Міністерство культури україни

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

 

Робоча навчальна програма

для студентів спеціальності

6.030303 – видавнича справа та редагування

6.030302 – журналістика

 

 

КИЇВ-2014

Укладач:

Тимошик М.С.,

Доктор філологічних наук, професор

 

Затверджено на засіданні кафедри видавничої справи та журналістики

Протокол № від 2013 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № від 2013 р.

 

Вступ

 

Опис дисципліни та її предмета. Нормативна навчальна дисципліна „Вступ до спеціальності” є базовою для спеціальності „Видавнича справа та редагування”, що читається в І семестрі першого курсу в обсязі 2 кредитів, загальний обсяг годин - 72. З них: лекції – 18, семінарські заняття – 6, самостійна робота – 44.

Метою навчальної дисципліни „Вступ до спеціальності” є освоєннястудентом первинних теоретичних знань з професійного розуміння обраного фаху і набуття перших практичних навичок щодо реалізації в майбутньому відповідних творчих, виконавських і управлінських функцій.

Завдання навчальної дисципліни „Вступ до спеціальності”: дати основи розуміння студентом свої майбутньої професії; навчити орієнтуватися в типах інтерв’юерів та мотивації їх правильної поведінки; дати методику підготовки до розмови з автором, співбесідником; зорієнтувати в наявній українській та зарубіжній фаховій періодиці; підготувати до виконання перших найпростіших професійних проектів.

Об’єктом навчальної дисципліни „Вступ до спеціальності” є діяльність фахово підготовлених спеціалістів у галузі видавничої справи, редагування, журналістики.

Предметом навчальної дисципліни „Вступ до спеціальності” є видавнича справа як сфера суспільних відносин, що поєднує організаційну, творчо-технічну, виробничо-господарську та промоційну діяльність фізичних і юридичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням та поширенням різних видів видавничої продукції

 

Вимоги до знань та умінь

Студент повинен знати:

- основні моральні й професійні складові професії редактора та видавця;

- спільне й відмінне в поглядах на ці професії в Україні та за рубежем;

- типи інтерв’юерів (яким повинен бути і яким не повинен бути інтерв’юер);

- методику ведення розмови з автором, співбесідником героєм свого матеріалу:

- основні українські і зарубіжні фахові періодичні видання.

Студент повинен уміти:

- коротко і конкретно ставити запитання співбесіднику на задану тему;

- викладати письмово результати співбесід на задану тему

- чітко формулювати свої враження від почутого, прочитаного чи побаченого;

- орієнтуватися в рубрикації, проблематиці та змісті основних українських і зарубіжних фахових періодичних видань.

 

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна „Вступ до спеціальності” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення таких дисциплін як «Основи редагуванн», «Основи видавничої справи», «Основи поліграфії», «Видавничі стандарти», „Художньо-технічне редагування», «Редакторський фах», «Культура видання», «Видавничий бізнес».

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

Форми поточного контролю:

- усна відповідь на практичному занятті;

- доповнення на практичному занятті;

- письмові творчі роботи лекційної рубрики «Перші кроки редакторської творчості»;

Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою,яка розраховується як сума оцінок з двох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання:

Курс ІІ, семестр 1

	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Модульні контрольні роботи)	Разом (підсумкова оцінка - ПО)
Максимальна оцінка в балах			2х15 =30

 

Максимальна кількість балів за 1-2 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів.

Розрахунок підсумкової оцінки:

ПО = ЗМ₁ + ЗМ₂ + МКР

 

Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента

В межах кожного модуля

№ п/п	Назви виду роботи, способи набуття знань	Бали за 1 заняття	Модуль 1	Модуль 2
Бали за всі заняття (максимальні)	Бали за всі заняття (максимальні)
1.	практичне заняття: - усна відповідь - доповнення - творчі роботи	До 5 до 4 до 5 (3 роботи)	2х6=12 2х4= 8 3х5 = 15	1х12=12 1х 8= 8 3х5=15
2.	Всього за модуль
	Модульна контрольна робота
	Бонус	до 2 балів
	Разом з дисципліни	35 + 35 + 30 = 100 балів

 

При складанні заліку враховуються «бонуси» за активність під час лекційних «творчих розминок».

 

Трансформація рейтингової оцінки

Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

 

Підсумковий рейтинговий бал	Підсумкова оцінка за шкалою ECTS	Традиційна екзаменаційна оцінка	Традиційна залікова оцінка
91 – 100	A – відмінно	відмінно	зараховано
84 – 90	B – дуже добре	добре
76 – 83	C – добре
66 – 75	D – задовільно	задовільно
61 – 65	E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
21 – 60	FХ – незадовільно	незадовільно	не зараховано
0 – 20	F – незадовільно (потрібна додаткова робота)	не допущено	не допущено

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

 

№ п/п	Назви тем	Всього годин	Види занять і розподіл годин
Лекц.	Практ.	Сам. робота	Мод контроль	Форми контролю
Модуль 1. Складові процесії редактора-видавця
1.1	Три складові професії: порядність Ключове слово, що вплинуло на вибір професії Емоційна домінанта «Дзвони моєї пам’яті»
1.2	Три складові професії: Професіоналізм Типи інтерв’юерів Емоційна домінанта «Соломяна лялька»
1.3	Три складові професії: Патріотизм Емоційна домінанта «Обличчя зі старої фотографії» (Українська Канада»)
1.4	Професія редактора- видавця і журналіста: погляд з України і з-за рубежу Емоційна домінанта лекції "Добре і погане в обраній мною професії" (відповіді на анкети французьких та канадських студентів)
1.5	Професія редактора-видавця на тлі доби: історія і сучасність (на прикладі розділу «Ми і журналістика на тлі доби» з книги М. Тимошика «Історія одного журналістського курсу»)   Аналіз виконання домашнього творчого завдання "Ключове слово, що вплинуло на вибір професії"
1.6	Одне запитання - різні відповіді: Набуття навичок вести розмову із співбесідником й оформляти писемний запис розмови (на прикладі розділу «Шість п'ятирічок» з книги М. Тимошика «Історія одного журналістського курсу»)   Аналіз виконання домашнього творчого завдання "Солом’яна лялька"
1.11	Модульна контрольна робота № 1
	Всього						Мод. контроль
Модуль 2. Перші самостійні редакторські кроки
2.1.	Методика проведення першого інтерв’ю на задану тему. Емоційна домінанта лекції „Як журналіст методом взятого інтерв’ю зробив матір-одиначку героїнею Швеції”
2.2.	Заповіді давньоєврейських талмудистів до переписувачів текстів. Емоційна домінанта лекції "Шлях на Голгофу"
2.3.	Деталь у видавничому матеріалі Емоційна домінанта лекції "Бачити зорі в калюжах" (Прощання на вокзалі)
	«Щоденники» і «Записні книжки» як чинники професіоналізації редактора-видавця
2.10.	Модульна контрольна робота № 2
	Всього						Мод. контроль
	Разом з дисципліни

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА МОДУЛЯМИ

МОДУЛЬ 1. СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЇ РЕДАКТОРА-ВИДАВЦЯ

Тема 1.1.ТРИ СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЇ: ПОРЯДНІСТЬ

Лекція

(Мультимедіапрезентація)

Лекція будується у формі інтерактивного опитування студентів та створення на дошці спільно з аудиторією переліку основних ключових слів, які могли прямо чи опосередковано вплинути на вибір студентом своєї професії.

Такими ключовими словами, що виражають сутність професій редактора-видавця та журналіста можуть бути: чесніть, порядність, об’єктивність, відповідальність, правдивість, особисте, співпереживання, допитливість, приклад, сенсація, знання, коректність, моральність, духовність, професіоналізм, терпіння.

Для глибшого розуміння суті питання лектор обирає одне із слів і коротко викладає свою розповідь у контексті подання емоційної домінанти лекції "Дзвони моєї пам’яті".

 

Завдання для самостійної роботи:

На основі почутої на лекції житейської історії та вибору із запропонованого списку "Ключового слова, що вплинуло на вибір моєї професії", опишіть на одну-дві сторінки власну історію (або історію Ваших батьків чи героїв літературних творів), у якій викладіть мотиви вибору своєї майбутньої професії. Наведіть приклади з власного досвіду, або з

 

Запитання для самоперевірки

1. Обдумайте, з чим асоціюється у Вас обране ключове слово?

2. Як Ви його розумієте?

Лекція

(Мультимедіапрезентація)

Лекція будується у формі показу студентам мультимедійних слайдів щодо різних типів інтрев’юерів, їхнього зовнішнього вигляду та поведінки під час виконання службового завдання.

Аудиторія оговорює позитивне й негативне на побачених слайдах, спільно обговорює головну суть лекції: яким повинен бути в ідеалі, і яким не повинен бути інтерв’юер.

Для глибшого розуміння суті питання лектор пропонує аудиторії емоційну домінанту "Солом’яна лялька".

Завдання для самостійної роботи:

"Образ із "Солом’яної ляльки", який схвилював мене найбільше". Пропонується обрати для написання есею один із образів: мати, Андрій, Маргарита, полустанок, самотність, три листи, костюм, материнська любов, синівська невдячність, розплата.

Текст на 1-1,5 стор.

 

Запитання для самоперевірки

1. Яким повинен бути в ідеалі, і яким не повинен бути інтерв’юер?

2. Який тип інтерв’юера із попередньої мультимедіапрезентації Вам імпонує найбільше?

3. Який – ні і чому?

Лекція

(Мультимедіапрезентація)

Лекція будується у формі показу студентам мультимедійних слайдів щодо третьої складової професії, взятих із практики сучасного книговидання та журналістики.

Для глибшого розуміння суті питання лектор викладає аудиторії емоційну домінанту "Обличчя зі старої фотографії" (Українська Канада).

Завдання для самостійної роботи:

Напишіть творчу роботу на тему:

"Історія однієї старої фотографії із альбому моєї родини".

Обсяг набраного на комп’ютері тексту - 1-1,5 стор.

Запитання для самоперевірки:

1. Що означає бути патріотом в обраній Вами професії?

 

Тема 1.4. ПРОФЕСІЯ РЕДАКТОРА-ВИДАВЦЯ І ЖУРНАЛІСТА:

Лекція

(Мультимедіапрезентація)

Лекція будується у формі ознайомлення із змістом анкетування французьких і канадських студентів, проведеного лектором під час наукового стажування в університетах Франції та Канади на тему "Добрі й погані причини вибору професії редактор-видавця (журналіста)".

 

Завдання для самостійної роботи:

Дайте письмові відповіді на анкету "Добрі й погані причини вибору професії редактор-видавця (журналіста)" в українських реаліях.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Які творчі складові професій редактора-видавця і журналіста?

2. Які не творчі складові професій редактора-видавця і журналіста?

 

ТЕМА 1.5. ПРОФЕСІЯ РЕДАКТОРА-ВИДАВЦЯ НА ТЛІ ДОБИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ (НА ПРИКЛАДІ РОЗДІЛУ «МИ І ЖУРНАЛІСТИКА НА ТЛІ ДОБИ» З КНИГИ М. ТИМОШИКА «ІСТОРІЯ ОДНОГО ЖУРНАЛІСТСЬКОГО КУРСУ»)

 

Практичне заняття

 

Запитання для обговорення

1. Охарактеризуйте колективний портрет студентів-журналістів 70-х років XX ст. за:

- віковим складом і статтю;

- творчим доробком;

- географією.

2. Чим вам запам'ятався образ студента Андрія Старанка?

3. У чому полягала специфіка навчання на факультеті журналістики радянської пори (назвіть три особливості).

4. Характеристики яких викладачів не фахових дисциплін вам запам'яталися? Якими деталями?

5. Характеристики яких викладачів журналістських дисциплін вам запам'яталися? Якими деталями?

6. Як ви сприймаєте сьогодні словосполучення «гуртожиток -- перша житейська пристань».

7. Що вам найбільше запам'яталося з гуртожитського побуту радянських студентів? Що найбільше вразило?

8. Порівняйте плюси й мінуси життя в гуртожитку тоді й тепер.

ТЕМА 1.6. ОДНЕ ЗАПИТАННЯ - РІЗНІ ВІДПОВІДІ: НАБУТТЯ НАВИЧОК ВЕСТИ РОЗМОВУ ІЗ СПІВБЕСІДНИКОМ Й ОФОРМЛЯТИ ПИСЕМНИЙ ЗАПИС РОЗМОВИ (НА ПРИКЛАДІ РОЗДІЛУ «ШІСТЬ П'ЯТИРІЧОК» З КНИГИ М. ТИМОШИКА «ІСТОРІЯ ОДНОГО ЖУРНАЛІСТСЬКОГО КУРСУ»)

Практичне заняття

Запитання для обговорення

На прикладі поданих у книзі 22-х інтерв'ю проведіть невеличке дослідження-аналіз (з підрахунками) за такими темами:

- Про які найбільші успіхи в житті кажуть випускники-журналісти?

- Хто вплинув на кожного з них найбільше?

- Найцікавіші житейські кредо випускників журналістики 70-х

- Що найбільше пригодилося з навчального процесу? Які предмети були улюбленими?

- Що виявилося зайвим?

- Що найбільше приваблює в журналістиці, видавничій справі?

- Що зі студентського життя згадується інтерв'юерами найбільше?

- Якими є нинішні захоплення професійних журналістів?

- Що з їхніх побажань нинішнім студентам вам імпонує?

- Що з минулого СРСР сприймають і від чого відмовляються колишні радянські студенти?

Модуль 2

Лекція

Лекція будується у формі мультимедіапрезентації видів інтерв’ю, які побутують у західній журналістиці (всіх 17 видів).

Для глибшого розуміння суті питання лектор викладає аудиторії емоційну домінанту "Як журналіст методом взятого інтерв’ю зробив матір-одиначку героїнею Швеції"

 

Завдання для самостійної роботи:

Проаналізуйте один із номерів газети «День» («Україна молода», «Газета по-українськи», «Літературна Україна» тощо) і віднайдіть та прокоментуйте віднайдені в ньому інтерв’ю.

Напишіть матеріал під рубрикою «Інтерв’ю з пам’ятником».

Запитання для самоконтролю:

Які види інтерв’ю ви знаєте

Які види інтерв’ю не використовуються в українських ЗМІ і чому?

 

Лекція

Лекція будується у формі мультимедіарозповіді про єдиний у світі Єрусалимський Музей "Книжкове святилище" та аналізу найголовнішого експонату цього музею – написаних понад 2 тисячі років тому Заповідей. Цей документ нині можна вважати кодексом честі й професіоналізму для сучасного редактора і журналіста.

Для глибшого розуміння суті питання лектор викладає аудиторії емоційну домінанту "Шлях на Голгофу".

 

Завдання для самостійної роботи:

Написати творчу роботу "Голгофа мого героя"

Запитання для самоконтролю:

Чому найголовніший музей у Єрусалимі названо «Книжкове святилище»?

Які експонати музею «Книжкове святилище» мають безпосереднє відношення до практики діяльності сучасного редактора?

Тема 2.3. ДЕТАЛЬ У ВИДАВНИЧОМУ (ЖУРНАЛІСТСЬКОМУ) МАТЕРІАЛІ

Лекція

Лекція будується у формі мультимедіапрезентації ряду портретних і сюжетних зображень. Аудиторія спільно шукає прямі й приховані деталі та обговорює їх.

Для глибшого розуміння суті питання лектор викладає аудиторії емоційну домінанту "Бачити зорі в калюжах" (Стокгольм. Прощання на вокзалі). Аудиторія творить спільний сюжет драматичного епізоду двох молодих людей.

 

Завдання для самостійної роботи:

Проаналізуйте одну з аналітичних публікацій газети «День» («Україна молода», «Газета по-українськи», «Літературна Україна») і віднайдіть та прокоментуйте віднайдені в ній деталі.

Запитання для самоконтролю:

Яку роль відіграє деталь в журналістському матеріалі?

В яких жанрах журналістики найчастіше використовуються деталі?

 

Тема 2.4. ЩОДЕННИКИ І ЗАПИСНІ КНИЖКИ ЯК ЧИННИКИ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ РЕДАКТОРА-ВИДАВЦЯ (НА ПРИКЛАДІ РОЗДІЛІВ «ЧОМУСЬ ВІРЮ, ЩО ОЛЯ МЕНЕ НЕ ОБМИНЕ», «КОМОРА ДУМОК, ІДЕЙ ОБРАХІВ, ДЕТАЛЕЙ», «КОЛИ ЩЕ НЕ БУЛО СМС» ІЗ КНИГИ М. ТИМОШИКА «ІСТОРІЯ ОДНОГО ЖУРНАЛІСТСЬКОГО КУРСУ»)

Практичне заняття

Запитання для обговорення:

- Що із «Щоденників» студента 70-х років Вам запам'яталося найбільше?

- Що б ви запозичили з цих щоденників для власних творчих вправ?

- Чому записні книжки названі в розділі «Коморою думок»?

- Який розділ із записних книжок вам запам'ятався найбільше. Чому?

- Що з кредо журналістів 70-х років (с. 385 книги) ви б узяли для себе?

- Яку фразу із записних книжок ви б перенесли на першу сторінку своєї записнички?

- Якою є нинішня ваша записна книжка?

- Чим вас підкупляє зміст записок 70-х років

- Що хвилювало ваших ровесників 70-х (особистий, навчальний і суспільний аспекти)

На прикладі витягу із сценарію прощального вечора випускників-журналістів 70-х років «Вдячність» (с. 402) складіть власну листівку-вдячність для учителів Вашої школи. Зачитайте її.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

1. Основні складові професій редактора, видавця, журналіста: порядність.

2. Основні складові професій редактора, видавця, журналіста: професіоналізм.

3. Основні складові професій редактора, видавця, журналіста: патріотизм.

4. Ключові слова, що визначають сутність професій редактора-видавця і журналіста.

5. Витоки спеціальностей «Видавнича справа та редагування» і «Журналістика».

6. Сучасна система підготовки кадрів для видавництв і редакцій газет.

7. Відмінність редакційно-видавничої справи від журналістики і поліграфії.

8. Професія редактора-видавця і журналіста в Україні й за кордоном: спільне й відмінне.

9. Музей історії друкарства як джерело вивчення історії фаху: головні експонати, особливість експозиції, книги, персоналії.

10. Експонат Музею історії друкарства, який найбільше вразив

11. Заповіді стародавніх талмудистів до переписувачів текстів (коментар обраних студентом 4-5 позицій).

12. Записна книжка редактора-видавця та журналіста: тематика, порядок ведення, використання.

13. Специфіка навчання на факультетах журналістики радянської пори.

14. Специфіка проходження виробничих практики студентів-журналістів радянської пори.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМ КУРСУ

О с н о в н а

1. Тимошик М. Історія одного журналістського курсу. – К.: Наша культура і наука, 2006.

Д о д а т к о в а

2. Энциклопедия книжного дела. – М.: Юристъ, 1998. – С.106 (про безпрограшні видання); С. 368-379 (про конкурентну ситуацію на видавничому ринку).

3. Лизанчук В. Навічно кайдани кували. - Львів, 2000. – 460 с.

4. Мигонь К. Наука о книге: очерк проблематики / Пер. с польского. – М.: Книга, 1991 (параграфи про етимологію поняття книга).

5. Мильчин А. Издателький словарь-справочник. – М.: Юрист, 1998. – 472 с.

6. Мильчин А. Э., Чельцова Л. К. Справочник издателя и автора: Редакционно-издательское оформление издания. – 2-е изд. – М.: Олма-Пресс, 2003. - С. 281-646.

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