ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


 

Загальні вимоги

6.1.1 Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

За машинописного способу виконання звіт друкують через півтора інтервали; за машинного – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм.

6.1.2 Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

6.1.3 Структурні елементи “СПИСОК АВТОРІВ”, “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “ПЕРЕДМОВА”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “РЕКОМЕНДАЦІЇ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

6.1.4 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

6.1.5 Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

6.1.6 Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

6.1.7 Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п'яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

6.1.8 Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути :

- за машпнописного способу – не менше, ніж три інтервали;

- за машинного способу – не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

6.1.9 Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Нумерація сторінок звіту

 

6.2.1 Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому куті сторінки без крапки в кінці.

6.2.2 Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

6.2.3 Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

6.3.1 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами.

6.3.2 Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3, і т. д.

6.3.3 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, і т.д.

6.3.4 Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д..

Якщо текст поділяють тільки на пункти , їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

6.3.5 Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т.д.

Після номера підпункту крапку не ставлять.

6.3.6 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації

6.4.1 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті.

6.4.2 Якщо ілюстрації створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

6.4.3 Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати вимогам “Единой системы конструкторской документации» та «Единой системы програмной документации».

6.4.4 Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рисунок___”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема розміщення”.

6.4.5 Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

6.4.6 Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: “Рисунок′′′′, аркуш′′′”.

Таблиці

 

6.5.1 Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1.

 

Таблиця ________ - ____________________________

номер назва таблиці

 

 

   
   
     
     

 

Рисунок 1

 

 

6.5.2 Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

6.5.3 Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

6.5.4 Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

6.5.5 Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово “Таблиця ___” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ___” з зазначенням номера таблиці.

6.5.6 Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

 

Переліки

 

6.6.1 Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

6.6.2 Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

 

 

Формули та рівняння

 

 

6.7.1 Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

6.7.2 Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула третього розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

6.7.3 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Приклад:

 

“Відомо, що

 

ЗО = ЗП + ЗР + ЗВ (1.1)

 

де ЗО – одноразові витрати;

ЗП – передпроектні витрати;

ЗР – витрати на розробку заходу;

Зв – витрати на впровадження заходу.

 

6.7.4 Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”.

6.7.5Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

 

Приклад

 

ЗО = ЗП + ЗР + ЗВ, (1.2)

ЗМ = N (ЗП + ЗР + ЗВ) (1.3)

 

Посилання

 

 

6.8.1 Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… у роботах [1-7] …”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті: “… у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70 % [ 6 ] ”.

Відповідний запис у переліку посилань.

6.8.2. Автоматизація робіт в установах // ТИЕР.-№4.-М:, 1983.-С.66-76.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

8.1. Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь того чи іншого модуля. Письмова форма модульного контролю є обов'язковою (тестування, контрольна робота тощо), матеріали модульного контролю зберігаються на кафедрі до початку наступного семестру

8.2. Кількість модулів з навчальної дисципліни формується кафедрою у відповідності з рекомендаціями п. 2.1. цього Положення. Модульний контроль проводиться під час заліково-екзаменаційної сесії при обов’язковій присутності студента відповідно до затвердженого графіка навчального процесу ІЗДН.

8.3. Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні тести та варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Кожне тестове індивідуальне завдання повинно охоплювати весь навчальний матеріал модуля. Критерії оцінювання результатів виконання тестів та контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля під час настановної сесії і дублюються напередодні проведення модульного контролю під час заліково-екзаменаційної сесії.

8.4. При модульному контролі оцінюються відвідування консультацій й занять в семестрі (особливо під час настановної та заліково-екзаменаційної сесій), активність на заняттях та консультаціях, результати поточного та підсумкового оцінювання знань студентів.

1. Практичне заняття (0-4 бали)

4 бали – роботу виконано і захищено звіт;

3 бали – роботу виконано і оформлено звіт без помилок;

2 бали – роботу виконано і оформлено звіт з помилками;

1 бал – роботу виконано;

0 балів – роботу не виконано.

2. Відвідування лекцій 10 балів

3. Самостійна робота (0-5)

4. Виконання курсової роботи:

1 розділ – 10 балів

2розділ – 10 балів

3 розділ – 30 балів

4 розділ – 5 балів

Захист – (0-45) балів

8.5. Курсові роботи, студентів ІЗДН оцінюється окремо від 0 до 100 (+n) балів) як один модуль. При цьому заповнюються відомість модульного контролю та заліково-екзаменаційна відомість.

8.6. До модульного контролю студент допускається завжди.

8.7. Тривалість письмового модульного контролю - одна академічна година.

8.8. Під час виконання модульного контролю студент може звернутися до викладача за роз'ясненнями лише змісту завдання і має право користуватися додатковою літературою, яка дозволена кафедрою. Під час виконання модульного контрольного завдання студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, використовувати заборонені навчальні засоби. Якщо студент порушує встановлений порядок, то він звільняється від подальшої роботи, а модульна контрольна робота оцінюється нулем балів.

8.9. Якщо студент не з'явився для проведення модульного контролю або не здав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів.

8.10. Студент не може повторно складати модульний контроль.

8.11. Результати перевірки письмових контрольних завдань (в балах) доводяться до студентів на наступний день після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах обліку роботи академічної групи і робочих журналах викладачів, а також у відомості модульного контролю .

8.12. Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними роботами під час аналізу результатів викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обґрунтовані пояснення.

8.13. Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право звернутися з апеляцією до завідувача кафедри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін. В результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена. Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного завдання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри.

8.14. Якщо сумарний рейтинговий показник з усіх модулів навчальної дисципліни є не менший за 60, (сумарний модульний контроль), студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни.

8.15. Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи підсумковий (семестровий) екзамен (залік) відповідно до п. 1.4. Проте результати підсумкового (семестрового) екзамену (заліку) не можуть бути меншими за результати сумарного модульного контролю.

8.16. Результати підсумкового (семестрового) контролю не можуть бути позитивними, якщо студент не виконав усіх видів робіт, передбачених робочою навчальною програмою з дисципліни.

 


9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. А. В. Головач, А. М. Єріна, О. В. Козирева. Статистика. – К.: 1993 "Вища школа".

2. А. М. Єріна, З. О. Пальян. Теорія статистики. – К.:1997 "Знання".

3. А. М. Єріна, З. О. Пальян. Теорія статистики. Практикум. – К.:1997 "Знання".

4. А. А. Спирина, О. Э. Балишной. Общая теория статистики. Учебник. – М.: 1994.

5. В. Г. Шинкаренко, Н. И. Благоразумова. Статистика автомобільного транспорту. – Х.: 1989 "Вища школа".

6. А. И. Кольдберг, В. С. Козлова. Общая теория статистики. – М.: 1995 "Финансы и статистика".

7. Г. С. Кильдишев, В. Е. Овсиенко. Общая теория статистики. – М.: 1996 "Финансы и статистика".

8. Народне господарство України в 1997 році. Статистичний збірник. Мінстат України – К. 1997

9. Шинкаренко В.Г., Благоразумова Н.И. Статистика автомобильного транспорта: Учеб. Пособие для вузов. — Харьков: Вища шк., изд – во при ХГУ, 1989

10.Ковтун Н.В. Статистичне дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності: теорія, методологія, практика: Монографія. – Київ : ІМЕКС. – 2005.-418 с.

11.Лугінін О.Є. , Білоусова С.В. Статистика : Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2005.-580с.

12.Моторин Р.М., Чекотовський Є.В. Статистика . Збірник індивідуальних завдань з використанням EXCEL. Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни . –К. КНЕУ, 2005. -268с.

13.Статистика : Підручник / С.С. Герасименко та ін. – К.: КНЕУ, 2006, -468с.

14.Статистичний щорічник України за 2003 рік / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант , 2004. – 631с.

15.Уманець Т.В. , Пігарев Ю.Б. Статистика: Навч. Посіб. Вікар, 2005. – 623с.

16.Економічна статистика : Навч.-метод. Посіб. Для самост . вивч. Дисцип. /Р.М. Моторин , А.В. Головач, А.В. Сидорова та ін.; За заг, ред. Р.М. Моторина . – К.: КНЕУ, 2005. – 326с









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь