Реалізація принципу наочності в курсі природознавства початкової школи . (2год.)


План.

1. Суть принципу наочності в процесі навчання.

2. Відмінність між чуттєвістю і наочністю ознак і властивостей об’єктів природи.

3. Характеристика та вимоги до засобів наочності.

4. Види засобів наочності.

5. Дидактичні цілі використання засобів наочності на різних етапах процесу навчання.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Студенти повинні знати засоби навчання, можливості їх використання для формування знань та навичок на уроках природознавства, володіти методикою їх застосування залежно від теми уроку та класу.

Завдання самоконтролю:

Показати сучасну класифікацію засобів навчання природознавству в початковій школі.

Що є засобами наочності і як вони використовуються?

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності на уроках природознавства?

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних?

Які критерії доцільності вибору моделей для занять?

Скласти дидактичні цілі використання засобів на різних етапах процесу навчання.

Скласти характеристику засобів наочності, які належать до натуральних. Показати їх застосування.

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності? Які засоби наочності належать до натуральних? Охарактеризуйте їх. Розкажіть про особливості методики використання натуральних засобів наочності. Відповідь ілюструйте конкретними прикладами. Які засоби наочності належать до образотворчих? У чому їх особливості? Розкажіть про методику застосування образотворчих засобів наочності в процесі навчання природознавства.

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних? Охарактеризуйте їх. На конкретних прикладах розкрийте методику застосування аудіовізуальних засобів наочності в процесі навчання природознавства. У чому полягає специфіка моделей як засобів наочності? Які види моделей використовуються у процесі навчання? Чим забезпечується ефективність застосування моделей в процесі навчання молодших школярів? Які критерії доцільності вибору моделей в процесі навчання?

Методичні рекомендації:

У курсі “Природознавство ” використовуються матеріальні, знакові (мислені) та ігрові моделі. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Як правило, побудові матеріальних моделей передує створення мисленої моделі. Штофф В.О. в роботі «Проблеми методології наукового пізнання» дає таке визначення: “Модель — мислено уявлювана або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінювати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.”

Більшість авторів, які займаються дослідженням методу моделювання, ділять всі існуючі моделі на два великі класи залежно від того, якими засобами здійснюється моделювання:

а) матеріальні, або речові;

б) мислені, або ідеальні, знакові.



Матеріальні моделі — це тривимірне зображення об’єкта, його частини чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. До них відносяться: глобус, телурій, макети тощо. Ці моделі доступні для безпосереднього сприймання. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Характерною ознакою таких моделей є їх наочність.

Мислені (знакові) моделі можуть бути зображені на відповідних схемах, малюнках, кресленнях. Але незважаючи на те, що вони відображені в матеріальних явищах, вони як зауважує Штофф В.О. «працюють» тільки завдяки мисленим операціям, які над ними здійснює суб’єкт у процесі їх конструювання або перетворення. Матеріальні ж моделі, хоча їх побудувала або відібрала сама людина, існують об’єктивно, діють за відповідними об’єктивними законами природи і в цьому розумінні існують незалежно від дослідника.

Мислені моделі передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі.

Застосовують моделювання як при повторенні вивченого, так і при вивченні нового. Іноді при моделюванні діти виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель або тварин, що робить модель виразнішою і привабливішою. Дуже важливими на наш погляд для використання такого виду роботи є теми де вводиться поняття „речовина”. Максимальне використання можливо у темах “Вода”, “Повітря”, “Корисні копалини”, “Грунт”. Набуття досвіду моделювання навколишнього відбувається під час розв’язування різноманітних завдань, тісно пов’язаних з практичною діяльністю школярів.

Практичначастина:

1. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання засобів наочності; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

2. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

3. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

  1. Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності , Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю. Тема уроку. Скелет — опора тіла людини. Тема уроку. Лісостеп і степ.
Тема уроку Засоби навчання Фрагменти уроку з різноманітними засобами навчання
     

Завдання для творчої роботи: Використовуючи програмне забезпечення спробуйте створити електронну презентацію , що унаочнює вибраний фрагмент уроку.

 

1. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання моделей; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

2. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

3. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

4.Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності (Тема за вибором), Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю.

Тема уроку. Повітря. Прилади природодослідника.(Спробуйте створити моделі до теми).

Тема уроку Приклад моделювання явища природи Опис моделі та мета її застосування
     

Література:

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.: „Веселка”, 1998, с.119-146.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Уроки з природознавства (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4. Початкова школа,- 1998, №8, №6 с.20-31

Фенологічні екскурсії в природу. (2год.)

План.

1.Особливості проведення фенологічних спостережень у початковій школі.

2.Вимоги до проведення фенологічної екскурсії

3.Методика ведення календаря спостережень та щоденника спостережень за природою.

Методичні рекомендації:

Фенологічна екскурсія базується на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі і проводиться відповідно до пір року. Особливості фенологічної екскурсії:

· базування на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі;

· проведення відповідно до пір року;

· сприйняття природи різними органами чуття;

· розуміння взаємозв’язків у природі;

На відміну від уроків у класі дає змогу учням сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв’язок рослин і ґрунту, тварин і рослин, залежності їх поведінки та умов існування від пори року і стану природи. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи природні угрупування. На початку кожного сезону учні отримують завдання перевіряють певні народні прикмети, щодо погоди: навесні –якщо вранці з’являються темні хмари – вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

Завдання самоконтролю:

1. Значення уроків-екскурсій в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?

2. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх етапів поточного уроку-екскурсії. Мета і структура вступного уроку-екскурсії. Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії? Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?

3. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Практичначастина:

  1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви до композицій з певної тематики :”Краса рідного краю”, ”Збережемо природу”, „Історія рідного краю у квітах і травах”.
  2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання , що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”

 

Література.

1. В. Ф. Гетьман. Екскурсії з природознавства, в 2 і 3 класах К... „Радянська школа” 1983 рік.


ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ 2“МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА”









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь