Лекція 6. Політична і правова думка Арабського Сходу

1. Формування і розвиток мусульманської політико-правової думки.

Коран як джерело мусульманського права. Норми і принципи Корана. Сунни. Доктринальна розробка мусульманського права у VIII ст. Проблеми тлумачення.

“Іджтихад” як принцип свободного розсуду судді. Правові школи мусульманського права XI ст. Суніти та шиїти. Нормативно-юридичний і етико-філософський підходи до проблем держави та права.

Абуан-Насром аль-Фарабї – батько арабської політичної філософії.

Трактати аль-Фарабї “Афоризми державного діяча”, “Громадянська політика”.

Ібн Сіна про сенс політичного знання.

Арабсько-мусульманська філософія Ібн Рушда. Релігія як політичне містецтво.

Проблема ідеальної держави. Правові ідеали.

Ібн Хальдун про природу влади. Єдність філософського та юридичного підходів до держави у трактаті “Мукаддима”. Питання еволюції держави.

Теорія халіфату аль-Маварді.

Мусульманська правова думка в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.

Історична доля мусульманської політико-правової доктрини у ХІХ – ХХ ст ст.

Джемаль ад-Дин аль Афгані як засновник ісламської реформації. Принципи влади. “Представницька консультативна форма” держави.

Мухаммед Абдо про природу “справедливої” ісламської влади. Шаріат як природне право мусульман.

Мусульманська теорія держави Мухаммеда Рашид Ріда у трактаті “Халіфат, або Великий імамат”.

“Іслам і основи влади” Алі Абдель Разека. Державні форми мусульманського правління.

 

 

Лекція 7. Політичні і правові вчення в Західній Європі в XVI сторіччі.

 

1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.

Гуманізм як ідеологія Відродження. Формування буржуазного (юридичного) світогляду Зародження нової світської політичної науки. Мета і наслідки Реформації.

2.Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).

Ідея об’єктивної історичної необхідності та закономірності. Політика як досвідна наука. Критика ролі релігії в суспільному та державному житті. Зміст політичної поведінки. Принципи політичногомистецтва. Визначення, зміст та призначення держави. ”Глас народу-глас божий”. Погляди на природу монархії та республіки. Значення творчості Макіавеллі в наступному розвитку світової політичної ідеології.

3. Політичні і правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).

Критика офіційної доктрини римо-католицької церкви. Перетворення церковної організації. Природа взаємовідносин церкви та держави М.Лютер про проблему внутрішньої релігійності людини. Зміст юрисдикції держави. Методологічна єдність природного права та основ функціонування світської влади.

Ідея рівноправності людей Томаса Мюнцера. “Християнський союз та братерство”. Принципи справедливого суспільного устрою. Природа та цілі держави. Критика М.Лютера.

Догмат “про божественне приречення” Жана Кальвіна. Критика свавілля та насильства.

Право на опір тиранії. Діалектика державної влади і мирського життя людини.

4. Тираноборці /Етьен де Ла Боесі (Франція)/

Вчення Жана Бодена (Франція) про державу.

Ж. Боден як буржуазний ідеолог королівського абсолютизму. Концепція світської національної централізованої держави. Ідея “державного суверенітету” Ж. Бодена. Принцип єдності, неподільності та постійності влади. Питання про обмеження влади суверена.

Політико - правова ідеологія раннього європейського соціалізму /Томас Мор (Англія), Томазо Кампанелла (Італія)/.

Історичні причини виникнення соціальної утопії Т. Мора в Англії на початку XVI ст.

Державно-правовий аспект критики Т. Мором сучасного йому суспільства. Держава та право в «Утопії» Т. Мора. Історичне значення політико-правових ідей Томаса Мора.

“Місто Сонця” Т.Кампанелли.

 

Семінарське заняття 2. Державно-правові погляди Томаса Мора.

 

1. Історичні причини виникнення соціальної утопії Т. Мора в Англії на початку XVI ст.

2. Державно-правовий аспект критики Т. Мором сучасного йому суспільства.

3. Держава та право в «Утопії» Т. Мора.

4 Історичне значення політико-правових ідей Томаса Мора.

 

Навчальна література:

Основна:

Томас Мор.Утопия. М., 1978.

Допоміжна:

1. Бонташ П.К., Прозорова Н.С. Томас Мор. М., 1983.

2. Джордж Г.Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. К., Основи, 1997.

3. Лейст О.Э. Вопросы государства и права в трудах утопистов-социалистов XVI- XVIII вв. М., 1966.

4. Шамарин Э.В. Государственно-правовые взгляды предшественников научного социализма в России. Изд.Киевского ун-та, К.,1973

5. Осиновский И.Н. Томас Мор: утопический коммунизм, гуманизм, реформация. М., 1978.

6. Соколов В.В.Европейская философия ХУ - ХVІІ веков. М., 1984

7. Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995

8. Утопический социализм. М., 1982.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

1. Раннє християнство (апостольська церква, ап. Павло) про право та закон.

2. Період патристики (Аврелій Августин “Про град небесний”, та апологетики)

3. Схоластична традиція (Фома Аквінський, теорія законної держави)

4. Юридична університетська освіта в Середні віки (глосатори, постглосатори).

5. Вплив візантійських політико-правових ідей на розвиток політичної та правової думки Київської Русі.

6. Значення ранньохристиянських єресей (аріанство, несторіанство, донатизм, сутність тринітарних спорів).

7. Загальна характеристика юридичної думки середньовіччя. Проблематика природного та позитивного права.

8. Школа глосаторів / Ірнерій /.

9. Доктринальна розробка мусульманського права у VIII ст. Проблеми тлумачення.

10. Правові школи мусульманського права XI ст.

11. Мусульманська правова думка в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.

Лекція 8. Политико-правові вчення в Росії у ХV - ХХ ст.

 

1. Загальна характеристика розвитку російської політико-правової думки. Характеристика основних етапів розвитку. Спрямованість і зміст.

2 Політична полеміка “нестяжателей” /некористолюбців/…і іосифлян (“стяжателей”) /Ніл Сорський, Максим Грек, Феодосій Косой, Іосиф Волоцький.

3. Філофей і його концепція “Москва – третій Рим”, Федір Карпов, Зиновій Отенський, Іван Пересветов.

4. Полеміка Івана Грозного і Андрія Курбського.

5. Політичні ідеї Івана Тимофеєва і протопопа Аввакума.

6. Політичні і правові вчення в період абсолютизму /Симеон Полоцький, Юрій Крижаніч, Феофан Прокопович, Василь Татищев, Іван Посошков/.

7. Ідеологія “просвіченого абсолютизму”; ідеологія аристократії /Михайло Щербатов/; освітні і ліберальні ідеї /Семен Десницький, Олександр Радищев/.

8. Політична і правова думка першої половини ХIX сторіччя /Михайло Сперанський, Куніцин Олександр Петрович, Микола Карамзин/; політичні програми декабристів: проекти Павла Пестеля і Микити Муравйова; слов’янофіли і західники: Тимофій Грановський, Петро Чаадаєв.

9. Політико-правова ідеологія другої половини ХІХ сторіччя реформаторська течія (Микола Серно-Соловьєвич, Олексій Унковський); «російський соціалізм» (Олександр Герцен, Микола Чернишевський); анархізм (Михайло Бакунін, Петро Кропоткін); ліберальне і революційне народництво (Петро Лавров и Петро Ткачов); лібералізм (Борис Чичерін, Сергій Муромцев, Микола Коркунов, Максим Ковалевський); консерватизм (Микола Данилевський, Костянтин Леонтьев, Володимир Соловйов).

10. Політико-правові погляди російських філософів і правознавців першої половини ХХ ст. (Габріель Шершеневич, Сергій Котляревський, Сергій Булгаков, Євген Трубецькой, Павло Новгородцев, Микола Бердяєв, Іван Ільін, Питирим Сорокін, Петр Струве)

11. Політико-правова ідеологія російського марксизму (Георгій Плеханов,Володимир Ленін, Микола Бухарін, Лев Троцький, Іосіф Сталін)

12 Праворозуміння радянського періоду ( Дмитро Курський, Петро Стучка, Євген Пашуканіс, Михайло Рейснер, І.Разумовський, Андрій Вишинський, С.Кечекьян, В.Нерсесянц та ін).

 

Лекція 9. Політичні і правові вчення в Голландії у ХVII ст.

 

Вчення Гуго Гроція про право і державу.

Голландія як перша буржуазна республіка у Європі. Роль Г. Гроція у ф ормуванні юридичного світогляду буржуазії. Розмежування юриспруденції та політики. Доктрина природного права в нових історичних умовах. Сутність права. Природа та призначення держави. Ідеї в області міжнародного права. Вчення про право війни і миру.