Полтавський національний педагогічний


Полтавський національний педагогічний

Університет імені В. Г. Короленка

Кафедра історії України

 

 

 

 

Етнографія України

Навчально-методичний комплекс

для студентів історичного факультету

(напрям підготовки – «Історія» 6.020302)

 

 

Укладач: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України

Шаповал Л.І.

 

Полтава


УДК 39 (477) (072.2)

ББК 63.52 (4Укр)р 30

Етнографія України. Навчально-методичний комплекс для студентів історичного факультету(напрям підготовки – «Історія»). Укладач Л. І. Шаповал. — Полтава, 2011. — 156 с.

 

Затверджено до друку рішенням кафедри історії України

Полтавського національного педагогічного

університету імені В. Г. Короленка

(протокол № 10 від 17.01.2012 р.)

 

 

Рецензенти: Р. А. Сітарчук, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

 

Т. В. Оніпко, кандидат історичних наук, доцент кафедри педагогіки, культурології та історії Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки та торгівлі»

 

© Л. І. Шаповал, 2012


ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………….. 4
Опис предмета навчальної дисципліни «Етнографія України» ……………….. 6
Структура навчального курсу «Етнографія України» ………………………...… 7
Основні положення програми …............................................................................. 9
Види навчальної діяльності студентів …………………………………………. 16
Критерії оцінювання знань студентів …………………………………………. 18
Методичні рекомендації для студентів для вивчення курсу …………………. 20
Теми лекційних занять …………………………………………………...………. 42
Плани семінарських занять ………………………………………………….…… 45
Питання для індивідуальної та самостійної роботи ………………..………. 75
Теми семінарських занять винесені на індивідуальне опрацювання ……….… 77
Завдання для самостійної роботи …....................................................................... 86
Тематика рефератів ………………………………………………………………. 88
Пакет візуального супроводження курсу ……………………………………… 89
Питання для підсумкового контролю …................................................................ 90
Ректорська контрольна робота з курсу ………………………………………..… 93
Тестові завдання до ректорської контрольної роботи …................................... 101
Модульна контрольна робота № 1 …………………………………………… 106
Модульна контрольна робота № 2 …………………………………………… 111
Модульна контрольна робота № 3 …………………………………………… 116
Модульна контрольна робота № 4 …................................................................... 121
Контрольні тести для поточного контролю …………………………………. 124
Питання до контрольної роботи ……………………………………………… 127
Навчальні посібники з курсу …………………………………………………… 128
Література з курсу ………………………………………………………………. 131
Програма етнографічної практики ……………………………………….…….. 147
Екзаменаційні питання ………………………………………………………… 151

 


.
ВСТУП

Пропонований студентам історичного факультету навчально-методичний комплекс «Етнографія України» підготовлений згідно з вимогами програми навчального курсу «Етнографія України» затвердженої Міністерством освіти і науки України, виданої редакційним видавничим відділом «Вежа» Волинського державного університету імені Лесі Українки для спеціальності 7.02.0101 – Культурологія / Укладач В.М.Шостак. – Луцьк, 2000. – 37 с.)

Вивчення курсу «Етнографія України» є вкрай важливим для студентів історичного факультету у зв’язку з необхідністю долучення до здобутків людства в сфері духовної і матеріальної культури, прищеплення любові у молоді до духовних надбань українського суспільства.

Актуальність його вивчення обумовлена пріоритетами розвитку педагогічної думки в Україні на сучасному етапі, вироблення виховного ідеалу сучасної педагогіки, сформованого на основі національного колориту, виховання національної свідомості, поваги до національних символів, збереження звичаїв і традицій українського народу.Курс спрямований на вироблення поваги до культури власного народу, його минулого і культурних надбань усіх етнічних спільностей , які проживають на території України В сучасних умовах відкрились нові перспективи у вивченні духовно-матеріальних традицій українського народу, з’являється можливість осягнути витоки етнічної історії, осмислити збереження і розвиток кращих цінностей його культурної свідомості. У цих процесах все більшого значення набуває здатність студентів до систематичної і творчої роботи, вміння використовувати набуті знання і навички в практичній науково-пошуковій діяльності. Саме цій меті підпорядкована сутнісна основа етнографічної практики, під час якої студенти пізнають внутрішній світ українців, осягають світоглядні засади і культурні надбання всіх етнічних спільностей , що проживають на території України.

