Класифікація екологічних факторів

Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, здатний виявити прямий вплив на живі організми хоча б протягом однієї фази їх розвитку.

Що ж таке фаза розвитку рослин? Це визначення ви повинні були вивчати раніше. Нагадаємо: фаза розвитку рослин – зміни зовнішніх ознак рослин під час їх росту. Морфологічні прояви етапів антогенезу зв’язані з проявом і розвитком окремих органів. Розрізняють фенологічні фази і фази формування зародкових органів в апікальній меристемі стебла.

Системні екологічні фактори діляться на дві великі частини – абіотичні та біотичні. До абіотичних відносяться прояви неживої природи, до біотичних – живої, в тому числі і людини.

Кожна з двох відзначених груп екологічних факторів також ділиться або містить певні підгрупи:

1. Абіотичні екологічні фактори

-кліматичні (сонячна радіація, температура, волога, повітря, вітер);

-едафічні (механічний і хімічний склад, вологоємкість, повітрянопроникливість, колір);

-орографічні (рель’єф, експозиція);

-хімічні (газовий склад, солевий склад води.

2. Біотичні екологічні фактори

-фітогенні (вплив рослин);

-зоогенні (вплив тварин);

-антропогенні (вплив зв’язаний з діяльністю людини).

Слід також виділити, серед комплексу екологічних факторів, кліматичні умови, оскільки їх вплив є не тільки безпосереднім на рослини, але й під їх впливом формувалися й інші - скажімо, едафічні, біотичні, орогенні і т. д. умови. Клімат, є поняттям складним, інтегральним. Світло, тепло, опади, вітер, вологість повітря, тумани – все це є елементами клімату, які мають величезний вплив на рослинність. Саме вони формують умови не тільки для їх будови та складу, але й для самого їх існування. Інформація з цього питання накопичувалася тисячоліттями, але наукове пояснення було зроблене першими ботаніками – географами – Гумбольтом, Декадолем, Вармінгом. Вони показали тісний зв’язок складу та продуктивності рослинних угрупувань з кліматом.

Вплив екологічних факторів відбивається на всіх процесах життєдіяльності організму, і в першу чергу на обміні речовин. Дія факторів може бути прямою або опосередкованою, але досить часто той чи інший екологічний фактор може мати і пряму, і опосередковану дію. Скажімо, температура повітря відноситься до прямих факторів, але в той же час може мати опосередковану дію через підвищення температури грунту, активізацію мікробіологічних процесів, створення кращих умов ґрунтового живлення рослин.

Особливості на мезорельєфі

Головне значення елементів мезорельєфу – перерозподіл зональних екологічних факторів. Поєднання різних елементів може створити абсолютно різні умови для зростання рослин. Так у нашій місцевості це поєднання оліготрофних і мезотрофних боліт і піщаних дюн; у степовій зоні – сухих умов та більш вологих ярів і байраків. Абсолютно специфічні умови складаються у заплавах рік.

Степова зона взагалі характеризується рівнинним рельєфом, але й тут спостерігається певні перепади висот, завдяки чому формуються різні екологічні умови та рослинні угрупування. Деякі дослідники (С.В.Зонн) виділяли у степу слідуючі групи грунтів за рельєфом (рис. 28):



- елювіальні, які розташовані на водорозділах (надходження води та речовин за рахунок опадів);

- грунти транзитної групи, які формуються на схилах мезорельєфу (відбувається перерозподіл води та речовин);

- грунти надводно-підводних лісових біогеоценозів, які формуються у понижених місцях (акумулюються вода та речовини, що надходять з вищих елементів рельєфу).

У відповідності до елементів рельєфу та сформованих на них грунтах утворються і відповідні рослинні угрупування. Більш характерними для цієї зони є байрачні ліси, які приурочені до еродованих місць зростання, що також є вираженням мезорельєфу. Найбільшого розвитку яружно-балковий ландшафт отримав у північних районах степової зони України. З просуванням на південь процеси утворення ярів затухають. Частина ярів починає заростати різноманітною рослинністю і, коли, їх вершини закріплена рослинами, то ріст їх припиняється і вони перетворюються у балку.

У різних частинах балок також створюються специфічні екологічні умови. Дно або тальвег балки відрізняється більшою вологістю та засоленостю грунту , ніж це відмічається на схилах, меншою освітленістю. Засоленість пояснюється переміщенням солей з території, що оточує балку, разом із стікаючою водою. Крім того дно балки є місцем, до якого надходять маси більш холодного повітря. Чим стрімкіший схил балки, тим інтенсивніше відбувається стік холодного повітря. Ось чому на схилах балок поселяються більш теплолюбові рослини, ніж на його дні, а на дні більш вологолюбиві – ніж на схилах. Важливим екологічним моментом є також експозиція схилу, оскільки, як і у горах, південні будуть прогріватися більш інтенсивно, ніж північні. На південних схилах значно раніше прогрівається грунт весною, тому і рослини починають розвиватися у більш ранні терміни. В нижніх частинах балок, де переважають акумулятивні процеси, дуже часто розташовані делювіальні темно-сірі лісові суглинки. На них формуються найбільш складні, для регіону, лісові фітоценози. Вони, крім того, краще захищені від сухих вітрів влітку та морозних взимку, що також впливає на перерозподіл рослин, взагалі на на дуже невеликих площах.

Чітко простежується залежність рослинності від мезорельєфу у заплавах річок. Завдячуючи щорічному розливу рік, на величезних площах вздовж берегів річок, осідає дуже багато ґрунтових частинок. Вони принесені талою водою і відкладені в залежності від місцязнаходження від течії річки. Найбільша швидкість течії біля русла, з віддаленням від нього швидкість знижується. Відповідно до цього, біля русла відкладаються більш тяжкі піщані частинки, які створюють своєрідний береговий вал. Ця частина заплави називається прирусловою. Далі від русла осядають більш дрібні частинки і формується центральна заплава. І, на кінець, біля корінного берега осядають найдрібніші частинки і формується притерасова заплава.

Утворені три частини заплави є елементами мезорельєфу. У прирусловій заплаві, на рихлих піщаних грунтах розвиваються зарості кущів, головним чином верб. Поширені також кореневищні злаки – пирій, кострець безостий. У центральній частині заплави, на більш дрібному за складом грунті розвиваються рихлокущові злаки – лисохвіст лучний, тимофіївка лучна, а також велика кількість дводольних рослин. Тут найбільш багаті умови зростання і тому рослинний покрив досить багатий. У притерасовій частині, на дрібнозернистому грунтовому покриві розвиваються щільно кущові злаки – щучник дернистий, деякі види осок. Аерація грунту у цій зоні погана і досить часто спостерігається заболочення.

Цікаві виявлення впливу мезорельєфу на рослинність простежуються на зандрових ландшафтах Правобережному Поліссі України. Цей регіон являє собою монотонну піщану рівнину з невисокими пагорбами, неглибокими улоговинами і слабо виявленими терасами річок. Прикладом можуть бути піщані підняття на півночі Житомирської області (Олевський район): після розтавання останнього (Дніпровського) льодовика тут сформувалися специфічний мезорельєф (рис. 29), який проявляється у поєднанні піщаних пагорбів та мезотрофних або оліго-мезотрофних боліт. На вершині пагорбів рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині 8 – 10 м, а зростають тут насадження сосни звичайної з низькою повнотою. Рослинний покрив нижніх ярусів рослинності досить бідний і представлений різними видами мітлиці, чебрецем повзучим, тимофіївкою лучною, цмином пісковим (всі відносяться до ксерофітів і оліготрофів). З однієї сторони піщаного пагорбу відбувається поступове зниження його висоти, відповідно й зниження глибини залягання ґрунтових вод і поступова зміна грунтів і складу та стану фітоценозу: збільшується повнота та продуктивність соснових насаджень; серед деревних порід з’являється низькоросла береза повисла; у нижніх ярусах збільшується кількість видів (мезофітів) і їх проективне покриття. Поступове пониження рельєфу приводить до утворення мезотрофного болота, яке різко виділяється від вершини пагорба екологічними умовами та складом і структурою фітоценозів. Тут грунтові води виходять на денну поверхню і фітоценози представлені гігрофітами. З іншого боку піщаного пагорба досить часто спостерігається різке пониження його висоти і, відповідно, більш швидкий перехід до болота.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь