Кз лор «бродівський педагогічний коледж імені маркіяна шашкевича»

КЗ ЛОР «БРОДІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА»

 

Соціально-екологічний проект

 

 

Добро починається з тебе

 

Підготували

студенти групи П-33

Керівник: Пастущак Т.Й.

 

 

БРОДИ – 2015

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………..3

1.Твоя віра – це і є твоя мотивація (волонтерство) ……………….…….….6

2. «Ні війні!».........................................................................................................9

 

Допомога АТО

 

Карта Сходу………………………………………………………………...…11

Збір овочів для воїнів АТО…………………………………………….….…12

Плетіння сітки…………………………………………………………..….…13

Для Ігоря……………………………………………………………………….14

Щедрівниці………………………………………………………………….....15

Христос Воскрес – воскресне й Україна………………………………….….17

4.Віра в перемогу через творчість ………………………………………….….19

5. Завітав до малят Миколай ……………………………………………………21

 

6. «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!»

Прибирання території біля гуртожитку……………………………………...23

Акція«Зробимо Україну чистою - 2015»………………………………….…25

Флешмоб «Ні підпалам!»…….………………..……………………...............26

 

Висновки ………………………………………………………………………..….28

Література ………………………………………………………….…..……….….30

 

 

Вступ

Людина відображається у своїх вчинках

Йоганн Фридрих Шиллер

Людям з давніх-давен відома свята істина - допоможи ближньому. Благодійність, доброчинність притаманна людям великої і досконалої душі - даємо, тому, що нам дано. Що може буде простішим і чистішим від такого бажання допомогти ближньому. Добро вимірюється чесною мірою, якщо воно іде від щирого серця.

Не говори про доброту, коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.

Людське життя нееповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними кольорами, як у пісні „червоне - то любов, а чорне - то журба”...

А й справді, кожне життя здається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки – пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Тому, щоб усе було, як задумано, кожна людина повинна замислитись: «Що вона може для цього зробити?» Кожен, напевно, хоче жити в світі, де панує мир та злагода, але, на жаль, це все - утопія. Безперечно, всі прагнуть кращого життя, але не кожен прагне до цього. Дехто робить шляхетні вчинки, але це для піару, щоб бути "білим та пухнастим" в очах людей. Завжди за добрі справи людина чекає на винагороду, та це не правильно. За таких умов, ваш вчинок не принесе нікому користі. Але хіба це когось хвилює? У більшості випадків - ні. Тому тема, яку ми обрали в рамках проекту «Моральний вчинок» - «Добро починається з тебе». Іноді зустрічаються люди, яким не байдужа доля інших. Вони є життєрадісними і, зазвичай, обирають професії, які служать людям. Це вчителі, лікарі, психологи… Ми теж обрали професію вчителя і вважаємо, що наше призначення — приносити користь людям, добросовісно виконувати свою справу, знайти своє місце в житті, трудитися для людей, для себе, для сім’ї, для школи. Та без доброти світ став би жорстоким, підступним і злим. Тому, кожна людина, яка гідна цього звання, повинна допомагати іншим - і тоді вона буде по-справжньому щасливою.

Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека!
Добро твориться просто – ні за так.
Так, як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в’ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.
Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра тече ріка,
І не зросте із нього ковила…
Лиш так змагаймо океани зла…

Людське життя коротке і дається воно тільки раз. І кожному потрібно намагатися прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки.

 

Мета роботи – сприяти реалізації основних людських потреб заради справедливості та доброти.

 

Для досягнення зазначеної мети передбачено виконання таких завдань:

 

- організація волонтерської діяльності;

- допомога воїнам АТО і словом (відео для І. Назаревича оформлення стінгазет), і ділом (плетіння сітки, збір овочів);

- створення казкового настрою хворим дітям Бродівської райлікарні (підготовка інсценівки та конкурси з подарунками);

- здійснення безкорисливої допомоги потребуючим;

- покращення стану довкілля.

 

 

Студентка групи П-33 Собко Ірина

 

«Ні війні!»

Мир на землі — це затишок і тиша, Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.

 

Мир на землі — це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі — це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.

 

Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов.

 

Надія Красоткіна

Ми пам’ятаємо, як неспокій ввірвався на Україну 21 листопада 2013 року, коли люди повстали проти влади та корупції. Тодішні події сколихнули усіх, не залишили байдужими ні малих, ні дорослих українців. Кожен підтримував наших героїв як міг, хтось матеріально, хтось фізично, а хтось духовно. Виникло багато волонтерських акцій та благодійних марафонів.

У зв'язку з цим було організовано благодійний марафон "Діти - Янголи Миру".

В марафоні брали участь учні загальноосвітніх закладів, студенти вищих навчальних закладів, лідери молодіжних громадських організацій. Бродівський педагогічний коледж не залишився осторонь цієї акції. Студенти нашої групи організували флешмоб, до якого були залучені групи П-13 та П-23. Цей флешмоб виконували під пісню Гайтани "Сонце нам сяє", зміст якої неабияк підходить до цієї акції. Благодійний марафон відбувся в неспекотну пору, але зумів залишити тепло в кожному серці. Флешмоб виконувався з різноманітними рухами, які відображали українську символіку та передавали дух українців. Щоб показати єдність України, учасники акції в кінці флешмобу, об'єднавшись, утворили кордон України. Після чого показали, що ми протестуємо війні. Відобразили це живими літерами і утворили фразу "Ні війні!".
Ми сподіваємось на те, що наші вчинки та заклики будуть почуті.
Студенти Бродівського педагогічного колледжу імені Маркіяна Шашкевича - за мир! Благодійний марафон відбувся 17.11.2014р.

 

 

 

Студенти групи П-33 готуються до флешмобу «Ні війні!»

 

Допомога АТО

Допомога АТО – один із нових, нещодавно доданих пунктів сімейного та особистого бюджету багатьох українців. Прекрасно розуміючи те, що на Сході в антитерористичній операції задіяно безліч мобілізованих хлопців і чоловіків, студенти нашої групи намагаються допомогти їм у міру своїх сил і можливостей.

Карта Сходу

 

Ми оформили стінгазету для воїнів. «Маленька долонька» від кожної студентки буде зігрівати бійця у важку хвилину. Адже кожна з нас на цій долоньці написала те, що вона бажає нашим солдатам-захисникам, які жертвують своїм життям заради нас.

А починалося все досить цікаво: ми отримали карту Сходу, і потрібно було її оформити так, як би ми хотіли, щоб її побачили герої АТО. Довго думали і нарешті вирішили, що кожна долонька і кожен вірш, який ми напишемо, символізуватиме наші почуття. Кольори долоньок - жовтий і блакитний уособлюють нашу Вітчизну. Кожне слово пронизане нашими мріями і побажаннями про щасливе майбутнє для усіх, хто є громадянином України. І ми сподіваємося, що цей невеличкий вчинок, ця карта хоч якимось чином потішить серце кожного героя, який перебуває на Сході.

 

 

 

Щодня ми чуємо новини про те, скільки бійців загинуло, скільки було поранено. Багато з них залишаться інвалідами назавжди. Люди виражають вдячність волонтерськими рухами і моральною підтримкою.
Ось і ми вкладаємо частинку себе у цю допомогу, хоч, правда, ці вчинки не маштабного характеру, але це все те, що в наших силах.
У гуртожитку проходила акція «Збір овочів для воїнів АТО», яка тривала протягом 5 днів. Студенти збирали (привозили з дому) для учасників АТО різні овочі: картоплю, моркву, цибулю, капусту і червоний буряк.
Овочі були відправлені на сушіння і доставлені в зону АТО.
Не потрібно опускати руки, кожна крапля в океані важлива. Допомога стане продовженням або підтримкою биття хоробрих сердець...

На превеликий жаль, армія сьогодні сумне і величне слово. Ще вчора воно було зовсім незначне і не привертало уваги, але сьогодні все змінилося. Армія стала для нас захисником. Ми знаємо, як за нас гинуть солдати, юні хлопці, наші брати і сини.
У нашому коледжі почали плести сітки, і студенти нашої групи також вирішили долучитися … Почали плести з надією в серці і сподіватися, що ця сітка може врятувати хоча б одне невинне життя, а, може, і більше.
Плели ми, як і в коледжі, так і в гуртожитку. Коли брали нібито прості, нікому не потрібні клаптики тканини, які зробили з «древніх» мішків, ми розуміли і усвідомлювали, для чого це робимо, а коли згадували «страшні» відомості зі Сходу, то хотілося ці ниточки якнайсильніше стискати, щоб вони ніколи не розмоталися. Те, що ми дізналися про АТО, ще більше захопило нас плести. Плелося нам швидко, бо компанія була весела, плела вся наша група. Кожен із нас мав, що сказати і розказати чи то про минулі, чи про сьогоднішні дні, які події відбуваються в нашій державі.
А ще можна сказати, що ця робота об’єднала нас. Коли ми плели сітку, то раділи тому, що зробили добрий вчинок, і день не минув марно. Наша робота допоможе бійцям. Кожен з нас казав: «Я обов’язково прийду ще раз плести сітку!»

 

 

 

 

Щедрівниці

Щедрування — давній український звичай, під час якого щедрувальники піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я і достатку, за що отримують винагороду. Щедрування супроводжується музикою, піснями, танцями. На більшій території України щедрують лише дівчата, адже саме жінка тримає чотири кути дому. Проте колись давно ходили щедрувати і хлопці.

Можливо, наше покоління і загубило б цей звичай, але події, які зараз відбуваються у нашому краї, не можуть обминути нікого. Трагічною є доля Ігоря Назаревича, хлопця, з яким ми ще зовсім недавно минались коридорами коледжу. Спогади про Ігоря об’єднали нас у цей вечір.

Отож за цією давньою гарною традицією студенти групи П-33 провели приємно і корисно час у вечір Водохреща (19 січня), як і належить щедрівницям. Незважаючи на неприємну погоду, яка була у цей вечір, на наших лицях сіяла щира посмішка, дзвенів бадьорий голос, а голови вкривали «американські хустки», зав’язані Марків Олею та Мудрик Іванкою. В нас не втомлювались ноги, не пропадало бажання щедрувати, прославляючи Бога, і навіть ніхто не захворів, адже перед нами стояла не проста мета…
Щоб якось допомогти Ігорю, ми вирішили зробити маленьку справу, нехай вона буде як крапля в морі, але це вже щось. Олена Бородайко та Іванка Мудрик вінчували господарів дому, дякували за щедрість, бажали здоров’я сім’ям. Юля Михалінська, Марійка Джас, Ганна Гриневич щедрували найдужче і найголосніше. А Христина Семків, Яцола Олександра та Оксана Мельник навіть підтанцьовували господарям.
У цей вечір ми нащедрувати 900 гривень нашому герою та ще багато гостинців. Ми є не осторонь біди Ігоря, також небайдужими були і викладачі нашого коледжу, у домі яких ми щедровували. Навзаєм цьому вони допомогли у зборі коштів, адже ми всі велика дружня сім’я…

Наші спільні зусилля та велика віра в одужання Ігоря допоможуть йому якнайшвидше піднятись на ноги. Ми віримо в нього, в його сили, його бажання і в подальшому будемо старатись допомагати тим, що в наших силах.

 

 

Україні

Там, де правда, завжди є сила,
Той, хто бореться, встане не раз.
Як помрем, то помрем красиво,
Жага волі погубить нас.
Там, де мрія, завжди є зброя,
Той, хто хоче, знайде свій шлях.
Пролилися тут ріки крові,
Що Системі принесли крах.
Там, де розум, завжди є дія,
Той, хто мислить, лиш змінить все.
Боротьба наша - вже Подія
Що Вітчзні свободу несе.

Портрет Українця

Контур його обличчя викувано зі сталі,
Контур його душі виткано з молитов.
Він стоїть міцно-міцно, спіткнеться та піде далі,
Він живе чесно-чесно, впаде і повстане знов.
Руки його - колиска вічного чорнозему,
Очі його - небесна Богова Виш-блакить.
Він відчуває щиро, коріння його з Едему,
Він розмовляє гучно, тиша йому болить.
Серце його - це сито, в кулях, немов дірках,
Думка його - як шахта мудрості і тепла.
Хто йому на заваді, стане прогнилим прахом,
Він-бо - Дитя Господнє, плоть від Його ребра.

Встати

Абсурдність війського стану,
Недолік армійських чобіт.
Я встану! Я встану! Я встану!

Розправлю колосся цих жит!
Відсутність законів моралі,
Убивство як справа буденна.
Що далі? Як далі? Хто далі?
Система ганебно системна.
Вогонь, що розпалено Сходом,
Яскраво і міцно горить,
Та з цим предковічним народом
Ми зможем його зупинить!

Собко Ірина

 

 

Загалом, ми вважаємо, що доброта - це перш за все діло. До того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. Він чиниться «за порухом душі». Доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. Хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. Як мати Тереза, наприклад, яка допомагала мільйонам бідних та хворих людей.

Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. На цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «Зле тому, хто добра не робить нікому».

 

Завітав до малят Миколай…

До хворих дітей Бродівського району цього року Святий Миколай проходив у лікарню, щоб подарувати маленьким дітям радість. Студенти нашої групи вирішили до них завітати зі святковими побажаннями..
Вечір пройшов на славу... Для дітей проводилися вікторини, загадки-цікавинки про казкових героїв, ігри, читалися новорічні вірші та привітання. За активну участь діти отримували маленькі, але приємні для них подарунки. Захоплюючою для усіх присутніх (дітей, батьків і медперсоналу) видалася інсценізація казки «Бурячок», Казкові герої подарували особливу радість усім присутнім. На цій зустрічі студенти мали неабияку змогу проявити свої акторські здібності, виступити у ролі казкових персонажів, а сааме: у ролі діда - Христина Семків, баби - Молявчик Іванка, онучки - Марків Оля, собачки-Жучки - Бородайко Олена, кицьки - Коцінська Ліля, мишки-Сірова Віта, зайчика - Гудима Аліна та головного героя казки бурячка - Мельник Оксана.

 

 

Діти - це майбутні робітники і вчені, науковці й космо­навти, воїни і моряки, працівники поля й лісу, це ті люди, які прийдуть на зміну нинішнім патріотам рідної країни і будуть обстоювати та захищати її інтереси.

На деякий час студентам вдолся зробити все можливе, щоб малята забули хвилини смутку, відчули смак щастя…Надзвичайно приємно було на їх обличчях бачити посмішки та радіти разом з ними маленькому щастю…

 

«Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!»

Важливо дбати не тільки про моральне очищення, а й про очищення помешкань, дворів, вулиць, одним словом, своєї малої Батьківщини, адже

для кожного з нас Україна розпочинається з рідної домівки, з тієї вулиці, по якій ми ходимо щодня. Деякі вулиці нашого міста знову і знову потопають у смітті: це і пластмасовий посуд, і папір, і пляшки, і ще багато непотребу, який прибирати ніхто не хоче. Більшість людей поводять себе або як випадкові перехожі, або як злодії-крадії, що прийшли лишень для того, щоб забрати красу. Природна краса міста може зникнути під купами сміття, а люди будуть мати все менше простору для здорового відпочинку. На жаль, знайдуться лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи пляшанку від пива бодай 100 метрів, розшукуючи смітник. Але й навіть коли цей смітник поруч, наприклад, на зупинці транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із ним. І ця проблема стосується кожного. Поки ми самі не почнемо дбати про чистоту вулиць міста - ніхто нам порядок не зробить.

Тому наша група організовано вирішила прибрати територію біля гуртожитку. Кожен із нас добросовісно приклав максимум зусиль у прибиранні. Ми були дуже здивовані, бо зібрали дуже багато пакетів із сміттям. Проте залишилися задоволені нашою роботою. Приємно було глянути на те, що ця територія є дуже красива, а ця купа сміття лише зіпсувала її красу. Наша мета була в тому, щоб змінити ставлення жителів міста до спільного простору та прищепити потребу не смітити й дбати про довкілля. Потрібно починати з маленького, з маленької території, і подавати приклад іншим.

 

Ілля Ільф

 

 

 

Також студенти нашої групи, як і інших груп коледжу, брали участь у традиційній щорічній соціально-екологічній акції «Зробимо Україну чистою-2015», яка відбулася 25 квтня 2015 року. Ми прибирали територію міського озера «Бугаї» від сміття. Назбирали 40 мішків сміття, що дало можливість зайняти ІІІ місце у конкурсі «Назбирай найбільше сміття»

 

 

Михайло Пришвін

 

Пам’ятаймо, що кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи.... Ніхто краще не подбає про нас і про наше навколишнє середовище, крім нас самих. Тож давайте дихати чистим повітрям і милуватися луками та садками, а не згарищами.

Висновки

Працюючи над проектом «Добро починається з тебе», ми по-новому відкрили для себе доволишній світ і людей у ньому.

З осені 2014 року наша група брала активну участь у масових заходах, які проводилися у м. Броди та в нашому коледжі в рамках проекту «Моральний вчинок», а також кожен студент групи прагнув до того, щоб його справи, нехай малі, несли навколишнім людям тепло, – це вже багато.

Цим проектом ми хочемо донести до студентів коледжу, що в такий складний час нам потрібно вміти співчувати, допомагати один одному, ставати добрішими до своїх рідних та близьких. Зараз такий час, що не знаєш, чи побачиш завтра дорогу тобі людину живою, тому потрібно цінувати кожен момент, кожну секунду з тими людьми, яких ми любимо. Коли комусь потрібна допомога, то допоможіть, ви не збіднієте на тих кілька гривень, чи на те добре слово підтримки, а це комусь може бути дуже потрібно. Хочемо закликати всіх не бути байдужими у такий час, а робити більше добрих вчинків, які б підкреслювали те, що український народ є дружнім, щоб нас ніхто не зміг зламати. Чому ми хочемо це донести саме до наших студентів? Тому що саме в нас самих ми маємо сформувати мораль, щоб потім вчити цього наших маленьких вихованців, тому що діти – це наше майбутнє.

Добро і зло панує в світі.
Це знають всі – дорослі й діти.
Війну одвічную веде
Та переможця не знайде.
В казках добро перемагає,
В житті не часто так буває.
Добро і зло живе в тобі,
Хто вище ти скажи собі.
Як добрі справи обереш –
Життя в гармонії знайдеш.
Як зло у серці переможе –
То жити правдою не зможеш.
Отож подумай ти для себе:
Краще земля, чи, може, небо?

І ми подумали ще раз,
Зробили цей проект для Вас.
Нікого ми не обійшли
І ближнім всім допомогли.

 

Література

1. Безугла Е.Ю., Завадська Є.К. Вплив забруднення атмосфери на здоров'я населення / Е.Ю. Безугла, Є.К. Завадська - СПб.: Гідрометеовид, 1998. С. 171-199.

 

2. Екологічні проблеми: що відбувається, хто винен, що робити? / Под ред. В.І. Данилова-Данильяна. - М.: Видавництво МНЕПУ, 1997.

 

3. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології / К.В. Корсак, О.В. Плахотнік. - - К.: МАУП, 2000. – 238 с.

4. Лях Т. Л. Методика організації волонтерських груп: навч. посіб. / Т. Л. Лях. — К.: КУ ім. Бориса Грінченка, 2010. — 160 с.

5. Панаскевич С. Завтра прийшла війна: [ У санаторії «Радон» проходять реабілітацію учасники АТО] // Я та місто. -2014.- 2 жовт.

6. Панаскевич С. Межу перейдено. Ціну сплачено?:[Цього вівторка заплакала вся Україна ] // Я та місто. – 2014. -27 лют.

7. Царук Р. Драконяча риторика. Людина створена для миру: [Вірші] / Р. Царук // Я та місто.-2014.- 13 листоп.

 

КЗ ЛОР «БРОДІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА»