Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи управління

ПИТАННЯ НА МОДУЛЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ВСТУП ДО ФАХУ»

для студентів спеціальності 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою»

1. Які головні підходи до тлумачення поняття «безпека»?

2. Як співвідносяться між собою безпека та розвиток економічної системи?

3. Сутність поняття «загроза» економічній системі.

4. Сутність поняття «інтерес» економічної системи.

5. Що таке небезпека?

6. Який вплив на безпеку має стійкість економічної системи?

7. Який вплив на безпеку економічної системи має економічний ризик?

8. Які виділяють рівні безпеки?

9. Як впливають на усі рівні безпеки глобальні проблеми людства?

10. Які головні проблеми безпеки на міжнародному рівні у сучасних умовах?

11. Які головні проблеми безпеки на національному рівні у сучасних умовах?

12. Сутність поняття «економічна безпека».

13. Історія виникнення та застосування поняття «економічна безпека».

14. У чому суть економічної безпеки держави?

15. Яка роль у економічній безпеці держави економічної безпеки підприємств

16. Які головні підходи до розуміння економічної безпеки підприємства?

17. Яких фахівців (спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень) готують у сфері безпеки в Україні?

18. Яких фахівців (спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень) готують у сфері безпеки закордоном?

19. Головні етапи формування системи підготовки фахівців у сфері безпеки в Україні.

20. Підготовку яких саме фахівців з безпеки здійснюється за спеціальністю 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою»?

21. Які дисципліни передбачені навчальним планом підготовки магістра за спеціальністю «Управління фінансово-економічною безпекою»?

22. Які посади у сфері безпеки господарської діяльності передбачені нормативно-правовими актами?

23. Головні кваліфікаційні характеристики професій працівників у сфері безпеки господарської діяльності.

24. Які завдання, обов’язки професіонала з фінансово-економічної безпеки та кваліфікаційні вимоги до нього?

25. Які завдання, обов’язки аналітика з фінансово-економічної безпеки та кваліфікаційні вимоги до нього?

26. Які завдання, обов’язки фахівця з фінансово-економічної безпеки та кваліфікаційні вимоги до нього?

27. У чому сутність управлінської діяльності?

28. Які головні підходи до визначення управління?

29. Суб’єкти та об’єкти управління на підприємстві (в установі, організації).

30. Головні принципи управління.

31. Методи управління: адміністративно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні.

32. Які головні етапи та компоненти процесу управління?

33. Які головні функції управління?

34. Які види планування існують на підприємстві (установі, організації)?

35. Які головні складові функції організації?

36. Головні етапи та види контролю як функції управління.

37. Головні види мотивації.

38. Які переваги та недоліки головних стилів управління?

39. Основні принципи організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

40. Поняття та характеристики організаційної структури управління.

41. Чинники організаційної структури управління економічною безпекою підприємства (установи, організації).

42. Головні підходи до організації управління економічною безпекою підприємства (установи, організації).

43. Які компоненти типової організаційної структури підрозділу економічної безпеки підприємства (установи, організації)?

44. Які функції та завдання підрозділу з економічної безпеки підприємства (установи, організації)?

45. Якими документами регламентується діяльність відділу економічної безпеки?

46. Сучасний стан економічної безпеки підприємств, установ, організацій в Україні.

47. Які послуги у сфері економічної безпеки суб’єктів господарювання надаються і Україні та закордоном?

48. Який рівень розвитку та перспективи ринків консалтингових, страхових, колекторських, охоронних, детективних послуг в Україні?

49. Головні принципи та напрями взаємодії з правоохоронними, виконавчими, судовими та іншими державними органами в процесі забезпечення економічної безпеки.

50. Які об’єднання суб’єктів підприємництва з метою захисту їхніх економічних інтересів діють в Україні?

 

 

 

1. Безпека у перекладі з грецької означає «володіти ситуацією». Поняття «безпека» почало використовуватись з 1190 р. У ХVІІ–ХVІІІ ст. практично у всіх країнах Європи утверджується ідея, що головна мета держави – досягнення всезагального благополуччя і безпеки людей. У цьому контексті безпека передбачала два взаємопов’язаних аспекти: стан, ситуацію спокою, відсутність реальної небезпеки; матеріально-економічні і політичні умови, а також відповідні соціальні інститути, здатні його зберегти.

Безпека – це стан захищеності особи, суспільства, держави від зовнішніх і внутрішніх небезпек та загроз, що базується на діяльності людей, суспільства, держави, світової спільноти народів по виявленню та усуненню небезпек і загроз, здатних погубити їх, позбавити фундаментальних матеріальних і духовних цінностей, завдати неприйнятного збитку, закрити шлях для виживання і розвитку.

 

2. Безпека у перекладі з грецької означає «володіти ситуацією». Поняття «безпека» почало використовуватись з 1190 р. У ХVІІ–ХVІІІ ст. практично у всіх країнах Європи утверджується ідея, що головна мета держави – досягнення всезагального благополуччя і безпеки людей. У цьому контексті безпека передбачала два взаємопов’язаних аспекти: стан, ситуацію спокою, відсутність реальної небезпеки; матеріально-економічні і політичні умови, а також відповідні соціальні інститути, здатні його зберегти.

Протягом останніх десятиріч застосування поняття «безпека» значно розширилось. Проблеми безпеки є предметом підвищеної уваги вчених, політиків, суспільних діячів. І це не є випадковим, а пояснюється особливостями теперішнього стану розвитку суспільства. Ще в середині 80-х років минулого століття виникла нова соціологічна теорія, згідно з якою в останню третину ХХ ст. людство увійшло до нової фази свого розвитку – суспільство ризику. Її підтримали ряд зарубіжих та вітчизняних спеціалістів у галузі ризику, вважаючи, що наступним етапом буде суспільство управління ризиком. У широкому розумінні, ризик поєднують з небезпекою, ймовірністю виникнення небажаної події. Тому очевидно, що значною мірою забезпечення безпеки – це управління ризиком. За Великим тлумачним словником сучасної української мови «безпека» – це стан, коли кому ніщо не загрожує. А за Тлумачним словником В. Даля, безпечний – значить не небезпечний, не загрозливий, не шкідливий, зберігаючий, вірний, надійний.

3. Поняття «фінансово-економічна безпека підприємства» по-
в’язана із захищеністю від загроз.

Під «загрозою», розуміємо конкретну і безпосередню форму небезпеки чи сукупність негативних чинників, а під «небезпекою» – об’єктивно існуючу можливість негативного впливу на якесь явище, внаслідок чого йому може бути заподіяна шкода, що призведе до занепаду, кризового стану.

Видом небезпеки вважають величину можливих наслідків.Виділяємо наступні види небезпек: попередження, ризик, загроза.

Не зовсім зрозумілим є трактування поняття «попередження»,якщо воно може бути видом небезпеки. Суперечливим є також є віднесення поняття «ризик» до виду небезпеки. Польський вчений, проф. Є. Ковалевський, наприклад, вважає, що інтерпретація ризику як небезпеки є методологчіною помилкою, оскільки змішує причину (небезпечне явище) та її наслідок (ризик). Тобто, ризик є наслідком небезпеки.

4. Економічні інтереси близькі за природою до економічних потреб, але вони не тотожні останнім. Інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання, це суспільна форма прояву розвитку економічних потреб. Економічний інтерес - це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин. Це мотив та стимул соціальних цілеспрямованих дій економічних суб'єктів з метою отримання певних результатів для задоволення різноманітних потреб. Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Інтереси безпосередньо пов'язані з психологією, звичаями, культурним рівнем і свідомістю людей. Безумовно, що економіка не може функціонувати і розвиватися поза інтересами людей. Вони прямо впливають на цільові установки і мотивації економічної діяльності господарюючих суб'єктів. Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колектив, клас, суспільство в цілому. Об'єктом економічного інтересу є результат суспільного виробництва (продукт, послуга тощо), який іде на задоволення цієї потреби, з приводу якої і складаються конкретні відносини між людьми. Кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів.

5. Небезпека - центральне поняття в безпеці життєдіяльності. Під небезпекою розуміють можливість виникнення обставин за яких матерія, поле, енергія та інформація або їх поєднання можуть завдавати шкоди здоров'ю людини, збиток навколишньому природному середовищу і соціально-економічній інфраструктурі, тобто викликати небажані наслідки безпосередньо або побічно. Іншими словами, небезпека - потенційна можливість дії негативних (шкідливих і небезпечних) чинників на певний об'єкт дії. При невідповідності характеристик впливаючих чинників характеристикам об'єкту дії і з'являється феномен небезпеки (наприклад, ударна хвиля, аномальна температура, нестача кисню у повітрі, токсичні домішки в повітрі тощо). Небезпека - може реалізуватися у вигляді прямого або непрямого збитку для об'єкту дії поступово або раптово, і різко в результаті відмови системи. Прихована (потенційна) небезпека для людини реалізується у формі травм, які відбуваються при нещасних випадках, аваріях, пожежах; для технічних систем - у формі руйнувань, втрати керованості; для екологічних систем - у вигляді забруднень, втраті видової різноманітності тощо. Визначальні ознаки небезпеки - можливість безпосередньої негативної дії на об'єкт дії; можливість порушення нормального стану елементів виробничого процесу, в результаті якого можуть виникнути аварії, вибухи, пожежі, травми. Наявність хоча б однієї з вказаних ознак є достатньою для віднесення чинників до розділу небезпечних або шкідливих. Кількість ознак, що характеризують небезпеку, може бути збільшена або зменшена залежно від мети аналізу.

6. Економічна безпека – найважливіша якісна характери-
стика економічної системи, яка визначає її здатність підтриму-
вати нормальні умови функціонування; стійке забезпечення
ресурсами та розвиток, а також послідовну реалізацію економічних інтересів. У наукові літературі часто поняття безпеки пов’язують з поняттям стійкості, стабільності. Стійкість – необхідна умова безпеки економічних систем. Поняття безпеки взаємопов’язане із поняттям розвиток. У загальному розумінні, розвиток – незворотна, цілеспрямована, закономірна зміна матерії і свідомості. Зрозуміло, що розвиток економічної системи неможливий без її безпеки.

 

7. Сьогодні все більше економістів стверджують, що «ризик» існує тоді, де є ситуація вибору. Сучасні дослідники, вважають що економічний ризик – об’єктивно-суб’єктивна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності й конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру досягнення очікуваного результату, відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників. Тобто обов’язковими елеметами ризику є необхідність прийняття рішення (неминучість вибору) та наявність альтернатив.

Зрозуміло, що при такому трактуванні поняття «ризик» є відмінним від поняття «загроза», але зберігає із ним зв’язок. Якщо існує загроза впливу контрольованих та неконтрольованих чинників, то при прийнятті управлінських рішень, виникає ризик відхилення їх результатів від запланованих. А, отже, коли йдеться про захищеність від загроз (що і передбачає поняття безпеки), то це означає і захищеність від ризиків.

8. Фінансова безпека держави є однією із найвагоміших ланок національної економічної безпеки; виступає окремою системою і включає в себе власні елементи, аналіз яких дозволяє нам виокремити основні параметри та індикатори, які характеризують рівень фінансової безпеки держави:

– міжнародний (глобальний та регіональний);

– національний (держави та її окремих адміністративних одиниць, суспільства, населення в цілому);

– приватний (підприємства та особи).

Серед усіх із компонентів національної безпеки економічній складові належить визначальне місце. Національна економічна безпека є системним поняттям, адже вона складається з окремих взаємообумовлених компонентів: економічної безпеки держави, суспільства (населення), регіону, галузі, підприємства,

9. У вітчизняній науці проблема безпеки спочатку почала досліджуватися на загальносистемному рівні, адже після проголошення незалежності перед Україною, як молодою державою, постало завдання досягнення її національної безпеки.

Січня 1997 р. була схвалена Концепція національної безпеки України, в якій національна безпека визначалася як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, що є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей. У даному документі визначалися наступні сфери національної безпеки України: політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна.

Ст. 7. Закону розширила перелік складових національної безпеки і включила до неї: зовнішньополітичну, внутрішньополітичну, військову та прикордонну, економічну, соціально-гуманітарну, науково-технологічну, екологічну, інформаційну, сферу безпеки держави. Крім цих складових, деякі вчені також окремо виділяють демографічну, правову, генетичну, криміногенну, психологічну, духовно-моральну.

Вищезгадані державні документи визначають наступні об’єкти національної безпеки: людина і громадянин, суспільство та держава.

 

10. В сучасному світі відбуваються радикальні

зміни. Головною тенденцією світового розвитку стала глобалізація, спричи-

нена технологічними змінами. З одного боку, зростає взаємозалежність країн

та регіонів, а з другого — посилюється розрив між багатими та бідними дер-

жавами, загострюються соціально-економічні, соціально-політичні, етнокуль-

турні суперечності усередині країн. Тому підтримання міжнародної безпеки

потребує нових підходів, нового рівня міждержавної взаємодії. У такій ситу-

ації перебуває Україна, що зумовлює необхідність дослідження та втілення

у життя науково обґрунтованої системи безпеки.

11. В сучасному світі проблеми національної безпеки виділились в окремі галузі політичної науки і політичної діяльності, значення яких постійно зростає. Від рівня національної безпеки залежить саме існування та розвиток людини, суспільства, держави. Створення ефективної системи забезпечення національної безпеки України, модернізація її військової політики у відповідності з вимогами часу є складовою частиною державотворчих процесів в Україні. Все це обумовлює актуальність проблем національної безпеки і військової політики України.

12. Поняття "економічна безпека" пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття "економічна безпека" почало застосовуватися на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам. Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов'язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи. Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

13. У 30-х рр. ХХ ст. сформувалося поняття національної безпеки. На думку одного з перших його авторів (президента США, Ф. Рузвельта), – це сукупність умов, що надійно забезпечують національний суверенітет, захист стратегічних інтересів і повноцінний розвиток суспільства, життя і здоров’я усіх його громадян. Широко вживати термін «національна безпека» почали після Другої світової війни, яка розділила світ на два табори. Не дивно, що в цих умовах вона зводилася насамперед до забезпечення військової безпеки.

Протягом останніх десятиріч застосування поняття «безпека» значно розширилось. Проблеми безпеки є предметом підвищеної уваги вчених, політиків, суспільних діячів. І це не є випадковим, а пояснюється особливостями теперішнього стану розвитку суспільства. Ще в середині 80-х років минулого століття виникла нова соціологічна теорія, згідно з якою в останню третину ХХ ст. людство увійшло до нової фази свого розвитку – суспільство ризику. Її підтримали ряд зарубіжих та вітчизняних спеціалістів у галузі ризику, вважаючи, що наступним етапом буде суспільство управління ризико. У широкому розумінні, ризик поєднують з небезпекою, ймовірністю виникнення небажаної події. Тому очевидно, що значною мірою забезпечення безпеки – це управління ризиком.

14. Економічна безпека — це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво важливими інтересами в даному контексті розуміють сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку.
Основними завданнями економічної безпеки є: забезпечення пропорційного та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, забезпечення соціального захисту та підвищення якості життя населення, підтримка стійкості національної валюти тощо. Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формування та обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і механізмів вирішення проблем.

15. Економічній безпеці підприємства властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого — є частиною економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою. Поняття "економічна безпека" пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття "економічна безпека" почало застосовуватися на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам. Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов'язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи. Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

 

 

16. Забезпечення стійкого зростання підприємств стабільності результатів діяльності, досягнення цілей, що відповідають інтересам власників і суспільства в цілому не можливі без розробки й проведення самостійної стратегії, що в сучасній економіці визначаються наявністю ефективної системи їх економічної безпеки, адже належний стан економічної безпеки є важливим бар'єром на шляху негативного впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства. Як вже визначалось, покращення темпів економічного зростання сучасних підприємств можливе при організації роботи підприємства у напрямку зовнішньоекономічної діяльності, саме тому керівництво підприємства повинно ретельно слідкувати за належним станом економічної безпеки. Саме стан економічної безпеки підприємств багато в чому обумовлює ефективність їх діяльності в ринковій економіці, що призводить до необхідності розгляду проблем забезпечення економічної безпеки зовнішньоекомічної діяльності підприємств.

17. У 2007 р. в Україні вперше, серед країн СНД відкрили у специфічних категоріях спеціальність 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. були затверджені такі спеціальності підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»: 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою» та 8.18010011 «Інтелектуальна власність.

У грудні 2011 року Міністерством освіти, молоді та спорту був затверджений галузевий стандарт за спеціальністю 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою», згідно якого випускники отримують кваліфікації:

− 2414.2 «Професіонал з фінансово-економічної безпеки»;

− 2414.2 «Аналітик з питань фінансово-економічної безпеки».

18. Іноземний досвід підготовки фахівців у сфері безпеки охоплює два головних напрями: майнова та особиста безпека, економічна безпека суб’єктів господарювання.

Зокрема, перший напрям охоплює підготовку фахівців в сфері фізичної безпеки (охоронної діяльності та розшуку). До цієї системи входять освітні програми підготовки фахівців з спеціальностей:

− «Security management» (освітньо-кваліфікаційні рівні: (бакалавр, магістр);

− «Private Detective» - «Приватний детектив» (освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, магістр).

Особливостями її є те, що освітня система підготовки фахівців в галузі безпеки орієнтована на виконання охоронних функцій, а безпека є засобом забезпечення охорони.

Другий напрям охоплює підготовку фахівців за спеціальностями:

− «Risk management» - (рівень бакалавр, магістр);

− «Сrisis management» - (рівень магістр).

Ці програми направлені на підготовку фахівців, які повинні забезпечувати стійке існування суб’єктів господарської діяльності або регіонів (штатів) та сприяти їх розвитку.

Особливостями цих освітніх програм є те, що підготовка фахівців з безпеки з одного боку звужена, а з іншого існує їх багаторівневість.

19. Історія розвитку вітчизняної системи підготовки фахівців у сфері безпеки розпочинається з 2006 р., коли Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 було передбачено такі напрямки, за якими здійснюється підготовка фахівців у сфері безпеки за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра: 6.170101 «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», 6.1700102 «Системи технічного захисту інформації», 6.170103 «Управління інформаційною безпекою» (галузь знань - 1701 «Інформаційна безпека»), 6.170201 «Цивільний захист», 6.170202 «Охорона праці», 6.170203 «Пожежна безпека» (галузь знань - 1702 «Цивільна безпека»).

У 2007 р. в Україні вперше, серед країн СНД відкрили у специфічних категоріях спеціальність 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. були затверджені такі спеціальності підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»: 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою» та 8.18010011 «Інтелектуальна власність.

20. У 2007 р. в Україні вперше, серед країн СНД відкрили у специфічних категоріях спеціальність 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. були затверджені такі спеціальності підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»: 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою» та 8.18010011 «Інтелектуальна власність.

У грудні 2011 року Міністерством освіти, молоді та спорту був затверджений галузевий стандарт за спеціальністю 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою», згідно якого випускники отримують кваліфікації:

− 2414.2 «Професіонал з фінансово-економічної безпеки»;

− 2414.2 «Аналітик з питань фінансово-економічної безпеки».

21. Вступ до фаху;

Комплексне забезпечення ФЕБ;

Фінансовий моніторинг;

Професійна психологія;

Товарознавча експертиза;

Правове забезпечення суб’єктів господарської діяльності;

Теорія безпеки соціальних систем;

Сталий розвиток та безпека регіону.

22. Згідно діючого класифікатора професій ДК003:2010 та змін і доповнень №1 від 16.08.2012р. в Україні передбачена низка посад для фахівців в галузі безпеки, для заняття яких потрібна відповідна вища освіта. Зокрема, на рівні керівників у сфері безпеки передбачені такі посади: керівник (директор, начальник) підрозділу (служби, управління, департаменту тощо) з безпеки (фінансово-економічної, інформаційної); керівник підрозділу з охорони та безпеки (фізичної та майнової); менеджер (управитель) систем з інформаційної безпеки. Для зайняття цих посад потрібна відповідна повна вища освіта (освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр»), стаж роботи на посадах та обов’язкове проходження курсів підвищення кваліфікації.

23. Професіонала з фінансово-економічної безпеки повинен, зокрема, знати: законодавствоУкраїни, що стосуються сфери фінансово-економічної безпеки; функції, загальні принципи побудови та організації діяльності комплексної системи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства; методику розроблення концепції та планування діяльності системи фінансово-економічної безпеки; організацію та особливості здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності системи фінансово-економічної безпеки; особливості захисту інформації та комерційної таємниці на підприємстві; технології, форми, методи та методики протидії небезпекам, загрозам і ризикам; технічні засоби спостереження, охорони та захисту; державну та недержавну системи безпеки; порядок розроблення та ведення документації, що регламентує діяльність системи фінансово-економічної безпеки; механізми управління системою забезпечення фінансово-економічної безпеки; порядок організації, проведення контролю та оцінки рівня фінансово-економічної безпеки; передовий вітчизняний і зарубіжний досвід у сфері забезпечення фінансово-економічної безпеки.

25.. Які завдання, обов’язки аналітика з фінансово-економічної безпеки та кваліфікаційні вимоги до нього?

Завдання та обов’язки.

− Організовує аналітичні та методичні практики впровадження заходів із фінансово-економічної безпеки.

− Бере участь у розробленні, удосконаленні та реалізації теоретико - практичних методів забезпечення необхідною інформацією у сфері фінансово-економічної безпеки.

− Визначає перспективність та ефективність інноваційної діяльності з використанням інформаційних, облікових та аналітичних методів для удосконалення процесів фінансово-економічної безпеки в межах встановлених стандартів і норм.

− Визначає індикатори економічної безпеки.

− Забезпечує підготовку документів, необхідних для прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємств в умовах реальних і потенційних загроз і небезпек, функціонування системи економічної безпеки, ефективної діяльності суб’єктів її забезпечення.

− Розроблює проекти наказів, положень, інструкцій щодо організації діяльності аналітиків з питань фінансово-економічної безпеки, їх взаємодії з іншими суб’єктами безпеки та інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки.

− Визначає та оцінює стан і рівень фінансово-економічної безпеки свого підприємства, партнерів (контрагентів) і конкурентів.

− Забезпечує визначення зовнішніх і внутрішніх ризиків та загроз у сфері фінансово-економічної безпеки підприємства.

− Забезпечує збереження та примноження матеріальної та фінансової бази підприємства, раціонального та ефективного використання його ресурсів, надання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо доцільності діяльності підприємства з урахуванням виявлених загроз і небезпек, захист отриманої інформації, яка відноситься до комерційної таємниці підприємства, вивчає вплив внутрішніх і зовнішніх загроз на фінансовий результат підприємства.

− Сприяє здійсненню стратегічного управління підприємством і його фінансово-економічною безпекою.

− Здійснює всі види інформаційного, аналітичного та обліково-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки підприємств.

− Бере участь у проведенні діагностики фінансово-господарського стану підприємства з метою попередження його банкрутства.

− Організовує проведення моніторингу оцінювання стану безпеки, надійності та рівня: економічного стану підприємства, потенційних партнерів підприємства, стратегії діяльності на ринку конкурентів, максимально повного інформаційного забезпечення функціонування системи економічної безпеки підприємства з метою мінімізації внутрішніх і зовнішніх загроз.

− Бере участь у розробленні заходів щодо мінімізації їх впливу на діяльність підприємства, у розробленні стратегічної орієнтації підприємства з урахуванням вимог до забезпечення фінансово-економічної безпеки.

− Бере участь у плануванні із забезпечення фінансово-економічної безпеки, удосконалення інформаційно-аналітичного процесу функціонування системи фінансово-економічної безпеки та плануванні окремих спеціальних заходів щодо оперативного реагування на загрози, ризики, небезпеки в діяльності підприємства.

− Розроблює аналітичні документи, за якими здійснюється оцінка стану та надаються пропозиції щодо діяльності підприємства в умовах загроз і небезпек, рекомендації щодо їх зниження.

− Надає визначеним керівництвом підприємства особам аналітичну інформацію щодо фінансово-економічної безпеки на підприємстві.

− Бере участь у проведенні експертної оцінки отриманої інформації, визначає рівень її достовірності.

− Надає пропозиції щодо здійснення заходів безпеки.

− Розроблює всі види аналітичних документів, які стосуються забезпечення фінансово-економічної безпеки на підприємстві.

− Бере участь у підвищенні кваліфікації працівників свого структурного підрозділу.

Повинен знати:

− Конституцію України, господарський, адміністративний, кримінальний кодекси України, закони й постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові документи, що стосуються сфери фінансово-економічної безпеки;

− функції, загальні принципи побудови та організації діяльності комплексної системи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства;

− методи проведення аналітичних досліджень; організацію та особливості здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності працівників, які є суб’єктами системи забезпечення фінансово-економічної безпеки;

− захист інформації та комерційної таємниці на підприємстві; технології, форми та методи діагностування небезпек, загроз і ризиків, їх оцінки та мінімізації, рівня та стану економічної безпеки, критеріїв її оцінювання на підприємстві;

− технічні засоби пошуку, отримання, аналізу інформації та її захисту; державну та недержавну системи безпеки;

− порядок розроблення та ведення аналітичної документації, що регламентує діяльність аналітиків з питань фінансово-економічної безпеки підприємства;

− порядок розроблення та впровадження інновацій у систему забезпечення фінансово-економічної безпеки;

− механізми інформаційно-аналітичного забезпечення управління системою фінансово-економічної безпеки;

− порядок організації, проведення контролю та оцінки рівня фінансово-економічної безпеки;

− методи та технології роботи фінансових підрозділів підприємства, передовий вітчизняний і зарубіжний досвід організації та здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи фінансово-економічної безпеки;

− правила ділового етикету;

− правила та норми охорони праці та протипожежного захисту;

− основні принципи роботи з комп’ютером та відповідні програмні засоби;

− державну мову.

 

24.26. Головні завдання та обов’язки професіонала з фінансово-економічної безпеки такі:

-розроблення, запровадження та реалізація заходів із забезпечення фінансово-економічної безпеки; визначення перспективності та ефективності інноваційної діяльності в галузі фінансово-економічної безпеки підприємства відповідно до встановлених стандартів (норм); -забезпечення підготовки керівних документів, які стосуються організації діяльності системи фінансово-економічної безпеки підприємства, механізмів управління та взаємодії; -розроблення проектів положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки, а також діяльність підрозділу економічної безпеки підприємства та його взаємодію з іншими структурними підрозділами; - -визначення зовнішніх та внутрішніх загроз й ризиків у сфері фінансово-економічної безпеки підприємства; -розроблення планів щодо забезпечення фінансово-економічної безпеки та її удосконалення, проведення окремих спеціальних заходів щодо оперативного реагування на загрози, ризики, небезпеки діяльності підприємства. -участь у розробленні стратегічної орієнтації підприємства з урахуванням вимог до забезпечення фінансово-економічної безпеки. - -розроблення документів, що визначають стандарти безпеки, повноваження структурних підрозділів підприємства, види та напрями їх діяльності щодо запобігання загрозам, ризикам, небезпеці та забезпечення фінансово-економічної безпеки; -здійснює загальний контроль за діяльністю структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення фінансово-економічної безпеки. -підготовка пропозицій та рекомендацій із взаємостосунків із партнерами підприємства щодо розроблення антикризових заходів і забезпечення безпеки.

Кваліфікаційні вимоги до провідного професіонала з фінансово-економічної безпеки: повна вища освіта відповідного напряму підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра; стаж роботи за професією професіонала з фінансово-економічною безпеки I категорії – не менше 2 років.