І диктанти на допомогу батькам

І ДИКТАНТИ НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ

Великдень

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями.
Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками.
Народний образ весни – це образ краси, сили, надії.
Головним святом весни є Великдень.

Кобзарі

Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу.
Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі.
Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях.
Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-які зброю.

Лелеки (Легенда)

Давно це було. На українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, заберуть у полон жінок. А малюків на згарищах залишали. Це побачили лелеки. Стукотом дзьобів вони кликали козаків на допомогу. Козаки були далеко, не почули лелек. Тоді птахи підхопили на крила малят, піднялися високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. Лелеки кружляли, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і вигнали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.

Народний герой

Це було ще за часів кріпацтва. Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям.
Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші.
Радіють люди, що Кармелюк приніс їм гостинець. Одного разу бідна вдова із своєю дочкою вели на ярмарок продавати останню корову. Зустрів їх Кармелюк. Він дізнався, що вдова немає й шматочка хліба для маленьких дітей, а тому веде продавати останню корову.
Кармелюк дав вдові грошей, щоб та купила дітям хліба, а корову щоб не продавала.
Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні.

 

Рідна земля

Рідний край!. Дорога серцю земля наша. Безмежні степи, зелені ліси й доли, високі і блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це довкілля? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
Рідний дім, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок.
А за порогом відкрився чарівний світ. Коло вікна ростуть мальви, соняшник, вишня.
Ти розумієш, що це – твоя Батьківщина!
Від батьківського порога вона бере свій початок.

 

Рідна мова

Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю.
Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть.
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість.
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.

Україна

Україна — це моя рідна земля. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра й різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні.

Понад дорогами стоять явори. Високі гори вдивля­ються в синю височінь. А Дніпро поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу.

(46 слів) Із газети

Рідна мова

Юний друже! Скрізь із тобою завжди крокує рідна мова. Перших слів української мови тебе навчила мама. Пер­лини рідного слова щодня відкриває для тебе перша вчи­телька. Мова веде тебе на вершини знань. Вивчай свою рідну мову. Вона — твій найкращий і надійний друг та порадник у житті. (45 слів)

Народні символи

Майже в усіх народів є улюблені рослини. Їх називають народними символами. У канадців — клен, у росіян — берізка. А в українців — це верба і калина. Без верби і калини нема України. Наш народ оспівав ці символічні рослини у піснях. Вони є символами любові і мудрості. (44 слова)

Після грози

Пролетіла травнева гроза. Вона вже відшуміла, а подих її ще відчутний. Десь удалині знову щось блисне і загри­мить. Виглянуло усміхнене сонечко. Воно огорнуло зем­лю своїм теплом. Задзвеніли струмки. А в небі з’явилася загадкова дуга. Які чудові барви! Як майстерно дібрані кольори! Це – райдуга!

(43 слова)

 

 

МАТЕМАТИКА

 

 

 

 

 

ЧИТАННЯ

ПРИСВЯТІТЬ ЦІ КАНІКУЛИ ЧИТАННЮ ВГОЛОС

ЦІ ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ВГОЛОС

Соромно перед соловейком

Оля і Ліда надумали сходити до лісу. Йшли та йшли, в дорозі стомились і сіли на траві перепочити.

Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобіда­ють. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. За­чаровані його чудовим співом, Оля й Ліда сиділи й бо­ялися поворухнутись.

Аж тут він замовк.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала до сумки.

- Навіщо ти зібрала сміття? — запитала Оля.

Це ж у лісі... Ніхто не бачить...

- Соромно перед соловейком... — тихо відповіла Ліда.

(97 слів) Василь Сухомлинський

Запитання

Куди пішли дівчатка?

Чим закінчилось оповідання?

Куди пішли хлопчики?

Кого зловили в лісі?

І ДИКТАНТИ НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ

Великдень

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями.
Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками.
Народний образ весни – це образ краси, сили, надії.
Головним святом весни є Великдень.

Кобзарі

Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу.
Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі.
Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях.
Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-які зброю.

Лелеки (Легенда)

Давно це було. На українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, заберуть у полон жінок. А малюків на згарищах залишали. Це побачили лелеки. Стукотом дзьобів вони кликали козаків на допомогу. Козаки були далеко, не почули лелек. Тоді птахи підхопили на крила малят, піднялися високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. Лелеки кружляли, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і вигнали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.

Народний герой

Це було ще за часів кріпацтва. Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям.
Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші.
Радіють люди, що Кармелюк приніс їм гостинець. Одного разу бідна вдова із своєю дочкою вели на ярмарок продавати останню корову. Зустрів їх Кармелюк. Він дізнався, що вдова немає й шматочка хліба для маленьких дітей, а тому веде продавати останню корову.
Кармелюк дав вдові грошей, щоб та купила дітям хліба, а корову щоб не продавала.
Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні.

 

Рідна земля

Рідний край!. Дорога серцю земля наша. Безмежні степи, зелені ліси й доли, високі і блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це довкілля? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
Рідний дім, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок.
А за порогом відкрився чарівний світ. Коло вікна ростуть мальви, соняшник, вишня.
Ти розумієш, що це – твоя Батьківщина!
Від батьківського порога вона бере свій початок.

 

Рідна мова

Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю.
Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть.
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість.
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.

Україна