Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Статистичне групування: суть, завдання, види групувань
Під групуванням в статистиці розуміють розподіл одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні в якому – не будь суттєвому відношенні. Групування взагалі, як основний елемент статистичного зведення, є розподіл сукупності масових явищ і процесів суспільного життя на типи і групи за найбільш характерними ознаками. Якщо ознаками виступають кількісні показники, то такий вид робіт (на відміну від класифікацій) називають у вузькому розумінні безпосередньо статистичним групуванням. Метою статистичного групування є поділ сукупностей на однорідні типові групи за існуючим» для них кількісними ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії. За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання - виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика; дослідження структури масової сукупності; вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності. Воно є якраз той метод і та стадія, пропустивши яку ми не можемо застосовувати інші методи. Тому в статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, таких як, наприклад: · визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності; · виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів; · виявлення і характеризування зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування). Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні. Групування, в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними. Прикладом типологічних групувань може бути поділ підприємств за характеристикою видів власності, групування країн за економічним розвитком. Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою. Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічні групування виділяють самі типи, а структурні – вказують питому вагу окремих типів у загальній масі одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними і результативними ознаками.
Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі. Можливі змішання цих типів групування. Групування можуть бути прості і комбіновані. Прості групування – це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки. Комбіновані групування – це групування, які здійснені за двома і більше ознаками. Для того, щоб зробити групування за кількісною ознакою, необхідно визначитися з кількістю груп та з інтервалом групування. Поряд з первинним групуванням, види якого розглянуті вище, у статистиці застосовують вторинне, яке проводять на основі раніше здійсненого. Воно використовується для кращої характеристики досліджуваного явища, якщо первинне групування не дає змоги чітко визначити характер розподілу одиниць сукупності. При використанні методу групування вирішують такі питання: а) вибір групувальної ознаки; б) визначення кількості груп та величини інтервалу; в) встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виді лені групи стосовно конкретного групування; г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування; д) обчислення абсолютних, відносних і середніх показників; ж) табличне і графічне оформлення результатів групування Кількість груп визначається математичними методами. Вона має бути ні занадто малою, ні занадто великою, вони мають не заважати проаналізувати кінцевий результат. Для визначення кількості груп необхідно дотримуватись двох важливих умов побудови групувань: 1) виділені групи мають відрізнятися якісною однорідністю; 2) кількість одиниць у кожній групі має бути досить великою, що відповідає вимозі закону великих чисел. У масових сукупностях оптимальну кількість груп з рівними інтервалами можна визначити за формулою американського вченого Стерджеса: т = 1-3,322 Ign, (2.1.1) де т - кількість груп; п - обсяг сукупності. Формула Стерджеса може бути використана при умові, що розподіл одиниць сукупності за даною ознакою наближається до нормального закону розподілення.[16, c.79]
Величина інтервалу - це різниця між максимальним та мінімальним значеннями ознаки в кожній групі. Інтервали можуть бути відкриті і закриті, рівні і нерівні. Рівні інтервали – інтервали з однаковою різницею між верхньою і нижньою границями кожного проміжку. Нерівні інтервали – інтервали з різними різницями між верхньою і нижньою границями в різних проміжках. Відкритий інтервал – інтервал з відсутньою однією із границь (наприклад, більше 100, менше 1). Закриті інтервали – інтервали, в яких присутні всі границі. Ширину рівних інтервалів визначають за формулою: , (2.1.1) де Хmax, Хmin - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки в сукупності; n - кількість груп. Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака. Якщо групування здійснюється за атрибутивною ознакою, то виділяють стільки груп, скільки є найменувань ознаки. Проведемо групування по завданню №6 до курсової роботи з статистики на тему: “ Статистичне вивчення реалізації худоби і птиці ” 1. Спочатку визначаємо кількість груп 2. Визначимо величину інтервалу групування (виручки від реалізації, тис. грн..) i = тис. грн. Тепер графічно у формі таблиці 2.1.1 зобразимо групування областей за виручкою від реалізації худоби і птиці, тис. грн.. Таблиця 2.1.1 Групування областей за виручкою від реалізації худоби і птиці, тис. грн.
На основі таблиці 2.1.1 та проведеного групування можна стверджувати, що найбільша кількість областей мають виручку від реалізації худоби і птиці 15,74 - 118,26 тис. грн. (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька), і лише 1 область (Черкаська) має виручку від реалізації худоби і птиці 323,30 - 425,32 тис. грн.. Далі детальніша таблиця 2.1.2 розподілу областей за виручкою від реалізації худоби і птиці, тис. грн.
Таблиця 2.1.2 Таблиця розподілу областей за виручкою від реалізації худоби і птиці, тис. грн.
Аналізуючи таблицю 2.1.2 можна зробити такий висновок, що найбільша кількість областей (11 штук) входять до першої групи. Їх загальна виручка від реалізації - 728, 23 тис. грн., загальна ціна становить 49,91 тис. грн. за 1 т. живої ваги, загальна кількість у живій вазі становить 161,8 тис. т. А найменша кількість областей (1 штука) входять до четвертої групи. Їх загальна виручка від реалізації - 350,02 тис. грн., загальна ціна становить 4,43 тис. грн. за 1 т. живої ваги, загальна кількість у живій вазі становить 74 тис. т. Наступним кроком буде визначення середньої виручки від реалізації худоби і птиці, тис. грн. (таблиця 2.1.3).
Таблиця 2.1. 3 Групування областей за виручкою від реалізації худоби і птиці, тис. грн.
На основі проведеного аналітичного групування по таблиці 2.1.3 можна сказати, що виручка від реалізації зростає із зростанням ціни за 1 т. живої ваги, тобто між ознаками, що досліджуються існує прямий зв'язок. Якщо при зростанні факторної ознаки результативна зменшується, то між ознаками існує обернений зв'язок. Якщо при зростанні факторної ознаки виявити тенденцію в зміні результативної неможливо, то між ознаками зв'язок відсутній. За даними таблиці 2.1.3 по 25 областях середня виручки від реалізації становить 165,52 тис. грн., а середня ціна за 1 т. живої ваги - 4,41тис. грн. за 1 т. живої ваги.
Слідуючим етапом буде проведення статистичного групування за ціною реалізованої худоби і птиці, тис. грн. за 1 т. живої ваги. 1. Визначаємо кількість груп: 2. Визначимо величину інтервалу групування (ціни за 1 т. живої ваги, тис. грн..) i = тис. грн. за 1 т. живої ваги На основі визначених показників побудуємо таблицю 2.1.4 "Групування за ціною реалізованої худоби і птиці, тис. грн. за 1 т. живої ваги".
Таблиця 2.1.4 Групування областей за ціною реалізованої худоби і птиці, тис. грн. за 1 т. живої ваги
На основі таблиці 2.1.4 та проведеного групування можна стверджувати, що найбільша кількість областей мають ціну 3,93 - 4,19 тис. грн. за 1 т. живої ваги (Вінницька, Донецька, Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська) і 4,71 - 4,97 тис. грн. за 1 т. живої ваги (Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Рівненська, Черкаська, Чернівецька), і всього одна область – Запорізька має ціну 4,19 - 4,45 тис. грн. за 1 т. живої ваги. Наступна таблиця відображає дані по середній ціні реалізованої худоби і птиці, тис. грн. за 1 т. живої ваги. Таблиця 2.1.5 Групування областей за ціною реалізованої худоби і птиці, тис. грн. за 1 т. живої ваги
На основі проведеного аналітичного групування по таблиці 2.1.5 можна сказати, що із зростанням ціни за 1 т. живої ваги зростає виручка від реалізації, тобто між ознаками, що досліджуються існує прямий зв'язок. За даними таблиці 2.1.5 по 25 областях середня ціна за 1 т. живої ваги становить - 4,41тис. грн. за 1 т. живої ваги, а середня виручки від реалізації - 165,52 тис. грн.. Далі потрібно провести статистичне групування за кількістю реалізованої худоби і птиці у живій вазі, тис. т..
1. Визначаємо кількість груп: 2. Визначимо величину інтервалу групування (кількості у живій вазі, тис. т.) i = тис. т. Проведемо групування областей за кількістю реалізованої худоби і птиці у живій вазі, тис. т..(таблиця 2.1.6). Таблиця 2.1.6 Групування областей за кількістю реалізованої худоби і птиці у живій вазі, тис. т..
Аналіз даних таблиці 2.1.6 свідчить, що найбільше областей з кількістю реалізованої худоби і птиці від 3,40 - до 24,40 тис. т. (Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька), а найменше областей з кількістю реалізованої худоби і птиці 65,92 - 86,76 тис. т. (Харківська, Черкаська) і 86,76 - 107,60 тис. т. (Дніпропетровська, Київська). Наступним кроком буде визначення середньої кількості реалізованої худоби і птиці, тис. т. у живій вазі по групах і середньої виручки від реалізації, тис. грн.(таблиця 2.1.7).
Таблиця 2.1.7 Групування областей за кількістю реалізованої худоби і птиці, тис. т. у живій вазі.
Проаналізувавши таблицю 2.1.7, де я провела аналітичне групування, можна сказати, що із зростанням кількості реалізованої худоби і птиці зростає виручки від реалізації. В цілому середня кількість реалізованої худоби і птиці по 25 областях становить 37,42 тис. т., а середня виручка від реалізації - 165,52 тис. грн.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 443; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.0.25 (0.051 с.) |