Етнографія — наука про народи (етноси) світу, що вивчає проблеми етно- та націогенезу, етнічної історії, міжнаціональних відносин, етнонаціональних процесів, особливостей духовної і матеріальної культури (народних вірувань, знань, побуту, мистецтва). Зародженню етнографії як науки передував значний період накопичення етнографічних знань, починаючи з часу існування Давньоруської держави, що визначений хронологічно добою середньовіччя. Першим свідченням зародження української етнографії стала «Програма» для опису України Ф.Туманського та спеціальна народознавча розвідка Г.Калиновського «Опис весільних українських простонародних обрядів». Українська етнографія зароджувалася на народознавчій основі, на ґрунті фольклору і літератури, концентруючи головну увагу на дослідженні духовної культури. Біля своїх витоків вона формувалася переважно як описова дисципліна, яка ґрунтувалася на базі трьох народознавчих центрів: Харківського і Київського університетів та Львова. Нині українська етнографія, традиційно поєднуючи два рівні досліджень: описовий і узагальнюючий, тяжіє до етнологічного, теоретичного осмислення накопиченого матеріалу.

Мета курсу – ознайомити студентів з основними поняттями української етнографічної (етнологічної) науки, з її методологією і завданнями. В ході вивчення курсу студенти аналізують етапи етнічного розвитку українців, основні риси їхньої матеріальної і духовної культури, суспільні відносини, звичаї та обряди, народне мистецтво, фольклор тощо.

Курс спрямований на вирішення таких завдань:

- вивчити понятійний апарат і методологію української етнографії, її становлення і розвиток;

- ознайомитися з походженням та етнічною історією українців, основними етапами етнодемографічного розвитку;

- охарактеризувати історико-етнографічне районування України, етнографічні групи українського народу, етнорегіональну і національну символіку;

- дослідити основні риси сільськогосподарської культури, поселення, двір і житло, основні комплекси одягу етнографічних районів;

- виокремити народні промисли і художні ремесла, особливості матеріальної культури в різних районах України;

- розкрити суспільні відносини на Україні в їх історичному розвитку, громадський та сімейний побут, народний етикет;

- визначити основні ознаки фольклору і усної народної творчості, календарні свята і обряди, народні знання і повір'я;

- охарактеризувати етнічні спільності та їх культуру в сучасній Україні.

Робоча навчальна програма із дисципліни «Етнографія України» з планами лекційних та семінарських занять, завданнями для самостійної та індивідуальної роботи та іншими методичними рекомендаціями складена для студентів ІІ курсу історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г.Короленка, які вивчають цей курс протягом ІІІ семестру. Вона розроблена відповідно до «Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка» (Полтава, 2006), нормативною базою якого в свою чергу є відповідні накази № 161 від 02.06. 1993 р., № 48 від 23.01. 2004 і № 774 від 30.12.2005 р. Міністерства освіти і науки України.

Навчальна програма складена відповідно до вимог кредитно-модульної системи, в основу якої покладені положення Болонського процесу та здобутки вітчизняних навчальних закладів освіти. Ця система дає можливість врахувати ефективність роботи студента під час аудиторних занять і в процесі передбаченого програмою самостійного вивчення окремих тем курсу впродовж семестру. Для одержання більшої кількості балів студенти виконують ряд індивідуальних завдань за умов креативного підходу до їх виконання, систематичного і повного опанування змістом навчальної програми.

Запровадження модульно-рейтингової системи оцінювання знань і вмінь студентів, яка базується на визначенні відповідної кількості балів, у ході вивчення предмету «Етнографія України» дозволяє активізувати роботу студентів щодо підвищення особистого рейтингу, дає можливість оперативно оцінити поточну успішність та об’єктивно визначати підсумкову оцінку. Загалом, навчальний курс «Етнографія України» і етнологічна наука в цілому посідають вагоме місце у системі вузівської освіти.

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ

Вивчення етнографії України передбачає розгляд основних модулів курсу:

І. Теоретичні проблеми вивчення етнографії України.

ІІ. Історія становлення і розвитку етнографії як науки в Україні.

ІІІ. Матеріальна культура українського народу.

ІV. Духовна культура українського народу.

 

Модуль І. Теоретичні проблеми вивчення етнографії України.

Самостійна робота

Лекція.На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу літературних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Семінарське заняття поглиблює знання, отримані під час лекції. До практичного заняття студенти повинні опрацьовувати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своїх конспектах. На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на додатковий матеріал, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми. Важливим є виконання окремих видів самостійної роботи до теми практичного заняття, яка оцінюється окремо.

Індивідуальна робота студентів та її види (тестування, анкетування, опитування, консультація):Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Види індивідуальної роботи студентів у процесі вивчення курсу «Етнографія України»: тестування, анкетування, опитування, реферат, консультація.

Тести є ефективною формою підготовки до практичного заняття, а також для самоперевірки студента. Тести застосовуються не тільки в поза аудиторній роботі студентів, але й в аудиторній , для контролю якості знань.

Анкетування єспособом опитування населення, полягає у тому, що дослідник набуває масовий етнографічний матеріал зі широкого кола питань. Етнологи використовують такі типи етнографічних анкет і відповідні анкетні форми опитування населення: анкети на які репрезентанти інформації відповідають самостійно та анкети, які заповнюють за відповідями респондентів етнологи. Набувши за допомогою анкетування статистичний матеріал в різні роки, етнолог може простежити динаміку процесів, головні тенденції і закономірності розвитку, а відтак на основі отриманих результатів пропонувати органам виконавчої та представницької влади певні рекомендації щодо посилення чи послаблення досліджуваних явищ.

Результати тестування і реферати оцінюються окремо й фіксуються в журналі академічної групи.

Викладач надає індивідуальну допомогу студентам у формі консультацій, пояснюючи складні моменти теми, спрямовуючи діяльність студентів, допомагаючи їм правильно організувати свою роботу.

Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах. комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Рефератпише кожний студент протягом вивчення навчальної дисципліни «Етнографія України» під керівництвом викладача на одну з обраних тем (обсяг – 10-15 сторінок). Як форма письмового оформлення доповіді на конкретну тему, за змістом він нагадує тематичний конспект, адже реферат – це спроба розібратися в тій чи іншій проблемі глибше, можливість самостійно подивитись на історичні події, явища, процеси, з’ясувати те, що раніше залишалося непоміченим. Водночас, він дає змогу студентові впевненіше орієнтуватися в джерелах та літературі з обраної теми, створює умови для комплексного використання навичок роботи з літературою, розвиває аналітичне, самостійне мислення, вчить логічно й аргументовано висловлювати на письмі свою думку до кожного практичного заняття студент отримує певну самостійну роботу (наприклад, проаналізувати особливості традиційного житла, світоглядні уявлення, народні знання, громадський та сімейний побут українців тощо), яка оцінюється окремо й фіксується в журналі академічної групи.

Оцінювання навчальних досягнень студентів:

Структура навчальної дисципліни ( протягом семестру ) складається з чотирьох основних модулів, на які виділяється рівна кількість балів (20 балів), а також підсумкового контролю ( 20 балів ).

Остаточна оцінка з навчальної дисципліни визначається як підсумкова оцінка результатів засвоєння окремих модулів плюс бали, отримані за підсумковий контроль (накопичувальна система ).

Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів, достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. Якщо ж він бажає покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить його право вибору.

За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

 

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
A BC DE FX   F   відмінно   добре   задовільно   незадовільно з можливістю повторного складання незадовільно з обов'язковим повторним курсом 90 – 100   75 – 89   60 – 74   35 – 59     1 – 34

Якщо формою контролю є залік, то студент набирає – 60 балів і більше – «зараховано», 59 і менше балів – «не зараховано».

Додаткові бали (до 20 балів) можуть бути зараховані студентові викладачем за активну участь у виховних заходах, творчих розробках пов'язаних із вивченням навчальної дисципліни.

За результатами навчання визначається рейтинг кожного студента з дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів

Підготовка до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання питань практичного заняття, повнота їх викладу, до уваги береться також активність студентів під час занять, участь у дискусіях, виконання завдань до семінарів.

Реферат оцінюється за повноту розробки проблеми, знання й використання наукових джерел з теми, логічність побудови роботи, володіння методологією дослідження, новизну вирішення проблеми, самостійність і творчість при

виконанні роботи, стиль викладу оформлення (план, посилання, висновки, список використаної літератури, використання текстів оригіналів та ін.)

Під час модульного чи підсумкового контролю враховуються знання студентами питань курсу, обов'язкових та додаткових джерел, ключових теоретичних понять, повнота відповіді, розуміння матеріалу, аргументованість відповіді, підтвердження теоретичних положень етнографічними фактами, вміння й навички аналізу праць відомих вітчизняних етнографів.

 

Рівні навчальних досягнень студентів Критерії
Високий (А, відмінно, зараховано, 90-100) Студент вільно володіє матеріалом, розуміє перебіг і взаємопов'язаність явищ літературного процесу, володіє навичками цілісно-комплексного аналізу етнографічних праць, виявляє творчі здібності, самостійно оцінює окремі етнографічні явища, показує знання різних джерел інформації ( науково-критичної, монографічної літератури, творчо використовує відібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опорою на етнографічні праці.
Достатній (ВС, добре, зараховано, 75 – 89) Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу етнографічних праць, дає визначення етнографічних понять з посиланням на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти, припускає незначні граматичні та фактичні помилки.
Середній (DE, задовільно, зараховано, 60-74) Студент володіє матеріалом, відтворює незначну його частину, дає визначення етнографічного терміну без посилання на текст, студент володіє окремими навичками аналізу етнографічної праці, припускає граматичні та фактичні помилки.
Низький (FX, F, незадовільно, не зараховано, 35 – 59, 1 – 34) Студент відтворює матеріал на елементарному рівні або не відтворює його взагалі; називає окремі етнографічні праці чи явища, не усвідомлюючи їхнього змісту; припускає грубі помилки у відповідях або не дає правильної відповіді на питання

Методичні рекомендації для студентів

Підготовка до екзамену

Підсумковий контроль знань успішності студентів здійснюється

у формі екзамену.

Екзамен – це форма контролю засвоєння студентом програмного матеріалу з окремої дисципліни за навчальний рік. Він може здійснюватись у двох формах: усній чи письмовій. При цьому письмовий екзамен за необхідності може доповнюватися співбесідою викладача-екзаменатора зі студентами. Під час складання екзамену оцінювання знань успішності студента визначається за 4-х бальною шкалою – «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

У період екзаменаційної сесії перед студентами постає завдання в порівняно короткий термін самостійно повторити й систематизувати весь обсяг пройденого матеріалу. На цьому, останньому етапі підсумкового самоконтролю при повторенні програмного матеріалу мають виявитися результати попередньої самостійної роботи – навички та вміння, що сформувалися в процесі вивчення етнографії України. Слід наголосити, що СРС при підготовці до заліків чи екзаменів тісно пов’язана з іншими формами навчального процесу – лекціями, семінарами, поточним контролем успішності, оскільки всі вони взаємопов’язані.

При підготовці до заліків, екзаменів студенти повинні керуватися навчальною програмою з етнографії України, проблемними питаннями, якщо такі передбачені. Викладачі надають методичну допомогу студентам шляхом проведення консультацій. На яких з’ясовуються незрозумілі чи малозрозумілі питання. На екзамен, як правило, виносяться питання переважно проблемного характеру. Він вимагає від студента чітких, логічно завершених, аргументованих відповідей на запитання, розуміння причинно-наслідкових зв’язків між історичними фактами, етнографічними явищами, подіями, а також власних оцінок і висновків. На підготовку до відповідей на екзаменаційний білет відводиться до 30-45 хв. Важливо за цей час скласти план своєї відповіді на всі вказані в білеті питання, прагнучи зберегти послідовність у викладі подій, відновити у пам’яті дати, імена видатних етнографів та їх праці тощо.

Студент повинен продемонструвати знання змісту основних джерел етнографії України, суспільно-політичних, соціально-економічних, культурних і релігійних подій в українській історії, їх хронологію, причини та наслідки, вплив на подальший хід історичного розвитку України.

 

Орієнтовні критерії оцінок знань студентів:

– на «відмінно», якщо він твердо засвоїв програмний матеріал, продемонстрував глибоке та всебічне знання етнографічних джерел, уміння послідовно, логічно та аргументовано викладати матеріал, аналізувати факти і події, вміє робити порівняльну характеристику різних думок, історичних подій та процесів, обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, робити правильні й недостатньо аргументовані висновки й узагальнення, чітко орієнтується в науковій періодизації етнографії України, правильно відповідає на додаткові запитання;

«добре», якщо він засвоїв програмний матеріал, вивчив основні джерела, вміє послідовно та логічно викладати матеріал, робить в основному правильні та аргументовані висновки й узагальнення, але разом із тим допускає окремі неточності при висвітленні проблеми чи відповідаючи на додаткові запитання, що свідчить про недостатньо глибоке засвоєння програмного матеріалу;

«задовільно», якщо в засвоєнні ним програмного матеріалу виявлені суттєві прогалини, у відповідях на питання допущені помилки, неправильні формулювання, вони не ґрунтуються на достатньому знанні етнографічних фактів, матеріал викладено недостатньо послідовно, логічно та аргументовано, відповіді на додаткові запитання – невпевнені й неточні;

«незадовільно», якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, основного змісту джерел, відповідає на питання непослідовно, нелогічно, без належної аргументації, припускається суттєвих помилок у висновках, при викладі фактів і подій, не дає відповідей на додаткові запитання.

Оцінка, отримана студентом на екзамені з курсу «Етнографія України», заноситься викладачем у документи, встановлені Міністерством Освіти і Науки України, а також у залікову книжку студента. Назву дисципліни, оцінку, дату її отримання викладач підтверджує власним підписом.

Наголосимо, що досить часто студенти не вміють готуватися до контролю знань. Серед типових недоліків у підготовці до екзамену чи заліку, які стають причиною низької оцінки, – нездатність студента аналізувати явища та сфери культури і побуту українського народу, встановлювати зв’язок між ними й робити висновки, готувати й планувати свої відповіді; покладання на механічне заучування максимальної кількості інформації й відповідно – прагнення у своїх відповідях викласти все, що вдалося запам’ятати з цього питання, тощо. Натомість студент у процесі навчальної діяльності повинен навчатися правильно готуватись до заліків чи іспитів, продумувати свої відповіді на екзаменаційні питання, виділяти й ставити в логічну послідовність ключові думки, відповідати не розгорнуто, а використовуючи певну схему, певний порядок викладу, вказуючи лише головні думки, намагаючись відобразити логічну послідовність змісту всієї теми.

Отже, в ході підготовки до екзамену чи заліку з етнографії України студент має зосередити головну увагу на трьох взаємопов’язаних і взаємозумовних аспектах навчальної діяльності:

1) самоконтролі, самооцінці, самоаналізі;

2) закріпленні та розвитку індивідуальних навчальних навичок;

3) вмінні справлятися зі стресовими ситуаціями, викликаними суб’єктивними чи об’єктивними обставинами.

Для того щоб студент у ході самостійної підготовки до контролю знань не розгубився й не заплутався у великому обсязі матеріалу, пропонуємо дотримуватися таких порад:

1) запишіть коротко все, що ви можете згадати з тієї теми, яку ви збираєтеся повторювати;

2) перевірте фактичну точність того, що ви пам’ятаєте;

3) перегляньте конспект, порівнюючи його з текстом підручника (посібника), приділяючи особливу увагу ключовим моментам та заголовкам;

4) уважно перечитайте навчальний матеріал з теми, яку повторюєте, виділяючи головні думки;

5) самостійно перевірте рівень засвоєння матеріалу, використовуючи логічну схему чи конспект;

6) перевірте, наскільки якісно ви запам’ятали весь матеріал.

 

Таким чином, семінарські заняття як форма організації навчальної роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) мають бути тісно пов’язані з СРС над лекційним матеріалом, джерелами, посібниками, підручниками та іншою літературою з етнографії України, контролем знань успішності студентів. Необхідно прагнути під час навчання набувати знань не тільки в готовому вигляді, а й самостійною працею. Наголосимо, що наведені вище методичні вказівки в основному мають універсальний характер і, можливо, не є бездоганними. Їх треба перевіряти на практиці, вдосконалювати з урахуванням особливостей навчального процесу того чи іншого вищого навчального закладу.

 

Форми звітної документації студентів:зошит для лекцій; зошит для семінарських занять; термінологічний словник, тека з самостійними роботами, індивідуальною роботою; реферат.


Питання для індивідуальної та самостійної роботи

 

1 модуль. Теоретичні проблеми вивчення етнографії України.

Запитання для індивідуальної та самостійної роботи

(форма контролю — письмова робота)

1. Характеристика основних теорій етносу: біологічна, енергетична, соціальні теорії в радянський час; примордіалістська, інструменталістська, конструктивістська.

1. Характеристика основних концепцій нації: політична, психологічна, культурологічна.

2. Характеристика етнографічних груп в сучасній Україні (литвини, поліщуки, гуцули, лемки, бойки).

3. Сучасна українська діаспора: співпраця з Україною.

4. Позначити на контурній карті етнографічні групи українського народу.

5. Антропологічне районування території України.

6. Позначити на контурній карті антропологічні області українців.

7. Демографічна історія населення України в історичній ретроспективі

Понятійний апарат модуля:

Відносини міжетнічні, група етноконфесійна, група етнічна, група етнографічна, група етнолінгвістична, депортація, дискримінація, діаспора, еміграція, етнізація, етнікос, етнос, етнічність, етногенез, етнографія, етноконфесія, етнологія, етносфера, етноцид, ідентичність, маргінал етнічний, ментальність етнічна, народ, нація, історична пам’ять, історично-етнографічні райони, самовизначення, самоідентифікація, самосвідомість етнічна, сепаратизм етнічний, субетнос.

2 модуль. Історія становлення етнографії як науки в Україні.

Запитання для індивідуальної та самостійної роботи

(форма контролю — тестові завдання):

1. Вклад українських вчених у вітчизняну і світову етнографічну науку:

а) Дослідження Г.Новицького;

б) Мандрівні нотатки Г.Григоровича-Барського;

в) Внесок Феодосія Сафоновича в розвиток етнографії.

г) Етнографічна діяльність В.Тарнавського.

д) Етнографічна діяльність О.Афанась’єва-Чужбинського.

к) Етнографічна діяльність Д.Де ла Фліза.

2. Виготовити фото-портрети вчених- етнографів.

Теми лекційних занять

(28 годин для студентів історичного факультету)

План заняття

1. Поняття етнографії, етнології, народознавства. Основні категорії етнографії як науки.

2. Понятійний апарат курсу. Співвідношення за змістом і обсягом понять «етнос», «народ», «нація» в етнологічній науці.

3. Феномен етнічності. Основні підходи до визначення етнічності.

4. Дискусійні питання українського етногенезу

5. Вузлові проблеми етнологічної науки.

Лекція 2. Історія виникнення та розвитку етнографічної науки в Україні

(2 години)

План заняття

1. Накопичення етнографічних знань в період середньовіччя.

2. Становлення етнографічної науки в період нової історії.

а) особливості розвитку етнографії в ХІХ столітті;

б) діяльність відділу етнографії Російського географічного товариства;

в) Комісія для опису губерній Київського військового округу та її етнографічна діяльність.

3. Етнографічна наука у 1918 - 1921 рр.

4. Процес створення академічних установ в Україні. Розвиток етнографії в радянський період.

5. Сучасна етнологічна та етнографічна наука.

План заняття

1. Поняття та схема історико-етнографічного районування етнічної території України.

2. Загальна характеристика етапів становлення етно-регіональних утворень: Середня Наддніпрянщина, Галичина, Волинь, Буковина, Поділля, Полісся, Закарпаття, Сіверщина, Слобожанщина,Таврія, Південь України.

3. Етнографічні групи в Україні: їх особливості та історія розвитку

а) бойки;

б) лемки;

в) литвини;

г) поліщуки;

д) гуцули.

4. Національний склад сучасного українського суспільства.

План заняття

1. Антропологічні особливості українського народу. Федір Вовк – засновник вітчизняної антропологічної науки.

2. Антропологічні зони, області території України.

3. Сучасні антропологічні дослідження.

 

План заняття

1. Господарська діяльність населення України в період давньої та середньовічної історії.

2. Традиційні заняття українців.

3. Господарське значення допоміжних промислів та занять.

План заняття

1. Давньоруський одяг.

2. Український одяг періоду ХV - ХІХ століть.

3. Локальні особливості національного одягу в Україні.

4. Комплекс традиційного вбрання та його функції.

 

План заняття

1. Громада та її функції.

2. Поняття «звичаєвого права». Роль звичаєвого права в суспільному житті українців.

3. Організаційні форми самоуправління та самоврядування українців.

4. Базари і ярмарки та їхня роль у громадському житті українського народу.

План заняття

1. Давні типи сім’ї в Україні та їх соціальні функції.

2. Становище жінки у сім’ї.

3. Статус приймака.

4. Сімейні обряди.

5. Сучасна українська сім’я: принципи створення та функції.

 

План заняття

1. Найдавніші транспортні артерії та шляхи пересування.

2. Види сухопутного транспорту.

3. Вдосконалення транспорту в період нової та новітньої історії.

План заняття

1. Планування житла.

2. Основні типи українських сільських поселень.

3. Традиційний інтер’єр української хати.

4.Екстер’єр житла українців.

План заняття

1. Астрономічні знання українців.

2. Метеорологічні знання українців.

3. Народна агротехніка.

4. Народна медицина.

5. Вірування та повір’я .

План заняття

1. Поняття календарної обрядовості.

2. Зимовий цикл свят.

3. Весняні свята та їх особливості.

4. Літні свята .

5. Осінні обряди українців.


Плани семінарських занять

(20 годин для студентів історичного факультету)

 

Семінарське заняття № 1

Тема: Основні категорії етнографії як науки (2 години)

Мета заняття:охарактеризувати етнографію за основними категоріями етнографії як науки: розкрити предмет і завдання етнографії, визначити об’єкт та методологію її досліджень, понятійний апарат курсу, проаналізувати місце і роль етнографії в системі гуманітарних наук, її зв’язок з етнологічними дисциплінами, співвідношення з поняттями «етнологія», «народознавство».

 

План заняття:

1. Визначення понять «етнологія», «етнографія». Предмет, об’єкт та завдання етнографії як науки.

2. Основні джерела та методологія етнографічних досліджень.

3. Понятійний апарат курсу. Співвідношення за змістом і обсягом понять «етнос», «народ», «народність», «нація».

4. Феномен етнічності: основні підходи до його розуміння.

5. Етнічні спільноти, їх класифікація.

 

При розгляді теми семінарського заняття потрібно охарактеризувати етнографію за традиційними для будь-якої науки категоріями, визначивши її предмет, об’єкт, джерела, завдання, методологію досліджень. Особливу увагу слід звернути на процес «етнологізації» сучасної етнографічної науки, тяжіння до теоретичних узагальнень. У цьому контексті варто розмежувати поняття «етнографії» та «етнології», порівнявши у першу чергу предмет та методологію цих двох наук. Важливим є визначення також місця етнографії як навчальної дисципліни у системі етнолого-етнографічних предметів, поряд із етнодержавознавством, етнопсихологією, етнопедагогікою, етногеограією, етнодемографією та іншими. Розгляд останніх питань семінарського заняття передбачає роботу з теоретичними проблемами: визначення за змістом і обсягом понять «етнос», «народ», «народність», «нація», співвідносячи їх між собою як окремі етапи розвитку одного й того самого явища (окремими етапами розвитку етносу є народність і нація), з іншого — як співвідношення одиничного до загального (оскільки не будь-який етнос є нацією, але для розвитку нації необхідним є етнічне підґрунтя); характеристики конструктивістського та етнонаціонального підходів до феномену етнічності та критеріїв класифікації і основних видів етнічних спільнот.

Основні поняття теми:етнос, етногенез, етнічні спільноти,етнографічні групи, етнічні процеси, етнологія, компліментарність, конструктивізм, народознавство, народ, нація, пасіонарність, примордіалізм,народність, нація,

Пропоновані теми для написання рефератів:

1. Теорія пасіонарності та енергетичних полів Л. Гумільова.

2. Правомірність теорії географічного детермінізму щодо розвитку етнічних спільнот в Україні.

3. Дискусійні питання українського етногенезу.

Рекомендована література:

а) основна

1. Алексеев В.П. Етногенез: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1986.

2. Багринець В.М. Коли і як виникли назви « Україна», «українці» ? : Наук. попул. Вид. / Ред. І. Ребрик. – 2-е вид., допов. – Ужгород: Гранда, 2002. – 61 с.

3. Балушок В. Формування об’єктивної основи для етногенезу українців // Народна творчість та етнографія. – 2000. – №1. – С. 32 - 40.

4. Балушок В. Деякі проблемні моменти етногенезу українців та його завершальний етап //Народна творчість та етнографія. – 2005.– № 6.–С.55-64.

5. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. – К.: Фенікс, 1991.

6. Балушок В. Етнічна ситуація на слов’янських землях України в епоху Київської Русі // Народна творчість та етнографія. – 2004. – С.46-57.

7. Бромлей Ю. Очерки теории этноса. — М.: Наука, 1983.

8. Бромлей Ю. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. — М.: Наука, 1987.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь