Заповідь – одна із форм документування інформації 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заповідь – одна із форм документування інформації



Слово, поняття «зáповідь» насамперед сприймається як «релігійно-моральний припис». Це за тлумаченням Вікіпедії. (http://uk.wikipedia.org/wiki/Заповідь). Близько до цього тлумачення, але значно ширше трактує Словник української мови в 11 томах, виданий в умовах жорстокої антирелігійної пропаганди, та все ж таки не відмовився пояснювати суто релігійну лексику. І перше тлумачення слова «зáповідь» якраз і стосується релігії: це «біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру» (СУМ. – Т. 3. – К., 1972. – С. 269). І справді, існують заповіді як Старого Завіту («613 заповідей», «Десять зáповідей»), так і Нового Завіту («Зáповіді блаженства», «Зáповіді любові»). У цілому, як відомо, ці завіти є складовими книги Біблія. Зáповіді є в Буддизмі (це – «Чотири Шляхетні Істини», «Десять дій», «Десять обітів ботхисаттви»), в Корані (це – «П’ять стовпів ісламу»).

Чому в такій літературі, яка досить доступно описує події минулого, перспективи майбутнього, величезну кількість житейських історій і т. д., формулювати ще й зáповіді? Думається, тут є кілька причин. Важливу чи ключову роль зіграло те, наскільки грамотним і багатим було населення в давні часи. Не кожен громадянин чи мешканець міг придбати собі книжку чи іншу форму передачі текстів, інформації, її прочитати. Адже одна із функцій будь-якої церкви полягає в тому, щоб тримати в покорі своїх прихожан. А розуміння і знання рамок цієї покори важко домогтися з великого обсягу інформації. Тому й складалися власне концепти у вигляді наказів, повчань від чийогось імені, які й називаються зáповідями. Їх легко можна було розповсюджувати в усній формі. Народ запам’ятовував і хтось виконував їх, хтось – ні.

Таких (саме релігійного спрямування) можна знайти багато: це найперше «10 заповідей», «Сім заповідей Ноаха», «Заповіді Бога Одина» (Бог Один – Бог-Хранитель мудрості древніх рун; Бог-Покровитель и захисник Роду да’Арійського; Бог-Воїн, що боровся з Темними силами), «Заповіді Бога Перуна» (Бог Перун – син Сварога и Лади-Богородиці; Бог-Покровитель воїнів Раси Великої, захисник Земель и Роду Святорусів від сил Тьми), «Заповіді Бога Рахмата» (Бог Рамхат – Бог справедливості і правопорядку, Небесний Суддя), «Заповіді Бога Сварога» (Свар ó г – бог-коваль, батько Дажбога. На думку деяких дослідників, верховний бог східних слов'ян, небесний вогонь), «Заповіді Лади Богородиці», «Заповіді Бога Стрибога» (Стрибог, Стрибо, Стриба (Стривер) – бог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів) і, очевидно, сюди ж можна додати й «Заповіді Едему» і т. д.

Переносне значення терміна «заповідь» СУМ подає значно строгіше й вимогливіше: «Суворе правило поведінки, неухильний обов’язок». «Хто не працює, той не їсть», – ось практична заповідь соціалізму» (СУМ. – Т. 3. – К., 1972. – С. 269). Так писав один із класиків марксизму-ленінізму. І ця фраза стане частиною 2-го пункту «Морального кодексу будівника комунізму», який практично сформульований за принципами «10 зáповідей».

У даному випадку за часів більшовизму поняття «зáповідь» буде трансформовано в поняття «кодекс», що значно суворіше формулює концепти упокорення членів суспільства, набирає адміністративно-політичного, правового характеру і змісту. За невиконання пунктів таких кодексів люди інколи несли й кримінальну відповідальність.

Вище ми назвали заповіді релігійного спрямування, в яких сформульовано насамперед принципи моралі. Є. правда, невелика група заповідей, спрямованих на збереження, дотримання національних традицій. Серед таких знаходимо «Заповіді свята». Це заповіді, які євреї повинні виконувати у свято Пурім чи Пур, і символізують вони радість, якою охоплені євреї, що врятувалися.

«Мовні обов’язки», сформульовані у вигляді заповідей митрополитом Іларіоном хоча й не адресовані чітко українцям, але, враховуючи стан української мови, зрозуміло, що йдеться саме про неї. Визначено 12 зáповідей.

Митрополита Іларіона продовжив Василь Іванишин у своїй книзі «Мова i нація», й уточнивши заголовок, – «Мовні обов’язки громадян України». Тут уже сформульовано 16 обов’язків, які мають форму зáповідей.

Якщо в обов’язках митрополита Іларіона йдеться про рідну мову, свою націю, свій народ, то в обов’язках Іванишина слова «рідний», «свій» замінені на слово «український».

До цієї групи заповідей варто віднести й «Десять зáповідей Українського гайдамацького коша», сформульованих за часів Української Народної Республіки, що, можливо, стали прообразом військової присяги, яку стали приймати в рядах радянської армії. Тут же варто назвати комплекс «Козацьких зáповідей», які, схоже, сформульовані вже в нових умовах існування козацтва в Україні, а також «10 зáповідей українського націоналіста».

Досить солідну групу складають заповіді, що в тій чи іншій мірі та формі мають відношення до професійної діяльності людини, відданості праці, професійному та моральному обов’язку, духовності. Тут і 10 «Зáповідей Матері Терези» із коментарями відвідувачів сайту, і 10 заповідей, 5 заборон та 7 шкідливих факторів бойової моралі Шаоліньського монастиря, так звані «Зáповіді Шаолінські», тут же 20 «Зáповідей Великого Майстра», присвячені бойовому мистецтву карате.

Хотілося б звернути увагу, як продовження попередньої групи, на формулювання заповідей, що мають відношення до медицини, збереження здоров’я, продовження життя. «Заповіді анестезіолога» (їх аж 34) дещо відходять від канонів формулювання заповідей і мають відтінок гумористичного змісту, наприклад, «Анестезія буває якісна і безкоштовна». Проте, на нашу думку, досить чесно і відповідально сформульовані «Заповіді хоспісу» (їх 16). В них прописано різні можливі випадки допомоги, ставлення до хворого, приреченого на смерть. «Якщо пацієнта не можна вилікувати, – говориться в одній із зáповідей, – це не означає, що для нього нічого не можна зробити. Те, що здається дрібницею, мізерним у житті здорової людини – для пацієнта має величезний сенс».

Є ще «Заповіді підприємця в Росії», «Заповіді професійної моделі», «Заповіді екології», «Заповіді Інтернету». Надзвичайно цікаві «Заповіді 100-річного карпатського мудреця».

Знайдено 6 груп заповідей, адресованих учителю, 3 – учням, 3 студентам, 8 груп – журналістам, навіть є заповіді для тих, хто шукає роботу і т. д. Всього в нашому розпорядженні поки що є 75 груп зáповідей.

Цей побіжний огляд хотілося б закінчити однією із «Заповідей Гарварда», яка безпосередньо стосується нас: «Якщо ти зараз заснеш, то тобі, звичайно, присниться твоя мрія. Якщо ж замість сну ти вибереш навчання, то ти втілиш свою мрію в життя»

Таким чином, появи заповідей обумовлена наявністю великої кількості інформації, яку треба подати в сконденсованішій формі, щоб були збережені всі найважливіші частини основного тексту.

Заповіді, як правило, мають тематичне спрямування, означення з вимогою чи рекомендаційним характером дотримання (виконання) відповідних концептів даної заповіді.

Заповіді фактично є однією із конденсованих, стислих форм документування інформації, адже містять завершений контент вчення, теорій, концепцій чи навіть якогось питання.

Зі свого боку нами також сформульовано 13 заповідей, які осмілюся озвучити зараз. Називаються вони «Заповіді збереження чистоти інформаційної сутності».

Концепт перший. Мова – одна з найвишуканіших вічних матерій, створених Всесвітнім Розумом (Богом), і з нею треба поводитися надзвичайно обережно й делікатно.

Концепт другий. Інформаційний простір – це інформаційна сутність, виражена комплексом субстанцій.

Концепт третій. Інформація – це вібраційні потоки контенту та енергії.

Заповідь перша. Не кажи неправду. В якій мірі ти кажеш неправду, в такій же мірі ти руйнуєш і структуру інформаційної сутності.

Заповідь друга. Не лицемір. Лицеміривши, ти вносиш елементи негативізму, диструктивізму, неправильне, фальшиве поле в інформаційну сутність, дисгармонію в її функціонування.

Заповідь третя. Не наговорюй. Наговорюючи, ти створюєш негативне інформаційне поле як навколо того, на кого наговорюєш, так і навколо себе.

Заповідь четверта. Не лихослов. Своїм лихослів’ям ти створюєш не лише негативне поле в інформаційній сутності, а й за допомогою специфічності даної лексики, негативно впливаєш на внутріклітинному рівні як свого тіла, так і оточуючих, які чують це лихослів’я.

Заповідь п’ята. Не провокуй на лихослів’я. Можна звичайними словами образити, принизити когось, цим самим викликати в нього бурхливу словесну реакцію.

Заповідь шоста. Не відповідай лихослів’ям на лихослів’я. Цим самим ти подвоюєш руйнацію позитивного поля в інформаційній сутності.

Заповідь сьома. Не замовчуй. Своїм замовчуванням ти чиниш опір процесу розвитку чогось в інформаційній сутності.

Заповідь восьма. Не мовчи, коли звертаються до тебе. Чи це стосується усного мовлення, чи письмового тексту у вигляді листа, повідомлення. Цим самим ти множиш кількість невирішених справ у Всесвіті.

Заповідь дев’ята. Не припиняй, не обривай діалогу поки не вирішиться справа. Цим самим ти сприятимеш поступовості й безперервності функціонуванню інформаційної сутності.

Заповідь десята. Не говори мовою чужого народу. Говори мовою своєї землі. Тебе всі розуміють. А хто не розуміє – це його проблема. Ти хочеш вирішувати чужі проблеми? Мова – це молитва, вібрація, за допомогою якої відбувається зв’язок із Всесвітньою інформаційною сутністю, з Богом, які (який) відстежують, ідентифікують кожен народ через його мову. Немає зв’язку, немає народу. Він приречений на поступове й обов’язкове вимирання.

Заповідь одинадцята. Не забувай виконувати свої обіцянки. Дане тобою слово виконати щось, зареєстровано в інформаційній сутності. Не виконавши його, ти будеш покараний як такий, що провинився, який вніс хаос в інформаційну сутність, засмітивши його непотребом.

Заповідь дванадцята. Не скривдь словом. Скривджуючи словом, ти не лише вносиш диструктив у біологічне поле свого кривдника, а й руйнуєш власне.

Заповідь тринадцята. Бережи свій час і, особливо, інших. Час – це тривалість життя. Даремно забравши його в когось, ти настільки ж позбавляєш його життя, яке було б використано на самореалізацію, на благо Людства, Всесвіту.

На ці заповіді ми вже встигли одержати й перший відгук. Цитуємо: «Мені довелось прочитати багато літератури, аби "свіжим оком" глянути на ці заповіді. Я навіть спробувала рівно 20 днів не порушувати жодної. Скажу чесно – дуже складно, але це того варте. Так от, я вважаю, що вони є одним із багатьох елементів, які допомагають дотримуватись енергетичного балансу. Не існує таких понять як "добре" або "погано". Важливе лише дотримання балансу в інформаційній структурі» (Вікторія Слюсаренко, магістр ІЖ, 23 березня 2013 р.) [5].

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 289; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.249.42 (0.033 с.)