ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА.


 

ТЕМА 9. КОМБІНОВАНІ УРОКИ З ПРИРОДОЗНАВСТВА (2ГОД.)

План.

1. Форми організації процесу навчання природознавства .

2. Макроетапи уроку як основної форми організації процесу навчання природознавства.

Очікувані результати: студенти мають навчитися визначати типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;складати структурно-логічні схеми уроку, визначати його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; розробляти їх детальні конспекти.

Базова термінологія: урок, макроструктура уроку, мікроструктура уроку, комбінований урок, традиційні форми навчання, аналіз уроку.

Методичні рекомендації: У початкових класах вивчення природознавству здійснюється за допомогою різних організаційних форм навчання. Основними організаційними формами навчання е:уроки і екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні роботи, позакласні види діяльності. Всі організаційні форми навчання взаємозв’язані між собою і спрямовані на виконання навчально-виховних занять.

Урок - складна форма систематичного, регулярного навчання, згідно з програмою і розкладом з застосуванням різноманітних методів і прийомів. Певна послідовність уроків забезпечує систематичність вивчення матеріалу. До уроків природознавства ставляться певні вимоги: єдність навчання і виховання, науковість змісту до свідомого сприймання учнями матеріалу, застосування різних видів робот.

При вивченні тем студенти повинні засвоїти основні вимоги, які ставляться до уроків з природознавства: єдності навчання та виховання; науковість змісту, вибір оптимальної системи методів і прийомів, повинні чітко виділяти мікро та макроструктури у року, вибір в залежності від теми виділення типа уроку

Форма навчання, як дидактична категорія, означає зовнішній бік організації процесу навчання, що зумовлена кількістю учнів, часом, місцем, а також порядком реалізації.У методиці природознавства серед методистів існує єдина думка щодо форм організації навчання природознавства. Вони виділяють такі форми: урок, позаурочні заняття та позакласну роботу. Кожна з форм організації характеризується певною структурою, принципами упорядкування її структурних елементів та взаємозв’язками між ними. Розглянемо урок, оскільки він є основною формою організації процесу навчання природознавства. Ще Я. А. Коменський визначив найхарактерніші ознаки уроку: учитель працює з групою учнів одного віку і постійного складу протягом певного часу і за визначеним розкладом.

Кожний тип уроку має свою макроструктуру, тобто зовнішні, постійні елементи (етапи).У початкових класах урок триває 35 — 40 хвилин. Він має початок і кінець, що є ознакою його як форми. У макроструктурі уроку початок виділяється в самостійний етап — «організація класу», а кінець — «підсумок уроку». Ці етапи створюють «рамки», в яких відбувається процес навчання (певного рівня) або його частина. який здійснюється на уроці. Усі компоненти не просто формальні етапи, кожний із них визначає дидактичну ціль



Сукупність методів і прийомів на кожному етапі складає мікроструктуру уроку.Мікроструктура, на відміну від макроструктури, є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.

Від чого залежить макроструктура уроку? Як вона визначається в кожному конкретному випадку практичної діяльності?Цілісний процес навчання 1-го рівня може займати кілька уроків, тобто на одному уроці реалізується один або два етапи. Це залежить від: а) почат­кового рівня сформованості знань та умінь учнів; б) рівня узагальнення нових знань та умінь; в) кількості та складності елементів знань, які вхо­дять у зміст теми, їх взаємозв’язків і взаємозалежностей; г) видів умінь та їх властивостей, з якими вони повинні бути сформовані.За таких умов макроструктура уроків включає етапи уроку як форми і ті етапи цілісного процесу навчання, які на ньому реалізуються.

Якщо на уроці здійснюється два, більше двох або всі етапи цілісного процесу, то такий урок називається комбінованим.

Назви інших типів уроків відповідають назві етапів процесу, які вони в себе включають: урок засвоєння нових знань, умінь, навичок; урок застосування засвоєних знань, умінь, навичок; узагальнюючий урок;.

