Вибір механічного обладнання ГЕС

2.2.1 Вибір сорозатримуючих решіток і їх розмірів. Сорозатримуючі решітки захищають турбіни від плаваючих тіл, льоду, сору. Вони не являються стандартним обладнанням і проектуються індивідуально.

Часто застосовуються вертикальні плоскі решітки, що встановлюються в пази биків (при заглибленні до 30-40м), інколи встановлюються решітки стаціонарної незйомної конструкції (при значному заглибленні).

Площа решіток, що перекривають отвір водоводу турбіни:

 

, м² (2.13)

 

де Q_T – витрата турбіни (див. формулу 2), м³ / сек;

v_Р – швидкість потоку на решітці, м / сек.

Якщо поріг водосприймача заглиблений не більше 40 м нижче НПР, то v_Р = 0,8-1,2 м / сек, для глибинних водосприймачів v_Р = 0,5-0,8 м / сек.

Висота решіток Н_Р та їх довжина l_Р повинні відповідати умові F_Р < h_Р ´ l_Р. Для руслових ГЕС l_Р = В_СП, а якщо в турбінній камері присутні бики, то довжина решіток l_Р буде меншою на загальну товщину биків.

 

2.2.2 Вибір аварійних і ремонтних затворів. У водосприймачах руслових та пригребельних ГЕС часто застосовуються металеві плоскі затвори. Їх розміри в курсовому проекті визначаються конструктивно згідно стандартних розмірів прогонів отворів, що перекриваються.

Вихідні отвори відсмоктувальних труб можуть перекриватися ремонтними затворами або шандорним загородженням з 3-х – 4-х секцій за висотою отвора.

Вага плоского колесного затвору визначається за формулою:

 

, т (2.14)

 

де Q – гідростатичний тиск, визначається за формулою:

 

, т (2.15)

 

L – прольот затвору, м;

H – геометричний напір на порозі затвору, для верхнього б¢єфу визначається як різниця між позначкою НПР і порогу затвору, для нижнього б¢єфу визначається як різниця між позначкою НБ_МАХ і порогу затвору, м;

h – висота отвору, що перекривається, м.

 

Вага плоского затвору на ковзаючих опорах визначається за формулою:

 

, т. (2.16)

 

2.2.3 Вибір кранового устаткування. Необхідно підібрати основний кран машинної зали і крани, що обслуговують щитове відділення водосприймача ГЕС і затвори відсмоктувальних труб будівлі ГЕС. Застосовуються мостові і козлові крани, засоби малої механізації.

Мостові крани (див. рис. 11) використовують в закритих машинних залах, а козлові крани (див. рис. 12) застосовуються в напіввідкритих машинних залах із значною кількістю агрегатів (більше 6-ти). Також козлові крани застосовують для обслуговування затворів, решіток, для очищення прилеглого водного простору від сору, топляків, деревини.

 

Рисунок 11 - Схема мостового крану

 

Крани підбирають в залежності від вантажопід¢ємності, яка визначається максимальною масою вантажу. Вантажопід¢ємність голового крану, який застосовується для для монтажу і ремонту агрегатів, визначається масою ротора генератора G_Р.

 

 

Рисунок 12 - Схема козлового крану

 

Заводи випускають мостові крани вантажопід¢ємністю: 50/10 т, 75/20 т, 100/20 т, 125/20 т, 150/30 т, 200/30 т, 250/30 т, 320/32 т (в чисельнику -вантажопід¢ємність основного крюка, в знаменнику - вантажопід¢ємність допоміжного крюка).

Якщо маса ротора перевищує 400 т, його переносять два спарені крани, які мають спільну балку-траверсу. Маса траверси становить 10-15% від маси ротора. Обидва крани повинні мати однакову вантажопід¢ємність, яка дорівнює половині маси ротора і траверси.

Спарені крани застосовують і у випадку, коли маса ротора менша 400 т, але кількість агрегатів більше 10.

Для спареної роботи застосовуються тільки мостові крани.

Прольоти кранів залежать від конструктивних особливостей машинної зали. Для серійних кранів прольоти проектуються з кроком 1,0м, для індивідуальних та козлових кранів – з кроком 0,5м.

Крани, які обслуговують щитове відділення водосприймача ГЕС та затвори відсмоктуючих труб, підбирають згідно маси набільших елементів – затворів, решіток.

В записці необхідно навести вантажопід¢ємність кранів, іх прольоти, привести схему основного крану по розмірах із Додатку Ж.