звичаїв українців пов’язаних із символікою; охарактеризувати етнічну своєрідність окремих регіонів України, що втілювалася в символіці й атрибутиці – геральдичних знаках, печатках, прапорах, які є історичною пам’яткою народу.

План

1. Поняття «народна» та «національна символіка».

2. Символічне значення дерев та кущів.

3. Символічне значення птахів і тварин.

4. Становлення і розвиток національної символіки.

Рекомендована література:

а) основна

1. Гломозда К., Яневський Д. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України// Київський вісник. – 1990. – № 221. – С.3.

2. Гречило А.Земельна геральдика // Пам’ятки України. – 1991. – № 3. – С. 42

3. Жук, В. Герб Полтави: який він насправді? [Текст] / В. Жук // Полтавський вісник. – 2008. – №12. – С.7.

4. Лепявко С. Прапори з 1665 року // Пам’ятки України. – 1991. – № 3. – С. 48-51.

5. Панченко, В. Міська геральдика Полтави [Текст] / В. Панченко // Науковий світ. – 2006. – №10. – С.26–27.

6. Румянцева В.В. Эмблемы земель и гербы городов Левобережной Украины периода феодализма. – К.: Наукова думка, 1988. – С.18.

7. Стрельский В.И. Геральдика и сфрагистика в научной работе историков (по материалам украинских архивов и других научных учреждений // Вопросы архивоведения. – 1963. – № 2. – С.32.

8. Українські символи [Текст] / М. Дмитренко, Л. Іваннікова, З. Лозко [та ін.]. – К.: Ред. часопису "Народознавство", 1994. – 141 с.

9. Сергійчук В. І. Доля української національної символіки. – К.: Тов-во «Знання УРСР», 1990. – 48 с.

10. Сергійчук В. І. Національна символікаУкраїни: науково-художня книжка. – К.:Веселка, 1992. – 109 с.

11. Словник символів культури України [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. – 3-є вид. доп. і випр. – К.: Міленіум, 2005. – 352 с.

12. Якимович Б. До питання про українську національну символіку // Національна символіка. Пам’ятки України. – К., 1991. – С.3.

б) додаткова

1. Арциховский А.В. Древнерусские областные гербы // Ученые записки Московского университета. – М., 1946. – Вып. 93. – Кн.1. – С.43-67.

2. Культура і побут населення України: навчальний посібник (В.Наулко, В.Горленко та ін.). – К.: Либідь, 1991. – 232с.

3. Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого київського князя Володимира Святого. – К.:Веселка, 1991. – С.8.

4. Попович, М. В. Національна культура і культура нації / М. В. Попович. – К.: Знання, 1991. – 64 с.

5. Сергієнко П.П. Соборна Україна: від ідеї до життя. – К.:Знання, 1993. – 64 с.

6. Соболева Н.А. Российская городская и областная геральдика ХУІІІ-ХІХ вв. – М., 1981. – С.51.

7. Україна в ХХ ст.. (1900 – 2000): Зб. Документів і мат-лів / Упоряд.: А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.Ю.Король. – К.:Вища школа, 2000. – 351 с.

8. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Міжвідом. наук. зб. Праць / Редкол.: Я.Д. Ісаєвич (гол. ред.) В.І.Горинь та ін.. – К.: Наукова думка, 1992. – 226 с.

9. Українське народознавство: Навч. посіб. / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994; 1997. – 608 с.

10. Українці: Історико-етнографічна монографія у 2-х кн..Кн.1. – Опішне: Українське народознавство, 1999. – С. 87-94.

 

Тема 5. Історико-етнографічне районування України (2 години)

Мета заняття: розкрити поняття «історико-етнографічне районування», визначити основні підходи до визначення окремих регіонів та районів, зон у поділі державної території України, охарактеризувати етнографічні групи населення України відповідно робочої схеми районування.

План

1. 1.Поняття історико-етнографічного районування.

2. 2.Основні підходи до визначення окремих районів України.

3. 3.Загальна характеристика окремих історико-етнографічних регіонів та етнографічних груп населення України.

Рекомендована література:

а) основна

1. Горленко В. До проблеми вивчення етнографічної групи українців «литвини» // Полісся: мова, культура, історія. Мат-ли міжнарод. конференції. – К., 1996. – С. 194-200.

2. Горленко В. Етнографічне районування // Географічна енциклопедія України. – К., 1989. – Т.1. – С. 393-394.

3. Горленко В. Литвини в Україні // Пам’ятки України. -2001. - №1-2. - С. 85 - 103.Данилюк А. Поліщуки // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2000. - №6. - С.8.

4. Заставний Ф. Географія України: у 2-х книгах. – Львів, 1994. – С.318-349.

5. Етнографія України / Під ред. С.Макарчука. – Львів: Світ, 1994. – 520с.

6. Культура і побут населення України: навчальний посібник (В.Наулко, В.Горленко та ін.). – К.: Либідь, 1991. – 232с.

7. Макарчук С. Історико-політичне та етнографічне районування України: питання співвіднесеності // Народні зошити. – 2001. – № 3. – С. 388-393.

8. Заставний, Ф. Д. Українські етнічні землі / Ф. Д. Заставний. – Л.: Світ, 1993. – 175 с.

б) додаткова

1. Етнографія України / Під ред. С.Макарчука. – Львів: Світ, 1994. – 520с.

2. Наконечний, В. М. Лемки в ХХ столітті: життя на етнічних землях та в нових геополітичних умовах: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. історич. наук: спец. 09.00.12 "Українознавство" / Володимир Михайлович Наконечний; Київ нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2008. – 19 с.

3. Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. – Опішне: Укр.. народознавство, 1999. – Кн.1. – 528с.; Кн.2. – 544с.

4. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій для студ. вузів. – К.:Либідь, 1996. — 272 с.

5. Пономарьов А.П. Українська етнографія: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1994. – 317 с.

6. Українське народознавство: Навч. посіб. / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994; 1997. – 608 с.

7. Українці: Історико-етнографічна монографія у 2-х кн..Кн.1. – Опішне: Українське народознавство, 1999. – С. 87-94.