Між банк. Кредити та їх вилди.

Вільними рес торгують лише стійкі у фін відношені Б. Для них розміщувати рес в інших Б дуже вигідно, оскільки ймовірність неповернення кредиту з боку Б менша ніж з боку під-ва. В міжнародній практиці найбільш розповсюдженими є МБК строком 1,3,6 місяців, а мінімал строк 1 день. Ставка по МБК вища ніж у облікової, і головний вплив на неї впливає кіл-сть коштів, які є вільними у Б на даний момент. Залучення МБК здійснюється 2 способами:

1 самостійно шляхом прямих переговорів

2 через фін посередників (комісійні)

В разі коли Б домовляється самост їх відносини оформлюються догов про МБК який складається в строковій або в поточній формі. Поточна форма міжбанк догов передбачає надання кредиту на мінімальний строк після закінчення якого кредит переходить у категорію до запитання і може вимагатися кредитором у будь-який час з попереднім повідомленням. При цій формі % ставка не є зміною і може переглядатися кредитором.

Банк.розрахунки та платежі.

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми до­рученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль у забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конституюють їх як особливі фінан­сові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов'язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків — і пасивна, і активна, і надання послуг — неми­нуче супроводжується здійсненням платежу, отже — розрахун­ковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. При­чому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам від­носно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надій­ним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рен­табельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечу­ють одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплату заробітної плати працівникам, оплату зобов'я­зань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичен­ня та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та на­дійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку — для підви­щення життєвого рівня населення.

Розрахунково-касові операції банків забезпечують переважну частину потоків сукупного грошового обороту. Будь-які перебої в розрахунково-касових операціях неминуче призводять до галь­мування грошових потоків та розбалансування грошового оборо­ту, що негативно впливає на стан економіки в цілому, на розви­ток виробництва товарів та послуг.

Основи організації, способи та форми гр..розрах-в.

Грошові розрахунки є необхідним елементом розширеного від­творення, завершальною ланкою у процесі реалізації суспільного продукту.

Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємовід­носинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслугову­ють рух грошових доходів і витрат населення.

У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготів­кових перерахувань.

Безготівкові розрахунки здійснюються на підставі письмових розрахунково-грошових документів: платіжних доручень, вимог-доручень, розрахункових чеків, акредитивних заяв, реєстрів, вексе­лів та ін. Для кож. з них хар-ні єдині в масштабах країни форма, чітка стандарт-ція, кодифікація реквізитів.

Система оформлення, використання і руху розрахункових документів називається документообігом.

Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи — іногородні та місцеві.

Безготівкові розрахунки розрізняються також за способом пла­тежу і формою.

Основний спосіб платежу — перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок постачальника шляхом відповідних записів по них. У залежності від характеру платежу, порядку креди­тування та інших умов кошти перераховуються по різних рахунках підприємств — поточних, контокорентних, позичкових, рахунках фінансування капітальних вкладень. Різновидом цього способу пла­тежу є планові платежі, при яких розрахунки проводяться не по кожній окремій поставці матеріальних цінностей, а за певний період, виходячи з плану поставки.

Другий спосіб платежу — залік взаємних вимог, при якому взаємні борги підприємств зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів по рахунках.

Залежно від розрахункового документа, що використовується у розрахунках, та його обігу розрізняють такі форми розрах.:

платіжними дорученнями;

чеками;

за допомогою акредитивів;

вимогами-дорученнями та ін.

Гот.і безгот.розрах.

Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємовід­носинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслугову­ють рух грошових доходів і витрат населення.

У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготів­кових перерахувань.

Безготівкові роз-ки представляють собою сис орг-ції і регу-ня платежів по грош вимогам і зобовязанням. Під цією сис розуміють сукуп прин-пів орг-ції безгот роз-ків, вимог висуваємих до їх орг-ції і визначених певних вимог, а також форм і способів роз-ку та повязаного з ними документообігу.

Класифікація роз-ку:

1.За обєктом роз-ків, або в залежності від призначення платежу: ·По товарних операціях, ·По нетов операціях

2.За спосабами платежу: ·Шляхом заліку взаємих вимог, ·Шляхом списання коштів з рох-ку (попередня оплата, послідуюча оплата, плпнові платежі)

3.За місцем проведення роз-ків: ·В середені країни (одногородні та міжміські), ·Міжнародні

4.В залежності від способу реалізації прод-ції (прямі та транзитні)

Принципи проведення безгот роз-ків: ·момент оплати товару повинен бути максимально наближений до моменту відвантаження, ·всі свої кошти під-ва повинні зберігати на поточних та бюд рах-ках в установах Б, ·Кошти з рахунків клієнтів списуються лише за розпорядженням власника рах-ку та у черговості, яка визначена керівником під-ва, якщо інше передбачене чинним законодавством, ·Під-ва мають право вибору форми роз-ку і способу платежу з числа передбаченних законо-м, ·Під-ва мають право за власним бажанням обирати установу Б, ·Всі взаємовідносини між Б та клієнтом будуються на ринковій основі на підставі догов про роз-во-касове обслуговування. Взаємні притензії за роз-ками між платником та одержувачем розглядаються сторонами без участі Б. Установи Б лише здійснюють контроль за дотримання правил роз-ків, а також за станом роз-ків під-в. Б не несе відповідальності за вірність змісту платежу та роз-вого док-ту. Якщо до Б надійшло кілька роз-вих док-тів, то при їх виконані додержується такий пріорітет:

Форми безготівкових розрахунків

а) Розрахунки платіжними дорученнями

б) Розрахунки вимогами-дорученнями.

в) Розрахунки чеками

г) Розрахунки з використанням акредитивів

д) Розрахунки в порядку планових платежів

е) Розрахунки, основані на заліку взаємних вимог

ж) Розрахунки векселями