Рівномірна сітка розташування видобувних свердловин


Рівномірна сітка розташування видобувних свердловин

На окремих пластах нафти і газу застосовують рівномірні форми сіток розташування свердловин. У свою чергу, рівномірні форми сі­ток підрозділяють на трикутну і квадратну сітки.

Нині рівномірні форми сіток розташування видобувних свердловин застосовують лише після детального вивчення зміни колекторних влас­ти­востей в продуктивному горизонті по площі і товщині або якщо пласт за колекторними властивостями майже повністю однорідний. Найліпші результати застосування рівномірної сітки розташування видобувних свердловин (трикутної, квадратної) в однорідних пластах отримано переважно для умов пружного режиму, а також режиму розчиненого газу роботи пласта.

Нерівномірні сітки розташування свердловин

Нерівномірні сітки розташування видобувних свердловин застосовують на родовищах нафти і газу з 1930-х років, але найбільшого поширення вони зазнали починаючи з 1960-х років. За такими сітками роз­ташовують видобувні свердловини, якщо родовища вуглеводнів приурочені до пасток, пов’язаних з тектонічними структурами.

Існують два різновиди нерівномірних сіток розташування видобувних свердловин:

· кільцевий;

· лінійних рядів.

Кільцева система розміщення св..

За кільцевої системи видобувні свердловини розташовують на структурах по замкнутих концентричних кільцях уздовж контуру нафтоносності. В процесі видобутку з цих свердловин нафти або газу і поступового їх обводнення вводять у роботу наступні свердловини, які розташовані також по концентричному кільцю вище в напрямку до склепіння структури. Свердловини, які обводнилися, можуть бути переведені до категорії нагні­таль­них. У міру видобутку продукції з нафтового пласта і руху контуру нафтоносності до другого ряду (кільця) видобувних свердловин та їх обводнення вводять в роботу видобувні свердловини наступного концентричного кільця у присклепінній частині структури.

Повзуча вгору по падінню пласта система розробки.Х-ка.

Системи вгору по падінню пласта застосовують за ефективних режимів роботи нафтового пласта, системи вниз по падінню — за неефективних водонапірних режимів, а також режимів пружних і гравітаційних і якщо продуктивний пласт має погіршені колекторні властивості порід на крилах та перикліналях структури, до якої він належить.

Малюнок-А,Б

 

 

Повзуча вниз по падінню пласта сист. розробки. Х-ка.

Коли кільця видобувних свердловин послідовно вводять до роботи від склепінь у напрямку крил і перикліналей, то систему називають повзучою вниз по падінню пласта. Системи вниз по падінню застосовують за неефективних водонапірних режимів, а також режимів пружних і гравітаційних і якщо продуктивний пласт має погіршені колекторні властивості порід на крилах та перикліналях структури, до якої він належить.

 

Малюнок тільки В і Г

 

Сповільнена згущу вальна сист. розробки н і г покладів

Систему розробки, за якою розбурювання нафтового (газового) пласта розтягується на певний період часу (до 2 років і більше), називають сповільненою. Вона може бути повзучою (розглянуто вище) і згущувальною.

За згущувальної системи розробки продуктивний пласт розбурюють свердловинами за сіткою розташування видобувних свердловин, обґрунто­ва­ною у плані розробки для цього пласта (трикутною або квадратною). Першу чергу свердловин розташовують на великих дистанціях між ними, а наступні групи свердловин — на все менших і менших відстанях між ними до повного розбурювання пласта згідно з прийнятою кінцевою густотою сітки.

 

Кепрок- зруйнована частина соляного масиву.

Кепрок

· 1) Водонепроникна покрівля соляного купола, представлена гіпсом, який переходить у верхній частині в пористий вапняк, наповнений сіркою, іноді засфальтом або нафтою. Потужність К. до 300 м і більше. На глиб. 600 м в складі К. переважає ангідрит. Різновид К. - гіпсово-глиниста шапка, що формується в результаті вилуговування верхньої частини соляного тіла в зоні вивітрювання та дії інфільтраційних вод.

· 2) Шар твердої породи (як правило, пісковика) над вугільним пластом, непроникна покришка нафтових і газових покладів, складена осадовими гірськими породами.

 

 

13. Розташування видобувних св. на покладах приурочених до соляних масивів і штоків

В даному випадку як, правило приходиться бурити видобувні свердловини по сітці на продуктивні пласти над соляним масивом і на поклад вуглеводнів в кепроці (якщо такі є), керуючись загальними положеннями про їх форму, розміри та існуючи в них режими роботи покладів.

Окрему сітку видобувних свердловин бурять на поклади нафти, що розірвані і екрануються масивом солі, а також що опинились в проникних пластах в підкозирькових ділянках соляних масивів.

14.Поняття про відкриті діапіри і кріптодіапіри

Діапіра- склепінчастоподібна антиклінальна складка з інтенсивно зім'ятим ядром, що виникла шляхом видавлювання знизу високопластичних порід (сіль, глини), які при своєму підйомі прорізають шари, що складають склепіння складки і утворюють т.зв. ядро протикання..

Кріптодіапіра виникає,коли ядро антиклінальної складки розташоване на глибині і прориває тільки частину залагаючих вище порід

15.Коефіцієнти: розшарування, літологічного зв’язку, піщанистості, плікативності

Коефіцієнт розшарування продуктивного пласта (Кр) – це відношення числа пластів пісковиків просумованих по всіх свердловинах до загальної кількості пробурених свердловин:

де Nпл.св. – кількість пластів пісковиків просумованих у всіх свердловинах;

Коефіцієнт літологічного зв’язкул.зв.) – це відношення кількості свердловин, що розкривають монолітний пласт пісковику (товщина якого дорівнює або більша середньої його товщини) до загальної кількості пробурених на площі свердловин:

де Nсв.мон.пл. – кількість свердловин, що розкривають монолітній пласт;

N – загальна кількість свердловин на площі.

Коефіцієнт піщанистостіп) – представляє собою відношення об’єму пористої частини пласта до всього об’єму пласта в межах його продуктивної частини:

де Vпор.ч. – об’єм пористої частини пласта;

Vпл. – загальний об’єм пласта в межах контуру ВНК (ГВК).

N – загальна кількість свердловин.

Коефіцієнт плікативного ускладненняКпл – це відношення суми площ ділянок, де мають місце плікативні ускладнення (åFпл) у вигляді малих склепінь до загальної площі досліджуваної структури (F):

Кпл= SFпл /F

 

16.Особливості розробки покладів в слабо проникних мало дебітних пластах.

Основним питанням, яке виникає при розробці слабодебітних, малопроникних світ, є розробка таких об’єктів. Розробляти їх можна шляхом розчленування продуктивної світи на окремі горизонти і окремі експлуатаційні об’єкти, або взяти під фільтр всю світу слабопроникних порід, розглядаючи їх як єдиний експлуатаційний об’єкт.

Ефективність поділу слабопроникної світи на окремі продуктивні горизонти і об’єкти розробки залежить від співвідношення значень таких параметрів: проникності пластів, в’язкості нафти, перепаду тиску на вибої експлуатаційних свердловин, дебітності продуктивних пластів.

При значній неоднорідності вказаних параметрів поділ світи на окремі об’єкти розробки є недоцільним, а при їх однорідності – доцільний і рекомендований.

Рівномірна сітка розташування видобувних свердловин

На окремих пластах нафти і газу застосовують рівномірні форми сіток розташування свердловин. У свою чергу, рівномірні форми сі­ток підрозділяють на трикутну і квадратну сітки.

Нині рівномірні форми сіток розташування видобувних свердловин застосовують лише після детального вивчення зміни колекторних влас­ти­востей в продуктивному горизонті по площі і товщині або якщо пласт за колекторними властивостями майже повністю однорідний. Найліпші результати застосування рівномірної сітки розташування видобувних свердловин (трикутної, квадратної) в однорідних пластах отримано переважно для умов пружного режиму, а також режиму розчиненого газу роботи пласта.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь