Загальні основи навчання акробатичних вправ

Акробатические упражнения входят в программу всех клас­сов. Эти упражнения способствуют развитию силы, ловкости, быстроты, гибкости, смелости, решительности, приучают ориен­тироваться в пространстве, улучшают функции вестибулярного аппарата.

Разностороннее влияние акробатических упражнений помогает более быстрому овладению навыками во многих видах спорта, в частности в прыжках в воду, в фигурном катании на коньках, в спортивной гимнастике, в прыжках на лыжах, в легкой атлетике и спортивных играх.

Для занятий акробатическими упражнениями в начальных классах школы необходимо иметь ковровые дорожки и гимнасти­ческие маты с покрышками.

Одно из обязательных требований при проведении занятий — это соблюдение санитарно-гигиенических условий. Ковровые до­рожки и маты должны быть всегда чистыми, покрышки на матах надо использовать только для занятии акробатикой и регулярно стирать. В теплое время года простейшие акробатические упраж­нения можно проводить на ровной травяной площадке. На травяной площадке простейшие акробатические упражне­ния выполняются одновременно возможно большим количеством учащихся. В зале упражнения выполняются группами в зависимо­сти от наличия ковровых дорожек и гимнастических матов.

Акробатические упражнения разделяются на две группы. К од­ной группе относятся динамические упражнения, к другой — ста­тические. Из группы динамических упражнений программой для началь­ных классов школы предусмотрены: группировки (сидя, лежа на спине, в приседе); перекаты (назад, в сторону); кувырки вперед. Из группы статических упражнений предусмотрена стойка на лопатках, мост, полушпагат.

Щоб приступити до вивчення цих акробатичних вправ учнів потрібно підготувати. Основну увагу в заняттях акробатикою з дітьми молодшого шкільного віку потрібно приділяти загальній фізичній підготовці учнів, зміцненню здоров’я, формуванню правильної постави та набуттю рухових якостей, необхідних для подальшого оволодіння акробатичними вправами. Заняття акробатикою позитивно впливають на всі функції організму, зміцнюють опорно – руховий апарат і розвивають органи дихання та кровообігу.

Однак треба мати на увазі, що м’язи у дітей 7- 11 років дуже еластичні, тому вправи на розтягнення слід застосовувати з великою обережністю, так як надмірне, захоплення ними сприяє ослабленню тонусу м’язів, що може призвести до порушення постави. Правильна ж постава створює сприятливі умови для вільного і глибокого дихання, а отже, для розвитку грудної клітини і легенів.

У дітей цього віку кругообіг відбувається швидше, ніж у дорослих, пульс частіше, кров’яний тиск нижче. Серцевий м’яз відрізняється певним ступенем розтягування і здатністю швидко відновлювати свої сили, але, якщо перевищити цього можливість, він може дати стійке розширення.

Потреба організму дітей в кисні дещо вища, ніж у дорослих, а життєва ємність легенів по відношенню до ваги тіла у дітей менше, тому потреба в кисні компенсується за рахунок збільшення частоти дихання. З огляду на це, на заняттях необхідно дотримуватися повільного і поступового підвищення фізичного навантаження з тим, щоб дати можливість серцю і органам дихання пристосуватися до підвищення вимог.

Дихання через ніс прияє розвитку грудної клітини і легенів тому, що проходження повітря через вузькі носові отвори вимагає великих зусиль з боку дихальних м’язів і діафрагми. Це забезпечує глибоке проникнення повітря в легені і викликає більш сильні коливання тиску в грудній та носовій порожнинах. Крім цього, при диханні через ніс повітря очищається від пилу і зігрівається, оберігаючи дітей від простудних захворювань.

Вікові особливості хлопчиків та дівчаток 7- 11 років виражені не різко. Однак, підбираючи підготовчі вправи та визнаючи методику занять вчителю слід брати до уваги стать і вік учнів. Так, в підготовчій групі в більшому обсязі слід давати вправи з предметами (м’ячами, гімнастичними палицями, скакалками та ін.)

Спостереження і дослідження показують, що у дітей молодшого шкільного віку увага не стійка, воля розвинена слабо і вони не завжди здатні виконати складні рухи, які вимагають точного виконання. Тому учні, досить швидко засвоюючи основи руху, набагато більше часу витрачають на уточнення деталей техніки і виконання вправ у складній обстановці.

У цьому віці у зв’язку з швидкою втомою дітей та їх здатністю в короткий термін відновлювати свої сили фізичні вправи треба чергувати з невеликими паузами відпочинку.

Основними методами навчання дітей 7 -11 років будуть показ і образні порівняння.

Основним завданням є оволодіння технікою акробатичних вправ. Чим більше різних акробатичних вправ в активі учня, тим вищим буде рівень розвитку його рухових якостей і тим швидше він зможе опанувати більш складні вправи. Рухові якості удосконалюються в процесі систематичних тренувань.

На першому етапі повідомлять назву вправи. Це служить передумовою для створення в учнів попереднього уявлення про нього. Потім слід показати вправу у потрібному темпі і ритмі, на високому технічному рівні. Хороший показ створить правильне уявлення про зміст вправи, полегшить подальше пояснення й свідоме сприйняття його.

При поясненні техніки виконання вправи рекомендується застосовувати демонстрацію кінограм, малюнків, фото та інших наочних посібників. Далі йде другій показ вправи і опитування (як вони уявляють техніку даної вправи). Після цього приступають до виконання підвідних вправ. Учень, опанувавши їх, отримує уявлення і відчуття, необхідні для засвоєння основних елементів техніки виконання досліджуваної вправи. Підвідні вправи сприяють також поліпшенню спеціальної підготовки учнів.

Перед тим як вивчати перекати і перекиди, треба засвоїти групування, яке є однією з основних умов правильного виконання перекидів.

Групування сидячи (а). Із положення сидячи, зігнути ноги в колінах (стопи на підлозі злегка нарізно), взятися руками за гомілки (нижче колін), щільно підтягнути коліна до грудей, лікті притиснути до тулуба, голову нахилити між колінами.

Групування в присіді (б) Із положення стоячи(стопи паралельні),присісти і згрупуватися. Присідаючи спочатку виконувати на носках, а в міру оволодіння групуванням – на всій ступні. Эта группировка применяется при исполнении кругового переката и кувырка в сторону.

Групування лежачи на спині (в). Із положення лежачи на спині, зігнути ноги, узятися руками за гомілки, підтягнути коліна до плечей, голову нахили у перед.

Під час виконання деяких акробатичних вправ застосовують «широке» групування (г). Із стійки ноги нарізно, зробити напівприсідання і захопити руками ноги зовні за стегна, близько колін. Осваивать группировку рекомендуется в такой последовательности: стоя, поочередно захватывать рукой одноименную ногу; то же одновременно (приседая); то же выполнять сидя и лежа.