Технологічна схема вивчення тем

Початковий етап вивчення теми

 

Сприймання, усвідомлення і осмислення елементів

базового змісту теми,формування початкових, елементарних умінь

 

Структура

 

Вступна частина · Актуалізація опорних знань, навичок і умінь; · мотивація вивчення теми.
Основна частина · Формування загального поняття (уявлення) про об’єкти вивчення; · усвідомлення і осмислення базових вивідних властивостей, ознак об’єктів вивчення; · формування початкових, елементарних умінь.  
Головна частина · Індивідуальна самостійна практика; · перевірка, самооцінювання результатів самостійної роботи.  
Заключна частина · Контрольне опитування; · загальне орієнтування в темі; домашнє завдання.  

 

Середній етап вивчення теми

Відтворення елементів базового змісту

формування базових навичок і вмінь

 

Структура

 

Вступна частина · Перевірка виконання домашнього завдання; · відтворення елементів теорії базового змісту.
Основна частина · Формування базових навичок; · формування базових умінь; · застосування базового змісту в основних типових, прикладних ситуаціях.  
Головна частина · Індивідуальна самостійна практика; · перевірка, самооцінювання результатів самостійної роботи.  
Заключна частина · Контрольне опитування; · орієнтування в завданнях достатнього рівня; домашнє завдання.  

Завершальні етапи

Головний етап вивчення теми

Логічне осмислення і застосування базового змісту в стандартних

і змінених ситуаціях, розвиток (поглиблення) змісту теми

 

Структура

 

Вступна частина · Перевірка домашнього завдання; · відтворення доведень теорем базового змісту, їх логічне осмислення.
Основна частина · Застосування базового змісту в стандартних ситуаціях; · застосовування базового змісту в змінених ситуаціях; · розвиток (поглиблення) базового змісту.  
Головна частина · Індивідуальна самостійна практика —розв’язування задач особистісно доступного рівня; · перевірка, самооцінювання результатів самостійної роботи.  
Заключна частина · Контрольне опитування; · орієнтування в завданнях високого рівня; домашнє завдання.  

 

Заключний етап вивчення теми

Узагальнення систематизація повного змісту теми і його застосування в різних ситуаціях (стандартних, змінених, нових, нестандартних)

 

Структура

 

Вступна частина · Перевірка домашнього завдання; · відтворення повного змісту теми.
Основна частина · Застосування повного змісту теми в стандартних, змінених ситуаціях; · узагальнення, систематизація змісту теми; · застосування змісту теми в нових, проблемних, нестандартних ситуаціях.  
Головна частина · Індивідуальна самостійна практика —розв’язування задач особистісно доступного рівня; · перевірка, самооцінювання результатів самостійної роботи.  
Заключна частина · Контрольне опитування. · орієнтування в змісті теоретичного заліку, перевірочної (контрольної) роботи.  

 




· Головні цілі діяльності учителя при вивченні тем:

ü організація повноцінного, грунтовного вивчення змісту тем;

ü створення умов для оволодіння кожним учнем змістом теми на особистісному доступному рівні, що відповідає зоні його найближчого розвитку;

ü керівництво діяльністю учнів з розв’язування послідовностей навчальних задач, спрямованих на засвоєння змісту тем, на основі прикладів, настанов (викладів, пояснень, пояснень, зразків, вказівок, орієнтирів) і систем завдань;

· Основні результати учіння учнів:

ü предметні (освітні) — засвоєння предметних знань і умінь з теми на особистісно доступному рівні;

ü особистісні — збагачення досвіду самостійного здійснення різних видів навчально-пізнавальної діяльності та співпраці у навчанні (з учителем і іншими учнями), емоційно-ціннісного, відповідального ставлення до навчання; зміни в інтелектуальному, особистісному потенціалі учнів.

· Предметні результати вивчення теми задають у вигляді систем рівневих завдань на відтворення і застосування теорії.

Вивчення окремих тем приводить до кількісних змін у інтелектуальному, особистісному розвитку учнів, а сукупності тем до якісних змін — підвищення ступеня навчальних досягнень на рівні засвоєння тем або перехід на більш високий рівень оволодіння математичними знаннями.

 

· Головна мета технології тематичного поетапного рівневого навчання (сукупності послідовних етапів, навчальних задач, методів, прийомів, засобів їх розв’язання) сприяти гарантованому досягненню кожним учнем особистісно доступного рівня (середнього, достатнього або високого) на основі прояву та розвитку його внутрішнього потенціалу.

 

ІІІ. Основні змістові правила

· Вивчення шкільних курсів математики (алгебри і геометрії) здійснюють на тематичній основі:

ü курси поділяють на розділи, що відповідають математичним теоріям або їх фрагментам;

ü кожний розділ поділяють на теми — основні цілісні змістові структурні одиниці розділів, курсів, у кожній з яких предметом вивчення є клас математичних об’єктів або відношення між об’єктами;

ü теми розподіляють на головні, допоміжні і додаткові (ознайомлювальні); головними темами є ті, в яких вивчають фундаментальні об’єкти чи відношення, що відіграють базову роль у розбудові математичних знань; ці теми вивчають повноцінно, грунтовно; допоміжні, додаткові теми вивчають на рівні ознайомлення — уявлень про предмети та елементарних умінь.

· Зміст кожної головної теми формують у відповідності з принципом повноти, цілісності; він повинен містити всі необхідні елементи для повноцінного, грунтовного вивчення теми.

Повний зміст теми складається з базового, поглибленого і допоміжного.

Базовий зміст включає:

ü базові елементи теорії — означення, аксіоми, теореми, доведення, які необхідні для практичних застосувань теорії і достатні для навчання логічним способам здобування нових знань;

 

ü базові навички — алгоритмічні дії за елементами теорії, виконання яких доводять до автоматизованого;

ü базові уміння — основні системи дій за елементами теорії, виконання яких доводять до рівня готовності усвідомлювано застосовувати при розв’язуванні різних задач;

ü поглиблений зміст включає елементи теорії та способи розв’язування задач — результати продуктивного застосування базового змісту в різних ситуаціях.

· Навчання кожному елементу теорії чи способу розв’язання задач (алгоритму, правилу, методу) здійснюють на основі систем поступово ускладнюваних задач.

 

ІV. Організаційно-методичні правила

Методи навчання

Для розв’язування дидактичних задач використовують методи, які найбільш сприяють активному, творчому пізнанню предметів вивчення, виробленню міцних навичок і умінь, тощо.

· Для розв’язування задач мотивації вивчення теми, ознайомлення з домашніми завданнями, з допоміжним, додатковим змістом найбільш доцільним є ознайомлювально-орієнтувальний метод.

· Домінуючими методами розв’язування задач формування загального поняття є інформаційно-ілюстративний виклад та метод елементарних запитань і завдань (пізнавальних і відтворювальних).

· Для задач усвідомлення базових властивостей, ознак і їх доведень найбільш доцільним є поєднання методів — сократичного методу навідних запитань або проблемного викладу та методу елементарних відтворювальних завдань.

· На середньому і завершальних етапах для пізнання елементів теоретичного і практичного змісту — усвідомлення, “відкриття” теоретичних знань, способів розв’язання задач застосовують частково-пошуковий метод (синтетична бесіда, аналітико-синтетична бесіда, узагальнююча, систематизуюча бесіда), орієнтувально-пошуковий метод (вказівки, завдання-орієнтири) та пошуковий (проблемний) метод.

· Для закріплення теоретичного матеріалу, перевірки його засвоєння застосовують репродуктивні методи (репродуктивна бесіда, метод репродуктивних завдань)

· Основними методами формування вмінь і навичок є метод пробних вправ (наслідувальних, попереджувальних, коментованих, пояснювальних) і метод тренувальних вправ.

· Кожний метод структурують прийомами, які сприяють доступному, швидкому навчанню.

Самостійна робота (індивідуальна самостійна практика)

· Головною складовою навчання на кожному етапі є самостійна робота.

Основні цілі роботи:

ü на початковому етапі закріплення початкового розуміння, виявлення його ступеня;

ü на середньому етапі — вироблення, закріплення базових навичок і умінь та умінь їх застосовувати в основних типових, прикладних ситуаціях;

ü на завершальних етапах вивчення теми встановлюють в залежності від засвоєння попередніх рівнів: учні, що досягли середнього рівня, виконують завдання достатнього рівня (застосування базового змісту) або високого (застосування повного змісту); учні, що не досягли середнього рівня, виконують повторно завдання цього рівня.

· Завдання кожного рівня розробляють у відповідності з принципом повноти вимог до рівневої діяльності і диференціюють за трьома ступенями, що відповідають основним цілям навчання на етапі.

· Основний спосіб перевірки, оцінювання виконання робіт — самоперевірка, самооцінювання роботи кожним учнем на основі співставлення з правильними відповідями або еталонними розв’язаннями.

Якщо учень виконав правильно завдання усіх трьох ступенів, його успіхи оцінюються вищим балом рівня; якщо виконано завдання двох ступенів, то —середнім балом рівня; якщо ж виконане завдання одного ступеня — нижчим балом.

Оцінку за самостійну роботу встановлють за результатами її виконання на завершальному етапі.

 

Форми навчання

Основними формами навчальної діяльності учнів є фронтальна (одночасне виконання усіма учнями класу одних і тих же завдань), групова і індивідуальна.

· Фронтальне навчання переважно використовують при розв’язуванні дидактичних задач ознайомлення, орієнтування; усвідомлення, осмислення і первинного закріплення знань;

· фронтальне навчання в поєднанні з груповим, індивідуальним використовують при формуванні вмінь, навичок;

· індивідуальна форма навчання є домінуючою при виконанні самостійних, перевірних робіт.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь