Природні передумови розвитку туризму в придністровських районах 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Природні передумови розвитку туризму в придністровських районах



ПРИРОДНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНАХ

Рельєф

Рельєф Дністровського каньйону змінюється від прямовисних скель, до окремих заглибин у вигляді базису стоку малих річок та до окремих ділянок знижень в його асиметричній будові. Там здебільшого поширені споруди, житлові будинки, біля яких розташовані городи з різною культурною, переважно — теплолюбивою рослинністю, зокрема помідорами, перцем, скороспілою картоплею та іншою. Прямовисні скелі найбільше порослі кущами та лісовою рослинністю.

Територія Дністровського каньйону вкрита мережею річок, які протікають з півночі і північного заходу на південь, часто створюючи мальовничі водоспади.

Дністровська долинна система є найбільш перспективною в рекреаційному відношенні частиною Чернівецької області. Своєрідною віссю цієї системи є ріка Дністер. З півночі до Дністра прилягають сегменти Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей, з заходу – Івано-Франківський, а з південного сходу – Молдавський сегменти. Таким чином, Дністровська рекреаційна система є не тільки українською, але і міжнародною.

Найоригінальнішою в межах України є система каньйонів Придністров'я, яку утворює Дністер разом з притоками. Їх можна об'єднати під назвою Великий каньйон Дністра. Це типовий приклад передгірських каньйонів тектонічно-ерозійного походження. Він сформувався в зоні контакту двох неоднорідних за особливостями будови і розвитку тектонічних структур: відносно стабільної давньої Східноєвропейської платформи та молодої, рухливої Карпатської складчастої споруди.

Круті, подекуди прямовисні схили каньйонів піднімаються над рівнем Дністра на 150—180 і більше метрів, оконтурюють його неповторні меандри, утворюють своєрідний орографічний регіон, рельєф якого нагадує гірський.

Оригінальні Дністровські каньйони і в геологічній будові. Потужні шари пісковиків, вапняків, глинистих сланців та інших порід тут розташовані горизонтально. Колись тут існувало глибоке море, на дні якого протягом багатьох мільйонів років відкладалися різноманітні породи. Потім море відступило, а відклади піднялися на висоту понад 400—500 м, майже не змінивши свого горизонтального положення.

Ріка Дністер з притоками розрізала ці потужні нашарування, так утворились унікальні геологічні розрізи силуру, девону, юри, неогену тощо. Більшість з них сьогодні взяті під охорону як геологічні пам'ятки. Силурійська система представлена в Придністров'ї потужною товщею вапняково-доломітово-мергелястих порід.

Найбільш своєрідним і багатим рекреаційними ресурсами є Подільський відтинок Дністра. Розглянемо його Чернівецький сегмент. Тут Дністер відрізняється великою звивистістю, коефіцієнт якої перевищує 3 (при загальній довжині долини в межах Чернівецького сегмента 414 км, її протяжність за прямою приблизно 130 км); глибоким врізом долини (120-180 м), терасованих, а також стрімких і урвистих схилів з виходами відслонень докембрійських, силурійських, девонських, крейдових, палеогенових, неогенових і четвертинних порід; наявністю системи мальовничих природних комплексів, які змінюють один одного за течією ріки: “стінок” – крутих заліснених схилів долини, урвистих відслонень схилів з виходами корінних порід різного віку, різноманітних форм ерозійного процесу і акумуляції; теплим місцевим кліматом; багаточисленними населеними пунктами з різними історичними пам’ятниками, пам’ятками архітектури, нарешті Дністер велика і повноводна ріка, придатна для човнового туризму, для спортивної риболовлі та ін. В межах Чернівецького сегменту система поділяється на зони шириною 5-10 км, які визначаються довжиною правих притоків Дністра і розташуванням Прут-Дністровського вододілу. В цих зонах присутні такі типові місцевості: коротких крутоспадаючих і крутосхилих річкових долин, ярів і балок, які несуть на своїх схилах характерні низькорослі ліси байрачного типу, чагарникові ліси; безлісих і безводних вододільних поверхонь і привододільних схилів, складених неогеновими вапняками і гіпсами з різноманітними карстовими формами: лійками, печерами, карстовими балками “вертебами” з степовою рослинністю на схилах; високих (вище 350 м) заліснених вододілів і їх схилів, покритих дубово-грабово-буковими лісами, характерними для Хотинської височини; плоских і хвилястих вододілів і їх пологих схилів з невеликими масивами лісів по балках і долинах притоків; товтрових пагорбів, реліктів міоценового бар’єрного рифу, які частіше всього зустрічаються на схилах долин у вигляді екзотичних конусоподібних вапнякових стрімчаків. Південну межу правобережної зони Дністровської рекреаційної системи можна провести за населеними пунктами які більш-менш співпадають з вододілом (з заходу): с.с. Борівці-Веренчанка-Заставна-Юрківці-Малинці-Клішківці- Недобоївці-перехрестя (“Чотири корчми”) – шосейна дорога Кельменці-Сокиряни.

Прут-Дністровські лісостепові індивідуальні ландшафти - райони (Заставнівський рівнинно-карстовий; Припрутський терасово-рівнинний лучний; Хотинський підвищений лісовий; Новоселицький терасово-рівнинний; Північно-Бесарабський рівнинно-товтровий) мають спільні риси: легко доступний терасово-рівнинний, рідше підвищений рельєф; помірно-теплий клімат з достатнім зволоженням (500-600 мм/рік), тривалим теплим періодом року і періодом із сніговим покривом (260 і 175 днів у році); ріка Дністер з природними пляжами має температуру річкової води, сприятливу для купання (21-230). Диференціація районів для рекреаційного освоєння визначалась наявністю головних рекреаційних ресурсів: атрактивних водойм, лісів, джерелами мінеральних вод, грязей, ін. Враховувалась близькість, характер і санітарний стан водотоків; характер рельєфу, температура річкової води і повітря в періоди року; особливості снігового покриву; якість бальнеологічних ресурсів. До прикладу, у всіх ландшафтних районах можна запроваджувати відпочинок біля ріки, риболовлю; у Заставнівському – бальнеолікування нервових хвороб; Хотинському – серцево-судинних; Новоселицькому і Північно-Бесарабському – опорно-рухового апарату, печінки, органів травлення, дихання; Припрутському, Хотинському, Новоселицькому, Північно-Бесарабському –відпочинок у лісах, спортивний і пізнавальний туризм; мисливство, збір грибів. Північно-Бесарабський ландшафтний район з рікою Дністер, пам’ятками садово-паркового мистецтва у с.с. Грушівці, Романківці, м. Кельменці, мінеральними джерелами у с.с. Крутеньки, Несвоя, Шишківці, Сокиряни рекомендується для кліматолікування і сезонного відпочинку дорослих і дітей.

Клімат

Помітно відрізняються від навколишніх територій мікрокліматичні умови каньйонів Придністров'я. Середня температура січня -4-5°, липня +19°; сума активних температур понад 10° становить 2600—2700°, опадів випадає близько 550 мм на рік. Величина сонячної радіації залежить тут не тільки від загальновідомих географічних чинників, але і від характеру відслонень гірських порід: їх кольору, експозиції схилу, кута його нахилу, відбиваючої здатності тощо.

На землях уздовж Дністра весна розпочинається на 2—3 тижні раніше, ніж в оточуючих районах. У цих умовах на схилах південно-західної та західної експозицій плоди шипшини, глоду, терену, лісових яблунь, груш, вишні та інших дерев дозрівають ще на 1—1,5 тижні раніше, ніж в середньому у цьому регіоні.

Унікальними є кліматичні особливості каньйону, які пов'язані з температурою повітря в різні пори року, можливістю заморозків у весняний період, тривалістю вегетаційного періоду, фактором вологи тощо.

Кліматичні особливості змінюються в східному напрямі, в напрямі міста Заліщики. Температури повітря взимку знаходяться в межах від -3°С до-5,2°С, весна наступає в кінці лютого — напочатку березня. Період з температурою повітря +15°С становить 109-115 днів. Середньорічна температура коливається від +7,5°С до +7,9°С, а кількість опадів становить 441— 425 мм.

У відповідності до характеру рельєфу та кліматичних особливостей на території Дністровського каньйону віками формувалася унікальна флора і фауна, яка перетворює каньйон у неповторний куточок природи та представляє його як привабливий куточок для відпочинку людей.

М’який і теплий клімат сприяє вирощуванню низки теплолюбних культур і не випадково Придністров'я славиться як регіон розвинутого садівництва, городництва. Проте бувають окремі зими, коли завдяки інверсії температур в каньйоні повністю або частково вимерзають грецький горіх, абрикоси, персики, окремі сорти винограду тощо.

В результаті аналізу карт розподілу кліматичних показників та метеорологічних елементів рекреаційного значення в межах долини Середнього Дністра можна виділити чотири кліматичні регіони, що за розмірами, на нашу думку, можуть відповідати місцевокліматичному масштабу: західна (опільська) частина - долина до м. Заліщиків, середня частина до водосховища, район водосховища (Нижньоушицький фізико- географічний район), вінницька частина долини (Могилів-Подільсько-Ямпільський фізико-географічний район).

Зокрема для першого регіону характерні найбільші кількості опадів теплого періоду (500-450 мм), найнижчі літні температури (на 0,5-1оС нижчі), найвищі коефіцієнти зволоження (більше 2,6). Орієнтація цієї ділянки Дністра найбільш відповідає потокам переважаючих вітрів теплого періоду (північно-західних). Це може свідчити про збільшення сили вітру і потребує окремих польових досліджень через відсутність репрезентативних спостережень метеостанцій.

Відрізок долини Дністра від м. Заліщиків до с. Рашків вирізняється найскладніше розчленованою поверхнею, що деформує поля розподілу опадів, термічних та радіаційних показників. В цілому кількість опадів теплого періоду становить 450-400 мм, температури літніх місяців відповідають комфортним та субкомфортним погодам, характерні досить високі коефіцієнти зволоження (2,6-2,0). Наявність значної кількості меандр різних розмірів та напряму ускладнюють картину розподілу вітрових потоків в часі та просторі, часто створюючи рекреаційно сприятливий ефект захищеності долинних місцевостей.

Дністровське водосховище з особливими теплофізичними властивостями виступає провідним чинником формування місцевого клімату з дещо відмінними значеннями кліматичних та метеорологічних елементів (табл. 1.1). Про це дає можливість стверджувати детальний статистичний та графічний аналіз спостережень озерної метеостанції Новодністровська, проведений Киналь О.[23]. Зокрема такий вплив проявляється у підвищених значеннях вологості повітря переважно літніх місяців (на 1­2%), але в комбінації з нижчими температурами повітря теплого періоду (на 1о) створюються сприятливі умови для теплового стану людини. Рекреаційно привабливому району Дністровського водосховища властива також активна термічна конвекція та місцева бризова циркуляція, що, як правило, не обмежує більшість видів літнього відпочинку. Як зазначає Киналь О. [23], бризова циркуляція може бути причиною існування вузької смуги підвищеної частоти безхмарного неба, а відповідно і можливе зменшення кількості опадів. Така риса, що означується зарубіжними біометеорологами як естетичний аспект [14], позитивно впливає на комфортність класів погод узбережжя. З іншого боку, у літні місяці, в зв'язку із активним розвитком термічної конвекції, збільшується ймовірність опадів значної інтенсивності. Такий аспект, названий зарубіжними науковцями як фізичний, знижує клас комфортності погоди для туризму. На комфортність літнього відпочинку також може негативно впливати, характерні для цього регіону, тумани, але їхня повторюваність переважно зростає у холодний період року.

 

Таблиця 1.1

 

Флора і фауна

Ландшафтний образ каньйонів Придністров'я створює домінуючий тут тип урочищ — «стінки». У 1887 р. Р. Заклінський про «стінки» Придністров'я писав: «Збоче ярів звуться стінки і суть покриті лісом або корчами, або є на них лихе пасовисько для овець та для худоби». В наукову літературу поняття «стінка» ввів Л.С.Берг: «На крутих берегах Дністра розташовані своєрідні низькорослі ліси, стінки хотинських українців. Для них характерна наявність різноманітних кущів. Тут трапляються граб, берест, в'яз, калина, ліщина, бересклет...».

Різноманітність та широке розповсюдження «стінок» на Придністров'ї дало можливість провести їх класифікацію за:

— особливостями геологічної будови (неоднорідні: пісковиково-глинисто-сланцеві, вапняково-сланцево-суглинисті; однорідні: вапнякові, крейдові та Ін.);

— крутизною: круті (45—60°), дуже круті (65—80°), прямовисні (понад 80°);

— гідрологічними умовами (вологі та сухі);

— рослинністю (лісові, з кущами, лучно-степові).

— господарським використанням (заповідні, водоохоронні, під випас, гірничопромислові, рекреаційне освоєння).

«Стінки» разом з водними плесами Дністра та його приток утворюють чарівні куточки природи. Не дивно, що люди здавна люблять і освоюють цей край каньйонів.

В середній течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи - граніти, гнейси, сіеніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали.

Природа долини р. Дністерсвоєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Історичних пам'ятників на берегах Дністра не менше, ніж на інших європейських ріках. Замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти і печери, що століттями спостерігають за зеленуватою дністровською течією.

Характерними його особливостями є унікальність фізико — географічних форм рельєфу, мікроклімату, ґрунтів, рослинного і тваринного світу, що перетворює Дністровський каньйон в один із неповторних куточків природи та представляє його вельми цінним з позицій туризму.

Багата та своєрідна флора і фауна у каньйонах Придністров'я. Лісоутворюючими породами тут є дуб звичайний і скельний, бук лісовий та граб звичайний. Як домішки ростуть клен, явір, липа, осика, берест, в'яз та ін. У підліску домінують ліщина, гордовина, свидина, глід, терен, кизил, калина, бузина, шипшина. На крутих степових схилах весною звичайні сон-трава, горицвіт весняний, цибуля подільська, різні види ковили, аконіт Бессера, чебрець подільський тощо.

Тут водяться козулі, вепри, борсуки, акліматизовано ондатри, видри, заходять лосі й олені, інколи рисі. Незліченне й царство пернатих. Влітку на островах і перекатах Дністра можна побачити зграї лелек, сірих журавлів, колонії річкових чайок; зимою біля незамерзаючих ополонок на перекатах влаштовують базари дикі качки. Ще на початку XX ст. тут звичайними були орли.

Так, у Дністровській флорі трапляються зразки карпатської, середземноморської та балканської флори. На крутих схилах південної експозиції поширені середземноморські види флори, такі, як листовик склопендровий, ясенець, кизил, гордовина, клокичка периста та ін.

Природно-заповідний фонд

Природно-заповідний фонд на території Придністров'я недостатньо презентує біологічне та ландшафтне різноманіття краю. Зокрема у реєстрі заповідних територій та об'єктів є: Кельменецький район – 9 територій та об'єктів загальною площею 2144,55 га, з них: 4 заказники державного та місцевого значення, 5 пам'яток природи місцевого значення; Сокирянський район – 16 територій та об'єктів загальною площею 1458,76 га, з них: 5 заказників місцевого значення, 11 пам'яток природи та парків пам'яток місцевого значення; Хотинський район – 31 територія та об'єкт загальною площею 912,6 га, з них: 8 заказників місцевого значення, 13 пам'яток природи державного та місцевого значення, 5 заповідних урочищ, 5 парків-пам'яток та дендрологічний парк місцевого значення. Відповідно у цих районах площа природно-заповідного фонду становить 1-3 % від території району. Для порівняння: показник заповідності Чернівецької області становить 10,5 %, а загальнодержавний – 4,7 % [9].

Ми дослідили, що є можливості значного розширення меж природнозаповідного фонду у придністровській зоні Буковини за рахунок території національного природного парку "Хотинський", що знаходиться у придністровській частині Хотинського, Сокирянського та Кельменецького районів. Загальна площа НПП – 19,5 тис. га. З фізико-географічного погляду, це Прут-Дністровське межиріччя, що в геологічному плані є первинною поверхнею сарматського плато і характеризується багатим біорізноманіттям. Відповідно до існуючої практики, у межах НПП буде виділено 4 зони: заповідна, стаціонарної та регульованої рекреації і господарська. Ядром НПП "Хотинський" слугуватимуть Дністровське водосховище, а також лісові масиви існуючих заповідних територій Кельменецького, Ломачинецького, Сокирянського лісництв ДП "Сокирянський лісгосп" та Рухотинського, Хотинського лісництв ДП "Хотинський лісгосп", а також ліси вздовж Дністра Хотинського держспецлісницта АПК.(Додаток А)

Тільки за попередніми дослідженнями, на території НПП виявлено 520 видів судинних рослин, з них 42 занесені до раритетних списків міжнародного та національного рівнів. Багатий також тваринний світ майбутнього національного парку – тут мешкають близько тисячі видів тварин. Це становить майже сімдесят відсотків фауністичного різноманіття Чернівецької області. Безхребетні тварини представлені, головним чином, комахами, молюсками, ракоподібними і павукоподібними. З них 37 видів є рідкісними і зникаючими. До Червоної книги України занесено 17 представників фауни і флори, до Європейського Червоного списку – 16, Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи – 10 і до Бернської конвенції – 8. Екологія довкілля Національний лісотехнічний університет України зв'язку з цим територія Національного природного парку "Хотинський" виконує роль банку генофонду рослинного і тваринного світу, є полігоном для здійснення наукового моніторингу довкілля [7,9]. Питання рекреаційної діяльності на території Хотинського, Сокирянського та Кельменецького районів, створення сприятливих екологічних умов для здоров'я людини нерозривно пов'язані з розвитком природно-заповідної справи. Рекреаційні ресурси нового НПП не тільки дають змогу в короткі терміни відновити фізичні й духовні сили людини, але й будуть базою еколого-просвітницької роботи. Найбільш мальовничі, естетично цінні ділянки природи, зазвичай, слугуватимуть естетичним, культурним та еколого-виховним цілям.

Особливої уваги потребує заповідання Дністровського водосховища. Дністровське водосховище є не тільки регулятором водного режиму р. Дністер, воно виконує значні водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні інші важливі функції, а також є джерелом для задоволення потреб суспільства в рибних ресурсах. На стан прибережних смуг Дністровського водосховища позитивно впливають природно-заповідні територій лісового фонду зокрема: ландшафтні заказники місцевого значення "Шебутинський яр", "Галицька стінка", "Василівський яр", "Бабинська стінка", "Молодівський яр", "Поливанів яр" та інші об'єкти природно-заповідного фонду.

Для прогулянково-пляжного відпочинку самі сприятливі умови компмлексів низької і високої заплави Дністра, плавних схилів його долини, Хотинської височини, які покриті мальовничою рослинністю – цінні угіддя для збору ягід і лікарських рослин. У Репужинському, Баламутівському, Рухотинському і Хотинському районах можна планувати розширення спортивних і туристичних закладів на базі прирічних комплексів Дністра.

Отже, Дністровський каньйон є унікальним в геологічному, геоморфологічному, кліматичному, геоботанічному та інших відношеннях, що формує його потужний туристичний потенціал. Залишаються відкритими питання ефективних форм його реалізації.

 

РОЗДІЛ 2

Історико-культурні ресурси

Придністров'я Чернівецької області являється давнім історичним центром заселення населенням території Чернівецької області. Тому зрозумілим є той факт, що в період Київської Русі тут появляються міста — Василів, Хотин із давніми храмами, а також печерний монастир на схилах Дністра у с. Галиця, які стали центрами для зародження паломництва в сиву давнину. Сьогодні Придністров'я Чернівецької області — це природно-географічний регіон із значним сакрально-туристичним потенціалом. На самих схилах Дністра розміщено два чоловічі монастирі — Свято-Івано-Богословський у с. Хрещатик Заставнівського району та Свято-Миколаївський печерний у с. Галиця Сокирянського району, а також давні храми, які є пам'ятками архітектури.

Всього на цій території (від витоку до гирла) та на Дністрі (від витоку до греблі Дністровського водосховища) є 284 населених пункти, з них 225 на Дністрі і 59 на Стрию.

 

Таблиця 2.1

Туристична інфраструктура

Заклади розміщення

Основою матеріально-технічної бази (МТБ) рекреації та туризму є заклади розміщення або нічлігова база, яка з одного боку зумовлює розвиток туристично-рекреаційної діяльності, а з іншого стимулює діяльність основних форм туристичного потоку. Тому у пропозиції тур продукту даний вид послуг трактується, як вагомий чинник формування величини тур потоку та власне атрактивності самого продукту.

Важливим елементом туристичного бізнесу і невід’ємною складовою розвитку міжнародних та міжрегіональних зв’язків Придністров’я в різних сферах економіки є сучасне готельне господарство.

Ефективність використання підприємств готельного господарства залежить від багатьох факторів: якості обслуговування, зіркової категорії готелів, наявності при підприємствах готельного господарства структурних підрозділів, що надають додаткові послуги, комфортабельності та технічного оснащення номерів.

Величина бази (місткість) закладів розміщення є основним, а тому найважливішим критерієм розвитку туристично-рекреаційної діяльності у регіоні. Вона є також одним із чинників, що визначають туристично рекреаційну атрактивність даного регіону.

Послуги оздоровлення та відпочинку на території Придністров’я надають 4 санаторії-профілакторії загальною місткістю 200 ліжок, 4 бази відпочинку – 333 ліжка та 16 дитячих оздоровчих табори – 3826 ліжок. Не представлені заклади даної спеціалізації у Кельменецькому та Хотинському районах.

 

 

Рис. 2.4. Оснащеність підприємств готельного господарства структурними підрозділами сфери сервісу

Формування сучасної нічлігової бази в окремих закладах розміщення при організації туристично-рекреаційної діяльності в реаліях української адміністративно-правової системи перетворює їх на заклади сфери послуг з комплексним обслуговуванням, що дозволяє уникати деяких податкових зборів (наприклад, готельний збір), а власнику зекономити кошти. Такий статус закладів розміщення не відображає офіційна статистика, що веде до

спотворення даних. Нами було проведено додаткове дослідження, по виявленню та оцінці таких закладів і включення отриманих даних по їх місткості до загальної статистики.

Дані заклади можна умовно можна поділити на дві групи, критерієм може слугувати кількість доступних форм відпочинку та розваг у даному закладі. До першої групи належить більше двох третин даних закладів це туристичні готелі, готельно-ресторані комплекси та ресторан-мотелі. А решта до другої – туристичні комплекси та бази відпочинку, які мають значно більші можливості для різноманітності саме туристичних послуг (розваг) на відміну від готельних комплексів.

Таблиця 2.3

Заклади харчування

Сьогодні торгівля є однією із сфер економіки, яка динамічно розвивається. Її вплив на розвиток економіки Буковини стає більш вагомим.

 
 

 


Рис 2.6. Спеціалізація магазинів підприємств–юридичних осіб

(у %)

 

Мережа підприємств ресторанного господарства у порівнянні з 2008 роком збільшилась на 48 об’єктів, зокрема відкрилось 5 нових ресторанів, 12 барів та 40 їдалень, натомість закрилось 9 кафе.

Слід відмітити, що збільшення об’єктів ресторанного господарства відбулось у Заставнівському (на 23 об’єкти).

Значне зменшення мережі ресторанного господарства спостерігалось у Кельменецькому районі (на 8 об’єктів).

 

Таблиця 2.4

Туристичні табори та бази

Для зміцнення здоров’я дітей важливе значення має організований відпочинок під час літніх канікул. Одним з найбільш масових та доступних видів організованого відпочинку школярів є проведення літніх канікул в оздоровчих таборах.

Санаторно-курортні (оздоровчі) в досліджуваному регіоні окрім Заставнівського району не виявлено, хоча регіон має для цього всі необхідні природно-рекреаційні ресурси. Загальна кількість санаторно-курортних закладів Заставнівського району складає 3 із кількістю ліжок(місць) 162.

Кількість фактично проведених ліжко-днів (людино-днів) усіма оздоровленими в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах протягом 2008/09 року – 1835.

Середньооблікова кількість працюючих у санаторно-курортних та оздоровчих закладах у 2008/09 році – 11.

Кількість осіб, які оздоровлені у 2008/09 році протягом тривалого часу- 209.

 

Таблиця 2.6.

Дитячі оздоровчі заклади (табори), які працювали влітку:

  Кількість таборів У них місць1 Оздоровлено дітей (осіб)
                 
м.Новодністровськ            
райони                  
Заставнівський                  
Кельменецький            
Сокирянський              
Хотинський              
                   
                                         

 

Очевидним є той факт, що МТБ лікувально-оздоровчих закладів в районах не відповідає вимогам, що їх висуває сучасний споживач туристично-рекреаційних послуг в основі яких лежать лікувально-оздоровчі потреби. На нашу думку покращивши якість лікувально-оздоровчих послуг та підвищивши загальний рівень сервісного обслуговування у вже існуючих закладах та створивши ще кілька (два-три) додаткових, на нових ринкових умовах зі спеціалізацією якої потребує ринок і споживачі з інших регіонів, ситуацію можна змінити.

 

Сільській зелений туризм

Сільський зелений туризм є «лагідним» до навколишнього природного середовища, тому є одним із найліпших напрямків рекреаційного освоєння природоохоронних територій.

У садибах відпочивальникам пропонують відпочинок на лоні природи у поєднанні з різними видами рекреаційної діяльності: верхова їзда, збір ягід та грибів, піші погулянки та екскурсії, купання та риболовля у річках, катання на лижах (узимку).

Туристи також мають можливість долучитись до ведення домашнього господарства: спільно з господинею подоїти корову, під керівництвом господаря – підкувати коня, а всією сім’єю взяти участь у збиранні врожаю. Також у селі можна ознайомитись із народною творчістю – піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами, особисто долучитися до народних свят.

У Придністров’ї нараховується 15 садиб сільського зеленого туризму. Тут виділяється Хотинський район із 10-ма садибами, розташованими на північних схилах Хотинської височина біля річки Дністер. Найбільше їх у селі Рашків – 7. У цих садибах спеціалізуються на літньому відпочинку на воді: купання та прийняття сонячних ванн, риболовля, катання на човнах, катерах і яхтах та ін.(Додаток В)

Основною проблемою для масового розвитку зеленого туризму є створення відповідних побутових умов для туристів. Елементарними серед них є наявність ванни, постійна гаряча і холодна вода, санвузол у будинку і супутникове телебачення. Ці проблеми в сучасних умовах розвитку техніки є такими, які можна повністю вирішити, все решта залежить від набору послуг, що планують надати туристам. Поле діяльності для господарів тут різноманітне: від звичайних селянських хат з солом'яними матрацами до єврономерів. Харчування також може бути різноманітним: від простої селянської їжі до кулінарних делікатесів.

Проте є ще одна, але дуже важлива проблема, яка значно впливає на масовий розвиток садиб зеленого туризму — це відсутність, а в більшості випадків, неможливість проведення реклами. Для цього потрібно, щоб практично кожний господар мав свою веб-сторінку в мережі «Інтернет». А це є поки що проблематично.

 

РОЗДІЛ 3

ПРИРОДНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНАХ

Рельєф

Рельєф Дністровського каньйону змінюється від прямовисних скель, до окремих заглибин у вигляді базису стоку малих річок та до окремих ділянок знижень в його асиметричній будові. Там здебільшого поширені споруди, житлові будинки, біля яких розташовані городи з різною культурною, переважно — теплолюбивою рослинністю, зокрема помідорами, перцем, скороспілою картоплею та іншою. Прямовисні скелі найбільше порослі кущами та лісовою рослинністю.

Територія Дністровського каньйону вкрита мережею річок, які протікають з півночі і північного заходу на південь, часто створюючи мальовничі водоспади.

Дністровська долинна система є найбільш перспективною в рекреаційному відношенні частиною Чернівецької області. Своєрідною віссю цієї системи є ріка Дністер. З півночі до Дністра прилягають сегменти Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей, з заходу – Івано-Франківський, а з південного сходу – Молдавський сегменти. Таким чином, Дністровська рекреаційна система є не тільки українською, але і міжнародною.

Найоригінальнішою в межах України є система каньйонів Придністров'я, яку утворює Дністер разом з притоками. Їх можна об'єднати під назвою Великий каньйон Дністра. Це типовий приклад передгірських каньйонів тектонічно-ерозійного походження. Він сформувався в зоні контакту двох неоднорідних за особливостями будови і розвитку тектонічних структур: відносно стабільної давньої Східноєвропейської платформи та молодої, рухливої Карпатської складчастої споруди.

Круті, подекуди прямовисні схили каньйонів піднімаються над рівнем Дністра на 150—180 і більше метрів, оконтурюють його неповторні меандри, утворюють своєрідний орографічний регіон, рельєф якого нагадує гірський.

Оригінальні Дністровські каньйони і в геологічній будові. Потужні шари пісковиків, вапняків, глинистих сланців та інших порід тут розташовані горизонтально. Колись тут існувало глибоке море, на дні якого протягом багатьох мільйонів років відкладалися різноманітні породи. Потім море відступило, а відклади піднялися на висоту понад 400—500 м, майже не змінивши свого горизонтального положення.

Ріка Дністер з притоками розрізала ці потужні нашарування, так утворились унікальні геологічні розрізи силуру, девону, юри, неогену тощо. Більшість з них сьогодні взяті під охорону як геологічні пам'ятки. Силурійська система представлена в Придністров'ї потужною товщею вапняково-доломітово-мергелястих порід.

Найбільш своєрідним і багатим рекреаційними ресурсами є Подільський відтинок Дністра. Розглянемо його Чернівецький сегмент. Тут Дністер відрізняється великою звивистістю, коефіцієнт якої перевищує 3 (при загальній довжині долини в межах Чернівецького сегмента 414 км, її протяжність за прямою приблизно 130 км); глибоким врізом долини (120-180 м), терасованих, а також стрімких і урвистих схилів з виходами відслонень докембрійських, силурійських, девонських, крейдових, палеогенових, неогенових і четвертинних порід; наявністю системи мальовничих природних комплексів, які змінюють один одного за течією ріки: “стінок” – крутих заліснених схилів долини, урвистих відслонень схилів з виходами корінних порід різного віку, різноманітних форм ерозійного процесу і акумуляції; теплим місцевим кліматом; багаточисленними населеними пунктами з різними історичними пам’ятниками, пам’ятками архітектури, нарешті Дністер велика і повноводна ріка, придатна для човнового туризму, для спортивної риболовлі та ін. В межах Чернівецького сегменту система поділяється на зони шириною 5-10 км, які визначаються довжиною правих притоків Дністра і розташуванням Прут-Дністровського вододілу. В цих зонах присутні такі типові місцевості: коротких крутоспадаючих і крутосхилих річкових долин, ярів і балок, які несуть на своїх схилах характерні низькорослі ліси байрачного типу, чагарникові ліси; безлісих і безводних вододільних поверхонь і привододільних схилів, складених неогеновими вапняками і гіпсами з різноманітними карстовими формами: лійками, печерами, карстовими балками “вертебами” з степовою рослинністю на схилах; високих (вище 350 м) заліснених вододілів і їх схилів, покритих дубово-грабово-буковими лісами, характерними для Хотинської височини; плоских і хвилястих вододілів і їх пологих схилів з невеликими масивами лісів по балках і долинах притоків; товтрових пагорбів, реліктів міоценового бар’єрного рифу, які частіше всього зустрічаються на схилах долин у вигляді екзотичних конусоподібних вапнякових стрімчаків. Південну межу правобережної зони Дністровської рекреаційної системи можна провести за населеними пунктами які більш-менш співпадають з вододілом (з заходу): с.с. Борівці-Веренчанка-Заставна-Юрківці-Малинці-Клішківці- Недобоївці-перехрестя (“Чотири корчми”) – шосейна дорога Кельменці-Сокиряни.

Прут-Дністровські лісостепові індивідуальні ландшафти - райони (Заставнівський рівнинно-карстовий; Припрутський терасово-рівнинний лучний; Хотинський підвищений лісовий; Новоселицький терасово-рівнинний; Північно-Бесарабський рівнинно-товтровий) мають спільні риси: легко доступний терасово-рівнинний, рідше підвищений рельєф; помірно-теплий клімат з достатнім зволоженням (500-600 мм/рік), тривалим теплим періодом року і періодом із сніговим покривом (260 і 175 днів у році); ріка Дністер з природними пляжами має температуру річкової води, сприятливу для купання (21-230). Диференціація районів для рекреаційного освоєння визначалась наявністю головних рекреаційних ресурсів: атрактивних водойм, лісів, джерелами мінеральних вод, грязей, ін. Враховувалась близькість, характер і санітарний стан водотоків; характер рельєфу, температура річкової води і повітря в періоди року; особливості снігового покриву; якість бальнеологічних ресурсів. До прикладу, у всіх ландшафтних районах можна запроваджувати відпочинок біля ріки, риболовлю; у Заставнівському – бальнеолікування нервових хвороб; Хотинському – серцево-судинних; Новоселицькому і Північно-Бесарабському – опорно-рухового апарату, печінки, органів травлення, дихання; Припрутському, Хотинському, Новоселицькому, Північно-Бесарабському –відпочинок у лісах, спортивний і пізнавальний туризм; мисливство, збір грибів. Північно-Бесарабський ландшафтний район з рікою Дністер, пам’ятками садово-паркового мистецтва у с.с. Грушівці, Романківці, м. Кельменці, мінеральними джерелами у с.с. Крутеньки, Несвоя, Шишківці, Сокиряни рекомендується для кліматолікування і сезонного відпочинку дорослих і дітей.

Клімат



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 446; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.239.71 (0.064 с.)