Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.

Організація — це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації.

Внешняя среда организации. Внешняя среда – совокупность неконтролированых субъектов и сил, действующих за пределами организации.Внешняя среда организации:

1) факторы прямого воздействия – факторы, которые непосредственно оказывают влияние на операции, которые происходят в организации. Факторы непосредственного окружения: покупатели, поставщики, конкуренты, фин.учреждения.

2) факторы непрямого воздействия - факторы, которые не влияют прямо на процессы или операции, которые отражаются на них. Анализ факторов непрямого воздействия можно осуществлять с помощью PEST анализа (P – политико - правовые законодательства, E – экономические, S- социально- культурные,T- технологические).

Внешняя среда организации характеризуется двумя параметрами: сложностью и подвижностью. В результате анализа внешней среды складывается матрица.

До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать:

Споживачі — фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.

Конкуренти — виробники подібної продукції на ринку.

Постачальники — фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи.

Закони і державні установи — правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами. До факторів зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій тощо. Стан економіки — тенденції та рівень інфляції, ставки банківського процента, рівень безробіття та ін. Науково-технічний прогрес — розвиток технологічного процесу у конкурентів. Політичні зміни — це тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики, державного регулювання тощо. Соціально-культурні зміни — сукупність відносин, цінностей, норм, переконання, поведінки тощо. Вплив міжнародних подій — процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.

Внутренняя среда организации. Внутренняя среда организации – совокупность внутренних переменных предприятий, которые определяют процессы его жизнедеятельности. Анализ внут. среды следует проводить след. образом:

- оценка действующей стратегии

- анализ использования потенциала предприятий

- определяется оценка сильных и слабых сторон предприятия

- оценка конкурентных преимуществ

Показателем, которые характеризуют внутреннюю эффективность стратегии, относят:

- степень использования ресурсов (уровень рентабельности)

- оценка маркетинговой деятельности предприятия(товарная продукция, ценовая политика, рекламная деятельность и т.д.)

-научно- исследовательская деятельность предприятия

-оценка персонала предприятия, уровень их подготовки, качество расстановки их по должностям. SWOT анализ (S – сильные стороны, W – слабые стороны,O- возможности,T – угрозы). До основних змінних внутрішнього середовища організації належать: цілі, завдання, структури, технології, люди. Цілі організації — конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група працюючи разом. Завдання організації — передбачена робота, серія робіт або частина її, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені строки. Структури організації — логічні взаємовідносини взаємодії організаційних форм протікання технологічних процесів переробки вхідних ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється зверху до низу. Спочатку розділяють її на широкі сфери дій, потім на менші команди і на функціональні завдання конкретним виконавцям. Технології — процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програм і здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію. Люди організації — персонал зі своїми попитами, характерами та переживаннями, або центральний фактор будь-якої організації.

 

16. Місія, цілі та культура організації.

Місія організації – це суперзавдання, природа бізнесу, головна мета існування та глобальна причина, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. У вузькому змісті – це вибір галузі, визначення номенклатури та асортименту продукції, робіт чи послуг, вибір ринку та шляхів товаропросування, напрямки інвестиційної діяльності, розподіл прибутку та ін. Місія компанії визначає її статус, декларує принципи її функціонування, заяви, дійсні наміри її керівників. Це найбільш загальна мета підприємства, що виражає причину її існування. Вона висловлює спрямованість організації в майбутнє, показуючи, на що будуть направлятися зусилля і які цінності будуть при цьому пріоритетними. Вимоги до написання формулювання місії: лаконічність, правильність, реальність.

Формулювання місії повинно охоплювати слідуюче: завдання фірми з точки зору її основних послуг та виробів, її основних ринків та технологій (тобто, якою підприємницькою діяльністю займається фірма); - зовнішнє середовище стосовно до фірми, яке визначає робочі принципи фірми; - культура організації; якого типу робочий клімат існує всередині фірми; який тип людей він приваблює.

Місія повинна розроблятися з врахуванням таких факторів:

- історія фірми, в процесі якої розроблялася філософія фірми, формувався її профіль і стиль діяльності, місце на ринку і т.д.;

- існуючий стиль поведінки і спосіб дії власників та управлінського персоналу;

- стан середовища функціонування організації;

- ресурси, які вона може привести в дію для досягнення своїх цілей;

- специфічні особливості, якими володіє організація.

Добре сформульована місія прояснює те, чим являється організація і якою вона хоче стати, а також показує відміну організації від інших, подібних до неї. Для цього в супроводжувальній місію розшифровці повинні бути відображені наступні характеристики організації:

- цільові орієнтири організації, які відображають те, на рішення яких задач направлена діяльність організації, і те, до чого прямує організація в своїй діяльності в довгостроковій перспективі;

- сфера діяльності організації, яка відображає те, який продукт організація пропонує покупцям, і те, на якому ринку організація здійснює реалізацію свого продукту;

- філософія організації, яка знаходить прояв в тих цінностях і віруваннях, які прийняті в організації;

- можливості і засоби здійснення діяльності організації, які відображують те, в чому сила організації, в чому її специфічні можливості для виживання в довгостроковій перспективі, яким способом і з допомогою якої технології організація виконує свою роботу, які для цього існують know-how і техніка.

По-друге, місія сприяє формуванню єднання в середині організації і створенню корпоративного духу. Це проявляється в наступному:

- місія робить ясними для співпрацівників загальну ціль, призначення існування організації. В результаті працівники організації, розуміючи її місію, як би орієнтують свої дії в єдиному напрямку;

- місія сприяє тому, що працівники можуть легше встановити ідентифікацію своєї персони з організацією. Для тих же працівників, які ідентифікують себе з організацією, місія виступає точкою концентрації їх уваги при здійсненні своєї діяльності;

- місія сприяє встановленню деякого клімату в організації, так як через неї до людей доводяться філософія організації, цінності і принципи, які лежать в основі побудови й здійсненні діяльності організації.

По-третє, місія створює можливість для більш ефективного управління організацією в силу того, що вона:

- являється базою для встановлення цілей організації, забезпечує несуперечність набору цілей, а також допомагає розробці стратегії організації, встановлюючи направленість і допустимі границі її функціонування;

- забезпечує стандарти для розподілу ресурсів організації і створює базу для оцінки використання ресурсів в процесі функціонування організації;

- розширює для робітника суть і зміст його діяльності і тим самим дозволяє застосовувати більш широкий набір прийомів мотивування.Цілі - це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення яких спрямована її діяльність. Бувають: Довгострокові цілі - мають горизонт планування, приблизно рівний трьом рокам, інколи більше - для передових у технічному відношенні фірм. Короткострокові цілі в більшості випадків представляють один з планів організації, який потрібно завершити в межах року. Середньострокові цілі мають горизонт планування від одного до трьох років. Довгострокові цілі зазвичай мають досить широкі рамки. Організація формулює їх у першу чергу. Потім виробляються середньо-і короткострокові цілі для забезпечення довгострокових цілей. Звичайно, чим ближче горизонт планування мети, тим вже її рамки. Встановлення цілей передбачає проходження 4-х обов'язкових фаз: 1.Виявлення і аналіз тенденцій, які спостерігаються в навколишньому середовищі. 2. Встановлення загальних для організації целей.3. Побудова та ієрархія цілей. 3.Встановлення індивідуальних цілей. Культура організації - філософія, ідеологія, цінності, вірування, допущення, очікування, підходи і норми, колективні членами організації. Вона визначається наступними ознаками:

1.характер поведінки людей під час їх взаємних контактів і зазвичай використовується мова; 2.норми, колективні робочими групами у всій організації; 3.домінуючі в організації цінностей, таких як якість продукту або лідерство в цінах; 4.філософію, направляючу політику організації відносно службовців і покупців; 5.правила, які повинен засвоїти новачок, щоб бути прийнятим у її члени; 6. настрій або клімат, створений в організації фізичним розміщенням виробництв та у спосіб спілкування її членів з покупцями або іншими особами поза організації.