У початкових класах організація процесу навчання природознавства здійснюється в основному у формі комбінованих уроків, уроків за­своєння нових знань, умінь, навичок (вступні уроки) та узагальнюючих (у кінці розділів, окремих курсів, усього курсу), а також під час інтегрованих уроків, та нетрадиційних.

Треба зазначити, що в методиці природознавства існують предметний урок та урок-екскурсія. За дидактичною структурою предметний урок є комбінований, а урок-екскурсія може бути комбінований, вступний, узагальнюючий. їхня назва підкреслює специфіку:

а) в предметному — зміст навчального предмета, який засвоюється на уроці під час самостійної роботи учнів. Це всебічна характеристика конкретного предмета або явища природи (ознаки, властивості, взаємозв’язки);

б) в екскурсії — домінуючий спосіб пізнавальної діяльності дітей — безпосереднє сприймання об’єктів природи, навколишнього світу, їх взаємозв’язків.

Завдання самоконтролю:

Які форми організації процесу навчання природознавства розрізняють в методиці?

Назвіть, які макроетапи має урок як основна форма організації процесу навчання природознавства?

Від чого залежить макроструктура уроку?

Який урок називається комбінованим? Яку макроструктуру може мати комбінований урок з природознавства?

Назвіть типи уроків, на яких реалізуються процеси навчання різних рівнів у структурі вивчення природознавства.

Практична частина:

На основі схеми уроку «Ланцюги живлення» (урок третього класу №49, електронний конструктор уроків) розробіть конспект уроку, презентацію до нього та методику його проведення.

Дослідницький практикум:запропонуйте варіанти ланцюгів живлення за якими можна дослідити взаємозв’язки між живою і неживою природою.

Література:

1. Володарська М. О. Природознавство. 3 клас. (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

2. Гільберг Т.Г., Сак Т.В. Природознавство: [підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів.] / Т.Г.Гільберг , Т.В.Сак – К.: Генеза, 2012. – 160 с.

3. Електронний конструктор уроку. Природознавство. 3 клас (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). Версія 3.0 Методичний комп’ютерний посібник35 конспектів усіх уроків до курсу «Природознавство. 3 клас» у форматі doc (Microsoft Word)35 медіа-презентацій до усіх уроків у форматі ppt (Microsoft PowerPoint)

 

Предметні уроки з природознавства (2год.)

План.

1. Макроструктура предметного уроку.

2. Методика проведення та аналіз предметного уроку.

Очікувані результати:студенти мають навчитися визначати особливості структури предметного уроку з природознавства, фактори, що зумовлюють особливості макроструктури предметних уроків; навчитися складати схеми уроку, розробляти методику організації і проведення предметних уроків; розробляти їх детальні конспекти, добирати необхідні засоби наочності.

Базова термінологія:пізнавальні завдання, моделювання явищ природи, предмети та об’єкти природи, предметний урок.

Методичні рекомендації: У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку — предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початкових класах. Вперше термін «предметний урок» був введений О. Я. Гердом у методичному посібнику для учителів «Предметні уроки в початковій школі» (1863). Основною метою таких уроків, за словами вченого, є формування у дітей цілісного уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об’єктів природи, аналізу й порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступними дослідами. Студенти повинні ознайомитись з ідеєю предметного навчання запропонованого і розвинутого у працях І.А.Коменського, К.Д.Ушинського, В.П.Вахтерова. Об’єктом вивчення на предметному уроці повинні бути реально існуючи предмети. Так при вивченні рослин тварин перевагу слід надавати живим, об’єктам, в крайньому випадку заміняючи іх гербаріями або колекціями. Велике пізнавальне і виховне значення мають екскурсії, вони конкретизують, поглиблюють і розширюють знання учнів, конкретизуються знання, засвоюються краще вміння та навички.

У сучасній методиці викладання природознавства вчені (В. П. Горощенко, Л. К. Нарочна, В. М. Пакулова та ін.) не відмовляються від цього типу уроків, а наголошують на їх необхідності у навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів.

Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи: виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості для людини.

Доцільно, щоб на такому уроці діти працювали з натуральними, живими природними об’єктами. Це — одна із складових частин успіху його проведення. Якщо відсутня об’єктивна можливість їх забезпечення (інша пора року і т. ін.), тоді використовуються гербарні та колекційні зразки. Роздавальні натуральні засоби наочності для кожного предметного уроку учні виготовляють заздалегідь під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя. До цієї роботи також залучають батьків.

Завдання самоконтролю: У чому полягає особливість предметного уроку? Яку дидактичну структуру має предметний урок? Яке місце займають предметні уроки у структурі вивчення природознавства? Розкрийте особливості методики організації і проведення кожного етапу предметного уроку, зокрема:

• за яких умов здійснюється або пропускається етап перевірки;

• які частини виділяються у власне предметному змісті теми предметного уроку;

• прокоментуйте на конкретному прикладі хід міркування учителя під час розробки методики організації та проведення етапу засвоєння нових знань, умінь, навичок предметного уроку. Який зміст має підготовка учителя і учнів до предметного уроку?

Практичначастина:

Розробіть детальний конспект предметного уроку (тема на вибір).”Грунт” „Повітря”, ”Корисні копалини”, ”Вода, властивості води”, ”Рослини поля. Зернові рослини”. З цією метою:

-складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

-визначте макроструктуру такого уроку;

-визначте власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

-оберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

-оберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

-прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Дослідницький практикум:

Доведіть об’єктивну ефективність розробленої вами моделі процесу навчання на предметному уроці а вибраної теми. Користуючись схемою зробіть аналіз уроку, проведеного на занятті.

Література:

1. Володарська М. О. Природознавство. 3 клас. (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

2. Володарська М. О., Андріанова А. І. Природознавство. 1 клас (за підручником І. В. Грущинської). — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 135, [1] c. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

3. Грущинська І.В. Природознавство: [підручник для 2 кл. загальноосвіт. навч. закл] ⁄ І.В. Грущинська . – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.

4. Грущинська І.В. Природознавство: [підручник для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл] ⁄ І.В. Грущинська . – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 144 с.

5. Електронний конструктор уроку. Природознавство. 3 клас (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). Версія 3.0 Методичний комп’ютерний посібник35 конспектів усіх уроків до курсу «Природознавство. 3 клас» у форматі doc (Microsoft Word)35 медіа-презентацій до усіх уроків у форматі ppt (Microsoft PowerPoint)

 

Уроки-екскурсії (2год.)

План.

1. Визначення екскурсії як форми організації навчального процессу.Педагогічні підходи до тлумачення екскурсій.

2. Класифікація та структура уроків – екскурсій.Методика організації і проведення уроку-екскурсії.

3. Характеристика макроструктури та вимог до уроків екскурсій з природознавства різних типів.

4. Методика проведення поточного уроку-екскурсії.Вступний та узагальнюючий уроки-екскурсії.

Очікувані результати:студенти мають навчитися визначати особливості уроків-екскурсій з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють успішність проведення уроків-екскурсій; складати конспекти проведення екскурсій, визначати завдання для учнів для кожного етапу екскурсії відповідно до теми; розробляти методику організації і проведення уроків-екскурсій з природознавства.

Базова термінологія:класифікація екскурсій, фенологічна, краєзнавча екскурсії.

Методичні рекомендації:Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи.Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв’язками і залежностями між ними.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій:

б) фронтальні спостереження за завданням: «Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть відомі вам»;

в) індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: «Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?»;

г) після виконання завдання діти показують свої знахідки (на місці, де вони виявлені), розповідають класові про свої спостереження. У процесі фронтальної бесіди узагальнюються зміни, що сталися з комахами восени, та визначаються причини змін.

Завдання самоконтролю:

  1. Яке значення мають уроки-екскурсії в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь?
  2. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій.
  3. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?
  4. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх станів поточного уроку-екскурсії.
  5. Яка мета і структура вступного уроку-екскурсії? Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії?
  6. Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі.
  7. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?
  8. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Практична частина: Розробити конспект уроку-екскурсії з теми „Горизонт. Сторони горизонту. Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. (4 кл.Поточний урок-екскурсія)”. Компас. Орієнтування за компасом.

Дослідницький практикум:

  1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви.
  2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання , що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”

Література:

1. Володарська М. О. Природознавство. 3 клас. (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

2. Володарська М. О., Андріанова А. І. Природознавство. 2 клас (за підручником І. В. Грущинської). — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 135, [1] c. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

3. Грущинська І.В. Природознавство: [підручник для 2 кл. загальноосвіт. навч. закл] ⁄ І.В. Грущинська . – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.

4. Грущинська І.В. Природознавство: [підручник для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл] ⁄ І.В. Грущинська . – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 144 с.

5. Електронний конструктор уроку. Природознавство. 3 клас (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). Версія 3.0 Методичний комп’ютерний посібник35 конспектів усіх уроків до курсу «Природознавство. 3 клас» у форматі doc (Microsoft Word)35 медіа-презентацій до усіх уроків у форматі ppt (Microsoft PowerPoint)

Інтегровані уроки ((2год.)

План.

  1. Ідея інтегрованого навчання в практиці сучасної початкової школи
  2. Особливості інтегрованих курсів, їх характеристика
  3. Інтегровані уроки та вимоги до їх проведення.

Очікувані результати:студенти мають навчитися визначати особливості проведення інтегрованих уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють успішність проведення інтегрованих уроків; складати конспекти проведення інтегрованих уроків, визначати завдання для учнів для кожного етапу такого уроку, відповідно до теми; розробляти методику організації і проведення інтегрованих уроків з природознавства.

Базова термінологія:інтеграція, між предметні зв’язки, інтегровані курси.

Методичні рекомендації: Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, і має широке застосування. На різних ступенях освіти з’являються інтегровані курси, інтегровані уроки, тощо. Це пояснюється тим, що інтегрований підхід у навчанні є певною формою конкретизації, системності, комплексності, цілісності знань. Історично окремі ідеї удосконалення навчання та виховання школярів з позиції інтеграції, міжпредметних зв’язків у навчанні мали місце в працях відомих педагогів – класиків (Я.А.Коменський, І.Г.Песталоці, К.Д.Ушинський), сучасних дидактів (М.Н.Скаткін. О.Я.Савченко, В. Г. Ільченко, Ю.І.Мальований), методистів (Ю.М.Колягін, Л.П.Кочина). Інтеграція як мета навчання повинна дати учням ті знання, які відбивають зв'язаність окремих частин світу як систему, навчити дитину з перших кроків у навчанні уявляти світ як єдине ціле, в якому всі елементи взаємопов'язані.

Метою інтегрованих уроків з природознавства є створення передумови для різнобічного розгляду певного об'єкту або явища природи, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Структура інтегрованих уроків вимагає особливої чіткості і стрункості, продуманості та логічного взаємозв’язку матеріалу з різних предметів на всіх етапах навчання. Метою інтеграції є підведення учнів до висновку, що всі основні зв’язки у між предметами, явищами природи та людиною є надто різноманітними і для кращого розуміння необхідно розглядати їх з різних граней; розуміння того, що різноманітні інструменти пізнання природи (фізичні, математичні) дають змогу людині комфортно і гармонійно будувати свою взаємодію зі світом. Аналіз інтегруючих чинників наукових знань та навчальних предметів дає змогу виявити дидактичні умови інтеграції споріднених науково-природничих понять. Серед них:

-наявність спільних цілей та завдань навчання;

-реалізація спільних принципів та методів навчання;

-наявність спільних об'єктів для засвоєння;

-використання єдиних понять та термінів;

-забезпечення єдиної логіки засвоєння навчальної інформації.

Дидактичні вимоги до інтегрованих уроків.

1.Інтегрований урок повинен мати чітко сформульовану навчально-пізнавальну задачу, для розв’язування якої необхідно залучати знання з інших предметів.

2.На інтегрованому уроці повинна бути забезпечена висока активність учнів із застосування знань з інших предметів.

3.Здійснення інтеграції повинно бути спрямованим на пояснення причинно-наслідкових зв’язків, сутності явищ, які вивчаються.

4.Завжди урок повинен бути націлений на узагальнення окремих розділів навчального матеріалу суміжних курсів, формування цілісних знань.

На ефективність інтегрованих уроків впливають такі чинники: вибір тем уроків для інтеграції. В основі таких уроків – близькість змісту основних тем різних предметів і їх логічний взаємозв’язок. Методи і прийоми, які сприяють здійсненню інтеграційного підходу: евристичні бесіди;бесіди узагальнюючого характеру;екскурсії;творчі роботи з розвитку мовлення, написання їх за матеріалами художніх творів, спостереженнями як на уроці української мови, так і на уроках природознавства;наочні методи навчання;самостійні роботи;словесне малювання на уроках читання, математики;виразне читання пейзажних описів на уроках природознавства;написання диктантів, зв’язаних текстів природознавчого змісту на уроках мови (з повторенням орфограм даного класу); розв’язання математичних задач на краєзнавчому матеріалі тощо.

При формуванні природознавчих понять, необхідно спиратися на світоглядні ідеї, закони розвитку природи, а саме: матеріальну єдність світу, форми існування матерії, всезагальний зв’язок, як атрибут матерії, закони збереження енергії, спрямованості самочинних процесів, відкритості і регуляції біогеоценозів.

Завдання самоконтролю:

Назвіть основні дидактичні вимоги до предметного уроку.

Особливості формування природознавчих понять в процесі інтеграції.

Практична частина:Користуючись методичними посібниками [5, 3, 4,] та підручниками з природознавства[1, 2] складіть конспект інтегрованого уроку запропонованої теми. («Первоцвіти», «Природа Криму»)

Дослідницький практикум:

Користуючись запропонованими у посібнику[4,с.54] схемами, запропонуйте можливі теми інтегрованих уроків відповідно до програми природознавства третього класу

Література:

1. Грущинська І.В. Природознавство: [підручник для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл] ⁄ І.В. Грущинська . – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 144 с.

2. Грущинська І.В. Природознавство: [підручник для 4 кл. загальноосвіт. навч. закл] ⁄ І.В. Грущинська . – К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. – 192 с.

3. Садкіна В. І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок.— Х.: Вид. група «Основа», 2008.— 88 с. (Серія «Золота педагогічна колекція»).

4. Сухіна Л.А., Саган О.В., Борисенко Н.М. Інтеграція природничо-математичних знань у початковій школі [навч.-метод. посібник]/ Н.М. Борисенко. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006.-76с.

5. Цікаві завдання з природознавства для початкової школи. –Харків: Веста:Видавництво „Ранок”, 2008. – 160с.

6. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі. / О.Ю. Чекіна—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріада”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”.

 

Модуль самостійної роботи «Форми організації навчання природознавства»

 

1.Самостійно опрацювати питання з тем та зробити конспект:

Основні вимоги до сучасного уроку природознавства, реалізація технологій здоров’язбереження під час проведення уроку. Технологія взаємодії вчителя і учнів під час співробітництва на різних етапах уроку.

Література:

1. Байбара Т.М. Природознавство в 3(4) класі: Посіб. для вчителя.К.: Освіта, 2001. - 224 с.

2. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

3. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріад*”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

4. Макаренко В.М.., Туманцева О.О. Технологія критичного мислення. – Х.:Вид.група «Основа»: «тріада+», 2008.- 96с.

5. Інноваційні технології в початковій школі./ Упорядник О.Кондратюк.- К.: Шк.. світ,2008.-112с. – (Бібліотека шкільного світу)

6. Землянская Е.Н.Учебные проєкты младших школьникоа (Текст)/Е.Н.Землянская// Начальная школа.- 2005. - №9. – С. 55 – 59.

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь