Шляхи та засоби формування знань про кімнатні рослини у дітей старшого дошкільного віку


 

Екологічні знання - це знання, які допомагають сформувати у дітей певне ставлення до природи, екологічну грамотність і безпечну поведінку, активну життєву позицію, пізнавальний досвід в цілому.

Екологічні знання стають основою екологічного виховання. Екологічне виховання тісно пов'язане з розвитком емоцій дитини, умінням співчувати, дивуватися, дбати про живих організмах, умінням бачити красу навколишнього світу.

Важливою педагогічною умовою формування знань про рослини є використання спостереження, так як воно підвищує інтерес до природи, створює умови для застосування знань, в новій ситуації стимулює розвиток спостережливості та пізнавальної активності дошкільнят.

Спостереженню, як важливому методу пізнання природи, надавали дуже велике значення. У 50-70-ті роки проводилися дослідження, які дозволили розкрити особливості пізнання дошкільниками природи через спостереження (Е. І. Залкінд, А. Н. Васильєва, П. Г. Саморукова). Автори показали, що правильна організація чуттєвого сприйняття об'єктів природи забезпечує формування і розвиток у дітей виразних уявлень про рослини, деревах, чагарниках.

Цілеспрямовані спостереження дають можливість сформувати не лише конкретні, але й узагальнені уявлення, навчити дітей орієнтуватися на найбільш значущі ознаки спостережуваних об'єктів і явищ.

Видатний вітчизняний психолог С. Л. Рубінштейн розглядає спостереження як результат осмисленого сприйняття, в процесі якого відбувається розвиток розумової діяльності [23. 189].

У дослідженнях стверджується, що спостереження - це складний вид психічної діяльності, що включає різні сенсорні і розумові процеси і спирається на емоційно - вольові сторони особистості дитини.

Включення різноманітних органів чуття в процес спостереження забезпечують повноту та конкретність формованих знань. Спостереження необхідно супроводжувати точної промовою вихователя і дітей, щоб отримані знання добре засвоювалися. Так як спостереження вимагає зосередженості довільної уваги, педагог повинен регулювати його за часом, обсягом та змістом.

Для успішного досягнення поставленої мети вихователь продумує і використовує спеціальні прийоми, що організують активне сприйняття дітей: ставить запитання, пропонує обстежити, порівнювати об'єкти між собою, встановлювати зв'язки між окремими об'єктами і явищами природи.

Пізнання дошкільнятами явищ природи можливо не тільки за допомогою спостережень - велику допомогу в цьому може надати моделююча діяльність.

Модель - це предметне, графічне або дієве зображення чого - небудь, а процес створення моделі називається моделюючої діяльністю.

Моделювання розглядається як спільна діяльність вихователя і дітей з побудови моделей. Мета моделювання - забезпечити успішне засвоєння дітьми знань про особливості рослин, їхній структурі.

Моделювання засноване на принципі заміщення реальних об'єктів предметами, схематичними зображеннями, знаками.

Навчання дітей моделюванню має бути пов'язане з використанням дослідницький дій. Важливо вчити дітей планомірно вести аналіз і порівняння об'єктів природи. Наприклад, при порівнянні двох рослин - вчити спочатку обстежити і моделювати ознаки квітки або аркуша, а потім стебла, кореня.

З дошкільниками можна створювати і використовувати різні моделі. Найважливішими з них є календарі природи, календарі спостережень за ростом і розвитком рослини. Календар цікаво розглядати дітям, тому що вони самі малювали, самі працювали.

Знайомлячи дітей з природою, педагог використовує різноманітний ілюстративно-наочний матеріал: дидактичні картини, репродукції з художніх картин, фотографії, діапозитиви, моделі, діафільми.

Ілюстративно-наочний матеріал допомагає закріплювати і уточнювати уявлення дітей, отримані в ході безпосереднього сприйняття природних явищ. Цей матеріал дозволяє дати дітям уявлення про тривало протікаючих в природі явища (наприклад, ріст і розвиток рослин).

Велике значення має ілюстративно-наочний матеріал у формуванні естетичного сприйняття природи, у збагаченні естетичних вражень і почуттів.

У ознайомленні дітей з природою широко використовуються різноманітні ігри. У практиці дошкільного виховання застосовуються дві групи ігор - гри з готовим змістом і правилами та творчі ігри.

Дидактичні ігри - ігри з правилами, мають готовий зміст. У процесі дидактичних ігор діти уточнюють, закріплюють, розширюють наявні у них уявлення про рослини. Ігри дають можливість дітям оперувати самими предметами природи, порівнювати їх, відзначати зміни окремих зовнішніх ознак, узагальнювати і класифікувати.

Предметні ігри - це ігри з використанням різних предметів природи (листя, насіння, квіти). У предметних іграх уточнюються, конкретизуються і збагачуються уявлення дітей про властивості і якості тих чи інших об'єктів природи.

Настільно - друковані ігри - це ігри типу лото, доміно, розрізні і парні картинки. У цих іграх уточнюються, систематизуються і класифікуються знання дітей про рослини.

Словесні ігри - це ігри, змістом яких є різноманітні знання, наявні в дітей, і саме слово. Проводяться вони для закріплення знань у дітей про властивості і ознаки тих чи інших предметів.

Творчі ігри природознавчого змісту - це ті, в яких дошкільники відображають враження, отримані в процесі занять і повсякденному житті. Самостійний характер творчих ігор не дає можливості вихователю використовувати їх як метод навчання дітей нових знань, навичок і вмінь, а вони допомагають виявити ступінь засвоєння дітьми тих чи інших знань, відносин. Вихователь повинен придивлятися до творчих ігор, щоб надалі врахувати, які знання досить засвоєні дітьми, які слід уточнити, розширити.

Для того щоб знання дітей про рослини були усвідомлені, в дитячому саду використовуються нескладні досліди. Досвід - це спостереження, яке проводиться в спеціально організованих умовах. Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до рослин, розвивають спостережливість, розумову діяльність. У кожному досвіді розкривається причина спостережуваного явища, діти підводяться до суджень, умовиводів. Досліди мають велике значення для усвідомлення дітьми причинно-наслідкових зв'язків.

Також вихователь використовує розповіді про природу. Основна мета цього методу - викликати в дітей точне, конкретне уявлення про спостережуваний в даний момент або бачене раніше об'єкті. Розповідь повинна привертати увагу дітей, давати їжу для міркування, будити їх уяву, почуття.

Читання художнього твору для дітей дошкільного віку допомагає вихователю збагачувати їх знаннями, вчити їх глибше вдивлятися в навколишній світ, шукати відповіді на багато питань.

Читання художньої літератури може супроводжувати спостереження в природі. Це допомагає дітям повніше відчути красу природи, а також виразність, точність мови, осмислити побачене.

Після читання художніх творів організується бесіда про одну або кількох прочитаних книгах. Мета бесіди - допомогти дітям глибше пізнати рослини, узагальнити і систематизувати знання про прочитане.

Бесіда використовується вихователями з різними дидактичними цілями: для створення інтересу до майбутньої діяльності (перед спостереженням, екскурсією, переглядом кінофільму); для уточнення, поглиблення, узагальнення та систематизації знань дітей про рослини.

У кожній розмові вирішується завдання розвитку мовлення дітей. У залежності від дидактичних цілей бесіди про природу, прийнято ділити на такі види:

- настановча розмова допомагає вихователю зібрати увагу дітей, викликати інтерес до майбутньої діяльності, актуалізувати наявний досвід, для того щоб встановити зв'язок між знаннями, отриманими раніше, і майбутньої екскурсією, наглядом і т.д.;

- евристична бесіда передбачає встановлення причин різноманітних явищ природи за допомогою міркувань. Вона спрямована на поглиблення знань про взаємозв'язки, що існують у природі, самостійне рішення дітьми пізнавальних завдань;

- підсумкова бесіда використовується для узагальнення та систематизації знань дітей про рослини. Підсумкова бесіда проводиться в міру накопичення дітьми уявлень про рослини і тільки за умови, якщо ці уявлення засвоєні всіма дітьми. У ході такої розмови задаються різні питання: репродуктивні і пошукові. Використовується порівняння за ознаками відмінності і схожості. Можна спиратися на досвід дітей.

 

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь