В області налічується 26 озер, їх загальна площа 1395,18 га.

Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 150,5 тис. га (6,1%) території області.

Для водного господарства області важливе значення мають ресурси поверхневих і підземних вод.

Місцеві водні ресурси області дуже обмежені, забезпечення водою здійснюється, в основному, за рахунок притоку з інших регіонів області.

По питомим показникам водних ресурсів (на одиницю площі і на одного мешканця) область займає одне із останніх місць серед областей України. В границях області питомі показники також значно відрізняються.

Прогнозні ресурси для Миколаївської області визначені за даними регіональної оцінки (Капінос Н. Н., 1977 р.) і апробовані ДКЗ СРСР (протокол № 7869 від 29. 06. 71р., № 8103 від 28. 07. 78 р.), УТКЗ (протокол № 3886 від 21. 03. 1978 р.) і уточнені протоколом робочої наради ВГО «Кримгеологія» від 02. 06. 1983 р. в кількості 441,6 тис. м³ / добу, в т. ч.

- з мінералізацією до 1,5 г / дм³ – 349,87 тис. м³ / добу (79,23 %);

- з мінералізацією 1,5 … 3,0 г / дм³ – 91,73 тис. м³ / добу (20,77 %).

Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод, придатних для господарсько - питного водопостачання по площі дуже нерівномірний. Загальний модуль ПРПВ в середньому по області складає 14,22 м³ / добу / км² (з мінералізацією до 1,5 г / дм³) і 17,95 (з мінералізацією до 3,0 г / дм³), найменший – відповідно 1,93 і 3,85 (Братський район), найбільший – 39,17 і 44,85 (Новоодеський район).

Починаючи з сімдесятих років на території Миколаївської області виконуються роботи з розвідки і оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для господарсько - питного використання.

Для централізованого водопостачання населених пунктів та підприємств на території Миколаївської області розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 7 родовищам (11 ділянок) підземних вод. Загальна кількість експлуатаційних запасів станом на 01. 01. 10 р. складає 79,3 тис. м³ / добу (17,95 % від величини ПРПВ). На території області в 1981 р. попередньо розвідані та прийняті НТР об’єднання «Мінбудмат» запаси підземних вод у кількості 7,01 тис. м³ / добу м³ / добу по Ольшанському родовищу (с. Морозівка).

На 1 мешканця області в середньому доводиться 0,068 м³ / добу ЕЗПВ (прогнозних ресурсів – 0,360 м³ / добу). Однак розподіл ЕЗПВ по адміністративних районах вкрай нерівномірний. Основна частина ЕЗПВ приурочена до долини р. Південний Буг, де експлуатаційні запаси становлять 60,91 тис. м³ / добу – 70,6 % від ЕЗПВ. Тут знаходиться 3 родовища (6 ділянок) підземних вод, які розташовані в межах Вознесенського, Новоодеського і Миколаївського районів.

Облводгоспу підпорядкований Казанківський груповий водопровід, який введений в експлуатацію в 1996 році і згідно проекту передбачено забезпечення питною водою 49,9 тис. чоловік населення в 71 населеному пункті Казанківського району.

Для експлуатації водопроводу в 1992 році була створена Новобузька дільниця Казанківського групового водопроводу.

На балансі і технічному обслуговуванні дільниці знаходиться 185 км магістральних водопроводів, очисні споруди потужністю 19,3 тис.м3/добу, які розташовані на Софіївському водосховищі, 4 насосних станції і експлуатаційна база дільниці.

Водні ресурси Херсонської області

Херсонська область розташована на півдні України в Причорноморській низині, степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. Водні об’єкти Херсонської області займають 430,5 тис. га

Природні водотоки займають площу 10,67 тис. га

По території Херсонської області протікають велика річка Дніпро – 178 км, середня – Інгулець – 180 км та 24 малі річки загальною довжиною – 373,7 км.

Озера, лимани, прибережні замкнуті водойми займають площу 327,9 тис. га

Штучні водні об’єкти

Штучні річки і водойми, річки й озера розміщуються на Землі нерівномірно, в не завжди зручних для використання місцях. Тому люди з давніх часів створюють штучні водойми – канали, водосховища, ставки.

 

Канали – штучні річки – люди вміли створювати ще до нашої ери. У стародавніх Єгипті та Китаї їх будували для зрошення полів. Канали називають рукотворними річками, тому що їх русло створює людина. Робить вона це для того, щоб річкові води потекли в потрібному напрямку в потрібні місця. Є канали зрошувальні, спрямовані в посушливі райони. Водою, яку вони доставляють, зрошують поля. В районах, де води багато і поверхня заболочена, будують осушувальні канали. Щоб створити нові більш зручні водні шляхи створюють суднохідні канали, з’єднавши кілька річок або озер. Велике значення мають суднохідні канали, що скорочують морський шлях. Так, Суецький канал завдовжки 160 км з’єднує Середземне море з Червоним і дозволяє скоротити шлях з Європи в Азію на 10 тис. км у порівнянні зі шляхом довкола Африки. Так само Панамський канал з’єднав Атлантичний і Тихий океани, що розділені вузькою смужкою суходолу між Північною і Південною Америкою. В Україні побудовано декілька каналів. Одним з найдовших є Північнокримський. Від Каховського водосховища він несе води Дніпра протягом 400 км аж до Керченського півострова. Вода каналу здебільшого йде на зрошення.

 

Водосховища – це великі штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води. Зазвичай їх створюють на річках. Для цього долину річки перегороджують греблею. Перед греблею вода нагромаджується, заливає великі площі земель і утворює водосховище. Під час розливу річок водосховища приймають надлишок води, а потім протягом року рівномірно вода з них витрачається на потреби населення і промисловості, зрошення полів. Найбільше водосховище в світі – Братське – завдовжки 500 км і завглибшки 100 м створене на річці Ангарі в Росії. Найбільше водосховище в Україні – Кременчуцьке – завдовжки 150 км глибиною 28 м споруджене на Дніпрі.

Створення водосховищ має велике значення для регулювання стоку річок і упередження повеней. З їх допомогою на ГЕС отримують електроенергію. Береги водосховищ є прекрасними місцями відпочинку. Проте водосховища здійснюють і негативний вплив на природу і умови життя людей. Вони затоплюють великі площі сільськогосподарських угідь, підвищують рівень ґрунтових вод, що призводить до заболочування земель. Тому перш, ніж створювати водосховища необхідно ретельно вивчити можливі наслідки. В Україні в низку водосховищ перетворено річку Дніпро. Є вони й на Дністрі та інших річках.

 

Ставки – це маленькі водосховища (завдовжки не більше 1,5 км). Їх створюють в руслах струмків, балках або спеціально викопаних заглибленнях. Вода з них йде на зрошення полів і садів. У ставках розводять рибу та водоплавних птахів. Створюються ставки і в парках та зонах відпочинку для окраси краєвиду

 

 

2. 5. 1 Штучні водні об’єкти займають наступну територію: ставки - 12,3 тис. га водосховища - 64,28 тис. га. Канали, колектори, канави займають площу 15,35 тис. га.

Рис. 2. 1 Ставок

2. 5. 2

Водосховища, ставки та канали створено людиною для регулювання стоку з метою господарського використання поверхневих вод. Зокрема для енергетики, водного транспорту, водопостачання, зрошення, риборозведення та рекреації. Вони впливають на гідрологічний режим рік і озер та на мікроклімат прилеглих територій.

В Україні споруджено 1157 водосховищ і 28,8 тис. ставків. До ставків відносять штучні водойми, об'ємом до 1 млн м3 води. Найбільші водосховища в Україні створено на Дніпрі, Дністрі та в басейні Південного Бугу, Сіверського Дінця та Інгульця. Дніпровський каскад водосховищ в Україні складається із 6 водосховищ.

Київське водосховище створено при спорудженні Київської ГЕС в 1964-1966 рр. Його довжина — 110 км, ширина — до 12 км, площа — 922 км², середня глибина — 4 м, максимальна — 14,5 м. Мілководні ділянки (глибиною до 2,0 м) займають близько 40 % площі водосховища. Повний об'єм води становить 3,73 км³. Температура води в липні — + 20... +24 °С. Льодостав встановлюється із середини грудня до кінця березня. Водообмін відбувається від 8 до 15 разів на рік. Влітку спостерігається цвітіння води. Тут поширені різні види водяної рослинності (рогіз, очерет, водорості, зокрема синьо-зелені). Найпоширеніші з промислових риб: лящ, щука, плітка, чехоня та ін. Рибопродуктивність коливається від 7 до 23 кг/га за рік. У зв'язку з Чорнобильською катастрофою відбулося забруднення донних відкладів Київського водосховища радіонуклідами.

Канівське водосховище утворилося внаслідок побудови греблі Канівської ГЕС в 1972 - 1978 рр. Його довжина — 120 км, ширина — до 8 км, площа — 675 км², середня глибина — 3,9 м, а максимальна — 21 м. Повний об'єм води 2,73 км3. Водообмін відбувається 16-18 разів на рік. Мілководдя (глибина до 2 м) займає близько 24 %. Із риб практичне значення мають лящ, щука, пласкирка, верховодка та ін. На формування гідрохімічного режиму водосховища впливають стічні води Києва.

Кременчуцьке водосховище утворилося при спорудженні Кременчуцької ГЕС в 1959 - 1961 рр. і є найбільшим за площею серед Дніпровського каскаду. Воно має площу 2252 км², довжину — 149 км, ширину — до 28 км, а об'єм води — 13,5 км³. Середня глибина — 6 м, а максимальна — 21 м. Водообмін відбувається 2,5 … 4 рази на рік. Мілководна частина (до 2 м) займає 18 % його площі. Тут ростуть водолюбні рослини: очерет, рогіз вузьколистий, латаття біле, рдесник та ін. Значно розвинуті водорості, які представлені 750 видами. У водосховищі водиться 50 видів риб, серед яких промислове значення мають: лящ, судак, короп, плітка, синець. Середня багаторічна промислова рибопродуктивність Кременчуцького водосховища становила 32 кг / га.

Дніпродзержинське водосховище створено в 1964 р. при спорудженні Дніпродзержинської ГЕС. Його довжина — 114 км, ширина — 16 км, площа — 567 км². Пересічна глибина — 4,3 м, максимальна — 16 м. Об'єм води — 2,45 км3. Водообмін відбувається 18 … 20 разів на рік. Використовується для енергетики, водного транспорту, зрошення (30 … 40 тис. га), водопостачання (тут бере початок канал Дніпро—Донбас), рибного господарства і рекреації. Із 30 видів риб промислове значення мають лящ, щука, судак, сом, плітка та ін. Промислова рибопродуктивність становить 25 … 29 кг/га на рік.

Дніпровське водосховище утворилося в 1932 р. при спорудженні Дніпрогесу, відбудоване після Великої Вітчизняної війни в 1948 р. Його довжина — 129 км, середня ширина — 3,2 км, площа — 410 км², пересічна глибина — 8м, максимальна — 53 м, об'єм води — 3,3 км3. Воно знаходиться в межах Українського кристалічного щита, а на його берегах відслонюються докембрійські кристалічні породи. Водами озера затоплено 10 дніпровських порогів, які були перешкодою для судноплавства. Водообмін відбувається 12 … 14 разів на рік. Рибопродуктивність менша, ніж інших дніпровських водосховищ і становить 14 … 15 кг / га на рік. Якість води у водосховищі нижча, ніж в інших дніпровських водосховищах.

Каховське водосховище (утворилося в 1955 - 1958 рр. при спорудженні Каховської ГЕС) — одне з найбільших дніпровських водосховищ: його площа — 2155 км², повний об'єм води — 18,2 км³, довжина — 230 км, максимальна ширина — 25 км, середня глибина — 8,4 м, максимальна — 24 м. Водообмін відбувається 2 … 3 рази на рік. Мілководдя (глибина до 2 м) займає 5 % загальної площі.

Каховське водосховище. Загальна довжина – 230 км, у т. ч. по території Херсонської обл. 100 км середня ширина – 9,3 км, максимальна – 25 км, середня глибина – 8,5 м, максимальна – 24 м, об'єм – 18200 млн. м³.

Рис. 2. 2 Загальний вигляд ділянки Каховського водосховища

 

Значна частина мілководдя зайнята очеретом, рогозом, куширом, водяним горіхом та іншими рослинами. Найпоширенішими видами водоростей є зелені, синьо-зелені та діатомові. Крім енергетики, особливо широко використовується для зрошення причорноморських і кримських степів (понад 650 тис. га), водопостачання (5 - 6 км³ води на рік), рибного господарства (рибопродуктивність — 35 кг/га на рік, вилов до 6,5 - 7 тис. т на рік). Промислове значення мають лящ, судак, товстолобик, плітка, тюлька та ін.

Дністровське водосховище (споруджено при будівництві Дністровської ГЕС) має площу 142 км², а повний об'єм води — 3 км³. Значними за розмірами є також водосховища в басейнах інших рік: Червонооскільське (створено в 1958 р., площа — 122,6 км2, повний об'єм води — 0,47 км3) на р. Оскіл у Харківській і Донецькій областях. Печенізьке (створено в 1962 р., площа — 86,2 км2, повний об'єм води — 0,38 км3) на р. Сіверський Донець у Харківській області, Карачунівське (реконструйовано в 1955-1958 рр., площа — 44,8 км², повний об'єм води — 0,31 км³) на р. Інгулець у Дніпропетровській області, Ладижинське (створено в 1964 р., площа — 20,8 км², повний об'єм води — 0,15 км3) на р. Південний Буг у Вінницькій області.

Великі водосховища, крім корисної ролі, спричинюють і негативні наслідки — при спорудженні їх переносилися населені пункти, мілководдям затоплено значні площі земель, які використовувались як сіножаті та пасовиська, у ряді районів відбулося підтоплення земель, розвивалися абразія берегів та зсуви.

Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій зосереджують і використовують значну кількість води та мають своєрідний гідрологічний, гідрохімічний та гідробіологічний режим. В Україні нині працює понад ЗО великих теплових і 5 атомних електростанцій.

Найбільші водойми-охолоджувачі мають такі теплові електростанції: Вуглегірська (споруджено в 1972 р.) у Донецькій області — об'єм водойми-охолоджувача 168 млн м3, Ладижинська (споруджено в 1970 р.) у Вінницькій області — об'єм 150 млн м3, Курахівська (реконструйовано в 1972 р.) у Донецькій області — об'єм 83 млн м3, Бурштинська (споруджено в 1965 р.) в Івано-Франківській області — об'єм 53 млн м3; атомні електростанції: Південно-Українська (1982), об'єм — 79 млн м³, та Чорнобильська (1977), об'єм — 58 млн м3.

 

Канали в Україні споруджено переважно в басейні Дніпра, Сіверського Дінця і частково Дунаю. Їх основне призначення — водопостачання, зрошення й осушення земель; використовуються частково також для риборозведення та рекреації.

Одним із найдавніших нині діючих каналів в Україні є Північнокримський, який починається від Каховського водосховища на Дніпрі поблизу Нової Каховки і простягається на 400 км через Північний Крим на Керченський півострів. Його спорудження було розпочато в 1957 р. для зрошення степових районів Херсонської області та Криму і водопостачання Сімферополя, Севастополя, інших населених пунктів та Керченського промислового району. Канал розраховано на пропускання води 380 м³ / с. Він забезпечує Краснознам'янську, Чаплинську, Колончацьку, Красноперекопську, Красногвардійську, Первомайську та інші зрошувальні системи загальною площею понад 350 тис. га.

Важливе значення має канал Дніпро — Донбас, який призначений для водопостачання Харкова і міст Донбасу та зрошування земель. Він бере початок із Дніпродзержинського водосховища на Дніпрі, проходить по долинах рік Орелі й Орельки до Краснопавлівського водосховища, далі до р. Сіверський Донець поблизу м. Ізюму. Першу чергу каналу, яка має довжину понад 260 км, споруджено в 1970 - 1981 рр. Далі канал проходить майже до м. Донецька і має довжину 263 км.

Канал Сіверський Донець — Донбас, розрахований на подачу 25 м³ / с води, введено в експлуатацію в 1958 р.

Головний Каховський магістральний канал простягається від Каховського водосховища на Дніпрі вище м. Каховка через Причорноморські степи майже до Молочного лиману і має довжину 130 км. Канал споруджено в 1980 р. для зрошення сільськогосподарських земель. Використовується також для водопостачання населених пунктів. Його пропускна можливість до 520 м³ / с. Навколо земель заповідника Асканія - Нова з метою природоохоронних заходів споруджено вертикальний дренаж по всьому контуру заповідника.

Канал Дніпро — Кривий Ріг простягається від Каховського водосховища на Дніпрі поблизу с. Мар'янське Дніпропетровської області в район Кривого Рогу і має загальну довжину понад 40 км. Він призначений для водопостачання Кривбасу і зрошення прилеглих сільськогосподарських земель. Його споруджено в 1957-1961 рр. та реконструйовано в 1975-1979 рр. Загальний об'єм води, що надходить каналом для потреб водопостачання, — 929 млн м3, для зрошення — 93 млн. м³ на рік.

Канал Дніпро — Інгулець у Кіровоградській області проходить від Кременчуцького водосховища на Дніпрі до р. Інгулець, має довжину 40 км і використовується для зрошення і водопостачання.

Каналам належить велика роль у зрошенні сільськогосподарських земель. Найбільші зрошувальні системи діють у зоні Північно-Кримського каналу (площа зрошення понад 300 тис. га) в Криму і Херсонській області; у Каховській (понад 260 тис. га) у Херсонській і Запорізькій областях; Північно-Рогачицькій (110 тис. га) у Запорізькій; Краснознам'янській (близько 100 тис. га) у Херсонській області; Інгулецькій (близько 63 тис. га) у Миколаївській області; Дунай-Дністровській (45 тис. га) в Одеській області та ін.

Зрошувальні системи Херсонської області

Рис. 2. 3 Загальний вигляд (фото) Каховського магістрального каналу

3.

Ставок, став — штучне водоймище для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб. Стави викопують або створюють, будуючи на невеличких річках і в природних улоговинах (балках тощо) греблі. Відповідно до ст.1 Водного кодексу України ставок - це штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; Ставки наповнюються водою за рахунок поверхневого і підземного стоку.

Ставок — штучне водоймище для зберігання води з метою водопостачання, зрошування, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавного птаха, а також для санітарних і спортивних потреб. Штучні водоймища об'ємом до 1 мільйона кубічних метрів прийнято називати ставками, понад мільйон — водосховищами [джерело не вказане 191 день].

Використовуються також слова:

Запруда (як для самого водоймища, так і для дамби, що утворила його)

Бочаг (від др.-рус. бъча — судина, ср. бочка) — локальне розширення і поглиблення русла невеликої річки, озера, болота.

Став (від слова «стояча» (вода)) — вживається в Ростовській області, Краснодарському краю і на Україні.

мілководе природне водоймище (маленьке озеро), доступне для проникнення світлових променів до дна без істотної відмінності в термічному режимі і сольовому складі поверхневих і донних шарів, унаслідок чого на всій акваторії ставка можливий розвиток озерної літоральної рослинності.

штучне водоймище (водосховище) невеликого розміру (майданом зазвичай не більше 1 км­), утворюване шляхом перегороджування дамбою русла невеликої річки, струмка, балки, балки. За відсутності зручних природних понижень для пристрою ставка виривають спеціальні улоговини (копанки) завглибшки 3-5 м. У минулому ставок владнували в кожного села, поряд з яким не була досить великої річки або природного озера.

Якщо живлення ставка відбувається, в основному, за рахунок стоку річкових і(або) ґрунтових вод, то передбачають пропуск весняних вод (повені). Для видалення надлишку води інколи владнують водоспуски.

У сільській місцевості ставки створюються з метою зрошування, обводнення, розведення риби, водоплавного птаха, а також зберігання води для різних господарських цілей, для прання і купання, для водопою худоби і так далі В містах і зонах відпочинку ставки є місцями рибного лову, купання і проведення різних спортивних заходів.

Рослини для ставка розділяють на наступні групи:

занурені

плаваючі на поверхні

глибоководні

зростаючі по берегах.

Як правило, екосистема ставка вимагає наявність рослин всіх груп.

Ставок, став — штучне водоймище для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб. Стави викопують або створюють, будуючи на невеличких річках і в природних улоговинах (балках тощо) греблі. Відповідно до ст.1 Водного кодексу України ставок - це штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; Ставки наповнюються водою за рахунок поверхневого і підземного стоку.

Ставок — штучне водоймище для зберігання води з метою водопостачання, зрошування, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавного птаха, а також для санітарних і спортивних потреб. Штучні водоймища об'ємом до 1 мільйона кубічних метрів прийнято називати ставками, понад мільйон — водосховищами [джерело не вказане 191 день].

Використовуються також слова:

Запруда (як для самого водоймища, так і для дамби, що утворила його)

Бочаг (від др.-рус. бъча — судина, ср. бочка) — локальне розширення і поглиблення русла невеликої річки, озера, болота.

Став (від слова «стояча» (вода)) — вживається в Ростовській області, Краснодарському краю і на Україні.

мілководе природне водоймище (маленьке озеро), доступне для проникнення світлових променів до дна без істотної відмінності в термічному режимі і сольовому складі поверхневих і донних шарів, унаслідок чого на всій акваторії ставка можливий розвиток озерної літоральної рослинності.

штучне водоймище (водосховище) невеликого розміру (майданом зазвичай не більше 1 км­), утворюване шляхом перегороджування дамбою русла невеликої річки, струмка, балки, балки. За відсутності зручних природних понижень для пристрою ставка виривають спеціальні улоговини (копанки) завглибшки 3-5 м. У минулому ставок владнували в кожного села, поряд з яким не була досить великої річки або природного озера.

Якщо живлення ставка відбувається, в основному, за рахунок стоку річкових і(або) ґрунтових вод, то передбачають пропуск весняних вод (повені). Для видалення надлишку води інколи владнують водоспуски.

У сільській місцевості ставки створюються з метою зрошування, обводнення, розведення риби, водоплавного птаха, а також зберігання води для різних господарських цілей, для прання і купання, для водопою худоби і так далі В містах і зонах відпочинку ставки є місцями рибного лову, купання і проведення різних спортивних заходів.

Рослини для ставка розділяють на наступні групи:

занурені

плаваючі на поверхні

глибоководні

зростаючі по берегах.

Як правило, екосистема ставка вимагає наявність рослин всіх груп.

 

В Україні є понад 22 000 ставків загальною площею понад 140 тис. га. Для порівняння, кількість озер в Україні понад 3 000 із загальною площею 200 тис. га.[1] Ставки розміщені нерівномірно; найбільше їх на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області) і на Придніпрянській височині.

Джерелянський ставок

Ведмежанський ставок

 

Охорона ставків та їх мешканців

 

 

Озера і ставки приваблюють дуже різних тварин - як блискучих бабок, так і змій, що ховаються в чагарниках. Ці біотопи потребують нашої турботи і охорони.

Заходи зі збереження

Наявна ситуація

Скорочення чисельності популяцій колись поширених видів різноманітних тварин і рослин свідчить про те, наскільки важливу роль у житті тварин відіграють звичайні ставки. Багато організацій і товариств займаються охороною берегової рослинності, що підвищує цінність водоймищ і допомагає тваринам. У ставках слід підтримувати чистоту, поглиблювати їх, сприяючи поселенню нових видів фауни і флори, укріплювати болотисті береги, а також прагнути повернути в них ті види тварин і рослин, які є типовими для того чи іншого біотопу.

Нові ставки

Землевласників необхідно закликати до влаштування ставків на ділянках, проводити інструктаж і надавати їм фінансову допомогу.

Збереження природи

Забрудненню і перенасиченню водоймищ добривами можна перешкоджати шляхом підвищення контролю за використанням хімічних речовин - гербіцидів та пестицидів. Від штучних добрив на присадибних ділянках краще відмовитися зовсім. Натомість проти шкідників можна використовувати їхніх біологічних ворогів та відвари з відповідних трав.

Чим ми можемо допомогти

Ви можете вступити до лав місцевої організації охорони природи, за власною ініціативою підрахувати ставки в районі, де ви мешкаєте, і досліджувати, в якому стані вони знаходяться. Якщо навколо ставка літають бабки, то вода в ставку повинна бути порівняно чистою.

Якщо на території, що не належить приватним особам, є практично пересохлий або сильно забруднений ставок, можна звернутися до відповідних органів з пропозицією організувати очищення такого водоймища.

Влаштуйте водоймище у своєму саду. Навіть ставок, діаметр якого складає близько одного метраї є зручним місцем для існування багатьох тварин.

 

Населені жабами ставки, на берегах яких ростуть іриси, трапляються дедалі рідше. Одні з них були осушені, інші поступово перетворилися на сміттєзвалища. У зв'язку з цим поступово збільшується значення невеликих садових ставків. Вони стають потрібні багатьом тваринам.

УТВОРЕННЯ СТАВКІВ

Багато ставків схожі на природні водоймища, проте вони є творінням рук людини. Деякі ставки використовувалися як місця водопою худоби. У ставках часто розводять рибу, в основному коропів.

У минулому ставок був джерелом води, що обертала млин і приводила в дію паровий молот. Деякі ставки утворюються в результаті заповнення водою улоговин, що залишилися в місцях добування глини, піску і гравію.

Існують ставки, які спочатку були елементом захисних ровів навколо фортець і замків. Ставки зазвичай влаштовують у тих місцях, де є джерела води: поблизу струмків і поверхневих ґрунтових вод. Так застійні водоймища постійно забезпечувалися свіжою водою, що компенсувувала втрати через випаровування і витікання.

Дрібні ставки людина викопувала сама, більші утворилися в результаті розмивання берегів. У ставку водні рослини займають зазвичай все мулисте дно, оскільки вода всюди добре прогрівається і влітку в ній мало кисню. Звичайні для ставків водорості - водяні лілії, жабурник і пухирчастий фукус.

ДІМ БАГАТЬОХ ТВАРИН

Ставки, річки і озера населені багатою фауною, якшо люди не забруднюють водоймища. Природні озера, ставки, а також інші невеликі водоймища відіграють важливу роль у природі. У них живе багато прісноводих тварин, наприклад, триголкові колючки і жукиплавунці, розмножуються жаби і бабки. Температура поверхневого шару води в ставках, товщина якого становить декілька сантиметрів, постійно міняється - вдень швидко нагрівається, а вночі - сильно охолоджується. Деяким тваринам, наприклад, личинкам комарів, подібні коливання температури просто необхідні.

Личинки комарів розвиваються дуже швидко, тому можуть жити навіть у дошових калюжах - невеликих тимчасових ставках. Личинки водних комах служать їжею рибам і тритонам, а тих у свою чергу поїдають птахи. Трубочникам не заважає тимчасове осушення водоймища, оскільки яйця вони закопують у мул на дні.

ВОДНИЙ СВІТ

У ставку немає жодної вільної екологічної ніші. Рослини на дні або плавають по поверхні води.

Тварини зариваються в мул, тримаються на його поверхні або плавають у товщі води. Двох однакових ставків не існує. Відмінності між ними зазвичай пов'язані з тим, наскільки сильно вода насичена необхідним для життя киснем. Водні рослини виділяють кисень тільки вдень, оскільки процес фотосинтезу протікає в їхніх клітинах під впливом сонячних променів.

Вночі рослини частину кисню поглинають самі, тому, якщо рослин у ставку стає дуже багато, через нестачу кисню у водоймищі не зможуть жити риби.

Необхідно пам'ятати про те, що ряска - теж рослина. Дрібні ставки зазвичай менше насичені киснем, ніж глибокі, оскільки в них температура води вища, а тепла вода, як відомо, містить в собі менше кисню, ніж холодна

В Україні є понад 22 000 ставків загальною площею понад 140 тис. га. Для порівняння, кількість озер в Україні понад 3 000 із загальною площею 200 тис. га.[1] Ставки розміщені нерівномірно; найбільше їх на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області) і на Придніпрянській височині.

Джерелянський ставок

Ведмежанський ставок

 

Охорона ставків та їх мешканців

 

 

Озера і ставки приваблюють дуже різних тварин - як блискучих бабок, так і змій, що ховаються в чагарниках. Ці біотопи потребують нашої турботи і охорони.

Заходи зі збереження

Наявна ситуація

Скорочення чисельності популяцій колись поширених видів різноманітних тварин і рослин свідчить про те, наскільки важливу роль у житті тварин відіграють звичайні ставки. Багато організацій і товариств займаються охороною берегової рослинності, що підвищує цінність водоймищ і допомагає тваринам. У ставках слід підтримувати чистоту, поглиблювати їх, сприяючи поселенню нових видів фауни і флори, укріплювати болотисті береги, а також прагнути повернути в них ті види тварин і рослин, які є типовими для того чи іншого біотопу.

Нові ставки

Землевласників необхідно закликати до влаштування ставків на ділянках, проводити інструктаж і надавати їм фінансову допомогу.

Збереження природи

Забрудненню і перенасиченню водоймищ добривами можна перешкоджати шляхом підвищення контролю за використанням хімічних речовин - гербіцидів та пестицидів. Від штучних добрив на присадибних ділянках краще відмовитися зовсім. Натомість проти шкідників можна використовувати їхніх біологічних ворогів та відвари з відповідних трав.

Чим ми можемо допомогти

Ви можете вступити до лав місцевої організації охорони природи, за власною ініціативою підрахувати ставки в районі, де ви мешкаєте, і досліджувати, в якому стані вони знаходяться. Якщо навколо ставка літають бабки, то вода в ставку повинна бути порівняно чистою.

Якщо на території, що не належить приватним особам, є практично пересохлий або сильно забруднений ставок, можна звернутися до відповідних органів з пропозицією організувати очищення такого водоймища.

Влаштуйте водоймище у своєму саду. Навіть ставок, діаметр якого складає близько одного метраї є зручним місцем для існування багатьох тварин.

 

Населені жабами ставки, на берегах яких ростуть іриси, трапляються дедалі рідше. Одні з них були осушені, інші поступово перетворилися на сміттєзвалища. У зв'язку з цим поступово збільшується значення невеликих садових ставків. Вони стають потрібні багатьом тваринам.

УТВОРЕННЯ СТАВКІВ

Багато ставків схожі на природні водоймища, проте вони є творінням рук людини. Деякі ставки використовувалися як місця водопою худоби. У ставках часто розводять рибу, в основному коропів.

У минулому ставок був джерелом води, що обертала млин і приводила в дію паровий молот. Деякі ставки утворюються в результаті заповнення водою улоговин, що залишилися в місцях добування глини, піску і гравію.

Існують ставки, які спочатку були елементом захисних ровів навколо фортець і замків. Ставки зазвичай влаштовують у тих місцях, де є джерела води: поблизу струмків і поверхневих ґрунтових вод. Так застійні водоймища постійно забезпечувалися свіжою водою, що компенсувувала втрати через випаровування і витікання.

Дрібні ставки людина викопувала сама, більші утворилися в результаті розмивання берегів. У ставку водні рослини займають зазвичай все мулисте дно, оскільки вода всюди добре прогрівається і влітку в ній мало кисню. Звичайні для ставків водорості - водяні лілії, жабурник і пухирчастий фукус.

ДІМ БАГАТЬОХ ТВАРИН

Ставки, річки і озера населені багатою фауною, якшо люди не забруднюють водоймища. Природні озера, ставки, а також інші невеликі водоймища відіграють важливу роль у природі. У них живе багато прісноводих тварин, наприклад, триголкові колючки і жукиплавунці, розмножуються жаби і бабки. Температура поверхневого шару води в ставках, товщина якого становить декілька сантиметрів, постійно міняється - вдень швидко нагрівається, а вночі - сильно охолоджується. Деяким тваринам, наприклад, личинкам комарів, подібні коливання температури просто необхідні.

Личинки комарів розвиваються дуже швидко, тому можуть жити навіть у дошових калюжах - невеликих тимчасових ставках. Личинки водних комах служать їжею рибам і тритонам, а тих у свою чергу поїдають птахи. Трубочникам не заважає тимчасове осушення водоймища, оскільки яйця вони закопують у мул на дні.

ВОДНИЙ СВІТ

У ставку немає жодної вільної екологічної ніші. Рослини на дні або плавають по поверхні води.

Тварини зариваються в мул, тримаються на його поверхні або плавають у товщі води. Двох однакових ставків не існує. Відмінності між ними зазвичай пов'язані з тим, наскільки сильно вода насичена необхідним для життя киснем. Водні рослини виділяють кисень тільки вдень, оскільки процес фотосинтезу протікає в їхніх клітинах під впливом сонячних променів.

Вночі рослини частину кисню поглинають самі, тому, якщо рослин у ставку стає дуже багато, через нестачу кисню у водоймищі не зможуть жити риби.

Необхідно пам'ятати про те, що ряска - теж рослина. Дрібні ставки зазвичай менше насичені киснем, ніж глибокі, оскільки в них температура води вища, а тепла вода, як відомо, містить в собі менше кисню, ніж холодна